Справа № 522/9582/21
Провадження№ 2/522/1658/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24жовтня 2023року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Федчишеної Т. Ю.,
за участі секретаря судового засідання Глущенко Т. О.,
представник позивача адвоката Лети М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Армійський» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Автогаражного кооперативу «Армійський» (надалі АК «Армійський») про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, у якому просив стягнути з АК «Армійський» на його користь матеріальні збитки у розмірі 730 280 грн та 150000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він є володільцем автомобіля марки Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
З 2019 року він користується послугами АК «Армійський», де залишає автомобіль на зберігання. 26.11.2020 о 00:55 на території АК «Армійський» внаслідок підпалу вищевказаний автомобіль, який він залишив на автостоянці відповідача 25.11.2020 на зберігання, було повністю знищено.
26.11.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161500001717 внесено відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 194 КК України, де позивача визнано потерпілим.
Відповідач є юридичною особою, видами економічної діяльності якого є комплексне обслуговування об`єктів (КВЕД 81.10). Система зберігання автомобілів у відповідача полягала у тому, що кожному користувачу надавалося так зване паркомісце для зберігання автомобіля, за послуги відповідачем було встановлено ціну у розмірі 55 грн/день, що оплачувалася 1 раз на тиждень безпосередньо охоронцю автогаражного кооперативу, доступ до паркомісця в автогаражному кооперативі надавався також охоронцями. Жодних документів на підтвердження оплати за користування послугами відповідач не надавав.
Зазначає,що перебуванняпозивача удоговірних відносинахз відповідачемз приводузберігання автомобіля підтверджується самим фактом перебування автомобіля на стоянці в день пожежі, допуск до якої без здійснення оплати неможливий, а пропуск на територію стоянки здійснюється за участі охоронців, також те, що пожежу виявлено охоронцем відповідача, свідчить про взяття останнім на себе зобов`язань по зберігання автомобіля.
Вважає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо зберігання автомобіля та порушення правил протипожежної безпеки, невідомими особами здійснено підпал автомобіля, чим задано йому матеріальних збитків у розмірі 728280 грн. Також на проведення експертного товарознавчого дослідження позивачем було сплачено 2000 грн.
Крім тогозазначає,що внаслідок неналежноговиконання відповідачемсвоїх зобов`язаньщодо зберіганняавтомобіля тапорушення умовспоживчого договору,йому булозавдано моральноїшкоди,яка полягаєу душевнихстражданнях тадискомфорті,яких вінзазнав узв`язку зізнищенням автомобіля та які призвели до додаткових зусиль для організації життя, погіршення якості життя через відсутність транспортного засобу, який полегшував пересування, негативно позначилися на загальному психологічному стані, також він був змушений витрачати свій час на звернення за захистом своїх прав до правоохоронних органів ту до суду, у тому числі з даним позовом.
Указана подія призвела до негативних змін у житті позивача, необхідності витрачання часу для відновлення документів, що згоріли в автомобілі під час пожежі, внаслідок зазначених обставин погіршився стан здоров`я позивача, у зв`язку з чим він змушений був звертатися до медичного закладу.
Зважаючи на значний обсяг моральних страждань, завдану йому моральну шкоду позивач оцінив у 150000 грн та вважає її співмірною, обґрунтованою та виправданою з урахуванням усіх факторів події.
Представником відповідача адвокатомЧерновим О.В.подано досуду відзивна позовнузаяву,в якомувін протизадоволення позовузаперечував,зазначив,що позивачіноді,без належногооформлення тадозволу керівництвавідповідача неофіційнокористувався послугамиавтогаражного кооперативу«Армійський»,хоча небув засновникомта членомкооперативу,а такожне перебувавз ниму жоднихдоговірних відносинах.У нічз 25листопада на26листопада 2020року,приблизно о00:55на територіїавтогаражного кооперативу«Армійський»,внаслідок умисногопідпалу,було пошкодженоавтомобіль Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 , який позивач залишив на автостоянці 25.11.2020 на зберігання самовільно, без усної або письмової згоди керівництва Автогаражного кооперативу «Армійський», яке не надавало позивачу жодних гарантій по його збереженню, не брало на себе обов`язків по зберіганню автомобіля та матеріальної відповідальності щодо збереження транспортного засобу.
При цьому, працівники охорони відповідача вжили всіх заходів для ліквідації підпалу, своєчасно помітили загорання транспортного засобу та викликали пожежну службу, самостійно почали гасити полум`я. Відповідач вважає, що транспортний засіб було знищено не унаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо зберігання автомобіля та порушення правил протипожежної безпеки, а в результаті вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, про що свідчить зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження.
Також указує, що відповідно до ст. 2.13 Статуту кооператив відповідає за цілісність особистих гаражів (боксів), їх воріт, дверей та навісних замків, а також за пропускну систему та збереження майна загального користування. Відповідальність кооперативу за зберігання автотранспорту та майна членів кооперативу, які знаходяться всередині приміщення гаражів (боксів), а також за особисте майно членів кооперативу, яке ними залишене зовні свого гаражу без дозволу адміністрації кооперативу, наступає за наявності відповідної письмової угоди між конкретним членом кооперативу і кооперативом, з обов`язковим описом майна, що здається під охорону. Однак, така письмова угода між позивачем та автогаражним кооперативом про зберігання автомобіля відсутня. Крім того, Статутом відповідача передбачено забезпечення охорони гаражів з транспортними засобами, що належать членам кооперативу та іншого майна, що належить кооперативу, проте позивач також не є членом кооперативу. Між сторонами не укладалося договору зберігання автотранспортного засобу, а сам акт перебування автомобіля на стоянці автогаражного кооперативу не свідчить про наявність між сторонами договірних відносин з приводу зберігання автомобіля та не свідчить про взяття відповідачем на себе зобов`язань по його зберіганню.
У відповіді на відзив представник позивача - адвокат Лета М. А. зазначає, що оскільки кооператив відповідає за пропускну систему, доступ до гаражів та паркомісць є обмеженим, отже доступу сторонні особи до цієї території не мають, а твердження відповідача стосовно того, що позивач користувався паркомісцем неофіційно є не обґрунтованим, оскільки позивач був допущений через пропускну систему, за яку несе відповідальність кооператив. Указує, що розміщення транспортного засобу позивачем на автостоянці і є підтвердженням отримання позивачем усної згоди кооперативу на надання послуг зберігання шляхом отримання доступу до автостоянки через пропускну систему, оскільки доступ до автостоянки без оплати та дозволу персоналу, який обслуговує автостоянку, є неможливим. Забезпечення такого доступу і свідчить про взяття відповідачем на себе зобов`язання із зберігання автомобіля та знаходження його в момент пожежі на території стоянки відповідача. Крім того зазначає, що приймаючи на себе зобов`язання із збереження майна, відповідач, у свою чергу, взагалі не забезпечив належні умови для його зберігання, що зафіксовано актом державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 215 від 28.12.2020 та видано припис про усунення порушень законодавства № 93 від 28.12.2020, що свідчить про те, що відповідач взагалі не мав права приймати будь-яке майно на зберігання, а всі вищевказані обставини, виявлені порушення та факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, призвели до знищення автомобіля, що є підставою для відповідальності відповідача у вигляді повного відшкодування завданої шкоди.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Лета М. А. позов просила задовольнити.
Представник відповідача адвокат Чернов О. В. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його власноручною розпискою, наданою в суді, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, свідка ОСОБА_2 , дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд встановив таке.
ОСОБА_1 є володільцем транспортного засобу марки Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , дійсним до 10.01.2023.
З актапро пожежувід 26листопада 2020року,складеного комісієюу складіпровідного інспектораПриморського РВу м.Одесі ГУДСНС Українив Одеськійобласті підполковникаслужби цивільногозахисту ОсадчогоД.І.,Сівака О.В.,Сташевського А.П.,Солтасюка Б.В.слідує,що 26листопада 2020року орієнтовноо 00год.55хв. за адресою:м.Одеса,вул.Армійська,28сталося загораннялегкового автомобіляVolkswagenTouareg,д.н.з. НОМЕР_1 ,власником якогоє ОСОБА_3 .Місцем виникненняпожежі ємоторний відсікуказаного автомобіля.Пожежу виявлено ОСОБА_4 о 01 год 01 хв. Повідомлення про пожежу надійшло 26.11.2020 о 01 год. 06 хв. до пожежно-рятувальних підрозділів від ОСОБА_5 , який працює охоронцем в автогаражному кооперативі «Армійський». Пожежу ліквідовано о 01 год. 28 хв. 26 листопада 2020 року. Пожежею знищено фари передні, бампер передній, моторний відсік, капот передній, колеса з дисками передні, проводку автомобіля, крісла передні, торпеду, руль, сидіння передні та задні, дах, ковролін підлоги, порти дверей 4 шт., панорамну кришку (скляна), двигун, лобове скло, бокові стекла 6 шт., заднє скло, лакофарбове покриття всюди. Пожежею пошкоджено кришка багажника задня, колеса задні 2 шт. прямі збитки від пожежі (орієнтовні) 700000 грн. Побічні збитки від пожежі 808000 грн. Ймовірною причиною пожежі є занесення джерела загоряння ззовні невстановленою особою (особами) з використанням ініціаторів горіння.
Відповідно до довідки слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ст. лейтенанта поліції Ю. О. Садовської від 18.12.2020 № 36-СВ/1590 слідчим відділенням Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020161500001717 від 26.11.2020 за ч. 2 ст. 194 КК України, за фактом знищення автомобіля марки Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 . У результаті злочинних дій автомобіль марки Volkswagen Touareg, д.н.з. НОМЕР_1 , було повністю знищено.
Згідно з висновком № 201202 експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 31 грудня 2020 року судовим експертом Момотом А. О., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Touareg реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , внаслідок пожежі станом на 02 грудня 2020 року складає 728280 грн.
Відповідно до квитанції до прибуткового ордера № 20202 від 02 грудня 2020 ОСОБА_1 на підставі заяви № 201202 сплачено судовому експерту ФОП ОСОБА_6 2000 грн.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 936 ЦК України договір зберігання як договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов`язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Згідно з частиною першою статті 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі, зокрема, у випадку укладення договору між фізичною та юридичною особою. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Згідно зі статтею 977 ЦК України договір зберігання автотранспортних засобів належить до спеціальних видів зберігання та передбачає, що зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб`єктом підприємницької діяльності на підставі публічного договору. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов`язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
Згідно з пунктами 8, 12, 14, 15, 25, 27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115 (далі - Правила), на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам. Відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки. Володільцеві транспортного засобу, прийнятого на довготермінове зберігання, видається перепустка за встановленим зразком. Володільцеві транспортного засобу, що користується послугами довготермінового зберігання, надається право на стоянку транспортного засобу в одному й тому ж місці. Плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека. Володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зокрема, зобов`язаний: ознайомитися з цими Правилами, розписатися про це в журналі обліку транспортних засобів і виконувати всі вимоги Правил; оформити транспортний засіб на зберігання згідно з вимогами Правил, подати при цьому черговому приймальнику перелік предметів, які знаходяться в салоні (кабіні) транспортного засобу, але не входять до комплекту обладнання та приладів, передбачених заводом-виробником (телевізор, магнітофон, холодильник та інше майно). Перелік повинен бути внесений до журналу обліку транспортних засобів довготермінового або тимчасового зберігання і засвідчений підписами володільця та чергового приймальника; пред`явити транспортний засіб на огляд черговому приймальнику і після належного оформлення поставити його на місце зберігання, зафіксувавши від довільного руху; внести плату, одержати відповідну квитанцію (касовий чек) або перепустку. Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.
У разі коли особа вважає, що їй завдано збитків неналежним виконанням обов`язків за договором зберігання автомобіля, така особа повинна довести обставини як наявності у зберігача як суб`єкта підприємницької діяльності права на здійснення зберігання транспортних засобів на засадах підприємницької діяльності (тобто здійснення такої діяльності на професійній основі), так і укладення між сторонами саме договору зберігання у письмовій формі згідно з вимогами частини першої статті 937 ЦК України, відповідно до якої зберігач зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності, або наявність між сторонами укладення публічного договору зберігання транспортних засобів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що розміщення ним транспортного засобу на автостоянці відповідача є підтвердженням отримання ним усної згоди кооперативу на надання послуг зберігання шляхом отримання доступу до автостоянки через пропускну систему, оскільки доступ до автостоянки без оплати та дозволу персоналу, який обслуговує автостоянку, є неможливим.
При цьому, позивач не довів факту укладення письмового публічного договору зберігання автомобіля між ним та АК «Армійський», як і не надав визначених законом доказів, які підтверджують прийняття автотранспортного засобу саме на зберігання, зокрема квитанції.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 444/3133/19.
Перебування автомобіля у момент його пошкодження на автостоянці відповідача не свідчить про наявність договірних правовідносин між вказаними сторонами.
Указане узгоджується з висновком Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 534/87/16-ц (провадження № 10091св19).
На виконання ухвали суду про витребування доказів, а саме належним чином засвідчених копій журналів обліку транспортних засобів довготермінового та тимчасового зберігання, обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів, касової книги, книжки квитанцій, які велися на автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 , із записами за період з 26.10.2020 по 26.11.2020, відповідачем у супровідному листі вих. № 50 від 10.02.2022 зазначено, що ОСОБА_1 не є та не був членом Автогаражного кооперативу «Армійськиий» й не перебуває з ним у договірних відносинах. Документів, пов`язаних з ОСОБА_1 в кооперативі немає. Журнали обліку заїзду/виїзду транспортних засобів членів Кооперативу знищуються у кінці року та запитувані судом журнали були знищені 04.01.2021. При цьому відповідачем надано копії касової книги, книжки квитанцій, які велися в кооперативі із записами за період з 26.10.2020 по 26.11.2022.
Разом з тим, указані документи не підтверджують наявність між сторонами договору зберігання транспортного засобу, належного на відповідній правовій підставі позивачу.
Між тим,навіть наявністьзаписів вжурналі заїзду/виїздуавтомобілів непідтверджує прийняттяавтомобіля назберігання, оскільки договір зберігання автотранспортних засобів є спеціальним видом зберігання, а прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном) (стаття 977 ЦК України).
Про це також зазначено в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 444/3133/19.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що 26 листопада 2020 року йому надійшов телефонний дзвінок від охоронця, який повідомив йому про загоряння автомобіля на території кооперативу. Прибувши на територію кооперативу йому стало відомо, що загорівся автомобіль позивача. Зазначив, що всі протипожежні заходи охоронцями були виконані відповідно до інструкції. Не заперечував щодо можливості прийняття охоронцями від володільців транспортних засобів, що користуються послугами стоянки, грошових коштів, проте вказував на відсутність між сторонами правовідносин щодо зберігання автомобіля позивача, позивачу не видавалося жодних квитанцій, чеків про прийняття автомобіля на зберігання.
Також посилання позивача на проведення Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеській області позапланової перевірки Автогаражного кооперативу «Армійський», за результатами якої було складено акт державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 215 від 28.12.2020 та видано припис про усунення порушень законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 93 від 28.12.2020, не свідчить про наявність між сторонами договірних відносин щодо зберігання транспортного засобу та обов`язок відповідача по його збереженню.
Отже, позивачем не надано визначених законом доказів, у розумінні ст. 977 ЦК України, які підтверджують прийняття відповідачем автотранспортного засобу саме на зберігання.
За таких обставин, правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків відсутні.
Також не підлягає задоволенню і вимога позивача про відшкодування моральної шкоди, оскільки така вимога є похідної вимогою.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_1 слід залишити за ним.
Керуючись ст. ст. 5, 13, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу «Армійський» про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Автогаражний кооператив «Армійський», код ЄДРПОУ: 21004232, м. Одеса, вул. Армійська, 28.
Повне судове рішення складено 13.11.2023.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2023 |
Оприлюднено | 15.11.2023 |
Номер документу | 114864116 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб |
Цивільне
Приморський районний суд м.Одеси
Федчишена Т. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні