РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
13 листопада 2023 р. Справа № 120/11182/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський завод мінеральних вод "Джерело" Княжна" про накладення арешту на кошти та інші цінності
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський завод мінеральних вод "Джерело" Княжна" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.
Обґрунтовуючи позовні вимоги суб`єкт владних повноважень зазначає, що у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 91964,28 грн. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує, майно, яке можливо було б реалізувати з метою погашення у нього відсутнє, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Ухвалою від 28.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Ухвала суду про відкриття провадження від 28.07.2023 направлялась відповідачу зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 24700, Вінницька область, Піщанський район, селище міського типу Піщанка, вулиця Олімпійська, будинок 3. Однак, на адресу суду повернувся конверт із вкладенням.
Частина 4 статті 124 КАС України передбачає, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:
1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У строк, визначений положеннями КАС України, відзиву на адресу суду або клопотання про продовження строку на його подання до суду надходило. Відтак, наявні підстави для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та оцінивши надані суб`єктом владних повноважень докази, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський завод мінеральних вод "Джерело" Княжна" перебуває на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області та є платником податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до довідки про суму податкового боргу станом на 13.07.2023 у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб в сумі 91964,28 грн (основний платіж).
Податковий борг виник у зв`язку із несплатою самостійно визначеної суми грошових зобов`язань, вказаною у податковій декларації з плати за землю від 16.02.2022.
04.04.2023 позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу № 0000080-1310-0232 на суму податкового боргу 91964,28 грн. Однак спірну суму грошових зобов`язань у визначений законом строк відповідач не сплатив.
Як видно із матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом контролюючий орган вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.
Так, відповідно до інформації, наданої на запит позивача листом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 26.04.2023 № вих-12/1816-23, за ТОВ Подільський завод мінеральних вод "Джерело" Княжна" транспортні засоби не зареєстровані.
Відповідно до інформації, наданої територіальним сервісним центром МВС вх. від 05.05.2023 згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів за відповідачем не зареєстровано транспортних засобів.
Крім того, згідно з інформаційною довідкою від 20.04.2023 № 329785425 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Реєстру іпотек у ТОВ Подільський завод мінеральних вод "Джерело" Княжна" відсутнє право власності на будь-яке нерухоме майно. Несплата відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, а також відсутність у відповідача майна, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу, стали підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Покликаючись на існування у платника податків податкового боргу та відсутність майна яке могло б бути джерелом його погашення, контролюючий орган просить накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства, що знаходяться в установах банків, у межах суми податкового боргу.
Визначаючись щодо наявності підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, суд виходить з такого.
Право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Норма п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року (справа № 804/4273/13-а) та від 30 травня 2022 року (справа № 825/2335/18).
В силу вимог абз. 2 п. п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.
Отже, за змістом норм податкового законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків та підставою для застосування такого заходу є існування у платника податків податкового боргу та відсутність майна, за рахунок якого цей борг може бути погашений, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.
Щодо першої із умов (існування у відповідача податкового боргу), то суд зазначає наступне.
Обов`язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). За змістом пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 41.1 зазначеної статті контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк.
Судом встановлено, що станом на 13.07.2023 за відповідачем рахується податкова заборгованість в загальній сумі 91964,28 грн. Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а тому визнається податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вказаних положень закону позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу від 04.04.2023 № 0000080-1310-0232.
Доказів оскарження або відкликання цієї вимоги суду не надано.
Втім, з моменту виставлення податкової вимоги і станом на сьогодні податковий борг не погашений, що під час розгляду справи теж не спростовано.
Відтак, перша умова для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків дотримана.
Щодо другої із умов (відсутність майна, за рахунок якого цей борг може бути погашений), суд зазначає наступне.
Як видно з матеріалів справи, перед зверненням до суду з відповідним позовом позивач вжив необхідних заходів з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг.
Так, відповідно до інформації, наданої на запит позивача листом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 26.04.2023 № вих-12/1816-23, за ТОВ Подільський завод мінеральних вод "Джерело" Княжна" транспортні засоби не зареєстровані.
Відповідно до інформації, наданої територіальним сервісним центром МВС вх. від 05.05.2023 згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів за відповідачем не зареєстровано транспортних засобів.
Крім того, згідно з інформаційною довідкою від 20.04.2023 № 329785425 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Реєстру іпотек у ТОВ Подільський завод мінеральних вод "Джерело" Княжна" відсутнє право власності на будь-яке нерухоме майно. Несплата відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, а також відсутність у відповідача майна, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу, стали підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.
Отже, із викладеного вбачається відсутність майна у відповідача, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу.
Отже, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу. Відтак, на переконання суду позовні вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банках в межах суми податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому арешт коштів накладається у межах суми податкового боргу, право на стягнення якої наявне в контролюючого органу на момент прийняття цього судового рішення, а саме 91964,28 грн, оскільки арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання зобов`язань платника податків щодо погашення податкового боргу.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України від 07.12.2000 №2121-ІІІ "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №372/8976).
Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).
Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.
Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.
Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).
Пунктом абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.
Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.
Враховуючи положення абзацу 3 та 4 п. 9.10 гл. 9 Інструкції, до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги / інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог / інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою / інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.
З аналізу зазначених вище норм видно, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.
Отже, позивач належними і допустимими доказами підтвердив факт відсутності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений спірний податковий борг. При цьому суд зауважує, що відповідні підтверджуючі документи були зібрані податковим органом саме у зв`язку з виникненням такого боргу.
Перевіривши обґрунтованість доводи позивача та оцінивши надані ним докази, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем свідки у справі не залучались, експертизи не проводились, судові витрати з відповідача на стягуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський завод мінеральних вод "Джерело" Княжна", що відкриті в установах банків, в межах суми боргу 91964,28 грн (дев`яносто одна тисяча дев`ятсот шістдесят чотири грн 28 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150);
Відповідач: ТОВ "Подільський завод мінеоальних вод "Джерело "КНЯЖНА" (вул. Олімпійська, 3, смт. Піщанка, Вінницька область, 24700, код ЄДРПОУ 38460201).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.11.2023
Суддя Томчук Андрій Валерійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2023 |
Оприлюднено | 15.11.2023 |
Номер документу | 114864371 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них застосування адміністративного арешту коштів та/або майна |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні