Рішення

від 13.11.2023 по справі 160/24895/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року Справа № 160/24895/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича за участі секретаря судового засіданняДивнич Д.І. за участі: представника позивача представника відповідача Лавринець І.П. Удод І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить скасувати податкове повідомлення рішення від 07.08.2023 року № 1574/ж10/31-00-07-05-01-24.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним:

наказ про призначення фактичної перевірки є протиправним, оскільки у ньому податковим органом використані загальні формулювання, які не містять жодної конкретної інформації, яка стала приводом для проведення фактичної перевірки; зміст наказ не відповідає вимогам ПК України щодо призначення перевірки;

якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює яв виключення з визначення «акцизного складу» та/або «акцизного складу пересувного», такий суб`єкт господарювання не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці;

у акті фактичної перевірки відображено факт придбання позивачем пального, однак не відображено місце зберігання пального, спосіб його зберігання, технічні характеристики використання для цього споруд; отже, податковий орган не факту саме здійснення позивачем діяльності із зберігання пального;

позивач одразу розливав пальне з бензовозу у паливні баки технологічного транспорту позивача; паливний бак у відповідності до ПК України не є «акцизним складом»;

за вказаних обставин позивач не повинен був здійснювати реєстрацію акцизного складу.

Ухвалою суду від 29.09.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у позові з наступних підстав:

наказ на проведення фактичної перевірки прийнято згідно норм ПК України;

на момент отримання позивачем пального від ТОВ «Укртранзит» у позивача була відсутня ліцензія на право зберігання пального та відсутня реєстрація акцизного складу;

у позивача згідно даних звітів про витрати палива технологічного транспорту та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203 за період з 10.08.2022 року по 07.11.2022 року (дата реєстрації акцизного складу) здійснено переміщення пального з баків одних транспортних засобів до паливних баків інших транспортних засобів;

у періоді з 10.08.2022 року по 07.11.2022 року у позивача був відсутній зареєстрований акцизний склад, чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.

Позивач надав суду відповідь на відзив, у якій просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 06.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти позову.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ГУ ДПС у Вінницькій області видало наказ № 1748к від 16.06.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ПРАТ «КРЦ» (код ЄДРПОУ 00292923) на підставі п.п. 80.2.2, 80.2.5 ст. 80 ПК України відповідної доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.06.2023 року № 970/02-32-09; період проведення перевірки з 10.08.2022 року по дату закінчення перевірки з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального; тривалість 10 днів.

За наслідками фактичної перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено Акт від 28.06.2023 року № 11154/02-32-09-01/00292923, у висновку якого вказано про порушення позивачем п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме: відсутність реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в період з 10.08.2022 року по 07.11.2022 року.

Висновок акту перевірки обгрунтованим наступним:

позивач отримав ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) терміном дії з 10.08.2022 року по 10.08.2027 року; адреса для зберігання пального: Вінницька область, с. Жежелів, вул. Кар`єрна, буд. 1-в.;

на території акцизного складу розташований паливозаправний пункт, що складається з одного резервуару 10 куб м. та павилозаправної колонки;

відповідно до наказу позивача від 01.08.2022 року № 130/4 паливозаправний пункт введено в експлуатацію 04.08.2022 року;

згідно даних бухгалтерської довідки залишки пального на початок перевірки сформовані з надходжень в липні 2022 року від ТОВ «Укртранзит»; у товарно-транспортній накладній визначено пункт розвантаження: Вінницька область, с. Жежелів; відповідно до даних акцизної накладної від 29.07.2022 року № 36 напрям використання зазначено «0» - на загальних підставах; у разі коли, реалізація пального здійснюється з акцизного складу пересувного у паливний ба транспортного засобу або обладнання, пристрою, особа, яка реалізує пальне проставляє напрям використання «6»;

на момент отримання пального у позивача була відсутня ліцензія на право зберігання пального та відсутня реєстрація акцизного складу для зберігання пального: Вінницька область, с. Жежелів, вул. Кар`єрна, буд. 1-в.;

оскільки перевірка провадиться за період з 10.08.2022 року, то отримання позивачем пального не входить у період, який перевірявся;

згідно даних звітів про витрати палива технологічного транспорту та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203, станом на кожне перше число звітного місяця, починаючи з 10.08.2023 року на залишку рахується пальне в баках траспортних засобів, які ІТРАТ КРЦ орендує у ПАТ Жежелівський кар`єр (код ЄДРПОУ 00292379) згідно договору оренди від 20.01.2022 року № 6309 та акту приймання-передачі до договору оренди від 01.02.2022 року та у ТОВ Смарт Сістем Плюс (код ЄДРПОУ 40278474) згідно договору оренди від 15.06.2022року № 6447 та акту приймання-передачі до договору оренди від 20.06.2022року;

також, згідно даних звітів про витрати палива технологічного транспорту та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203, за період з 10.08.2022 по 07.11.2022року (дата реєстрації акцизного складу) здійснено переміщення пального з паливних баків одних транспортних засобів до паливних баків інших транспортних засобів;

так, в вересні 2022 року здійснено переміщення дизельного пального в загальній кількості 1605 л (1348,2 кг) з баків: вантажівки Белаз 7547 № Т00020АВ в кількості 515,911 л (433,365 кг), екскаватора гусеничного самохідного Liebherr в кількості 339,089 л (248,835 кг), екскаватора ЕО-262ІВ кількості 100,0 л (84 кг) та бурової установки SANDVIK в кількості 650,0 л (546,0 кг) в бак навантажувача Caterpillar - 966 Н;

ПРАТ КРЦ є платником акцизного податку та відповідно щомісячно подає декларації акцизного податку. В додатку 1-1 до декларації акцизного податку платник має відображати рух пального в розрізі акцизних складів;

ПРАТ КРЦ розпочало реєстрацію акцизних складів з 26.01.2022 року; однак за адресою: Вінницька область, с. Жежелів, вул. Кар`єрна, буд. 1-в, встановлено відсутність реєстрації акцизного складу в період з 10.08.2022 року по 07.11.2022 року, чим порушено вимоги п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

За наслідками акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення рішення від 07.08.2023 року № 1574/ж10/31-00-07-05-01-24 на суму штрафних (фінансових) санкцій 1000000 грн.

Стосовно доводу позивача про протиправність наказу № 1748к від 16.06.2023 року «Про проведення фактичної перевірки ПРАТ «КРЦ» (код ЄДРПОУ 00292923), то суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог п.75.1.3 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Таким чином, фактична перевірка здійснюється лише за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника; фактична перевірка здійснюється з питань наявності ліцензій.

Порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 ПК України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ПК України).

Згідно п.80.2.2 та п.80.2.5 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ПК України).

Згідно п. 80.5 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПК України.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ПК України),

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 ПК України (п. 80.10 ПК України).

У відповідності до вимог п. 81.1 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Згідно п.81.2 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Пунктами 86.5 та 86.6 ПК України визначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки. Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

Позивач не надав суду доказів оскарження даного наказу у судовому порядку.

У матеріалах справи відсутній акт про не допуск працівників відповідача до проведення фактичної перевірки.

Фактична перевірки позивача призначена податковим органом відповідної доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області від 15.06.2023 року № 970/02-32-09, копія якої міститься у матеріалах справи.

У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.07.2023 року у справі № 460/2663/22, у питанні застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України практика Верховного Суду є сформованою і усталеною, полягає в тому, що ця норма містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У висновках Верховного Суду (зокрема, але не виключно, викладені у постановах від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) зазначено про те, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

У постанові від 10 листопада 2022 року у справі №440/1074/21 Верховний Суд також зазначав, що підставою проведення фактичної перевірки, визначеної підпунктом 80.2.5. пункту 80.2. статті 80 ПК України, окрім отримання в установленому законодавством порядку інформації, є також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Як встановлено у справі, наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих підстав перевірки, визначених підпунктами 80.2.2. та 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України.

Отже, варто погодитися з доводами позивача, що формулювання підстав перевірки в наказі не дає цілковитого розуміння, що підставою для проведення перевірки є саме здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. У спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави). Не зазначено в наказі й того, що перевірка здійснюється з метою реалізації функції здійснення контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, якою наділений контролюючий орган відповідно до приписів податкового законодавства. Наказ взагалі не містить посилання на жодну з можливих фактичних підстав перевірки, визначених як підпунктом 80.2.2, так і підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 ПК України.

Стосовно доводів позивача про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Так, у постанові від 31 травня 2022 року у справі №540/4291/20 Верховний Суд застосував норми статей 15, 17 Закону №481/95-ВР у системному зв`язку із нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України і сформулював такий висновок. Зберігання пального нерозривно пов`язане із наявністю у суб`єкта господарювання споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (місця зберігання пального). Наявність у суб`єкта господарювання обов`язку з отримання ліцензії на право здійснення діяльності зі зберігання пального, яка опосередковується придбанням та використанням суб`єктом господарювання пального для задоволення своїх власних виробничих потреб при провадженні його господарської діяльності (не пов`язаної з метою отримання доходу від зберігання пального як виду економічної діяльності) залежить саме від наявності у суб`єкта господарювання місця зберігання пального, яке за своїми ознаками (характеристиками) відповідає визначенню «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», незалежно від того чи зареєстрований такий суб`єкт платником акцизного податку, розпорядником акцизного складу та/або наявністю підстав для реєстрації такого місця як акцизного складу. Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб`єкта господарювання місце зберігання пального має ознаки, які згідно з нормами підпунктів 14.1.6, 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлені як виключення з визначення «акцизний склад» та/або «акцизний склад пересувний», такий суб`єкт не має обов`язку отримувати ліцензію на право зберігання пального у такому місці.

Також у цій постанові Верховний Суд зауважив, що для оцінки наявності в діях суб`єкта господарювання складу правопорушення у вигляді здійснення діяльності зі зберігання пального без отримання відповідної ліцензії, з`ясуванню підлягають місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Ці обставини складають об`єктивну та суб`єктивну сторони правопорушення. Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії. У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання. Невстановлення під час фактичної перевірки обставин здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, часу цієї діяльності та місця, у якому пальне зберігалося, унеможливлює визнання правомірним застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності ліцензії.

В подальшому зазначені висновки підтримані у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 21 вересня 2022 року у справі № 140/16490/20, від 07 червня 2022 року у справі № 360/4140/20, на які посилається ТОВ «РОМЛІС» у своїй касаційній скарзі.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, вищенаведені висновки Верховного Суду є застосовним до правовідносин, які виникли у цій справі.

Однак, як встановлено судом з акту фактичної перевірки, зазначені у акті перевірки документи підтверджують виключно обставину придбання та використання позивачем пального, а висновки контролюючого органу про зберігання позивачем пального у період часу з 10.08.2022 року по 07.11.2022 року без ліцензії, фактично, є його припущеннями, які не підтверджені належними і допустимими доказами: відсутній встановлений факт здійснення позивачем діяльності зі зберігання пального, місця його зберігання і кількості (об`єму).

Також судом на підставі акту фактичної перевірки встановлено, що позивач розлив та зберігав пальне отримане від ТОВ «Укртранзит» у період з 10.08.2022 року по 07.11.2022 року виключно у паливних баках транспортних засобів, які використовує позивач.

Згідно вимог п.п.п. «г» п.п. 14.1.6 п.14.1 ст. 14 ПК України не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо у транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Відповідно до п.п. 14.1.6-1 п.14.1 ст. 14 ПК України не є акцизним складом пересувним паливний бак транспортного засобу.

Сам по собі факт наявності «на балансі» у суб`єкта господарювання невикористаного пального не є достатньою обставиною для його кваліфікації як зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.

У спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення суб`єктом господарювання діяльності зі зберігання пального, а не його придбання.

Відтак позивач не зобов`язаний був здійснювати реєстрацію акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового в період з 10.08.2022 року по 27.06.2022 року, позаяк позивачем було розлито пальне з бензовозу одразу у паливні баки технологічного транспорту, а доказів протилежного відповідач не надав.

За вказаних обставин позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ч.1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» (49044, м. Дніпро, вул. Барикадна, 15А, код ЄДРПОУ 00292923) до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 44082145) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.08.2023 року № 1574/ж10/31-00-07-05-01-24.

Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» сплачену суму судового збору у розмірі 15000 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 листопада 2023 року.

Суддя С.В. Златін