Рішення

від 02.11.2023 по справі 344/14030/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/14030/23

Провадження № 2/344/2975/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Бабій О.М.

секретаря Волощук Є.Ю.

за участі представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов`язання,-

В С Т А Н О В И В:

02.08.2023 року позивач ОСОБА_3 , звернулась до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.11.2019 у справі № 344/10845/19, залишеним без змін згідно постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28.04.2021, позов ОСОБА_3 задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДГАЛ-УКРАЇНА» на користь ОСОБА_3 ринкову вартість у частині майна ТОВ «МЕДГАЛ-УКРАЇНА», яка належить ОСОБА_3 , у розмірі 457 089 грн. Постанова Івано-Франківського апеляційного набрала законної сили 28.04.2021 та звернута до примусового виконання в Івано-Франківський ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Всупереч прийнятому рішенню суду, яке набрало законної сили, зверненню рішення до примусового виконання, відповідачем ТОВ «МЕДГАЛ-УКРАЇНА» заборгованість у розмірі 457 089 грн., належну ОСОБА_3 , не сплачено. Внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання, відповідач зобов`язаний сплатити позивачці інфляційні збитки та три відсотки річних.

12.09.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Зокрема вказав, що позивачка ОСОБА_3 є спадкоємцем одного із учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна» - ОСОБА_4 , який помер. Твердження позивача про те, що строк (термін) виконання зобов`язання настав 15.02.2019 є помилковим, оскільки на цю дату, ні позивач, ні товариство не володіли інформацією про те, яка частка належить ОСОБА_3 до виплати. Між нею та товариством існував спір щодо розміру виплати частки у майні товариства, який вирішувався судом. Вказане рішення суду набрало законної сили 28.04.2021 тому застосування до вказаних правовідносин статей 525, 526, 530 ЦК України є необґрунтованим. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Позивач реалізовує своє право шляхом примусового виконання рішення суду в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, підставою відповідальності є вина, але єдине майно, яке є в розпорядженні відповідача знаходиться під арештом, тому відповідач немає можливості виконати рішення суду не з своєї вини.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позові, пояснив, що позивачка не має наміру укладати мирову угоду з відповідачем, а тому просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити з урахуванням заперечень, які викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за наступних підстава.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.11.2019 у справі № 344/10845/19 позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна» про стягнення ринкової вартості частини у майні товариства задоволено та стягнуто з ТзОВ «МЕДГАЛ-УКРАЇНА» на користь ОСОБА_3 ринкову вартість у частині майна ТОВ «МЕДГАЛ-УКРАЇНА» у розмірі 457 089 грн. (а.с.9-12).

Дане рішення суду залишено без змін згідно із постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 28.04.2021, отже рішення суду набрало законної сили 28.04.2021.

Ухвалою від 09.06.2021 Касаційного цивільного суду Верховного суду, у відкритті касаційного провадження з перегляду зазначених судових рішень відмовлено.

26.08.2021 року відкрито виконавче провадження № 66601517 за виконавчим листом, виданим Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна» на користь ОСОБА_3 ринкову вартість у частині майна в розмірі 457 089 грн. (а.с.22).

Предметом позову у цій справі є стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України у зв`язку з неналежним виконанням судових рішень про стягнення грошових коштів.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 2 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 14-16цс18 (686/21962/15-ц) щодо необхідності відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20.01.2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц висловила правову позицію, що положеннями статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання не залежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 19.07.2018 року у справі № 910/9734/17 - оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

В постанові Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 910/9947/15 висловлено наступне «Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий курєр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (https://www.ukrstat.gov.ua/).

Судом встановлено, що рішення Івано-Франківського міського суду від 15.11.2019 у справі № 344/10845/19 набрало законної сили 28.04.2021 року, а тому розмір заборгованості інфляційних втрат та трьох відсотків річних необхідно обчислювати саме із 29 квітня 2021 року, а не із 15.02.2018, як помилково вважає позивачка та її представник.

Основна сума заборгованості з якої здійснюється розрахунок складає 457 089 грн.

Розрахунок 3 % річних за користування грошовими коштами за період з 29.04.2021 року по 31.07.2023 року має здійснюватись по формулі: (сума заборгованості) x 3% x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) і відповідно становить 30 919 грн.

Індекс інфляції за весь період з 29.04.2021 року по 30.06.2023 року = (100,7 : 100) x (101,3 : 100) x (100,2 : 100) x (100,1 : 100) x (99.8 : 100) x (101,2 : 100) x (100,9 : 100) x (100,8 : 100) x (100,6 : 100) x (101,3 : 100) x (101,6 : 100) x (104,5 : 100) x (103,1 : 100) x (102,7 : 100) x (103,1 : 100) x (100,7 : 100) x (101,1 : 100) x (101,9 : 100) x (102,5 : 100) x (100,7 : 100) x (100,7 : 100) x (100,8 : 100) x (100,7 : 100) x (101,5 : 100) x (100,2 : 100) x (100,5 : 100) x (100,8 : 100) =1,390167

Інфляційне збільшення = 457089.00 x 1,390167 457089.00 = 635 430,33 грн. Звідси сума інфляційних витрат становить 178 341 грн. 33 коп.

З урахуванням вищевикладеного, позивач має право на стягнення з відповідача суми інфляційних втрат 178 341 грн. 33 коп. за період з 29.04.2021 по 30.06.2023 та 30 919 грн. три проценти річних за період з 29.04.2021 по 31.07.2023, а всього 209 260 грн. 33 коп. за невиконання грошового зобов`язання.

Твердження представника відповідача про т, що немає вини відповідача у невиконанні свого зобов`язання згідно рішення суду є необґрунтованими, оскільки відсутність майна у відповідача не може бути підставою для невиконання рішення суду яке набрало законної сили.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2092,60 грн. відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за невиконання грошового зобов`язання задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна», місцезнаходження якого: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна 38а, офіс 6, код ЄДРПОУ 34084057 в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 178 341 грн. 33 коп. (сто сімдесят вісім тисяч триста сорок одну гривню 33 коп.) інфляційних втрат за період з 29.04.2021 по 30.06.2023 та 30 919 грн. (тридцять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять гривень) - три проценти річних за період з 29.04.2021 по 31.07.2023, а всього стягнути: 209 260 грн. 33 коп. (двісті дев`ять тисяч двісті шістдесят гривень 33 коп.) за невиконання грошового зобов`язання.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгал Україна», місцезнаходження якого: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна 38а, офіс 6, код ЄДРПОУ 34084057 в користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 2092 (дві тисячі дев`яносто дві) гривні 60 копійок.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2023.

Суддя Бабій О.М.