Рішення

від 14.11.2023 по справі 346/4927/23

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/4927/23

Провадження № 2/346/1637/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства зобмеженою відповідальністюФінансова компанія"ВердиктКапітал" третіх осіб,що незаявляють самостійнихвимог,на стороннівідповідача: Приватний нотаріус Житомирської області Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марії Вікторівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позицій сторін.

05.09.2023року представникпозивача ОСОБА_1 адвокат Атаманюк В.М. звернувшись до суду із даним позовом, посилається на те, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис № 93354 від 20.11.2020р. про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Вердикт Капітал», який в подальшому було передано до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни. Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М. В. на підставі цього виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 63921811 від 15.12.2020р., відповідно до якого ОСОБА_1 являється боржником перед ТзОВ «Вердикт Капітал». Загальна сума заборгованості становить 58082,90 грн. Вважає , що дії приватного нотаріуса по винесенню виконавчого напису були вчинені без належних правових підстав, з огляду на те, що останнім не було перевірено факту безспірності заборгованості, не з`ясовано інших обставин справи. Позивачкою було укладено певні кредитні договори із макрофінансовими установами. Наскільки позивачка пригадує, що кредити були погашені повністю, однак цього факту. Вона документально не може підтвердити, оскільки минуло багато часу. Чи укладала позивачка договір саме з ТзОВ "ВердиктКапітал" ,вона точноповідомити неможе,оскільки непам`ятає цієїінформації.Відповідач танотаріус ненадає жодноїінформації пропідстави вчиненняспірного виконавчогонапису.Жодних договірнихвідносин ізвідповідачем вонане укладала,будь-якихгрошових коштівна рахуноквідповідача несплачувала.Їй пронаявність будь-якоїзаборгованості заневиконання чиненалежне виконаннябудь-якихзобов`язань неповідомлялось,також неповідомлялось про фактвідступлення права вимогиза кредитнимдоговором.Вважає,що виконавчийнапис нотаріусане підлягаєвиконанню,оскільки вчиненийз порушеннямвимог Порядкувчинення нотаріальних дійнотаріусами України.Однак,сума заборгованостівказана увиконавчому написінотаріуса неє безспірною,оскільки відповідачкане отримувалау відповідачажодних грошовихкоштів.Таким чином,на момент вчиненнянотаріусом виконавчогонапису безспірністьзаборгованості небула встановлена.Тому проситьсуд визнативиконавчий напис№ 93354від 20.11.2020р.таким,що непідлягає виконанню,стягнути звідповідача наїї користьвитрати пооплаті судовогозбору в загальномурозмірі 1073.60 грн.

07.11.2023 року від генерального директора ТОВ «Вердикт Капітал» О.В. Іжаковського поступив відзив на позовну заяву відповідно до якого вказує, що позивач вказує на те, що нотаріус не вправі був вчиняти виконавчий напис на оригіналі кредитного договору, оскільки , такий договір не був нотаріально посвідчений. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусом) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. За таких умов нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Окрім того,позивач не надає суду будь-яких доказів, які би свідчили про погашення боргу за кредитним договором та виконання своїх зобов`язань в повному обсязі, відтак, стверджувати про відсутність підстав для вчинення стягувачем виконавчого напису нотаріуса немає. Позивач не надає також альтернативного розрахунку заборгованості. Якщо позивач вважає, що несплачені кошти в іншій сумі, або борг за кредитним договором сплачено, то таке твердження має бути підкріплене відповідними доказами наданням відповідних квитанцій про погашення суми боргу, альтернативного розрахунку заборгованості. В даних кредитних відносинах , ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником права вимоги виконання боргу від первісного кредитора та є новим кредитором на підставі договору відступлення права вимоги, який було надана приватному нотаріусу при вчиненні виконавчого напису, що підтверджує статут нового кредитора у даних кредитних зобов`язаннях. Вважають, що жодних обгрунтованих доводів стосовно безпідставності документу, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, боржником суду наведено не було, так само, не було надано доказів спростування заборгованості за кредитним договором, стягнення якої відбулося за вчиненим нотаріусом виконавчим написом. Тому , підстав для твердження про те, що стягувачем неправомірно здійснено дії щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса, є безпідставним. Тому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та відмовити у стягненні із ТОВ «Вердикт Капітал» витрат на надання правничої допомоги, згідно окремого клопотання та судового збору.

Також поступило клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, відповідно до якого вказує, що в позовній заяві позивач вказує про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат понесених на правничу допомогу в розмірі 14000, 00 грн. та просить їх стягнути із ТОВ «Вердикт Капітал» Ч.6. ст.137 ЦПК України передбачено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду мають бути надані такі документи: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, довіреність); документи , що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги; детальний опис вчинених дій (наданих послуг). Надання суду вказаних документів є базовою та необхідною умовою для розподілу витрат на правничу допомогу, а їх задоволення залежить від рівня деталізації та обгрунтованості. Таким чином, максимальний розмір оплати послуг адвоката хоч нормативно і необмежений , однак в силу позиції Вищого господарського суду України (наприклад , п.11) Інформаційного листа ВГУС від 14.12.2007р. № 01-8/973) може бути обмежений самим судом «з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи». На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи , що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківських документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Відсутність документального підтвердження витрати на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. До аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного суду в своїй Постанові від 27 червня 2018 р. по справі № 826/1216/16. Однак , до позовної заяви не надано документів , що визначені законом на підтвердження понесених витрат на надання правової допомоги, а також відсутні документи на підтвердження оплати таких витрат. Позивач лише вказує у тексті позовної заяви про понесені витрати, однак, не надає жодного доказу, що такі правничі послуги були надані представником позивачу. Тобто, вбачається намір збагатитися за рахунок відповідача за правничі послуги, які не було надано представником. З вищезазначеного вбачається, що витрати в такому розмірі не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру , їх стягнення з ТОВ «Вердикт Капітал» становить надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Тому просить суд відмовити позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу в повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 11.09.2023 року відкрито загальне позовне провадження по даній справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

20.11.2020 року приватним нотаріусомЖитомирського міськогонотаріального округуГорай ОлегомСтаніславовичем було видано виконавчий напис , який зареєстрований в реєстрі під № 93354 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмежено відповідальність «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 58082,90 гривень.

15.12.2020 рокуприватним виконавцемвиконавчого округуміста КиєваМалковою МарієюВікторівною винесенопостанову провідкриття виконавчогопровадження ВП №63921811,якою стягнутоз позивача накористь відповідачаборг в розмірі 58082,90 грн. та стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця в розмірі 5808.29 грн. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно. (а.с. 7).

18.12.2020 рокуприватним виконавцемвиконавчого округуміста КиєваМалковою МарієюВікторівною винесенопостанову прозвернення стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника ВП №63921811,якою стягнутодоходи боржника ОСОБА_1 ,дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,що отримуєдохід відособи,якою є:ОТИНІЙСЬКА СЕЛИЩНАТЕРИТОРІАЛЬНА ВИБОРЧАКОМІСІЯ КОЛОМИЙСЬКОГОРАЙОНУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇОБЛАСТІ,ЄДРПОУ 43772338,адреса місцяреєстрації:78223,Івано-Франківськаобл..,Коломийський р-н,селише міськоготипу Отинія,вул.Шевченка,будинок 2. (а.с.8).

28.01.2022 рокуприватним виконавцемвиконавчого округуміста КиєваМалковою МарієюВікторівною винесенопостанову прозвернення стягненняна заробітнуплату,пенсію,стипендію таінші доходиборжника ВП №63921811,якою стягнутодоходи боржника ОСОБА_1 ,дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ,адреса: АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,що отримуєдохід відособи,якою є:ВОРОНСЬКИЙ ЛІЦЕЙКОЛОМИЙСЬКОЇ РАЙОННОЇРАДИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇОБЛАСТІ,ЄДРПОУ/ІПН2056719,адреса місцяреєстрації:78222,Івано-Франківськаобл..,Коломийський р-н,село Ворона,ВУЛИЦЯ МАРІЙКИПІДГІРЯНКИ,будинок 1. (а.с.9).

ІV. Норми права, якими регулюються правовідносини сторін.

Відповідно до ст.18ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст.1Закону України«Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України«Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції України 22.02.2012року №296/5 та зареєстрований за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до ст.87Закону України«Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2, 3.2, 3.5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою КабінетуМіністрів України№ 1172від 29.06.1999 року. Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою КабінетуМіністрів України№ 1172від 29.06.1999 року.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

V.Оцінка суду

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ст.ст. 50,87,88Закону України«Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Як вбачається зі змісту оспорюваного виконавчого напису, під час його вчинення приватний нотаріус керувалася ст.ст.87-91Закону України«Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомуПостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесенихпостановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до пункту 1постанови КабінетуМіністрів Українивід 29червня 1999року №1172«Про затвердженняпереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкуна підставівиконавчих написівнотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, Верховний Суд у своїй постанові від 12.03.2020 у справі №757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Як встановлено судом, укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не посвідчений нотаріально. В той же час, приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій форм, визнані нечинними з дня їх прийняття.

Таким чином, в даному випадку в нотаріуса були відсутні повноваження на вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, які також знайшли своє відображення в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 320/8269/15-ц від 16 травня 2018 року, в якій Великою Палатою Верховного Суду наголошено на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року в справі №201/15282/16-ц провадження № 61-40796св18, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень ст.ст. 87,88Закону України«Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідачем суду не надано документів, які свідчать про безспірність заборгованості позивача та наявність у нього права вимоги. Не надано таких документів і приватним нотаріусом .

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги недоведеність відповідачем факту подання нотаріусу документів на підтвердження безспірної заборгованості позивача, а також заперечення представника позивача щодо наявності безспірної заборгованості перед відповідачем, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки останній вчинений приватним нотаріусом без дотримання вимог чинного законодавства (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»,постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується витрат на правову допомогу, суд доходить такого висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ізст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження понесених відповідачем витрат на правову допомогу судубуло долучено квитанцію та акт виконаних робіт (а.с. 16-17).

Згідно правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18та усправі №922/2685/19 визначено, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тому суд, враховуючи вказані критерії у справі, зокрема кількість засідань та складність справи, доходить висновку, що заяву слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень

На підставі викладеного, статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»та керуючись ст.ст.141,259,263-265,280-282 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 20.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міськогонотаріального округуГорай ОлегомСтаніславовичем зареєстрованийв реєстріза №93354 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністюФінансова компанія"ВердиктКапітал" (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: 04053, місто Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд.5-Б) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 1073(одна тисяча сімдесят три)грн..60 коп та 3000 (три тисячі) грн. витрат на правову допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського Апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Васильковський В. В.