Ухвала

від 14.11.2023 по справі 289/1072/22

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/1072/22

Номер провадження 1-кс/289/365/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2023 м.Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 у справі №289/1072/22, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокатом ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , подано клопотання про відвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 у кримінальній справі №289/1072/22 в рамках обвинувального акту №12022060450000069 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України, яку обґрунтовує тим, що під час судового провадження по вказаній справі вона звернулась до суду з клопотанням про долучення до матеріалів провадження копій поданих заяв до правоохоронних органів та надання часу стороні обвинувачення для подальшого вирішення ситуації, що виникла, відповідно до вимог кримінально-процесуального закону (в тому числі можливої відмови від обвинувачення стороною обвинувачення; закриття кримінального провадження в зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення) щодо притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинного ОСОБА_4 . Однак судом відмовлено у розгляді вказаного клопотання, яке на думку адвоката покликано відновити справедливість, чим ставиться під сумнів незалежність та об`єктивність судді,тому вважає,що дані обставини можуть викликати сумніви у його неупередженості під час розгляду наведеного кримінального провадження.

Окрім того, упередженість суду, як вказує адвокат, доводиться неодноразовим направленням суддею ОСОБА_5 до Дисциплінарної палати КДКА Житомирської області подань про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із відкладанням судових засідань та звертає увагу на те, що при наданні клопотань про відкладення судових засідань адвокат також надавала підтверджуючі документи, що обґрунтовували поважність неявки в судові засідання. Тобто, на її думку, судом не було взято до уваги подані адвокатом клопотання. Тому вважає, що суддя не дотримується принципу неупередженості.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися. Подали до суду заяви про розгляд вказаного клопотання без їх участі. Однак, їх неявка не перешкоджає вирішенню заяви про відвід.

При вирішенні питання, які порушені в заяві про відвід судді, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відводу судді визначається статтями 75, 76 КПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу.

У відповідності до частини першої статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводитисвою невинуватість у вчиненні злочину.

Ті обставини, на які посилається захисник у своїй заяві про відвід судді, передбачені у п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України як інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості останнього.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року №2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

На питання неупередженості суду звертає увагу Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні Суду від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», в якому було констатовано порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Цим рішенням Європейським судом визнано порушення принципу безсторонності суду. Так, у пунктах 66, 69 і 70 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Зазначене свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

У справі «Білуха проти України» (пункт 49 рішення від 09 листопада 2006 року) ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. За об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Щодо суб`єктивної складової поняття безсторонності, то у справі «Хаушильд проти Данії» (рішення від 29 квітня 1989 року) зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Веттштайн проти Швейцарії» (рішення 28 жовтня 1998 року, п. 42) Європейський суд зазначив, що особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Відповідно до ст. ст.6,7,9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основіКонституціїі законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Судом встановлено, що у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України, заявлене адвокатом ОСОБА_3 клопотання про долучення до матеріалів провадження копій поданих заяв до правоохоронних органів, Радомишльським районним судом Житомирської області під головуванням судді ОСОБА_5 , було розглянуто та долучено до матеріалів справи вказані копії заяв, тому твердження адвоката щодо не задоволення вказаного клопотання в цілому не знайшло свого підтвердження.

Разом з тим, як вбачається з автоматизованої системи документообігу суду та доводів адвоката ОСОБА_3 викладених в заяві про відвід судді, суддею ОСОБА_5 в процесі розгляду вказаної кримінальної справи було винесено та направлено до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області декілька подань про притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у зв`язку із її неявкою в судове засідання без поважних причин, що мало наслідком відкладання судових засідань. Хоча остання звертає увагу на те, що при поданні даних клопотань вона надавала до суду підтверджуючі документи, що обґрунтовували поважність її неявки. Водночас, суддя суду, що розглядає заяву про відвід, не є судом апеляційної інстанції, а тому не уповноважений КПК давати оцінку законності або обґрунтованості рішенням або діям суду, що розглядає справу по суті. Незгода з такими діями або рішеннями може бути включена до апеляційної скарги на рішення суду, яким завершується судовий розгляд справи по суті. Суддя, що розглядає заяву про відвід, оцінює процесуальну поведінку судді лише з боку наявності або відсутності в ній проявів упередженості, тобто проявів нерівного ставлення до сторін.

Таким чином, із заяви про відвід та наданих пояснень не вбачається обставин, які б свідчили про упередженість чи нерівне ставлення до сторін судді ОСОБА_5 у даній справі. В той же час, з урахуваннямвсіх встановленихобставин,з метоюусунення будь-якихсумнівів стороньогоспостерігача щодоупередженості судді ОСОБА_5 прирозгляді вказаноїкримінальної справи№289/1072/22в рамкахобвинувального акту№12022060450000069по обвинуваченню ОСОБА_4 зач.1ст.263КК України, у відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, суд дійшов висновку про задоволення заяви про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід судді Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_5 у справі №289/1072/22 - задовольнити.

Кримінальне провадження передати до канцелярії Радомишльського районного суду Житомирської області для його повторного автоматизованого розподілу справи між суддями відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1