Рішення

від 14.11.2023 по справі 369/3766/18

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/3766/18

Провадження № 2/369/48/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Цукаревій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/11477/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які є правонаступниками ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , треті особи: Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання прибудинкової будівлі самочинною, знесення її та приведення зовнішнього вигляду будинку та прибудинкової території у належний стан,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи: Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання прибудинкової будівлі самочинною, знесення її та приведення зовнішнього вигляду будинку та прибудинкової території у належний стан.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що вона являється власником 4/9 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками вказаного будинку є ОСОБА_5 в частці 8/18, ОСОБА_6 в частці 1/18, ОСОБА_7 -1/18. У 1998 році ОСОБА_5 в приміщеннях 2-1 площею 12,3 кв. м., 2-2 площею 14,4 кв. м, 2-5 площею 5,0 кв. м., 2-6 площею 7,5 кв. м., 2-7 площею 13,7 кв. м, 2-8 площею 16,6 кв. м, 2-9 площею 16,7 кв. м., «І» площею 2,1 кв.м., літ. «К» гараж 1996 року побудови, площею 17,8 кв. м, була виконана самовільна реконструкція частини житлового будинку літ. «А» (були змінені техніко-економічні показники даного житлового будинку), без документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, без розробленої в установленому порядку проектної документації (будівельного паспорту) та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.

Вказані порушення приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в 2015 році було встановлено посадовою особою Департаменту ДАБІ в Київській області. В результаті проведеної перевірки було складено акт перевірки від 06 листопада 2015 року, протокол про адміністративне правопорушення №1-Л-А-0611/1 від 06 листопада 2015 року, надано припис про усунення вимог законодавства від 06 листопада 2015 року № С-0611/1, постанову від 20 листопада 2015 року.

У 2016 році ОСОБА_5 померла. Її спадкоємцем є відповідач ОСОБА_4 . Виконана реконструкція частини житлового будинку (прибудова) призводить до пошкодження та поступового знищення частини житлового будинку позивача, оскільки з`явилися тріщини, цвіль та грибок, що є вкрай небезпечним для здоров`я.

За таких обставин, позивач просить суд:

-визнати приміщення будинку АДРЕСА_1 : 2-1 площею 12,3 кв. м, 2-2 площею 14,4 кв. м, 2-5 площею 5,0 кв. м, 2-6 площею 7,5 кв. м, 2-7 площею 13,7 кв. м, 2-8 площею 16,6 кв. м, 2-9 площею 16,7 кв. м. «І» площею 2,1 кв. м, літ. «К» гараж, площею 17,8 кв. м самовільно збудованими;

-постановити рішення про знесення приміщень будинку АДРЕСА_1 : 2-1 площею 12,3 кв. м, 2-2 площею 14,4 кв. м, 2-5 площею 5,0 кв. м, 2-6 площею 7,5 кв. м, 2-7 площею 13,7 кв. м, 2-8 площею 16,6 кв. м. 2-9 площею 16,7 кв. м. «І» площею 2,1 кв. м, літ. «К» площею 17,8 кв. м за рахунок ОСОБА_4 ;

-зобов`язати ОСОБА_4 привести зовнішній вигляд в будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території у належний стан.

Ухвалою від 27 квітня 2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді Волчка А.Я. відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче судове засідання.

29 травня 2018 року від Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшли пояснення, в яких третя особа зазначає, що станом на день подачі пояснень відсутні підстави для вжиття заходів державного архітектурно-будівельного контролю у зв`язку з відсутністю власника об`єкту реконструкції. Третя особа вважає позов обґрунтованим.

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи №393 від 18.09.2018 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.09.2018 року, який проведений, у зв`язку з прийняттям рішення Вищої ради правосуддя від 11 липня 2018 року про відсторонення від здійснення правосуддя судді Волчка А.Я. дану справу передано для розгляду судді Пінкевич Н.С.

17 вересня 2018 року від ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на те, що він правомірно набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 та земельну ділянку, але свідоцтва ще не отримував. З огляду на те, що спадкодавець провела ремонтні роботи у 1998 році, то виходячи із приписів ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦК України (2003 року) до оспорюваних правовідносин слід застосувати ЦК УРСР 1963 року. Відповідно до рішення суду від 22 серпня 1996 року позивачу виділено в натурі 48,3 кв. м. будинку АДРЕСА_3 та земельну ділянку площею 724 кв.м. Відповідно ОСОБА_8 виділено в натурі 80,7 кв. м. будинку АДРЕСА_4 та земельну ділянку площею 906 кв.м. Відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2012 року справа № 2-13/2012 виділено ОСОБА_3 15.8 кв.м, а ОСОБА_5 - 12,7 кв.м. з квартири АДРЕСА_2 - загальна площа будинку 217,8 м2, а житлова становила 136,7м2. Виходячи із норм матеріального права та наявності рішення суду від 22 серпня 1996 року та 2012 року можна дійти висновку, про те, що між позивачем та спадкодавцем ( ОСОБА_8 ) право частковою власності на будинок АДРЕСА_1 припинено шляхом визначення двох квартир. Позивач не надала суду жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про порушення його прав.

Ухвалою від 11 червня 2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області призначив у справі судову експертизу на вирішення якої поставив наступне питання: Встановити порушення містобудівних норм при спорудженні самовільної будови буд. АДРЕСА_1 (приміщення 2-1, 2-2, 2-5, 2-6,2-7, 2-8, 2-9, 1 та «К»), дослідити можливість перебудови та несення даної самовільної будови? Провадження по справу зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою від 09 липня 2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області відновив провадження у справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 вересня 2020 року підготовче провадження в справі закрито та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 11 листопада 2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області зупинив провадження у справі у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_3 .

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Дідура М.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи №961 від 24.12.2020 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.12.2020 року у зв`язку з перебуванням судді Пінкевич Н.С. у соціальній відпустці у зв`язку з вагітністю і пологами справу призначено судді Фінагеєвій І.О.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 грудня 2020 року поновлено провадження у справі, прийнято до розгляду цивільну справу №369/3766/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання прибудинкової будівлі самочинною, знесення її та приведення зовнішнього вигляду будинку та прибудинкової території у належний стан.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 квітня 2021 року витребувано з 12-ї Київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2021 року залучено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до участі у справі як правонаступників позивача ОСОБА_9 у даній цивільній справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2021 року провадженняу данійцивільній справізупинено доухвалення рішенняу цивільнійсправі№369/12899/21за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гостомельськоїселищної радиБучанського районуКиївської області,третя особа- ОСОБА_4 провизнання недійснимта скасуваннярішення сесіїта скасуванняправа власностіна земельнуділянку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 травня 2023 року поновлено провадження у цивільній справі № 369/3766/18 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання прибудинкової будівлі самочинною, знесення її та приведення зовнішнього вигляду будинку та прибудинкової території у належний стан.

В судове засідання позивачі та їхній представник не з`явилися, про дату час та місце слухання справи сповіщені належним чином. Представник позивачів подала заяву, в якій просила розглядати справу без їх участі та зазначила, що сторона позивачів підтримує позов.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив.

Третя особа Горенська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про дату час та місце слухання справи сповіщена належним чином, свого представника у судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила.

Третя особа Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про дату час та місце слухання справи сповіщена належним чином, свого представника у судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомила.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належало на праві власності 4/9 частини будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07 лютого 1996 року та 1/18 частини цього ж будинку згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 09 січня 2008 року.

Згідно рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 1996 року ОСОБА_9 виділено реально в будинку АДРЕСА_5 приміщення 1-1 пл. 4,5 кв. м., 1-2 пл. 2,0 кв. м., 1-3 пл. 7,4 кв. м., 1-4 пл. 12,7 кв. м. 1-5 пл. 11,9 кв. м., 1-6 пл. 15,2 кв. м., сарай "Б", з погребом, криницю, а також в користування 724 кв.м. земельної ділянки згідно схеми складеної експертом КДНІСЕ.

Зобов`язано ОСОБА_3 за свій рахунок закрити дверний проем з приміщення 1-6 в приміщення 1-7.

В користування ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 залишено приміщення 1-7 пл. 6,2 кв.м., 1-8 пл. 10 кв.м, 2-1 пл. 8,9 кв.м.; 2-2 пл. 2,5 кв.м., 2-3 пл 8,9 кв м., 2-4 пл. 5,4 кв.м., 2-5 пл. 18,6 кв.м., 2-6 пл. 12,7 кв м, веранду 1 пл. 8 кв.м, ганок, сараї "В", "Ж", "Г", туалети "Д" "3", погреб "Е", прибудову "М", зливну яму, а також 906 кв.м. земельної ділянки в користування.

В спільному користуванні сторін із виділених їм ділянок залишено 3,5 кв. м. від вулиці / на стиках приміщень 1-8 та 1-6/, 12 кв.м. з тильної сторони будинку на стиках веранди 1 та приміщень 1-4 пл. 10 кв.м. для переходу позивачки з однієї на другу частину її земельної ділянки.

Вселено ОСОБА_3 в виділену їй частину будинку і зобов`язано ОСОБА_8 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не чинити їй перешкод в користуванні своєго частного будинку і земельної ділянки.

21 липня 2004 року ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0724 га за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий № 3222482401:01:005:0032 (ділянка 1) та 3222482401:01:005:0033 (ділянка 2).

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 травня 2008 року визнано за ОСОБА_5 право власності на 2/27 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/27 частину житлового будинку надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 жовтня 2012 року визнано право користування та виділено в натурі приміщення 3-1 площею 6,2 кв.м. вартістю 7155 грн. та 3-2 площею 9,6 кв.м. вартістю 11 079 грн., всього 18234 грн., що складають 1/18 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 .

Визнано право користування та виділено в натурі приміщення 3-3 площею 12,7 кв. м., вартістю 31 547 грн., що складає 1/18 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 .

Рішенням Києво-Святошинського райсуду Київської області від 19 березня 2013 року вселено ОСОБА_3 в кімнати 3-1 та кімнату 3-2, якими визнано право користування за позивачкою за адресою АДРЕСА_1 .

06 листопада 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в якому зазначено, що була виконана самовільна реконструкція частини житлового будинку ОСОБА_5 у 1998 році, без документа що посвічує право власності або користування земельною ділянкою, без розробленої в установленому порядку проектної документації (будівельного паспорту) та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

06 листопада 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області складено протокол № 1-А-А-0611/1 про адміністративне правопорушення та винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

20 листопада 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області винесено постанову № А-2011/2 по справі про адміністративне правопорушення, якою визнано ОСОБА_5 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.

Вказаною постановою встановлено, що у 1998 році ОСОБА_5 в приміщеннях 2-1 площею 12,3 кв. м., 2-2 площею 14,4 кв. м, 2-5 площею 5,0 кв. м., 2-6 площею 7,5 кв. м., 2-7 площею 13,7 кв. м, 2-8 площею 16,6 кв. м, 2-9 площею 16,7 кв. м., «І» площею 2,1 кв.м., літ. «К» гараж 1996 року побудови, площею 17,8 кв. м, була виконана самовільна реконструкція частини житлового будинку літ. «А» (були змінені техніко-економ даного житлового будинку), без документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, без розробленої в установленому порядку проектної документації (будівельного паспорту) та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.

Згідно висновку експертів за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 21063/19-44/12644/12645/20-44 від 20 травня 2020 року за умови документального підтвердження ОСОБА_3 права власності або права користування земельною ділянкою, а саме частиною земельної ділянки, що межує зі стіною самочинно збудованої двоповерхової прибудови по АДРЕСА_1 , буде порушення вимог нормативно-правових актів, які чинні на території України у галузі будівництва, зокрема, п. 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Можливість виконання перебудови або проведення демонтажних робіт з метою розбирання самочинно збудованої двоповерхової прибудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 існує, але вона потребує розробки у встановленому законом порядку проектної документації.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

З заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Інший співвласник будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 березня 2020 року на 4/9 частин будинку.

Судовим рішенням у справі № 369/12899/21 встановлено, що ОСОБА_4 до Гостомельської селищної ради було надано довідку про те, що він користується земельною ділянкою загальною площею 0,0740 га в АДРЕСА_1 .

В подальшому, ОСОБА_4 було подано до Гостомельської селищної ради заяву з проханням затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевності) за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Гостомельської селищної ради № 289-05-УІІІ від 08.04.21 року на підставізаяви ОСОБА_4 та технічної документації із землеустрою ТОВ Науково-виробничою фірмою «Абрис», враховуючи висновки комісії з питань - землекористування, будівництва та архітектури, Гостомельською селищною радою було затверджено технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,0740 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та надано ОСОБА_4 у власність зазначену земельну ділянки.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у цивільній справі№ 369/12899/21 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, третя особа - ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування рішення сесії та скасування права власності на земельну ділянку.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має правов порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четвертастатті 376 ЦК України). У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади абооргану місцевого самоврядуванняможе постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.Якщо проведення такої перебудови є неможливимабо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, такенерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Знесення самочинного об`єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.

З урахуванням змісту вище наведеної правової норми в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року, від 12 квітня 2021року у справі № 653/104/19, від 31 травня 2021 року у справі № 320/1889/17-ц.

Відповідно до вимог частин першої, п`ятої, шостоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Право власності має захищатися лише при доведеності самого факту його порушення із застосування наслідків, в тому числі і звільнення земельної ділянки від самовільно зведених споруд шляхом їх знесення чи усунення інших перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позивачами не надано жодного доказу про те, що відповідач, проживаючи у виділеній йому частині будинку, порушує їх права щодо користування та володіння належною їм частиною будинку, і що ті порушення будівельних норм на які позивачі посилаються порушують саме їх права та є співмірними з тим способом захисту який вони обрали. Так, посилання позивачів на ту обставину, що виконана відповідачем реконструкція частини житлового будинку (прибудова) призводить до пошкодження та поступового знищення частини житлового будинку позивача, оскільки з`явилися тріщини, цвіль та грибок не підтверджені жодним доказом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини сьомої статті 376 ЦК України для задоволення позову у цій категорії справ (про знесення самочинно збудованого нерухомого майна) необхідна наявність таких фактів, як неможливість перебудови об`єкта або відмова особи, яка здійснила самочинне будівництво, від такої перебудови; у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил знесенню самочинного будівництва передує прийняття судом рішення про зобов`язання особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову; знесення самочинного будівництва є крайньою мірою, яка передбачена законом, і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (№ 46577/15) від 21 квітня 2016 року, підтвердив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

У матеріалах справи міститься висновок експертів за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, в якому, зокрема, зазначено, що існує можливість виконання перебудови або проведення демонтажних робіт з метою розбирання самочинно збудованої двоповерхової прибудови, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , але вона потребує розробки у встановленому законом порядку проектної документації.

Таким чином, встановлені висновком експертизи обставини щодо здійснення відповідачем будівництва з порушенням вимог законодавства, не є підставою для задоволення вимог позивача про знесення такого будівництва, оскільки цьому крайньому заходу передує виконання частини сьомої статті 376 ЦК України. При цьому, можливе виконання перебудови самочинно збудованої двоповерхової прибудови. Крім того, як для перебудови, так і для демонтажу необхідна розробка проектної документації.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно висновку експертів порушення вимог нормативно-правових актів, які чинні на території України у галузі будівництва, зокрема, п. 3.25* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» матиме місце за умови документального підтвердження ОСОБА_3 права власності або права користування земельною ділянкою, а саме частиною земельної ділянки, що межує зі стіною самочинно збудованої двоповерхової прибудови по АДРЕСА_1 . Разом з тим, позивачами не надано доказів того, належності їм на праві власності або праві користування частиною земельної ділянки, що межує зі стіною спірної двоповерхової прибудови по АДРЕСА_1 .

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання прибудинкової будівлі самочинною, знесення її та приведення зовнішнього вигляду будинку та прибудинкової території у належний стан.

Керуючись ст. 16, 376, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,які єправонаступниками ОСОБА_3 ,до ОСОБА_4 ,треті особи:Горенська сільськарада Києво-Святошинськогорайону Київськоїобласті,Департамент Державноїархітектурно-будівельноїінспекції уКиївській областіпро визнанняприбудинкової будівлісамочинною,знесення їїта приведеннязовнішнього виглядубудинку таприбудинкової територіїу належнийстан відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. О. Фінагеєва