Ухвала

від 14.11.2023 по справі 2-342/12

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-342/12

Провадження № 4-с/712/59/23

14 листопада 2023 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Марцішевська О.М. розглянувши матеріали скарги адвоката Траченко Ірини Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), -

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2023 року заявниця звернулась до судузі скаргою на дії Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якій просить суд визнати бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що полягає у не знятті арешту та заборони відчуження з усього майна ОСОБА_2 , а саме обтяження за номер запису 4674883 від 07.02.2014 року та обтяження за номером запису 4597020(спеціальний розділ) від 15.12.2016 року протиправною. Зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт та заборону відчуження з усього майна належного ОСОБА_2 номер запису про обтяження: 4674883, дата державної реєстрації: 07.02.2014 року; державний реєстратор: Носок Леся Миколаївна, державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Черкаської області. Зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешт та заборону відчуження усього майна належного ОСОБА_2 номер запису обтяження: 4597020 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 07.02.2014 року; державний реєстратор: Ткаченко Віталі Геннадійович, державним реєстратором Черкаського міського управління юстиції Черкаської області.

В обгрунтування вимог посилається на те, що 14.09.2023р. постановою нотаріуса відмовлено у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку в АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою відмови є виявлення обтяжень у зв`язку з перебуванням у органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень:

- 38972465 за виконавчим листом № 2-342/12, виданного 23.05.2013р. Соснівським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості 9475,00 грн. (закінчено за п.3 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»,

- 50843194 за вимогою про сплату боргу № Ф-3433-17 від 02.02.2016р. ДПІ в м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ДПІ заборгованості 9890,86 грн. (закінчено за п.3 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження»,

- 53127343 за виконавчим листом № 712/7212/16-ц, виданного 14.12.2016р. Соснівським районним судом м.Черкаси про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованості 415273,98 грн. (закінчено за п.3 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».

На звернення до Першого відділу ДВС у м.Черкаси заявнику повідомлено про знищення вказаних виконавчих проваджень за минуванням строку зберігання та рекомендовано зняти арешти в судовому порядку.

Внаслідок бездіяльності органів державної виконавчої служби, які після закінчення виконавчих проваджень не вирішили питання про скасування арештів ОСОБА_5 створені перешкоди у оформленні права на спадщину, також просить з урахуваням відсутності іншого способу для відновлення порушених прав поновити строк оскарження бездіяльності та залучити до участі в справі в якості заінтеерсованих осіб інших спадкоємців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 як законного представника спадкоємця ОСОБА_8 .

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали суддя приходить до висновку, що скарга підлягає поверненню скаржнику виходячи з наступного.

Положеннямистатті 447 ЦПК Українизакріплено перелік суб`єктів права на звернення із скаргою до суду. Так ч.1статті 447 ЦПК Українипередбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Аналіз вищезазначеного положення свідчить про те, що зі скаргою до суду в порядкуст.447 ЦПК Українимає право звернутись виключно сторона виконавчого провадження.

Відповідно до положень ч.1ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року в справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Як вбачається з матеріалів скарги заявлені скаржником ОСОБА_1 у даній скарзі вимоги стосуються виконавчих проваджень № 38972455, 50843194, 53127343, в яких скаржник не є стороною вказаного виконавчого провадженні: ні стягувачем, ні боржником. Згідно інформації наявної в матеріалах скарги стороною вказаних виконавчих проваджень № 38972455, 50843194, 53127343 була мати ОСОБА_2 , яка померла у 2016р.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до п.1 ч.4ст.185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно положень ч.9ст.10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на те, що положеннямиРозділу 7 ЦПК України«СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ», якими врегульовано процедуру подачі та розгляду скарг що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, не врегульовано питання правових наслідків подачі скарги в порядку ст.447 ЦПК України особою, яка не є стороною виконавчого провадження, а тому з урахуванням ч.9 ст.10 ЦПК України суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме положення п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України в частині застування інститут повернення скарги.

Аналогічні висновку сформульовані Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2023 року у справі № 463/2924/22 (провадження № 61-11005св22), 03 травня 2023 року у справі № 463/3251/22 (провадження № 61-13094св22).

Оскільки скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця, вчинену в межах виконавчих проваджень №38972455, 50843194, 53127343, в якому скаржник процесуального статусу сторони виконавчих проваджень №38972455, 50843194, 53127343 не має, то суд приходить до висновку, що скаржник не є суб`єктом права на подачу даної скарги в порядкуст. 447 ЦПК України, тобто не може звертатись зі скаргами на дії державного виконавця в межах виконавчих проваджень № 38972455, 50843194, 53127343 в порядкуст.447 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Поряд із цим, суддя вважає за необхідне роз`яснити скаржнику його право звернутись до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження шляхом подачі позову про зняття арешту, що відповідає позиції, висловленій у Постанові ОП КЦС ВС від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Керуючись ст.10,185,447 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду в порядок та строки, передбачені ст.ст.354,355 ЦПК України.

Суддя О.Марцішевська

Повний текст ухвали виготовлено 14 листопада 2023 року.