Ухвала

від 14.11.2023 по справі 754/13838/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:754/13838/23

Провадження №: 2/755/7217/23

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

"14" листопада 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 006» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

В С Т А Н О В И В :

31.10.2023 до Дніпровського районного суду м. Києва з Деснянського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 006» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: стягнути з відповідача на користь позивача вартість неповернутого обладнання охорони в розмірі 5 300,00 грн.

Із позовної заяви та доданих документів встановлено, що 30.10.2018 між ПП «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 006» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони № 6024048. Відповідно до умов Договору, позивач надавав відповідачу послугу визначену п. 1.3.1., а саме: охорона об`єкта - здійснюється виконавцем шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації (далі - ОС), яка встановлена на об`єкті замовника та автоматично сповіщає про проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних конструкцій, а також забезпечення негайного виїзду групи швидкого реагування з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання ОС, та при необхідності - затримання осіб, які проникли на об`єкт». Пунктом 1.2. Договору визначено, що послуги надавались за адресою, яка вказана в Додатку №1 до Договору. Так, згідно п.1. Додатку №1 адреса об`єкта - АДРЕСА_1 . Вартість обраних замовником послуг, згідно переліку викладеному в пункті 1.3. Договору, визначаються у Додатку №1 (пункт 2 Договору). В свою чергу згідно п.2. Додатку №1 вартість обраних замовником послуг складає 360,00 (триста шістдесят гривень 00 копійок) за один місяць їх надання. У зв`язку із порушенням умов оплати та затримкою розрахунку за надані згідно договору послуги, починаючи з 10.09.2021 послуги, що передбачені його умовами, виконавцем не надаються, а договірні відносини припинено, за виключенням зобов`язань відповідача, які залишаються не виконаними на момент звернення до суду. Відповідно до пункту 5 Додатку № 1 до Договору, виконавцем передано замовнику у користування (оренду) комплект «Макс 3718 Р». Вартість вищезазначеного обладнання становить 5 300,00 грн. Тим самим пунктом встановлено, що підписанням даного договору замовник підтверджує, що обладнання ним отримано та буде повернуто протягом 2-х днів після його розірвання (припинення). Замовник вправі викупити обладнання під час діх даного договору, або при його розірванні (припиненні). Відповідач був зобов`язаний в строк не пізніше 12.09.2021 повернути отримане від позивача обладнання в належному стані передбаченому пунктом 3.2.13 Договору, або ж компенсувати його вартість в аналогічний строк. Проте, станом на день звернення до суду, дане зобов`язання залишається невиконаним. Таким чином, сума вартості обладнання в розмірі 5 300, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

Положеннями ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України визначено виключну підсудність позовів.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відтак, позови, що виникають з приводу нерухомого майна - це позови, пов`язані з нерухомим майном, нерухомістю, нерухомою річчю, а тому усі позови, у спорах, які є наслідком правовідносин, пов`язаних з обігом нерухомого майна повинні бути пред`явлені до суду за місцем знаходження майна.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 по справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов`язання, які випливають з договору про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони №6024048. Такі послуги надавались позивачем за місцем знаходження нерухомого майна, себто об`єкту договору - квартири АДРЕСА_2 . З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Таким чином, враховуючи, що спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, а саме неналежного виконання умов договору про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони №6024048 по квартирі АДРЕСА_2 , яка розташована у Деснянському районі м. Києва, до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила виключної підсудності.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Керуючись ст. ст. 4, 27, 31, 187, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Приватного підприємства «ШЕРИФ-ПУЛЬТ 006» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - передати за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва (проспект Червоної Калини, 5В, Київ, 02225).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Суддя: