Ухвала

від 02.11.2023 по справі 201/9569/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3706/23 Справа № 201/9569/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження кримінального провадження №12023046650000025 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2023 року, ухвалений щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.ч.1,4ст.358КК України

В С Т А Н О В И Л А:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 вересня 2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України та призначено покарання: за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопоршуень, ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, ОСОБА_8 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, визначених п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України .

Окірм того, судом вирішено питання про стягнення процесуальних витрат.

Цим вироком дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковано за ч.1ст.358КК України,як підробленняофіційного документуз метоювикористання йогопідроблювачем;за ч.4ст 358КК України,як використаннязавідомо підробленогодокументу

За встановлених судом обставин, Приблизно в грудні 2022 року у невстановленому місці ОСОБА_8 , реалізуючи свій злочинний умисел на підроблення офіційного документу, а саме договору оренди земельної ділянки, з метою безоплатного користування земельною ділянкою, надав невстановленій особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження відомості про свої анкетні дані для підробки документу, з метою безоплатного користування земельною ділянкою. Після чого, невстановлена особа, з невстановлених мотивів, в невстановленому місці та в невстановлений час, діючи умисно та усвідомлюючи протиправність своїх дій, склала завідомо підроблений офіційний документ, а саме договір оренди від 20.01.2023 земельної ділянки (паю), в двох примірниках з кадастровим номером 1223781400:01:007:0026 площею 3,6632 га., яка розташована на території Петриківської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, який укладений та посвідчений від імені власника земельної ділянки, в графі «Орендодавець» підписом - ОСОБА_9 , але від імені орендаря ОСОБА_8 земельної ділянки в графі «Орендар» не посвідчений підписом.

В подальшому, приблизно в грудні 2022 року, у невстановленому місці отримавши від невідомої особи матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, незаконним способом завідомо підроблені документи, а саме: договір оренди від 20.01.2023 земельної ділянки (паю), в двох примірниках з кадастровим номером 1223781400:01:007:0026, площею 3,6632 га., яка розташована на території Петриківської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, який укладений та посвідчений від імені власника земельної ділянки, в графі «Орендодавець» підписом - ОСОБА_9 , але від імені орендаря земельної ділянки в графі «Орендар» не посвідчений підписом, достовірно знаючи, що вказаний договір ОСОБА_9 не підписував, реалізуючи свій злочинний умисел, на підроблення офіційного документу, а саме: договору оренди від 20.01.2023 земельної ділянки (паю), в двох примірниках з кадастровим номером 1223781400:01:007:0026, площею 3,6632 га., яка розташована на території Петриківської об`єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 в графі «Орендар» поставив свій підпис, з метою подальшого використання підробленого документу.

Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановлений час та у невстановленому місці, достовірно знаючи, що ніяких договорів про оренду земельних ділянок ним не укладалось, незаконно отримавши від невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, завідомо підроблені документи, а саме: договір оренди земельної ділянки від 20.01.2023 в двох примірниках з кадастровим номером 1223781400:01:007:0026, площею 3,6632 га., що розташована на території Петриківської об?єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, який був укладений та посвідчений від імені власника земельної ділянки, в графі «Орендодавець» підписом - ОСОБА_9 та від імені орендаря земельної ділянки в графі «Орендар» підписом - ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_8 достовірно знав, що здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки який складено з дотриманням визначеної законом форми, містить передбачені законом реквізити та є офіційним документом, відповідно до Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та спричинить наслідки правового характеру шляхом надання йому права користування вищезазначеною земельною ділянкою.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на використання завідомо підробленого документа, з метою придбання права на чуже майно, ОСОБА_8 , 23.01.2023 приблизно о 15 годині 40 хвилин, перебуваючи в нотаріальній конторі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно знаючи, що договір оренди від 20.01.2023 земельної ділянки у двох примірниках з кадастровим номером 1223781400:01:007:0026, площею 3,6632 га., яка знаходиться на території Петриківської об?єднаної територіальної громади Дніпровського району Дніпропетровської області, який укладений та посвідчений від імені власника земельної ділянки, в графі «Орендодавець» підписом - ОСОБА_9 та від імені орендаря земельної ділянки в графі «Орендар» підписом - ОСОБА_8 , ним не укладався, не посвідчувався, є підробленим та незаконно отриманий від невстановленої особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи свій умисел, направлений на використання завідомо підробленого документу, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи їх негативні наслідки, з метою державної реєстрації відповідно до ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказаного договору оренди земельної ділянки надав приватному нотаріусу ОСОБА_10 , який виконує свої професійні обов?язки, згідно Закону України «Про нотаріат», завідомо підроблений договір оренди земельної ділянки від 20.01.2023 у двох примірниках для державної реєстрації, тим самим використав завідомо підроблений документ.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи особи, яка їх подала.

В апеляційній скарзу перший заступник керівника обласної прокуратури просить вирок змінити, вважати ОСОБА_8 засудженим: за ч. 1 ст. 358 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік 4 місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточне покарання ОСОБА_8 у виді обмеження волі на строк 1 рік 4 місяця.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим покаранням призначеним вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2023 року призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього обвязків визначених п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор посилається на ту обставину, що суд першої інстанції обираючи розмір покарання неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував положення ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 та відсутності обставин, що його обтяжують, а також у зв`язку з визнанням останнім своєї провини у вчиненні кримінальних правопорушень.

Позиції учасників судового провадження.

В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури та просив вирок суду змінити в частині призначеного покарання.

Обвинувачений, належним чином повідомлений про час, дату та судового засідання, до суду не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення не подавав, що, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, за обставин, викладених у вироку суду, в апеляційній скарзі не оскаржуються, а тому відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію його дій, колегією суддів не встановлено.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині призначення покарання за ч. 4 ст. 358 КК України, суд вважає їх такими, що заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 1-2 ч. 1 ст. 65 КК України, cуд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

При призначенні покарання враховуються також й обставини, що пом`якшують та обтяжують його, у відповідності до ст. ст. 66-67 КК України.

Відповідно до ст. 69-1 КК України, за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався вказаних положень закону України про кримінальну відповідальність та не застосував закон, який підлягає застосуванню, що у цьому випадку є підставою для зміни вироку суду.

Як видно з оскаржуваного вироку, ОСОБА_8 вину у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, у зв`язку з чим судовий розгляд було проведено у спрощеному порядку.

Разом з цим, суд, при призначенні покарання обвинуваченому, врахував наявність обставин, що в силу вимог ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, та не встановив таких, які в силу вимог ст. 67 КК України, його обтяжують.

З урахуванням наведеного, та з огляду на те, що санкцією ч. 4 ст. 358 КК України передбачено максимальне суворе покарання у виді обмеження волі на строк до 2 років, за наявності обставин, передбачених ст. 69-1 КК України, розмір призначеного покарання не може перевищувати 1 року 4 місяців обмеження волі.

Між тим, всупереч наведеним вимогам закону, суд призначив обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки, що виходить за межі покарання, яке можливо призначити у цьому випадку, з огляду на вимоги ст. 69-1 КК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, через призначення покарання, яке вимогам закону не відповідає, колегія суддів вбачає підстави змінити оскаржуване судове рішення в частині призначення покарання, й враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання у виді щирого каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання та повне визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає за можливе визначити обвинуваченому покарання у розмірі двох третин максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, яке відповідатиме положенням ст. 69-1 КК України, а остаточне покарання слід визначити з застосуванням положень ст.ст. 70, 75, 76 КК України, яке буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Отже, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги прокурора та приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.

Вирок Жовтневого районногосуду м.Дніпропетровська від27вересня 2023року,ухвалений щодо ОСОБА_8 змінити в частині призначеного покарання.

Вважати ОСОБА_8 засудженим до покарання:

за ч. 1 ст. 358 КК України - у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяця.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим покаранням призначеним вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2023 року визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4