Постанова

від 09.11.2023 по справі 613/1248/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Харків

справа № 613/1248/23

провадження № 22-ц/818/1962/23

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого Тичкової О.Ю.

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участі секретаря судового засідання Тітченко О.В.

учасники справи:

позивач Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат»

відповідачі ОСОБА_1 , Валківська міська рада Харківської області,

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» на ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2023 року у складі судді Сеник О.С.,-

УСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» (далі по тексту - ДП «Богодухівський СГУКК») звернулось до суду з позовом про визнання права оренди, скасування державної реєстрації.

Разом з позовною заявою ДП «Богодухівський СГУКК» подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії з державної реєстрації виникнення речових прав (права оренди землі, емфітевзису, тощо) за будь-якими особами на земельну ділянку з кадастровим номером 6320810100:03:003:0113.

Заява обґрунтованатим,що державним реєстратором Валківської міської ради було незаконно проведено державну реєстрацію припинення права оренди ДП «Богодухівський СГУКК» на земельну ділянку з кадастровим номером 6320810100:03:003:0113 на підставі нікчемної угоди про дострокове розірвання договору оренди землі та під час існування заходів забезпечення позову, застосованих у справі № 613/734/21, якими заборонено державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди землі ДП «Богодухівський СГУКК» та реєстрації виникнення речових прав за будь-якими іншими третіми особами на зазначену земельну ділянку, на чому і ґрунтуються позовні вимоги. Вказані заходи забезпечення позову є чинними і на сьогодні. Представник заявника стверджує, що нікчемність укладеної 28.12.2019 угоди про дострокове розірвання договору оренди землі від 26.06.2017 встановлена прямим приписом ст.12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна». Однак, власник землі звернувся до державного реєстратора, який провів державну реєстрацію припинення права оренди на земельну ділянку за ДП «Богодухівський СГУКК». Враховуючи викладене, вказує на наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, яке покликане не допустити подальшу передачу земельної ділянки третім особам в оренду, тим самим забезпечивши позивачу ефективну можливість захистити свої права без необхідності повторного звернення до суду. У випадку наявності у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомостей про існування права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 6320810100:03:003:0113 у іншої, третьої особи захист прав позивача як орендаря буде неможливий без заявлення додаткових позовних вимог. З огляду на наведене, з посиланням на ст. 149 ЦПК України, правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 21.12.2022 по справі № 914/2350/18,

Ухвалою Богодухівського районногосуду Харківськоїобласті від07серпня 2023року узадоволенні заявивідмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду ДП «Богодухівський СГУКК» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просило ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшовнеправильних висновківна підставівказаних документів,оскільки такідовідки зреєстру самеі свідчатьпро те,що зДержавного реєструречових правна нерухомемайно буловилучено записпро правооренди Державногопідприємства навказану земельнуділянку,що єнаслідком державноїреєстрації припиненняправа оренди.При цьому, позовна заява містить також клопотання про витребування доказів по справі, а саме матеріалів реєстраційної справи, та докази самостійного звернення до державного реєстратора за вказаними документами, і докази відмови у їх отриманні.

Також, суд першої інстанції не взяв до уваги, що навіть сама можливість ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0113 з будь- якою іншою, третьою особою вже містить ризики неможливості виконання рішення суду у цій справі, та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки в цьому випадку в Державному реєстрі будуть міститись відомості про право оренди іншої особи на земельну ділянку.

Застосування ж заходів забезпечення позову жодним чином не вплине на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку.

Судом першої інстанції не було надано жодної оцінки факту нікчемності укладеної 28.12.2019 угоди про розірвання договорів оренди землі, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили (у судовій справі № 613/734/21). Таким чином, припинення права оренди на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 взагалі не відбулось.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що між ДП «Богодухівський СГУКК» та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0113, що належить на праві приватної власності відповідачу. Однак, вказаний договір оренди між ОСОБА_1 та ДП «Богодухівський СГУКК» в особі директора Тризни О.М. було розірвано додатковою угодою про розірвання договору від 28.12.2019. Укладення такої угоди було оскаржене Державним підприємством «Богодухівський СГУКК» після його виявлення та призначення голови комісії з припинення ДП, зокрема, у судовій справі № 613/734/21.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 14.07.2021 № 613/734/21 задоволено заяву ДП «Богодухівський СГУКК» про забезпечення позову, заборонено державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди землі ДП «Богодухівський СГУКК» та реєстрації виникнення речових прав (права оренди землі) за будь-якими іншими третіми особами на земельні ділянки, зокрема, з кадастровим номером 6320810100:03:003:0113, що належить ОСОБА_1 ..

Зазначені заходи забезпечення були скасовані ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 19.05.2023, яка не набрала законної сили, оскільки була оскаржена Державним підприємством «Богодухівський СГУКК» в апеляційному порядку, розгляд скарги призначено на 01.08.2023.

Крім того, ТОВ «НВДЦ «Агротех», яке є переможцем аукціону, покупцем та майбутнім правонаступником всіх майнових прав ДП, в межах судової справи № 613/620/21 звернулось до суду з позовом про визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди землі та ухвалою суду від 07.05.2021 за заявою ТОВ «НВДЦ «Агротех» було вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації припинення права оренди землі ДП «Богодухівський СГУКК» та реєстрації виникнення речових прав за будь-якими іншими особами.

Вказані заходи забезпечення позову були скасовані 19.12.2022 рішенням Богодухівського районного суду Харківської області, це рішення не набрало законної сили внаслідок його оскарження ТОВ «НВДЦ «Агротех», розгляд справи призначено на 17.08.2023.

Проте, під час дії заходів забезпечення позову Державному підприємству «Богодухівський СГУКК» стало відомо про державну реєстрацію державним реєстратором Валківської міської ради припинення права оренди ДП «Богодухівський СГУКК» на земельні ділянку з кадастровим номером 63208810100:03:003:0113.

Станом на сьогодні, всупереч діючим заходам забезпечення позову, відомості про право оренди ДП «Богодухівський СГУКК» на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, що є очевидним порушенням права оренди позивача.

Статтею 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободвстановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1статті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2статті 149 ЦПК Українизабезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2 - 4, 10 частини 1статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; інші заходи у випадках, передбачені законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Як вбачається з роз`яснень, що містяться у пункті 4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець.

Із пункту 6 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановлення судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника). Вжиття заходів забезпечення позову є правом суду, а не його обов`язком. Тому, при вирішенні питання щодо заяви про забезпечення позову суд враховує не лише доводи, викладені у відповідній заяві, а й інші наявні матеріали цивільної справи.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […]

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що «…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору і як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу».

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про забезпечення позову суд обґрунтовано виходив з того, що зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів не вбачається підстав для забезпечення позову, передбачених ст. 149 ЦПК України. Крім цього, заявником не обґрунтовано, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а отже, не доведено і підстав забезпечення позову, передбачених ст.149 ЦПК України.

Судова колегія погоджується з вищезазначеним висновком суду оскільки необхідність забезпечення позову заявник мотивує фактично тільки тим, що рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ДП «Богодухівський СГУКК» було прийняте державним реєстратором Валківської міської ради в період чинності заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області про забезпечення позову у справі № 613/734/21.

Проте, виходячи зі змісту позовної заяви та заяви про забезпечення позову, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області про забезпечення позову у справі № 613/734/21 від 14.07.2021, були скасовані ухвалою суду від 19.05.2023, яка, у свою чергу, була оскаржена ДП «Богодухівський СГУКК» в апеляційному порядку.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому судова колегія не вбачає підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. 251, п.1 ч.1 ст. 374, ст. 376, ст.ст. 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» - залишити без задоволення.

Ухвалу Богодухівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.11.2023

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П.Пилипчук