Рішення

від 13.11.2023 по справі 440/13060/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/13060/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ТОВ "ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ "ВСЕУКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що відповідачем 31.01.2023 було перевірено транспортний засіб RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Всеукраїнська енергетична група», складений акт №252031 від 31.01.2023, де вказано про виявлення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», під час здійснення вантажних перевезень згідно ТТН №95 від 31.01.2023 у водія ТЗ ОСОБА_1 відсутня роздруківка даних роботи водія за 31.01.2023, водій не використовує особисту карту водія, передбачену наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010 та наказом №385 від 24.06.2010, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону. Позивач вказує про наявність у водія роздруківки даних роботи за 31.01.2023 і відсутність обов`язку водія використовувати особисту карту водія за наявності такої роздруківки, що пунктом 3.3 наказу №385 від 24.06.2010. Також позивач вказав про порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) в частині неповідомлення позивача про дату, час та місце розгляду такої справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 прийнята позовна заява до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

11.10.2023 відповідачем поданий до суду відзив на адміністративний позов де зазначено, що перевіркою транспортного засобу позивача встановлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких міститься в ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Представники сторін у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів адміністративної справи, встановив такі обставини.

31.01.2023 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №008183 від 27.01.2023 відповідно до графіку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області була проведена перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої встановлено порушення перевізником ТОВ «Всеукраїнська енергетична група» вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складено відповідний Акт проведення перевірки №252031 від 31.01.2023.

За змістом Акту проведення перевірки №252031 від 31.01.2023 посадовою особою було перевірено транспортний засіб RENAULT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Всеукраїнська енергетична група», та виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме «ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», під час здійснення вантажних перевезень згідно ТТН №95 від 31.01.2023 у водія ТЗ ОСОБА_1 відсутня роздруківка даних роботи водія за 31.01.2023, водій не використовує особисту карту водія, передбачену наказом МТЗУ №>340 від 07.06.2010 та наказом №» 385 від 24.06.2010», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344- III - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.

Повідомленнями від 16.03.2023 №16875/34/24-23, 20.03.2023 №17772/34/24-23 відповідач інформував позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

30.03.2023 за результатами розгляду справи про порушення позивачем абзацу 3 частини 1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, надання послуг з перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнаний тахографом без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" - не оформлена картка водія до тахографа, відповідач прийняв постанову №191206 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою ТОВ "Всеукраїнська енергетична група" притягнуте до адміністративної відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань - здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2,3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку № 1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 48 Закону 6 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З приводу, висловлених позивачем аргументів щодо відсутності обов`язку під час здійснення внутрішнього перевезення на ведення та пред`явлення до перевірки тахокарт, суд зауважує про наступне.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3 Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами; водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку (додаток 3).

Згідно пункту 7.1 Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.

Пунктом 7.2 Положення № 340 визначено, що головний орган, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху, здійснює перевірку встановленого режиму праці і відпочинку водіїв відповідно до чинного законодавства України.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі Інструкція).

Відповідно до п.1.4 Інструкції, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п.3.3 Інструкції, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Відповідно до п.2.7 Інструкції, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Пункт сервісу тахографів надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Відповідно до п.3.5 Інструкції перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Згідно п.3.6 Інструкції, перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, тахокарти, а також картки водія або роздруківки даних роботи цифрового тахографа є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються пасажирські і вантажні перевезення автомобільним транспортом, та підпадають під інші документи, визначені законодавством, оформлення яких передбачено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, саме автомобільний перевізник несе відповідальність за належне використання водіями вимог Інструкції щодо експлуатації тахографів.

Із 20.12.2010 набула чинності Поправка № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, зазначені вище положення зобов`язують автомобільних перевізників та водіїв мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких відносяться, зокрема, реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Таким чином, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти (тахограми) у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Наявність тахографу у вказаному транспортному засобі та здійснення транспортним засобом саме внутрішніх перевезень позивачем не заперечується та не є спірними обставинами.

Разом з тим, як вказано в акті проведення перевірки водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН ТТН №95 від 31.01.2023. На час перевірки встановлено, що транспортний засіб обладнаний діючим та повірений тахографом, однак у водія ТЗ ОСОБА_1 відсутня роздруківка даних роботи водія за 31.01.2023, водій не використовує особисту карту водія, передбачену наказом МТЗУ №340 від 07.06.2010 та наказом Інструкцією.

Суд вважає такими, що не відповідають положенням чинного законодавства України доводи позивача з приводу того, що за умови наявності у водія роздруківки даних роботи не є обов`язковим мати при собі особисту карту.

Адже відповідно до положень пункту 3.3. Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом та має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Враховуючи те, що транспортний засіб позивача обладнаний цифровим тахографом, відповідно до чинного законодавства України позивач зобов`язаний забезпечувати належну експлуатацію тахографу, а водій повинен мати при собі та використовувати особисту картку водія до цифрового тахографу, а також роздруківку даних роботи водія з цифрового тахографа.

Як видно з акту проведення перевірки під час рейдової перевірки водій не надавав особисту картку для цифрового тахографу та щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія (роздруківка даних роботи водія з цифрового тахографа за 31.01.2023) за поточний день.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що жодних роздруківок даних роботи водія з цифрового тахографа (тахокарт) також не було надано позивачем при розгляді справи про порушення автотранспортного законодавства відповідачеві.

Також суд звертає увагу, що законодавець чітко встановив обов`язок водія надати при перевірці відповідному державному органу особисту картку водія до цифрового тахографу, щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія (роздруківка даних роботи цифрового тахографа), а транспортне підприємство забезпечити їх наявність у такого водія.

Однак, позивачем не було дотримано вказаних умов.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що особиста картка водія, що має використовуватися кожного дня та роздруківка даних роботи тахографа є документами, що відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", повинні знаходитись у водія під час здійснення перевезення.

В ході проведення перевірки та ознайомлення з актом від 31.01.2023 №252031 водієм особистої картки та роздруківки даних роботи тахографа за 31.01.2023 надано не було, щодо виявлених порушень зауважень не висловлювалось.

Стосовно порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) в частині неповідомлення позивача про дату, час та місце розгляду такої справи, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення, про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 16.03.2023 на адресу Позивача 36004, м. Полтава, б. Хмельницького Богдана, буд. 12-Б, кв. 77, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим листом з повідомленням про вручення №3602024144764 направлено повідомлення за №16875/34/24-23 від 16.03.2023 про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 20.03.2023.

Вказане поштове відправлення №3602024144764 було отримано Позивачем 27.03.2023, що вбачається з копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

На розгляд справи у призначені дату та час представник Позивача не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 30.03.2023, про що 21.03.2023 на ту ж саму адресу Позивача 36004, м. Полтава, б. Хмельницького Богдана, буд. 12-Б, кв. 77, рекомендованим листом з повідомленням про вручення №3602024177158 відповідачем направлено повідомлення за №17772/34/24-23 від 20.03.2023 про призначення розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 30.03.2023.

Однак, вказане поштове відправлення №3602024177158 було повернуто оператором поштового зв`язку на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області через невручення адресату за закінченням встановленого терміну зберігання, на підтвердження чого додається копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Порядок №1567 покладає на органи Укртрансбезпеки обов`язок щодо направлення повідомлення суб`єкту господарювання відповідно до Нормативів пересилання поштових відправлень та виду послуг відправлення (4 дні в межах одного міста відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958).

Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

На розгляд справи у призначені дату та час представник Позивача не з`явився, пояснень/заперечень та додаткових документів щодо виявленого порушення та притягнення до відповідальності не надав.

Відповідно до пункту 29 Порядку №1567 копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі автомобільного перевізника під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням і постанова від 30.03.2023 №191206 із супровідним листом за вих.№21086/34/24-23 від 31.03.2023 відповідно до списку згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих №6654 надіслана рекомендованим листом з повідомленням №3602024186475 на ту ж саму адресу Позивача 36004, м. Полтава, б. Хмельницького Богдана, буд. 12-Б, кв. 77.

Відповідачем дотримані вимоги Порядку №1567 щодо належного повідомлення автомобільного перевізника про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та направлення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Оскільки позивач здійснював перевезення вантажів 31.01.2023 вантажним автомобілем і під час рейдової перевірки виявлено відсутність у водія особистої картки водія до цифрового тахографу, а також роздруківки даних роботи водія з цифрового тахографа, наявні правові підстави для застосування адміністративного-господарського штрафу, передбаченого абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази надані суб`єктом владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнська енергетична група" (вул. Б. Хмельницького, буд. 12-Б, кв. 77, м. Полтава,Полтавська область,36004), до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-кт Перемоги, буд. 14,м. Київ,01135), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, буд. 155,м. Полтава,Полтавська область,36008) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва