Постанова

від 02.11.2023 по справі 303/2804/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/2804/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 листопада 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кондора Р.Ю., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2021 року, ухвалене головуючим суддею Куцкір Ю.Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії

встановив:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням 12 сесії 5 скликання Страбичівської сільської ради від 04.04.2007 №99 передано земельну ділянку в ур.Териник (біля бувшої молочно товарної ферми - МТФ) ОСОБА_2 у власність площею 0,19 га. АС ДЗК здійснив процедуру перевірки та приймання обмінного файла, у тому числі порівняння з технічною документацією, яка виготовлена по заяві ОСОБА_2 . Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для ведення селянського господарства ур. «Териник» с.Страбичово Мукачівського району Закарпатської області, погоджена начальником відділу земельних ресурсів в Мукачівському районі та сільським головою Страбичівської сільської ради, так як вказані на кадастровому плані координати поворотних точок земельної ділянки і місце її розташування в натурі відносно півночі.Відповідно до ЗУ «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» було складено акт про передачу довгострокових межових знаків під охорону та зберігання. Таким чином, ОСОБА_2 своїм підписом засвідчив прийняття на зберігання межових знаків.

Однак ОСОБА_2 знищив межові знаки і змінив в натурі місце розташування земельної ділянки, що не відповідає координатним точкам розміщення земельної ділянки, які зазначені в технічній документації. У зв`язку з цим, він не може оформити право власності на нерухоме майно КАТП «Великолучківське» на території МТФ с.Страбичова контур 217.

З урахуванням вищенаведеного ОСОБА_1 просив суд:

- зобов`язати ОСОБА_2 провести у відповідність розміщення земельної ділянки за кадастровим номером №2122787401:00:027:2301 згідно координат поворотних точок земельної ділянки, які були визначені при розборці технічної документації на підставі якої було видано державний акт № ЗК2056399;

- провести у першоначальний стан земельну ділянку яку він використовує незаконно в господарському дворі контур 217 та повернути по акту який має бути складено комісійно, комісією по земельних ресурсах, при сільській раді с. Страбичова.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтуванняскарги посилаєтьсяна те,що ОСОБА_2 повинен використовувати земельну ділянку згідно координат поворотних точок земельної ділянки, які були визначені при розробці технічної документації, на підставі якої було видано йому державний акт серії ЗК № 056399, і він ніякого відношення немає до МТФ, тому має привести у першоначальний стан земельну ділянку, яку він використовує незаконно в господарському дворі, контур 217 і повернути земельну - згідно рішення Мукачівського міськрайонного суду від 13.06.2005.

При цьому судом не надано оцінку кадастровому плану розміщення даної земельної ділянки в якому вказані координати поворотних точок і розміри земельної ділянки в натурі є іншими ніж зазначені в рішенні 12 сесії 5 скликання Страбичівської сільської ради від 04.04.2007 №99 щодо передачі такої ОСОБА_2 . А тому вважає, що оскаржуваним рішенням порушено його право на оформлення документації на користування земельною ділянкою на території господарського двору МТФ бр. №3 с. Страбичево контур 217, на якій розташована свердловина (скважина) у відповідності до норм ЗСО, шляхом встановлення межових знаків на місцевості з врахуванням обтяжень.

Колегія суддів,заслухавши доповідьсудді-доповідача,перевіривши матеріалисправи іобговоривши підставиапеляційної скарги,вважає,що такане підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 не надав суду жодних належних та допустимих доказів про те, що відповідач ОСОБА_2 знищив межові знаки земельної ділянки, чим самим перешкоджає позивачу оформити право власності на нерухоме майно КАТП «Великолучківське» на території МТФ с. Страбичова контур 217. Разом з тим, жодного порушення прав позивача, судом не встановлено.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням 12-ої сесії 5-го скликання Страбичівської сільської ради Мукачівського району №99 від 04.04.2007 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку площею 0,19 га в ур.Териник (біля бувшої МТФ) для ведення особистого селянського господарства (а.с. 5).

Із Акту складеного ТОВ «ТРЕГЕР» вбачається встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с. 7).

Із Акту про передачу довгострокових межових знаків під охорону та зберігання від 16.04.2007 слідує, що ОСОБА_2 було прийнято для забезпечення охоронності межові (геодезичні) пункти, розташовані на території Страбичівської сільської ради в кількості 4 металічні кілки в с.Страбичово, ур. «Териник» (а.с. 8).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК №056399 від 05.07.2007 власником земельної ділянки, яка розташована ур. «Териник» с.Страбичово, Мукачівський район, Закарпатська область, площею 0,1900 га є ОСОБА_2 .

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 24.12.2013 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та Страбичівської сільської ради про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки було відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.07.2014 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24.12.2013 та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 21.02.2014 залишено без змін.

03.11.2016 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування Державного акту серії І-ЗК №004286 на право приватної власності на землю за кадастровим номером 2122787401:00:024:02 виданий ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у спільній приватній власності на землю на підставі рішення 20 сесії 23 скликання Страбичівської сільської ради від 22.06.2001, визнання недійсним та скасування його реєстрації було відмовлено.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686 (далі Інструкція).

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі Порядок), передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49?54 цього Порядку.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі (пункт 112 Порядку).

Відповідно доположень статті55Закону Українивід 22травня 2003року №858-IV«Про землеустрій»встановлення (відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)здійснюється відповіднодо відомостейДержавного земельногокадастру,матеріалів Державногофонду документаціїіз землеустроюта оцінкиземель,матеріалів топографо-геодезичнихробіт.Технічна документаціяіз землеустроющодо встановлення(відновлення)меж земельноїділянки внатурі (намісцевості)розробляється зарішенням власника(розпорядника)земельної ділянки,землекористувача. У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Пунктом 3.12 Інструкції передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Згідно пункту 1.3 Інструкції виконавець юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа-підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Тобто встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) не є компетенцією суду.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок (пункт 4.1 Інструкції).

Пунктами 4.2, 4.3 Інструкції встановлено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частинами першою третьою статті 158 ЗК України передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом (частина четверта, п`ята статті 158 ЗК України).

Проте, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що координати поворотних точок і розміри земельної ділянки відповідача в натурі є іншими ніж зазначені в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування, і його право як землевласника порушене відповідачем, оскільки, для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували де саме проходять межі земельних ділянок. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

Позивачем не заявлялося клопотання ні в суді першої, а ні апеляційної інстанції про проведення судово-земельної експертизи у справі для підтвердження доводів позовної заяви та апеляційної скарги.

Ба більше, колегія суддів роз`яснила ОСОБА_1 його права стосовно заявлення клопотання про призначення у справі відповідної експертизи для отримання належного та допустимого доказу стосовного того, чи мало місце зміни місця розташування на місцевості земельної ділянки ОСОБА_2 не у відповідності до розробленої Технічної документації із землеустрою.

Також на підтвердження даної обставини свідчить й лист Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 17.03.2023 року за №9-7-0.7-1175/2-23 в якому теж зазначено, що встановити фактичне місцезнаходження спірної земельної ділянки не є можливим, так-як відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» розробниками документації із землеустрою та виконавцями робіт із землеустрою є сертифіковані інженери-землевпорядники.

Отримані апеляційним судом від Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області викопіювання з індексно-кадастрової карти із накладенням на неї земельної ділянки з кадастровим номером 2122787401:00:027:2301 та каталог координат поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 2122787401:00:027:2301 в системі координат УСК-2000 не дають колегії суддів дійти правового висновку, що така земельна ділянка на місцевості не відповідає зазначеним координатам поворотних точок меж спірної земельної ділянки. Оскільки кваліфікований висновок з цього питання може надати апеляційному суду тільки експертний висновок, який складено сертифікованими фахівцями у сфері землеустрою.

За наведених обставин та наявних в матеріалах справи доказів у колегії суддів відсутні підстави вважати, що права позивача порушені. З огляду на зазначене,судом першої інстанції правильно відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв`язку з його недоведеністю.

Доводи апелянта є аналогічними тим доводами, які були викладені в позові та перевірялися судом першої інстанції під час розгляду цього спору, однак висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження, оцінки судом та не можуть бути підставами для скасування судового рішення.

На підставі ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення як недоведену, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями367,374,375,381,382,384ЦПК України,апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 червня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 листопада 2023 року.

Головуючий

Судді