Постанова

від 13.11.2023 по справі 440/3975/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 р. Справа № 440/3975/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Слободянюк Н.І.) від 23.06.2023 по справі № 440/3975/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меотіс Трейд»

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

третя особа Комунальне госпрозрахункове підприємство "Союзрембуд" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Меотіс Трейд» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області та Державної податкової служби України про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 січня 2023 року №8052372/44272764;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №21 від 09 грудня 2022 року, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Меотіс Трейд", в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивачем надано контролюючому органу всі документи, необхідні для реєстрації податкової накладної №21 від 09 грудня 2022 року, а тому рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8052372/44272764 від 10 січня 2023 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №21 від 09 грудня 2022 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 року по справі №440/3975/23 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8052372/44272764 від 10 січня 2023 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 09 грудня 2022 року датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меотіс Трейд" судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок).

Відповідач, Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невірне застосування судом першої інстанції норм права (а саме - ст. 201 Податкового кодексу України), що регулюють процес зупинення та подальшої відмови у реєстрації спірної податкової накладної, та стверджує, що достовірність посвідчуваних податковими накладними операцій продажу вказаних у них видів та кількості товарів/послуг не доведено, ГУ ДПС у Полтавській області діяло з дотриманням вимог чинних нормативно-правових актів і прийняло обґрунтовано спірне рішення, що є правомірними відповідно до п. 44 Порядку № 1165 та пп. 10-11 Порядку №520. Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції без наявних на те правових підстав зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, та ,посилаючись на Постанову ВАС України від 21.10.2010 № П-278/10 та судову практику, вказав на неможливість адміністративного суду підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу державної влади. Окрім цього, апелянт наголошує на тому, що з постанови Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 вбачається, що дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та призводить до безпідставного розширення предмету доказування. Недотримання судом норм процесуального права відповідач вбачає у порушенні приписів ст. ст. 72, 90, 242 КАС України.

Позивачем та третьою особою відзиву та пояснень на апеляційну скаргу не подано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Оскільки розгляд зазначеної справи в суді першої інстанції було проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і апелянтом не подано заяви про призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Меотіс Трейд» (ідентифікаційний код 44272764) пройшло державну реєстрацію юридичної особи 24 травня 2021 року та відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним зареєстрованим видом діяльності ТОВ «Меотіс Трейд» є: 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля (основний)».

12 квітня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меотіс Трейд» (Постачальник) та Комунальним госпрозрахунковим підприємством "Союзрембуд" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Покупець) укладено договір поставки № 13К, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві «Будівельні матеріали код за ДК 021:2015 (44111000-1), каналізаційні системи код за ДК 021:2015 (44130000-0), ізольовані дроти та кабелі код за ДК 021:2015 (31300000-9), освітлювальне обладнання та електричні лампи код за ДК 021: 2015 (31500000-1)», а покупець зобов`язується прийняти і сплатити за неї певну грошову суму /пункт 1.2/; асортимент, найменування, номенклатура, кількість та вартість обладнання зазначається у рахунках та видатково-прибуткових накладних, які є невід`ємною частиною договору /пункт 1.3/; загальна ціна цього Договору складає 2000000,00 грн, в т.ч. ПДВ -333333,33 грн /пункт 2.1/.

На виконання пункту 201.10 статті 201 ПК України ТОВ «Меотіс Трейд» направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 09 грудня 2022 року, складену щодо поставки товарів, а саме: «плитки стіни 307*607 сірий (1,49 м) кількістю 50,66 м2 за ціною 533,00 грн; радіатору безметалевого 500/100 кількістю 36 шт. за ціною 588,00 грн; крану кульового кількістю 14 шт. за ціною 195,00 грн; крану кутового *3/4 кількістю 1 шт за ціною 245,00 грн; плінтусу 2,5 м кількістю 132 шт за ціною 132 ,00 грн» загальною вартістю 65492,14 грн, в тому числі ПДВ 10915,36 грн.

За результатами розгляду податкової накладної № 21 від 09 грудня 2022 року контролюючий орган 23 грудня 2022 року направив ТОВ «Меотіс Трейд» квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 09 грудня 2022 року № 21 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару / послуг 6907, 7616, 8481 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник D=2.8057%, P= 64760,83".

У зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної № 21 від 09 грудня 2022 року ТОВ «Меотіс Трейд» направило контролюючому органу повідомлення №5 від 06 січня 2023 року із письмовими поясненнями та копіями документів щодо податкової накладної № 21 від 09 грудня 2022 року, зокрема: договором поставки № 13К від 12 квітня 2022 року, платіжним дорученням №7793 від 07 грудня 2022 року; видатковою накладною № ЦБ-SVІ470 від 09 грудня 2022 року, товарно-транспортною накладною № 470 від 09 грудня 2022 року.

При цьому в письмових поясненнях № 6 від 06 січня 2022 року до податкової накладної №21 від 09 грудня 2022 року /а.с. 166/ ТОВ «Меотіс Трейд» зазначило, що взаємовідносини з покупцем КГП «Союзрембуд» здійснюються на підставі договору поставки № 13К від 12 квітня 2022 року; товар відвантажено згідно видаткової накладної № ЦБ-SVІ470 від 09 грудня 2022 року та доставлено згідно товарно-транспортної накладної № 470 від 09 грудня 2022 року; оплату за товар отримано від покупця згідно платіжного доручення № 7793 від 07 грудня 2022 року.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7 від 10 січня 2023 року за результатами розгляду наданих пояснень та копій документів до податкової накладної встановлено, що до повідомлення платником надано платіжне доручення № 7793 від 07 грудня 2022 року на загальну суму 197000,00 грн та видаткову накладну № ЦБ-SV1470 від 09 грудня 2022 року на загальну суму 65 492,14 грн, що не дає можливості встановити дату виникнення податкового зобов`язання відповідно до статті 187 ПК України.

10 січня 2023 року Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №8052372/44272764 про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 09 грудня 2022 року.

Вказане рішення обґрунтовано наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: до повідомлення платником надано платіжне доручення №7793 від 07 грудня 2022 року на загальну суму 197000,00 грн та видаткову накладну № ЦБ-SV1470 від 09 грудня 2022 року на загальну суму 65 492,14 грн, що не дає можливості встановити дату виникнення податкового зобов`язання відповідно до статті 187 ПК України.

Не погодившись з рішенням Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8052372/44272764від 10 січня 2023 року, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про визнання рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8052372/44272764 від 10 січня 2023 року таким, що підлягає скасуванню як протиправне, адже позивачем, на думку суду, був поданий пакет документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 21 від 09 грудня 2022 року. Також, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача відповідно до встановлених у справі обставин та висновків суду, суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 21 від 09 грудня 2022 року датою її фактичного подання на реєстрацію, а тому вирішив задовольнити відповідну позовну вимогу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на нижчевикладене.

Стосовно доводів відповідача про невірне застосування судом першої інстанції норм права (а саме - ст. 201 Податкового кодексу України), що регулюють процес зупинення та подальшої відмови у реєстрації спірної податкової накладної, та його тверджень про те, що достовірність посвідчуваною податковою накладною операції продажу вказаних у них видів та кількості товарів/послуг не доведено, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено та врегульовано Податковим кодексом України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з підпунктами "а", б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг або на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) /пункт 201.7 статті 201 ПК України/.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна № 21 складена позивачем 09 грудня 2022 року за фактом відвантаження товарів, що відбулось на виконання умов договору поставки, укладеного 12.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меотіс Трейд» та Комунальним госпрозрахунковим підприємством «Союзрембуд», та підтверджується видатковою накладною № ЦБ-SVI470 від 09.12.2022.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11 грудня 2019 року №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: 1) відповідність платника податку Критеріям ризиковості платника податку; 2) відповідність податкової накладної/ розрахунку коригування Критеріям ризиковості здійснення операцій.

Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Постановою Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 сформовано висновок, згідно з яким у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Із аналізу зазначених вище законодавчих норм випливає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов`язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанцію від 23.12.2022, суд встановив, що у ній зазначено номер та дату складення податкової накладної; критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованими показниками "D" і "Р"; пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, достатніх для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних в ЄРПН у вищевказаній квитанції не зазначено, а сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Пунктами 4 та 5 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Тобто визначений Порядком № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, не є вичерпним та залежить від умов конкретного договору (контракту), що укладений його сторонами, та вимог законодавства. Отже, наданню, на переконання суду, підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів дійшла висновку, що подане позивачем до контролюючого органу повідомлення №5 від 06 січня 2023 року із письмовими поясненнями та копіями первинних документів щодо податкової накладної № 21 від 09 грудня 2022 року містить усю необхідну інформацію на підтвердження фактичного здійснення операції поставки товару, за якою оформлено вищезазначену податкову накладну.

Відповідно до пунктів 25-26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 /надалі Порядок № 520/.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Тож підставою для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування може бути ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, та/або ненадання платником податку копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та передбачених пунктом 5 Порядку № 520, та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до наявного в матеріалах справи рішення №8052372/44272764 від 10 січня 2023 року Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в реєстрації податкової накладної №21 від 09 грудня 2022 року відмовлено із підстави надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, а саме: до повідомлення платником надано платіжне доручення № 7793 від 07 грудня 2022 року на загальну суму 197000,00 грн та видаткову накладну № ЦБ-SV1470 від 09 грудня 2022 року на загальну суму 65 492,14 грн, що не дає можливості встановити дату виникнення податкового зобов`язання відповідно до статті 187 ПК України.

Судова колегія зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, контролюючий орган не звернув увагу на ті документи, що безсумнівно підтверджують вчинення господарської операції саме за спірною накладною, а також на ту обставину, що факт відвантаження товарів покупцю, КГП «Союзрембуд», відбувся також у грудні 2022 року, що підтверджено позивачем товарно-транспортною накладною № 470 від 09 грудня 2022 року.

Статтею 33 ПК України встановлено, що податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів. Податковий період може складатися з кількох звітних періодів. Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов`язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму податкового зобов`язання платника податку. Податковим періодом може бути: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

Відповідно до статті 202 ПК України, яка визначає звітні (податкові) періоди для платників податку на додану вартість, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно зі статтею 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Оскільки дата виписки платіжного доручення № 7793 та дата складання товарно-транспортної накладної № 470 припали на один і той самий звітний (податковий ) період, що дорівнює календарному місяцю (грудень 2022 року), протягом якого відбулася і перша, і друга події, що передбачені пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, тобто і факт зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню, і факт відвантаження товарів, суд доходить висновку, що невідповідність у датах складання податкової накладної та зарахування коштів від покупця не впливає на дату виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість щодо постачання товарів на підставі договору поставки № 13К від 12 квітня 2022 року згідно видаткової накладної № ЦБ-SVІ470 від 09 грудня 2022 року та товарно-транспортної накладної № 470 від 09 грудня 2022 року.

Учасниками справи не заперечується, що до повідомлення №5 від 06 січня 2023 року позивач надавав контролюючому органу товарно-транспортну накладну № 470 від 09 грудня 2022 року та видаткову накладну № ЦБ-SVІ470 від 09 грудня 2022 року і зауважень до оформлення цих документів у відповідача не виникало.

З огляду на те, що позивач підтвердив наявність у відповідному податковому періоді (грудень 2022 року) обох з подій, передбачених пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що позивачем був поданий пакет документів, достатній для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 21 від 09 грудня 2022 року.

Відтак, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8052372/44272764 від 10 січня 2023 року підлягає скасуванню як протиправне, а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції зроблено аналогічний висновок, тому судова колегія не вбачає підстав погодитись із доводом відповідача про прийняття Полтавським окружним адміністративним судом рішення із порушенням норм матеріального права (а саме - ст. 201 Податкового кодексу України), що регулюють процес зупинення та подальшої відмови у реєстрації спірної податкової накладної, а також із твердженням апелянта про те, що достовірність посвідчуваних податковими накладними операцій продажу вказаних у них видів та кількості товарів/послуг не доведено,.

Щодо позиції відповідача відносно того, що судом першої інстанції без наявних на те правових підстав зобов`язав ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну, колегія суддів зазначає, що згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Судова колегія наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Тобто ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану на реєстрацію ТОВ «Меотіс Трейд» податкову накладну №21 від 09.12.2022 р. датою її подання на реєстрацію.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду № 360/2460/20 від 03.11.2021 р., № 140/14282/20 від 17.05.2023р.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах зазначених вище.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Виходячи із наведених вище норми законодавства, а також із того, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає можливим та виключно необхідним здійснення реєстрації контролюючим органом податкової накладної, поданої ТОВ «Меотіс Трейд», у день, зазначений у рішенні суду першої інстанції.

Що стосується доводів апелянта відносно того, що дослідження тих первинних документів, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та призводить до безпідставного розширення предмету доказування, а також посилань відповідача на правову позицію Верховного Суду у справі №0940/1240/18, то колегія суддів відзначає, що такі висновки сформовані Верховним Судом не внаслідок того, що судами прийнято до уваги документи, подані платником податків на підтвердження неправомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації ПН, а через те, що в ході розгляду справи контролюючий орган обґрунтовував правомірність оскаржуваного рішення не тими документами, які були в нього на момент прийняття рішень, а тими, що отримав разом із позовом, тобто змінив підстави прийняття оскаржуваних рішень вже в ході судового розгляду справи, що є неприпустимим та не відповідає вимогам КАС України.

Крім того, всі документи, досліджені колегією суддів, були надані позивачем на вимогу контролюючого органу та покладені в основу спірного рішення.

Щодо наведених доводів відповідача стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме приписів ст. ст. 72, 90, 242 КАС України, колегія суддів зазначає, що Полтавським окружним адміністративним судом при ухваленні рішення від 23.06.2023 в межах спірних правовідносин вірно встановлено предмет доказування, наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інші обставини, що мають значення для її вирішення, а також повно та всебічно досліджено такі обставини (факти) та, як вже зазначено, не порушено норм матеріального права. Отже, підстав для констатування порушень вказаних норм процесуального права у судової колегії немає.

З огляду на вищевикладене колегія суддів робить висновок, що ГУ ДПС у Полтавській області при виданні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 21 від 09.12.2022, направленої ТОВ «Меотіс Трейд», та, як наслідок, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8052372/44272764 від 10.01.2023 діяло не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та нормативно-правовими актами України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, а також для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 21 від 09.12.2022, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕОТІС ТРЕЙД» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання а отже - залишення без змін рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2023.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 року по справі №440/3975/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло О.В. Присяжнюк