Постанова

від 07.11.2023 по справі 160/9548/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/9548/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (головуючий суддя Юрков Е.О.)

у справі №160/9548/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САМОТКАНЬ АГРО»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САМОТКАНЬ АГРО» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0069410713 від 10.04.2023 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у листопаді 2022 року у розмірі 2288715,00 грн.;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0069420713 від 10.04.2023 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2022 року в сумі 1714000,00 грн. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені без урахування фактичних обставин справи, на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №977/04-36-07-13-05/41945332 від 28.02.2023 про нереальність господарських відносин позивача з ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро». В акті зазначено, що позивачем не надавалися договори поставки, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, банківські виписки та сертифікати якості, проте при перевірці відповідачем дані документи у позивача взагалі не запитувалися і позивач про такі «порушення» та «відсутність і не надання документів» дізнався зі змісту отриманого акта. Укладені між Позивачем та контрагентами ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро» договори у повній мірі відповідають вимогам ст. 203 ЦК України, ст. 180 ГК України щодо їх змісту, жодне положення зазначених договорів не суперечить інтересам держави та суспільства, не порушують будь-чиїх прав.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду позивачем підтверджено реальне здійснення господарських операцій з придбання товару та послуг, їх використання в господарській діяльності, підтверджено виконання умов укладених договорів, надано доказів факту виконання договірних зобов`язань та відповідних розрахунків за укладеними договорами. Висновки акту перевірки № 977/04-36-07-13-05/41945332 від 28.02.2023, які ґрунтуються на нереальності правовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро», не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО» порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 Кодексу та включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування суму у розмірі 1 714 000 грн. по постачальнику ТОВ «Полетехніка» при відсутності фактичної сплати ПДВ вказаному постачальнику. Крім того, перевіркою достовірності визначення суми податкового кредиту у декларації з ПДВ з червня 2020 року по листопад 2022 року встановлено завищення на 2 288 715 грн. До такого висновку контролюючий орган дійшов за результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО» з ТОВ «Інтвайр» на загальну суму 11 872 285,44 грн., в тому числі ПДВ - 1 978 714,24 грн., та ТОВ «Світла мета-агро» на загальну суму 1 860 003,00 грн., в тому числі ПДВ - 310 000,50 грн. скаржник наполягає на нереальності господарських операцій ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО з ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро» з огляду на відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості матеріально-технічних та технологічних можливостей для здійснення задекларованих обсягів придбання-продажу ТМЦ (незначна кількість трудових ресурсів, незначна кількість основних засобів, відсутність власних та орендованих виробничих, складських та будь-які інших приміщень, через які проводилась діяльність, відсутність придбаних навантажувально-розвантажувальних робіт, послуг транспортування вантажів та ін.); відсутність фактів здійснення контрагентами позивача імпортних операцій, з придбання реалізованого товару, у зовнішньоекономічній діяльності; не надання договорів на поставку в письмовій формі всупереч нормам ст. 208 Цивільного кодексу України; не надання документів щодо походження мінеральних добрив, а саме: сертифікатів якості від виробника, та ін.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. З приводу взаємовідносин з ТОВ «Полетехника» позивач вказує на помилковість висновків контролюючого органу, покладених в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, про відсутність фактичної оплати вказаному постачальнику за отриманий позивачем комбайн, зазначає, що грошові кошти позивачем були перараховані на умовах укладеного договору в повному обсязі, ТОВ «Полетехніка» складені та зареєстровані відповідні податкові накладні, комбайн було передано позивачу. Документи, підтверджуючи вказані обставини, надавалися для огляду представникам відповідача при проведенні ними перевірки. Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро» позивач зазначає, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських операцій між позивачем та вкаханими контрагентами-постачальниками у перевіряємий період. В матеріалах справи відсутні докази того, що під час перевірки контролюючий орган встановив обставини, які б свідчили про умисел позивача на укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договором.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «САМОТКАНЬ АГРО» зареєстровано 16.02.2018 у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку у Верхньодніпровській ДПІ Кам`янського управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та зареєстровано за юридичною/податковою адресою: 51641, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Боровківка, вул. Квака А.Ф., буд. 6/2; основним видом господарської діяльності є: вирощування сільськогосподарських культур (зернові, бобові, технічні культури тощо).

Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 9 609 091,00 грн., у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 823 817,00 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складений акт № 977/04-36-07-13-05/41945332 від 28.02.2023.

Перевіркою встановлено порушення:

п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.189.1 ст.189, гі.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 2 228 715,00 грн. та згідно п.200.14 ст.200 ПК України виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2022 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 1 714 000,00 грн. по декларації з ПДВ за листопад 2022 року.

До таких висновків контролюючий орган дійшов з огляду на те, що ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО» включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування суму ПДВ 1714 000 грн. за червень 2022 року по постачальнику ТОВ «Полетехніка» при відсутності фактичної сплати ПДВ вказаному постачальнику.

Також контролюючий орган зазначив в акті перевірки про не підтвердження взаємовідносин з постачальниками ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро» в частині придбання мінеральних добрив, оскільки для проведення перевірки договори поставки не надано, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, банківські виписки та сертифікати якості до перевірки не надано.

Вказані контрагенти позивача не мають матеріально-технічних та технологічних можливостей для здійснення задекларованих обсягів придбання-продажу ТМЦ (незначна кількість трудових ресурсів, незначна кількість основних засобів, відсутність власних та орендованих виробничих, складських та будь-які інших приміщень, через які проводилась діяльність, відсутність придбаних навантажувально-розвантажувальних робіт, послуг транспортування вантажів та ін.). Результати дослідження діяльності цих підприємств вказують на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО».

На підставі акту перевірки № 977/04-36-07-13-05/41945332 від 28.02.2023 Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0069410713 від 10.04.2023 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у листопаді 2022 року у розмірі 2 288 715,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0069420713 від 10.04.2023 про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період листопад 2022 року в сумі 1 714 000 грн. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної зазначає таке.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За визначенням, наведеним в пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

У відповідності до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За визначенням в пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

За правилами п.200.4 ст.200 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. «а» п.198.1 ст.198 ПК України).

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В спірному випадку, контролюючий орган виходив з того, що позивачем не надано для перевірки документів, підтверджуючих здійснення відповідних господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ «Полетехніка», ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро».

Суд апеляційної інстанції з цього приводу вважає за необхідне зазначити таке.

За правилами п. 44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п.44.6 ст.46 ПК України).

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки № 977/04-36-07-13-05/41945332 від 28.02.2023 зазначено, що підприємством для перевірки надані документи, в тому числі, первинні за період червень 2022 року листопад 2022 року, які досліджувались посадовими особами, що проводили перевірку, вибірково.

Докази витребування від позивача документів (їх копій), що пов`язані з предметом перевірки, та відмови позивача надати такі документи в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.

Виходячи з таких обставин, суд апеляційної інстанції не приймає доводи контролюючого органу про ненадання для проведення перевірки договорів поставки, товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, банківських виписок.

Стосовно взаємовідносин позивача з контрагентом постачальником ТОВ «Полетехника» за висновком контролюючого органу позивачем включено до розрахунку суми бюджетного відшкодування суму ПДВ 1 714 000,00 грн. за червень 2022 року по вказаному постачальнику ТОВ «Полетехника» при відсутності фактичної сплати податку на додану вартість, чим порушено вимоги п.200.4 ст.200 ПК України.

Судом з цього приводу встановлено, що між позивачем та ТОВ «Полетехніка» укладений договір № ОТ-004/2021 від 02.02.2021, в межах якого позивач придбав у ТОВ «Полетехніка» комбайн NEW HOLLAND CR 8.90, вартістю 11 277 498,00 грн. (видаткова накладна № 15235 від 08.06.2022).

Оплата за комбайн відбувалася частинами: - 100 000,00 грн. (платіжне доручення № 449 від 02.02.2022, податкова накладна від 02.02.2022 №269 з підтвердженням її реєстрації); - 2 491 736,09 грн. (платіжне дорученння № 466 від 11.02.2022, податкова накладна від 11.02.2022 №1810 з підтвердженням її реєстрації); - 2 558 559,00 грн. (платіжне доручення № 675 від 07.06.2022, податкова накладна від 07.06.2022 №201 з підтвердженням її реєстрації); - 7 725 441,00 грн. (меморіальний ордер № 1 від 22.06.2022, податкова накладна від 08.06.2022 №1571 з підтвердженням її реєстрації).

За актом прийому-передачі № 35769 від 08.06.2022 комбайн, який є предметом вищезазначеного договору, передано позивачу.

Таким чином, наведені вище документи в їх сукупності підтверджують факт оплати отриманого позивачем комбайну шляхом перерахування коштів на умовах укладеного договору в повному обсязі, в тому числі в червні 2022 року в сумі 10284000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1714000,00 грн., що відповідно до наведеної норми п.200.4 ст.200 ПК України дає позивачу право на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2022 року.

Стосовно взаємовідносин позивача з контрагентами ТОВ «Інтвайр» (код ЄДРПОУ 34230377) на загальну суму 11 872 285,44 грн., в тому числі ПДВ у сумі 1 78 714,24 грн. та ТОВ «Світла мета-агро» на загальну суму 1 860 003,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 310 000,50 грн. судом встановлено таке.

Між позивачем та ТОВ «Інтвайр» (постачальник) укладено договори поставки товару: Договір № КХ-020221 від 02.02.2021 (поставка добрива калій хлористий гранульований (рожевий)); Договір № СЛФ-100321-2 від 10.03.2021 (поставка амонію сульфат добривний, біг-бег 0,9т); Договір №КАС-130521 від 13.05.2021 (поставка добрива рідкі азотні КАС марка КАС-32); Договір № КРБ-061021 від 06.10.2021 (поставка карбаміду марки «Б»); Договір №КАС-24112020 від 24.11.2020 (поставка добрива рідкі азотні КАС марка КАСЗ2).

Відповідно до умов цих договорів постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві (ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО») товар, згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Специфікаціями до вищезазначених договорів (п.5) визначено, що товар поставляється на умовах 100% передоплати.

В межах вказаних договорів ТОВ «Інтвайр» поставило позивачеві обумовлений цими договорами товар, що підтверджено документами, копії яких містяться в матеріалах справи і досліджені судом, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними інструкціями, рахунками на оплату, банківськими виписками.

Також у ТОВ «Інтвайр» позивачем придбано контейнери МКР (105x105x120) в кількості 100 шт. на загальну суму 21 000,00 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується рахунком на оплату № 562 від 13.08.2021, платіжною інструкцією № 160 від 13.08.2021 та видатковою накладною № 839 від 17.08.2021.

Між позивачем та ТОВ «Світла мета-агро» (постачальник) укладено договори на поставку товару: Договір № КАС-100222 від 10.02.2022 (поставка добрив рідких азотних КАС марки КАС); Договір № КАС-161221 від 16.12.2021 (поставка добрив рідких азотних КАС марки КАС-32), умовами яких передбачено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві (ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО») товар, згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Специфікаціями до вищезазначених договорів (п.5) визначено умови поставки товару - 100% передоплати.

В межах вказаних договорів ТОВ «Світла мета-агро» поставило позивачеві обумовлений цими договорами товар, що підтверджено документами, копії яких містяться в матеріалах справи і досліджені судом, а саме: видатковими накладними, товарно-транспортною накладною, рахунками на оплату, банківською випискою, сертифікатом якості № 2303/3 від 23.03.2022.

В результаті досліджених документів, якими позивач підтверджує факт здійснення господарської операції поставки товару з вказаними контрагентами ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро», суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що ці документи є первинними в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операції з поставки товару, руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Виходячи зі специфіки та умов укладених позивачем з ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро» договорів поставки, надані позивачем документи в їх сукупності є достатніми доказами фактичного виконання зазначених вище господарських операції з поставки товару. В наданих позивачем первинних документів визначено суть та зміст відповідної господарської операції, вказані документи підтверджують фактичне отримання обумовленого договорами товару та використання його у власній господарської діяльності підприємства.

Доказів порушень відображення господарської операції з поставки товару ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро» в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки певного товару меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру).

На час здійснення господарських операцій з позивачем його контрагенти ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро» мали статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у них спеціальної податкової правосуб`єктності.

Виписані вказаними контрагентами позивача за фактом здійснення відповідних господарських операцій податкові накладні зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки відповідача про нереальність господарської операції позивача та його контрагентів ТОВ «Інтвайр» та ТОВ «Світла мета-агро» з огляду на інформацію щодо цих контрагентів позивача.

Твердження контролюючого органу в акті перевірки, що результати дослідження діяльності цих підприємств вказують на те, що метою їх створення є лише оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для мінімізації сплати податкових зобов`язань іншим підприємствам, в т.ч. ТОВ «САМОТКАНЬ АГРО», є припущеннями, оскільки не мають жодного доказового підґрунтя.

Податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Висновки відповідача, що вказані контрагенти позивача не мають матеріально-технічних та технологічних можливостей для здійснення задекларованих обсягів придбання-продажу ТМЦ через незначну кількість трудових ресурсів, основних засобів, відсутність власних та орендованих виробничих, складських та будь-які інших приміщень, через які проводилась діяльність, відсутність придбаних навантажувально-розвантажувальних робіт, послуг транспортування вантажів та ін., суд апеляційної інстанції вважає помилковими, такими, що не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від ведення такого обліку іншими особами, зокрема, контрагентами, а також від їх господарських та виробничих можливостей.

В спірному випадку відповідачем в акті перевірки вказано, що:

у ТОВ «Інтвайр» середня чисельність працюючих складає 5 осіб, згідно 20-ОПП: офіс, склад, вантажний спеціалізований самоскид Volvo (2 од.), навантажувач фронтальний Komatsu;

у ТОВ «Світла мета-агро» середня чисельність працюючих складає 8 осіб, згідно 20-ОПП: офіс, склад, цех, вантажний спеціалізований сідловий тягач (5 од.), вантажний спеціалізований самоскид Volvo (5 од.), сідельний тягач Volvo (7 од.), навантажувач фронтальний Komatsu, ГАЗ 3302-415 вантажний бортовий тентований.

З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством України не визначено, яке конкретно і в якій кількості майно та інші матеріальні ресурси та умови повинні бути наявні у платника податків для можливості здійснення певної діяльності.

В будь-якому випадку не встановлення джерела походження товару у контрагента, а також факти недостатності у такого контрагента трудових ресурсів, основних засобів, виробничих потужностей, тощо, самі по собі не свідчать про нереальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення платника податку права на відображення таких операцій в податковому обліку.

З приводу доводів відповідача про відсутність документів щодо походження мінеральних добрив, а саме: сертифікатів якості від виробника, суд зазначає, що сертифікати якості чи походження товарів не належать до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік, та не містить відомостей про господарську операцію.

Отже, наведені відповідачем в акті перевірки обставини жодним чином не спростовують реальності здійснення господарської операції з поставки товару вказаними вище контрагентами.

Встановлені у справі обставини, наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що позивач від його контрагентів отримав товар для провадження своєї господарської діяльності, вказані господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, тому висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства з відповідним правовими наслідками є помилковими.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі №160/9548/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко