Постанова

від 13.11.2023 по справі 240/6669/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/6669/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

13 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання дій протиправними, скасування податкового рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання дій протиправними, скасування податкового рішення.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано:

- податкове-повідомлення рішення №112398-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 475,29 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112397-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 475,29 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112392-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 14 747,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112391-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 14 747,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112396-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 877,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112393-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 877,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік;

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Зокрема, позивач просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В свою чергу відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Також відповідач подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, який також врахований колегією суддів під час апеляційного розгляду.

У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є власником чотирьох земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки площею 0,0770 га, кадастровий номер 8000000000:75:151:0076 з цільовим призначенням: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, вид використання земельної ділянки: для ведення колективного садівництва, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.05.2016;

- земельної ділянки площею 0,0851 га, кадастровий номер 8000000000:75:151:00101 з цільовим призначенням: для ведення колективного садівництва, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 06.04.2017;

- земельної ділянки площею 0,080 га, кадастровий номер 8000000000:75:151:0075 з цільовим призначенням: для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, вид використання земельної ділянки: для ведення колективного садівництва, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 05.06.2019;

- земельної ділянки площею 0,0829 га, кадастровий номер 8000000000:75:151:0074 з цільовим призначенням: для ведення колективного садівництва, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.11.2016.

23.04.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві згідно з п. п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.286.5 ст. 286 цього ж Кодексу, прийняло наступні податкові повідомлення-рішення форми "Ф":

- податкове-повідомлення рішення №112398-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 475,29 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112397-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 475,29 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112399-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 475,29 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112392-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 14 747,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112391-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 14 747,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112388-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 14 747,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112396-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 877,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112393-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 877,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2020 рік;

- податкове-повідомлення рішення №112390-2409-2615 від 23.04.2021 на суму 15 877,50 грн. щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік.

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №0093097-1306-2657 від 29.11.2021 на суму 138 498,18 грн.

Позивач зазначає, що при визначенні земельного податку, відповідачем було застосовано ставку 1% з посиланням на те, що не визначено цільове призначення вказаних земельних ділянок згідно класифікації видів цільового призначення земель.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність визнання протиправними і скасування податкових - повідомлень рішень №112398-2409-2615, №112397-2409-2615, №112392-2409-2615, №112391-2409-2615, №112396-2409-2615, №112393-2409-2615.

Разом з тим, суд вважає правомірно прийняті відповідачем податкові-повідомлення рішення №112399-2409-2615 від 23.04.2021, №112388-2409-2615 від 23.04.2021 та №112390-2409-2615 від 23.04.2021 щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг сторін.

Положеннями пункту 269.1 статті 269 ПК України регламентовано, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, а особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу (п. 269.2 ст. 269 ПК України).

Відповідно до підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із підпунктом 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такими чином, Податковим кодексом України прямо визначено, що порядок надання інформації контролюючим органом, яка необхідна для обчислення та справляння земельного додатку встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1386 від 21.12.2011 року, Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку.

На Головне управління Держгеокадастру у м. Києві покладені обов`язки щодо видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок на основі затвердженої рішенням органу місцевого самоврядування технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, при цьому, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою, тобто до повноважень головного управління Держгеокадастру у м. Києві не віднесено проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у тому числі і визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф).

25.11.2016 Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №489, яким затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок №489) та визначено, що він застосовується з 01.01.2017 згідно якого у новій формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на відміну від форми, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України, Української академії аграрних наук України «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» від 27.01.2006 року №18/15/21/11, також повинно бути зазначено категорію земель та цільове призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ), та зазначається, що Витяг сформовано.

В матеріалах справи міститься витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №4478/86-21, №4477/86-21, №4476/86-21 від 23.04.2021 та №4523/86-21 від 26.04.2021, згідно яких контролюючим органом здійснено розрахунок суми з орендної плати за землю за 2019-2021 роки.

Як вірно встановленого судом першої інстанції з наданих представником відповідача до матеріалів справи витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.04.2021 та від 26.04.2021, виданих Головним управлінням Держгеокадастру у м. Києві на запит ГУ ДПС у м. Києві, та використаного контролюючим органом для визначення спірної суми податку:

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,0829 га (кадастровий номер 8000000000:75:151:0074) складає 1587749,77 грн., коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф): 3;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,0808 га (кадастровий номер 8000000000:75:151:0075) складає 1547529,33 грн., коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф): 3;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,0770 га (кадастровий номер 8000000000:75:151:0076) складає 1474749,49 грн, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф): 3;

- нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,0851 га (кадастровий номер 8000000000:75:151:0101) складає 21923,83 грн., коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф): -.

Згідно з частиною 3 статті 201 Земельного кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, та Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777 (далі - Порядок № 489).

Відповідно до пункту 3 вказаного наказу, нормативний акт набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 1 січня 2017 року.

Таким чином, Порядок № 489, яким врегульовано процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, має застосовуватись саме з 1 січня 2017 року.

Згідно з пунктом першим розділу ІІ Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за № 1011/18306.

У пункті 2 примітки до додатку 1, яким визначаються значення коефіцієнтів функціонального використання земель, зазначено, що у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Таким чином, застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 2,0 відбувається за тих умов, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що згідно з даними, які містяться у витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:151:0074 від 26.04.2021 за №4523/86-21, 8000000000:75:151:0075 від 23.04.2021 за №4478/86-21 та 8000000000:75:151:0076 від 23.04.2021 за №4477/86-21, код класифікації видів цільового призначення земель щодо спірних земельних ділянок відсутній, на момент складання вказаних витягів код класифікації видів цільового призначення земель не були внесені до Державного земельного кадастру.

За таких обставин, відповідачем при проведенні перевірки були використані дані ГУ Держгеокадастру у м. Києві, які були сформовані некоректно та містили невірні дані, які, в свою чергу, мали наслідком формування неправомірних висновків щодо сплати позивачем орендної плати за землю за 2019-2020 роки. В той же час, Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» від 25.11.2016 №489 не передбачено формування витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за минулі роки.

Таким чином, варто зазначити, що при розрахунку орендної плати необхідно керуватися діючою на час розрахунку нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки.

Вказана позиція викладена в постанові Верховного суду від 24.03.2020 року у справі №440/3063/19.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнання протиправними і скасування податкових-повідомлень рішень №112398-2409-2615 від 23.04.2021; №112397-2409-2615 від 23.04.2021; №112392-2409-2615 від 23.04.2021; №112391-2409-2615 від 23.04.2021; №112396-2409-2615 від 23.04.2021; №112393-2409-2615 від 23.04.2021.

Щодо податкових-повідомлень рішень №112399-2409-2615 від 23.04.2021, №112388-2409-2615 від 23.04.2021 та №112390-2409-2615 від 23.04.2021 щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Судом першої інстанції встановлено, що Рішенням Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві (зі змінами та доповненнями)» встановлено ставки земельного податку (далі - Рішення №242/5629).

Додатком №3 до Рішення №242/5629 затверджено Положення про плату на землю в місті Києві (у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 №1910/5974) (далі - Положення).

Згідно із пунктом 5.1 Положення ставки податку за земельні ділянки для фізичних та юридичних осіб, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюються залежно від цільового призначення землі у відсотках від їх нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці N 1 цього Положення.

Відповідно до Таблиці №1 до Положення ставки податку (відсотків нормативної грошової оцінки) за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) для фізичних осіб становить в залежності від виду цільового призначення: для ведення особистого селянського господарства, городництва для сінокосіння і випасання худоби становить 0,3%; для індивідуального садівництва - 1%; для іншого сільськогосподарського призначення - 1%.

Згідно із приміткою 1 Таблиці №1 до Положення вид цільового призначення земель зазначається згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 №548.

Приміткою 2 Таблиці №1 до Положення передбачено, що якщо вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548, не внесено до Державного земельного кадастру, то застосовується ставка у відсотках від нормативної грошової оцінки відповідно до цієї таблиці, але не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії. При цьому, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч. 1 ст. 20 ЗК України).

За правилами частини 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-2 статті 21 Земельного Кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

У той же час, правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру врегульовано Законом України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI).

Статтею 1 Закону № 3613-VI регламентовано, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 3613-VI до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності); опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Тобто, до Державного земельного кадастру включаються, серед іншого відомості про цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі - Наказ №548).

Згідно із пунктом 1.1 розділу I Наказу №548 класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224.

КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів (п. 1.3 розділу I Наказу №548).

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель. Зокрема, розділом І визначено, землі сільськогосподарського призначення (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше): 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 01.02 Для ведення фермерського господарства; 01.03 Для ведення особистого селянського господарства; 01.04 Для ведення підсобного сільського господарства; 01.05 Для індивідуального садівництва; 01.06 Для колективного садівництва; 01.07 Для городництва; 01.08 Для сінокосіння і випасання худоби; 01.09 Для дослідних і навчальних цілей; 01.10 Для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; 01.11 Для надання послуг у сільському господарстві; 01.12 Для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції; 01.13 Для іншого сільськогосподарського призначення; 01.14 Для цілей підрозділів 01.01-01.13 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Як встановленого судом, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Обухівська, 135-в, діл. 6, площею 0,0829 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:75:151:0074, категорія земель «Землі сільськогосподарського призначення», цільове призначення земельної ділянки «Для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби» складає - 1587749,77 грн.; м. Київ, Святошинський р-н, вул. Обухівська, 135-в, діл. 8, площею 0,0808 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:75:151:0075, категорія земель «Землі сільськогосподарського призначення», цільове призначення земельної ділянки «Для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби» складає - 1547529,33 грн.; м. Київ, Святошинський р-н, вул. Обухівська, 135-в, діл. 8, площею 0,0770 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:75:151:0076, категорія земель «Землі сільськогосподарського призначення», цільове призначення земельної ділянки «Для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби» складає - 1474749,49 грн.; м. Київ, Святошинський р-н, вул. Обухівська, 135-в, діл. 33, площею 0,0851 га, кадастровий номер ділянки: 8000000000:75:151:0075, категорія земель «Землі сільськогосподарського призначення», цільове призначення земельної ділянки « 01.06 Для колективного садівництва» складає - 21923,83 грн.

В свою чергу, у вказаних витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровими номерами №8000000000:75:151:0074, №8000000000:75:151:0075 та №8000000000:75:151:0076 код вид цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 щодо вказаних земельних ділянок та які належить позивачу на праві власності не відображено.

Таким чином, оскільки код виду цільового призначення земельних ділянок позивача з кадастровими номерами №8000000000:75:151:0074, №8000000000:75:151:0075 та №8000000000:75:151:0076 не було внесено до Державного земельного кадастру, а нормативна грошова оцінка земельних ділянок позивача складала 1 587 749,77; 1 547 529,33 та 1 474 749,49, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючим органом обґрунтовано проведено розрахунок податкового зобов`язання на 2021 рік у відношенні 1%.

Положенням врегульовано, що безпосередньо відсутність виду цільового призначення земельної ділянки згідно з Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548 має своїм наслідком застосування ставки земельного податку не менше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тобто, у Державному земельному кадастрі має бути зазначено не тільки вид цільового призначення земельної ділянки для не застосування Примітки 2 Таблиці №1 до Положення, а і код такого виду цільового призначення згідно КВЦПЗ, таких як наприклад: 01.01, 01.02, 01.03 тощо.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень №112399-2409-2615 від 23.04.2021, №112388-2409-2615 від 23.04.2021 та №112390-2409-2615 від 23.04.2021 щодо нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2021 рік.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.