Постанова

від 13.11.2023 по справі 120/8835/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/8835/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Наталія Володимирівна

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

13 листопада 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІННАФТОГАЗ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Віннафтогаз" зареєстроване як юридична особа 01.10.2013, № 10721020000029358 Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, та зареєстрований платником податку у ГУ ДПС у Вінницькій області від 02.10.2013. Основним видом діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля пальним (47.30).

На підставі наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 21.02.2023 за № 468к та направлень на проведення фактичної перевірки від 21.02.2023 за № 775, № 776 працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку ТОВ "Віннафтогаз", за адресою місця здійснення господарської діяльності: Вінницька обл., Теплицький район, с. Соболівка, вул. Братів Скакодубів, буд. 42, з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог законодавства України за період з 31.12.2021 по 02.03.2023.

Перевірка проводилася з 22.02.2023 по 02.03.2023.

Перед початком фактичної перевірки, оператору АЗС ТОВ "Віннафтогаз" Бузі В.В. було надано письмовий запит від 22.02.2023 про надання копій документів, що стосуються предмету фактичної перевірки згідно переліку.

На вимогу відповідача ТОВ "Віннафтогаз" супровідним листом від 22.02.2023 за вих. №22/1 та супровідним листом від 28.02.2023 №21/1 ТОВ "Віннафтогаз" надало витребувані податковим органом документи.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області складено акт перевірки від 03.03.2023 за №2539/02-32-09-04/38919365. В акті перевірки зазначено, що під час проведення фактичної перевірки ТОВ "Віннафтогаз" встановлено, що рівнеміри-лічильники встановлені на введених в експлуатацію резервуарах "1, №2, №3 не підключені до живлення, зняття залишків пального з консолі управління неможливе, а відтак акцизний склад №1018306, на якому розташовані зазначені резервуари, вважається не обладнаним рівнемірами-лічильниками, чим порушено п.п 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Не погоджуючись з результатами перевірки, ТОВ "Віннафтогаз" надіслало заперечення на даний акт перевірки, у якому зазначив, що висновки, відображені в акті, є безпідставними, адже під час проведення перевірки перевіряючими встановлено наявність рівнемірів-лічильників типу DELPHI485/EXD з серійними номерами "041962, №041963, №041964 на акцизному складі "1018306, встановлено проведення їх повірки та встановлено реєстрацію у єдиному державному реєстрі. Жодних обставин, визначених законом, для того, щоб вважати акцизний склад таким, що не обладнаний рівнемірами-лічильниками, перевіркою не встановлено.

Листом від 24.03.2023 за № 8929/6/02-32-09-04-16 ГУ ДПС у Вінницькій області повідомило позивача, що повідомлена в запереченнях інформація та наведені доводи не спростовують встановлених порушень, що відображені в акті перевірки. В зв`язку з цим заперечення ТОВ "Віннафтогаз" на акт фактичної перевірки залишено без задоволення.

В подальшому, за наслідками перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області було прийняло податкове повідомлення-рішення від 27.03.2023 за № 1140/02-32-09-04/38919365, яким позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1020 грн за порушення п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 ПК України та податкове повідомлення від 27.01.2023 року № 3328/02-32-09-04/38919365 за порушення п.п 230.1.2, п. 230.1 ст. 230 ПК України, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 60000,00 грн.

Вважаючи рішення контролюючого органу протиправним та таки, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За положеннями пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У свою чергу, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Аналіз підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що дана правова норма передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2020 року у справі №815/1978/18 та від 12 серпня 2021 року у справі №140/14625/20.

З огляду на вищевикладене, контролюючим органом правомірно призначено перевірку позивача.

При цьому, суд враховує, що незважаючи на вказані в позовній заяві недоліки сформованого відповідачем наказу на проведення фактичної перевірки, позивач допустив перевіряючих до проведення перевірки, надав без зауважень витребувані податковим органом документи. На час звернення до суду з даним позовом перевірка вважається завершеною, про що свідчить сформований за її результатами акт перевірки від 03.03.2023. Слід зазначити, що зі змісту акту перевірки слідує, що виявлені порушення мали місце саем на день проведення перевірки, що відповідає порядку та меті проведення саме фактичної перевірки.

В свою чергу, надаючи оцінку наведеним в акті перевірки твердженням податкового органу щодо допущення позивачем порушень вимог п.п 230.1.2, п. 230.1 ст. 230 ПК України суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Згідно з пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України, розпорядник акцизного складу це суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб`єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.

Відповідно до п.230.1 ст.230 ПК України, акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Відповідно до пункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України, розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується, що на час проведення фактичної перевірки, на резервуарах, що використовує ТОВ "Віннафтогаз" на акцизному складі №1018306 встановлені рівнеміри-лічильники типу DELPHI 485/Exd з серійними номерами: №041962, №041963, №041964, що служать для автоматичного виміру висоти наливу нафтопродукту та передачі цих даних до консолі управління.

Обладнання резервуарів відповідними рівнемірами-лічильниками також відображено в акті перевірки від 03.03.2023 та не є спірним.

Всі вищезазначені рівнеміри-лічильники пройшли повірку, що підтверджується чинними до 04.08.2024 Свідоцтвами про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 31-33).

Проте, як повідомив в судовому засіданні представник позивача, через вихід з ладу консолі моніторингу рівня нафтобродуктів, вімірювання рівня пального в автоматичному режимі шляхом передання даних з рівнемірів-лічильників до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не вбачалось за можливе. В зв`язку з цим електронні документи, в період перебування консолі моніторингу рівня нафтобродуктів на ремонті, заповнювались відповідальною особою розпорядника акцизного складу за допомогою рулетки та метроштока, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства.

Згідно абз. 9 пп. 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.

Тобто, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало альтернативний метод здійснення визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального, зокрема у разі технічної неможливості проведення такого визначення в автоматичному режимі, а саме за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства.

В даному випадку, з наданих стороною позивача пояснень судом встановлено, що в лютому 2022 року ТОВ "Віннафтогаз" придбало в ТОВ "Глобал Енерджи" Модуль прийому та обробки сигналів "NaviTrack" (консоль моніторингу рівня нафтопродуктів), що підтверджується наявним в матеріалах справи Договором №080222-1Об від 08.02.2022.

Вказаний прилад позивачем отриманий 08.02.2022, що підтверджується Актом прийому-передачі від 08.02.2022 згідно Договору №080222-1Об від 08.02.2022.

Також, зі змісту адресованого ТОВ "Глобал Енерджи" листа від 22.02.2023 за вих. №13 слідує, що раніше придбана консоль моніторингу рівня нафтопродуктів, що була встановлена на АЗС за адресою Вінницька область, Теплицький район, с. Соболівка, вул. Братів Скакодубів, 40, вийшла з ладу і була вилучена через технічні несправності модуля передачі даних та зв`язку.

З матеріалів справи та отриманих від представника позивача пояснень слідує, що після проведення гарантійного ремонту консолі моніторингу рівня нафтопродуктів, остання згідно Акту монтажу обладнання від 03.03.2023 була монтована продавцем (ТОВ "Глобал Енерджі").

В підтвердження того, що на час розгляду справи в суді відповідна консоль повернута з гарантійного ремонту та використовується у діяльності товариства, представником позивача разом з додатковими поясненнями надано фотознімки змонтованого обладнання - консолі моніторингу рівня нафтопродуктів.

При цьому, в підтвердження того, що товариство під час виходу з ладу консолі моніторингу рівня нафтопродуктів діяло з дотриманням вимог ст. 230 ПК України, представник позивача пояснив, що під час ремонту обладнання визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального здійснювалась за допомогою рулетки та метроштока, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства.

В підтвердження повідомлених обставин, стороною позивача разом з позовною заявою суду надано сертифікат калібрування метроштоку типу МШС-25, виробник "Геркон", від 03.02.2023, реєстраційний номер №12-0038-23 (а.с. 29).

Отже з наданих представником позивача пояснень судом встановлено, що відключення від джерела живлення рівнемірів-лічильників мало місце в зв`язку з виходом з ладу консолі моніторингу рівня нафтопродуктів. При цьому, ТОВ "Віннафтогаз" у відповідності до вимог ст. 230 ПК України продовжувало здійснення визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги обігу пального за допомогою рулетки та метроштока, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, що знайшло своє документальне підтвердження матеріалами справи.

Разом з тим, працівниками ГУ ДПС у Вінницькій області відповідні обставини не були враховані під час проведення фактичної перевірки, що мало наслідком формування помилкових висновків в акті перевірки від 03.03.2023 щодо допущення з боку ТОВ "Вінниафтогаз" порушень п.п 230.1.2, п. 230.1 ст. 230 ПК України.

Принагідно суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, вказує, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування податкового-повідомлення рішення від 27.03.2023 за №3328/02-32-09-04/38919365.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.