Постанова

від 13.11.2023 по справі 500/2929/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 500/2929/23 пров. № А/857/18683/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевич Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі № 500/2929/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОЛІГА ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

суддя в 1-й інстанції Мірінович У.А.,

час ухвалення рішення 08.09.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення 08.09.2023 року,

В С Т А Н О В И В :

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Автоліга Плюс до Головного управління Державної податкової служби України в Тернопільській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Тернопільській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.04.2023 №8713105/37943947 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 06.04.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 06.04.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю АВТОЛІГА ПЛЮС.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між позивачем та ТОВ ЛВ ТРАНС у 2020-му році укладено Договір купівлі-продажу №12 від 08.10.2020, за умовами якого позивачем поставлено автотовари, а саме: оливу моторну в асортименті.

Позивач вказує, що 06.04.2023 здійснено відвантаження чергової партії товару в межах вказаного договору в кількості 66 штук. Вказану поставку в межах зазначеного договору оформлено сторонами видатковою накладною, та оплачено в повному обсязі.

Надалі, відповідно до вимог пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем сформовано та надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, спірну податкову накладну №2 від 06.04.2023. Відповідач зазначену податкову накладну прийняв, але реєстрацію її зупинив, про що сформував відповідну квитанцію.

У вказаній квитанції зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація вказаної ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач, скориставшись наданим правом, подав в установленому порядку Повідомлення про надання пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, з копіями документів.

Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до вимог пункту 9 Додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції Наказу Міністерства фінансів №19 від 12.01.2023) направлено позивачу Повідомлення №8668488/37943947 від 20.04.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у якому запропоновано позивачу надати додатково копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: первинних документів щодо транспортування продукції.

Позивач зазначає, що окрім первинно поданих документів, на виконання вимог комісії згідно вказаного повідомлення, позивачем додатково подано повідомлення до якого долучено товарно-транспортну накладну №К0122 від 06.04.2023.

Однак, за результатом розгляду усіх наданих ним первинних документів у сукупності регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, оскільки переконаний, що ним дотримано усіх вимог щодо формування та реєстрації податкової накладної, надано додаткові пояснення та документи на вимогу відповідача. Вважає, що підприємству безпідставно відмовлено у реєстрації податкової накладної, з огляду на що оскаржене рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі № 500/2929/23 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що реєстрацію спірної ПН було зупинено у зв`язку з тим, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (включено до Переліку ризикових суб`єктів господарювання).

Відповідно до протоколу засідання комісії від 07.12.2021 №197, ТОВ Автоліга плюс віднесено до переліку ризикових платників за критерієм наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та/або інших правопорушень за період з 01.01.2018 по 31.10.2021.

Відповідач зазначає, що між ТОВ Автоліга плюс та ТОВ ЛВ Транс було складено товарно-транспортну накладну №К0122 від 06.04.2023, відповідно до якої в полі Автомобільний перевізник зазначено ТОВ ЛВ Транс, в полі товарно-транспортної накладної Автомобіль зазначено OPEL VTVARO, державний номер НОМЕР_1 . Однак, податковий орган вказує, що документів, що підтверджували б право володіння чи користування таким транспортним засобом для здійснення ним перевезень, надано не було, інформації про трудові відносини з водієм, вказаним у товарно- транспортній накладній, чи довіреності на водія теж надано не було. Наявність у водія посвідчення з відповідною категорією також підтверджено не було. Також позивачем не надано жодних документів, що підтверджували б закупку паливно-мастильних матеріалів, що в сукупності із вище викладеним ставить під сумнів реальність господарської операції.

Просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі № 500/2929/23 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржників, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що податкова накладна від 06.04.2023 №2 складена позивачем за правилом першої події - відвантаження товару, яка зумовлює виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг.

Відповідно до викладеного наведені відповідачем доводи про невиконання контрагентом обов`язку щодо своєчасної оплати наданих послуг, в тому числі ненадання документів на придбання ТМЦ/послуг, що використовуються в господарській діяльності, - не спростовують настання першої із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України події відвантаження товару покупцю, що підтверджується видатковою накладною №5 від 06.04.2023, умовами основного договору.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Автоліга Плюс, зареєстрований як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з основним видом економічний діяльності 45.31 оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів та є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 379439419184).

Між позивачем Товариство з обмеженою відповідальністю Автоліга Плюс (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛВ ТРАНС укладено Договір купівлі-продажу №12 від 08.10.2020 (арк. справи 15).

Відповідно до умов вказаного договору, сторони узгодили, що позивач продавець, зобов`язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1 Договору).

Асортимент (найменування) та кількість товару вказуються специфікаціях та/або накладних, які є невід`ємними частинами договору (пункт 2.1 Договору).

Ціна товару вказуються у накладних та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами Договору. Товар оплачується покупцем 100% авансовим платежем та, в будь-якому випадку, не пізніше дня отримання товару, якщо інше не обумовлено у специфікаціях. Оплата проводиться покупцем в українських гривнях шляхом перерахування відповідних коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний в рахунку-фактурі та/або специфікації. Рахунок-фактура формується в електронному вигляді та надсилається покупцю засобами електронного зв`язку. На вимогу покупця рахунок - фактура може надаватись на паперових носіях (пункт 3 Договору).

Також сторони узгодили умови поставки, зокрема визначено, що поставка товару здійснюється на підставі замовлень, що подаються покупцем. У замовленні зазначається найменування, асортимент, кількість товару, інші дані, які сторони вважають за доцільне тут передбачити. Замовлення надаються покупцем в письмовій формі тільки на вимогу продавця в інших випадках письмова форма не є обов`язковою. Доставка товару здійснюється покупцем за власний рахунок за адресою: м. Тернопіль, вул. Микулинецька Бічна, 10/1. Датою поставки товару вважається дата отримання покупцем товару згідно видаткової накладної. Право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент підписання відповідальними особами сторін видаткової накладної, що засвідчує факт передачі товару. При отриманні товару представник покупця повинен повідомити продавця про всі пошкодження, відхилення або невідповідність за асортиментом, кількість та якісно. Претензії та рекламації з боку покупця по якості товару за недоліками, що можуть бути виявлені під час приймання товару, повинні бути заявлені покупцем протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту передачі товару (пункт 4 Договору).

З матеріалів справи слідує, що в межах Договору купівлі-продажу №12 від 08.10.2020, позивачем реалізовано Товариству з обмеженою відповідальністю ЛВ ТРАНС автотовари, а саме: оливу моторну в асортименті, в кількості 66 штук на загальну суму 39235,20 грн, в тому числі ПДВ 6539,20 грн, що підтверджується видатковою накладною №5 від 06.04.2023 (арк. справи 16).

Оплату ТОВ ЛВ ТРАНС за поставку товару здійснено 07.04.2023, що підтверджується платіжним дорученням №4506 (арк. справи 16 зворот).

В межах вказаного Договору купівлі-продажу №12 від 08.10.2020 покупець ТОВ ЛВ ТРАНС власним транспортом здійснив вивезення придбаного у позивача товару згідно видаткової накладної №5 від 06.04.2023, що підтверджується товарно-транспортною накладною №К0122 від 06.04.2023 (арк. справи 53).

Внутрішній облік руху та наявності реалізованого товару позивачем на його складах за період з 29.03.2023 по 12.04.2023 у відповідні номенклатурі відображено у картках 281 рахунку Товар на складі (арк. справи 17-21).

На підтвердження господарської діяльності щодо закупівлі позивачем реалізованої ТОВ ЛВ ТРАНС в межах Договору купівлі-продажу №12 від 08.10.2020 товару (прихід) позивачем надано первинні документи на купівлю автотоварів у Товариства з обмеженою відповідальністю Інвент Груп, а саме копії: договору поставки товару № МП/102/12/2022 від 01.12.2022, рахунку-фактури №ПРС+У860952 від 29.03.2023, видаткової накладної №ПРН+У822078 від 29.03.2023, товаро-транспортної накладної №ПРІІ+У822078 від 29.03.2023, сертифікату якості (технічні характеристики) у кількості 8 штук, платіжної інструкції № 566 під 30.03 2023, рахунку-фактури №ПРС+У862361 від 04.04.2023, видаткової накладної №ПР11+У823251 від 04.04.2023, товаро-транспортної накладної №ПРН+У823251 від 04.04.2023, сертифікату якості (технічні характеристики) у кількості 10 штук, платіжної інструкції №575 від 12.04.2023 (арк. справи 22-49).

Також позивачем надано Договір оренди приміщення №2 від 31.12.2022, Акт передачі-приймання орендованого приміщенім від 31.12.2022, Акт надання послуг № 464 від 03.04.2023 та платіжну інструкцію №3334 від 13.04.2023, які підтверджують те, що позивач орендує у ФОП ОСОБА_1 приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 498,0 кв.м (арк. справи 12-14).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

З врахуванням правила першої події - дата відвантаження товару, передбаченого пунктом 187.1. статті 187 Податкового кодексу України, позивачем виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №2 від 06.04.2023 на обсяг постачання 39235,20 грн, в тому числі ПДВ на суму 6539,20 грн (арк. справи 8).

Реєстрацію вказаної податкової накладної зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. справи 9).

Позивачем подано до комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області повідомлення №2 від 14.04.2023 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено та копій документів щодо вказаної податкової накладної (арк. справи 10, 11 зворот), який відповідає обсягу документів, наданих суду до позовної заяви.

Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до вимог пункту 9 Додатку 2 до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції Наказу Міністерства фінансів №19 від 12.01.2023) направлено позивачу Повідомлення №8668488/37943947 від 20.04.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у якому запропоновано позивачу надати додатково копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: первинних документів щодо транспортування продукції (арк. справи 50-51).

На виконання вимог податкового органу, зазначених у вказаному Повідомленні №8668488/37943947 від 20.04.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, позивачем надано додатково повідомлення до якого долучено товарно-транспортну накладну №К0122 від 06.04.2023 (арк. справи 52-53).

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та копій документів, податковим органом прийнято оскаржене рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

№8713105/37943947 від 27.04.2023 (арк. справи 54), яким відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №2 від 06.04.2023 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку (арк. справи 54).

При цьому в графі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи) не вказано жодної інформації.

Позивач вважає протиправними відмови податкового органу в реєстрації податкових накладних та хоче зареєструвати їх у Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Як передбачено у пункті 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із приписами пункту 201.10 статті 201 ПК при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 204) (далі Порядок №1246).

За правилами пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Додатком 1 до Порядку № 1165 визначено «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість» (надалі по тексту також - Критерії).

Так, пунктом 1 Критерії ризикованості здійснення операцій передбачено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.

Однак, як обгрунтовано зазначив суд першої інстанції, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не наведено чіткого обґрунтування наявності вказаного критерію та відповідного розрахунку.

На переконання апеляційного суду, пропозиція контролюючого органу щодо надання пояснень та документів носили формальний характер та за своїм змістом дублювали припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку необхідних документів.

При цьому у пункті 5 Порядку №520 зазначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно із таким переліком.

На думку апеляційного суду, при оцінці обґрунтованості оспорюваного рішення слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку доказування правомірності свого рішення.

Разом із тим, контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації ПН не було вказано конкретної назви чи переліку документів, яких було б достатньо для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, що ставить платника податків у стан правової невизначеності, позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Відтак, апеляційний суд вважає, що недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації ПН щодо належного оформлення квитанції вказує на протиправність рішень, прийнятих на наступному етапі рішень про відмову у реєстрації ПН у ЄРПН.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що позивачем до контролюючого органу подано пояснення щодо господарських операцій, вчинених на виконання договірних зобов`язань з контрагентом ТОВ ЛВ ТРАНС з первинними документами, а також надано первинні документи щодо транспортування, пропозиція надати які зазначено податковим органом у Повідомленні №8668488/37943947 від 20.04.2023 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, умовами Договору купівлі-продажу №12 від 08.10.2020 покупець ТОВ ЛВ ТРАНС здійснив вивезення придбаного у позивача товару згідно видаткової накладної №5 від 06.04.2023 - власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною №К0122 від 06.04.2023, яку надано податковому органу, з огляду на що, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає безпідставними твердження відповідача щодо того, що позивачем не підтверджено операцію з транспортування реалізованого товару покупцю (документи на транспорт, ПММ, працевлаштування водія, тощо).

Також до матеріалів позовної заяви позивачем подано основну первинну документацію, яка надавалась до ГУ ДПС у Тернопільській області на підтвердження господарської операції в межах вказаної спірної податкової накладної.

При цьому апеляційний суд наголошує на тому, що у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а Верховний Суд вказував на те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Апеляційний суд приходить до переконання, первинні документи, які позивачем долучені до повідомлення, а також до матеріалів справи, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов`язань перед контрагентом.

При цьому, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Висновок аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваного рішення ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних №8713105/37943947 від 27.04.2023, а отже про необхідність його скасування.

При оцінці вирішення судом першої інстанції позовних вимог у частині зобов`язання ДПС зареєструвати ПН №2 від 06.04.2023 року у ЄРПН апеляційний суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 19 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, з огляду на визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкової накладної за №2 від 06.04.2023 у ЄРПН відповідно у ДПС з`являється об`єктивний обов`язок зареєструвати спірну ПН у ЄРПН, оскільки у цьому випадку дискреція при прийнятті такого рішення відсутня.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року у справі № 500/2929/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 13.11.2023 року