Рішення

від 08.11.2023 по справі 755/5364/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5364/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої - судді Слободянюк А.В.,

за участю секретаря Бовкун М.В.,

розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Оратівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори/нотаріуса про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті його рідної матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просить судові витрати залишити покладеними на позивача у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна мати позивача - ОСОБА_3 (надалі - Спадкодавець), смерть якої зареєстрована Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом про смерть від 09 лютого 2022 року за № 3040. Після смерті Спадкодавця відкрилася спадщина на належне їй майно, яка складається з нерухомого майна у вигляді квартири АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої по АДРЕСА_2 , та земельної ділянки площею 0,0850 га, розташованої по АДРЕСА_2 , яка не була прийнята жодним спадкоємцем. З метою реалізації своїх спадкових прав, 27 березня 2023 року, Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті рідної матері Позивача ОСОБА_3 . Однак, листом Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. від 27 березня 2023 № 53/01-16/2023 Позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , з огляду на пропуск Позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України. Як зазначалось вище, Позивач є рідним сином Спадкодавця та все життя Позивач мав дуже близькі відносини з матір`ю, опікувався та доглядав за ОСОБА_3 , в родині панувала шана та любов родинних відносин. Передчасна смерть рідної матері стала невимовним горем для Позивача, протягом декількох місяців. Після початку повномасштабного вторгнення російською федерацією та оголошення в Україні воєнного стану 24 лютого 2023 року, після 16 днів після смерті матері позивача, позивач активно брав участь у волонтерській та гуманітарній діяльності, що підтверджується подяками та відзнаками військовослужбовців. У зв`язку із здійсненням волонтерської та гуманітарної діяльності, Позивач виїжджав за кордон та був у постійних відрядженнях, що підтверджується витягом з наказу командувача оборони угрупування сил і засобів міста Бахмут. Крім того, позивач як багатодітний батько дітей, опікувався безпекою останніх та з об`єктивних підстав не мав часу для звернення до нотаріуса для прийняття спадщини. Таким чином, Позивач з метою захисту та реалізації своїх спадкових прав вимушений звернутися з даною заявою до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 28 квітня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 липня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 09 серпня 2023 року витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи, щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04 вересня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від Київської міської ради з підтвердженням направлення його копії учасникам справи.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києві від 19 вересня 2023 року підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні за участю сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. До початку судового засідання надав письмову заяву з прохання слухати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених у змісті позовної заяви, просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Київської міської ради у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Подав засобами поштового сполучення відзив на позовну заяву, в якому зважаючи на докази в матеріалах справи, просив суд ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника.

Представник відповідача Оратівської селищної ради в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Подав засобами поштового сполучення листа в якому проти задоволення позовних вимог не заперечує та просить проводити судове засідання без представника селищної ради.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Поважність причин неявки в судове засідання не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Так, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Відповідно до ч. 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла Позивача - ОСОБА_3 (надалі - Спадкодавець), смерть якої зареєстрована Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом про смерть від 09 лютого 2022 року за № 3040 (а.с.9).

Померла спадкодавець ОСОБА_3 є матір`ю позивача у справі ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_1 , відповідно до якого батьками ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.27).

Після смерті Спадкодавця відкрилася спадщина на належне їй майно, яке складається з нерухомого майна у вигляді частки у квартирі АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,2500 га кадастровий номер 0523186300:01:003:0052, розташованої по АДРЕСА_2 , та земельної ділянки площею 0,0850 га, розташованої по АДРЕСА_2 , яка не була прийнята жодним спадкоємцем (а.с.8, 10,11).

З метою реалізації своїх спадкових прав, 27 березня 2023 року, Позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті рідної матері Позивача ОСОБА_3 .

Відповідно до листа Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. від 27 березня 2023 № 54/01-16/2023 Позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 , з огляду на пропуск Позивачем шестимісячного строку для прийняття спадщини, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України (а.с. 23).

Згідно наданої суду копії матеріалів спадкової справи №44/2023 вбачається, що вона заведена на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини, поданої 11 жовтня 2023 року. В матеріалах спадкової справи наявне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 червня 2023 року (справа №755/5351/23) про визначення ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, згідно повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, сформованого 11 жовтня 2023 року за №00041785199 приватним нотаріусом Турчак С.М. встановлено наявність спадкоємця, сина померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , який заяву про відмову від прийняття спадщини не подавав.

Відповідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 11 жовтня 2023 року № 74292318, заповіти/спадкові договори ОСОБА_3 не посвідчувалися.

Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 11 жовтня 2023 року № 74292246, за параметрами запиту ОСОБА_3 , у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Таким чином, будь яких інших спадкоємців ОСОБА_3 , окрім позивача та третьої особи, судом не встановлено.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні №100550319 від 11 жовтня 2023 року вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована сама.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач зазначає, що у зв`язку з виникненням об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини через початок військових дій на території України та введення воєнного стану, він пропустив строок для прийняття спадщини.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан.

Режим воєнного стану триває і до цього часу. На всій території України ведуться активні бойові дії. Громадяни України в свою чергу, позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом.

Постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 року "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

Як встановлено в ході судового розгляду, що після початку повномасштабного вторгнення російською федерацією та оголошення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року, після 16 днів після смерті матері позивача, позивач активно брав участь у волонтерській та гуманітарній діяльності, що підтверджується подяками та відзнаками військовослужбовців, які долучені доматеріалів справи (а.с.6,7)

У зв`язку із здійсненням волонтерської та гуманітарної діяльності, Позивач виїжджав за кордон (а.с.14-16).

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності та наведені позивачем причини пропуску строку звернення за оформленням спадкових прав, суд вважає їх поважними, оскільки встановлено, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, через збройну агресію і військові дії російської федерації на території України.

Таким чином, в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що строк для прийняття спадщини пропущений позивачем з поважних причин, виходячи з чого суд вважає за доцільне визначити йому додатковий строк на прийняття спадщини строком на три місяці з моменту набрання рішення законної смли.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приймаючи до уваги надання позивачем доказів на підтвердження обставин, які об`єктивно та істотно перешкодили реалізації ним права на прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , шляхом звернення у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, приходить до висновку, що позивач пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Позов в частині вимог до Київської міської ради та Оратівської селищної ради не підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено наявність спадкоємця ОСОБА_3 , її сина ОСОБА_2 , якому рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2023 року визначено додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини. 11 жовтня 2023 року заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини зареєстровано у книзі обліку і реєстрації спадкових справ за №134 та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Турчак С.М. заведено спадкову справу №44/2023. На підставі викладеного Київська міська рада та Оратівська селищна рада не є належним відповідачем у справі.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 82, 90, 91, 95, 141,258-259, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, Оратівської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном три місяці з часу вступу рішення суду в законну силу для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В решті задоволення позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Київська міська рада (ЄДРПОУ 00022527, місце знаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36);

Відповідач: Оратівська селищна рада (ЄДРПОУ 04327985, місце знаходження: вул. Героїв Майдану, 78, смт Оратів Вінницького району Вінницької області);

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса: АДРЕСА_5 ).

Повний текст судового рішення складений 14 листопада 2023 року.

Суддя А.В. Слободянюк