Постанова

від 09.11.2023 по справі 910/13245/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2023 р. Справа№ 910/13245/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

без повідомлення учасників справи

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023

у справі №910/13245/22 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд»

про стягнення 63 846,26 грн

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» (далі - відповідач) про стягнення компенсації власної частки витрат на утримання підземного паркінгу у вересні 2022 року у сумі 63846,26 грн відмовлено.

17.04.2023 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/13245/22, в якій просив покласти на позивача 147600,00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» 31.07.2023 (згідно поштового трекера на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/13245/22 та ухвалити нове рішення, яким стягнути судові витрати у розмірі 147600 грн., що становлять витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, таке рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/13245/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13245/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/13245/22.

11.09.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/13245/22. Справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи.

12.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення від відповідача, в яких останній зазначив, що під час надання правової допомоги адвокатом враховувались можливі вимоги про компенсацію частки витрат в майбутньому в більшій сумі, що впливало на суму заявлених судових витрат, а оскільки позивач направив позивачеві нову вимогу на суму заборгованості за 12 місяців, то вважає розмір витрат на правову допомогу обґрунтованими.

16.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити додаткове рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, зі змінами, внесеними Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-IX, Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-IX, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 15 листопада 2023 року.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд справи у розумний строк, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст.ст. 2, 11 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, частиною 7 вказаної статті визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Колегією суддів враховано, що ціна поданого позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, справа №910/13245/22 призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у запереченнях на відповідь на відзив відповідач просив стягнути з позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір якої станом на дату подання заперечень складає грошовий еквівалент у гривні 3000 долларів США. Також відповідач зазначив, що докази понесених судових витрат будуть подані у порядку, встановленому ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Після ухвалення рішення 17.04.2023 (згідно поштового трекера на конверті) відповідачем була подана заява про прийняття додаткового рішення у справі в частині вимог щодо розподілу судових витрат разом з доказами на підтвердження понесених ним витрат.

Так, на підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 147600,00 грн. відповідачем до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 19.06.2018; додаткова угода №7 від 12.01.2023 до договору про надання правової допомоги від 19.06.2018; рахунок №7/1 від 12.01.2023; акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №7/1 від 12.04.2023 на суму 147600,00 грн.

Також в матеріалах справи наявні копії ордера ВХ №1038805 від 16.01.2023 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ХМ №000052, виданого адвокату Гавриловій О.Ю. 11.01.2017.

Відповідно до пункту 1.1 Договору про надання правової допомоги від 19.06.2018 адвокатське об`єднання «ВБ Партнерс» (далі - адвокатське об`єднання) зобов`язується надати товариству з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» (далі - клієнт, відповідач) правову допомогу (здійснити певні дії та/або здійснювати певну діяльність), передбачену цим Договором та додатковими угодами і до нього, а клієнт зобов`язується оплатити послуги адвокатського об`єднання та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором та додатковими угодами до нього.

У п. 3.1-3.2 Договору про надання правової допомоги від 19.06.2018 його сторони погодили, що сума гонорару (винагороди) адвокатського об`єднання за надання правової допомоги за цим договором визначається сторонами у відповідній додатковій угоді до цього договору. Строки та порядок розрахунків Сторони також погоджують у відповідних додаткових угодах до цього договору.

В додатковій угоді №7 до вказаного договору про надання правової допомоги, яку сторони уклали 12.01.2023, адвокатське об`єднання та клієнт погодили, що адвокатське об`єднання надає професійну правничу допомогу Клієнту, пов`язану з представництвом його інтересів в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді у справі №910/13245/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «УІІК Сервіс» про стягнення заборгованості, в порядку, передбаченому ст. 16 ГПК України, зокрема: здійснює збір та аналіз документів та доказів, необхідних для підготовки позиції, документів та представництва інтересів Клієнта; здійснює підготовку документів правничого характеру для господарських судів (позовні заяви, відповіді на відзиви, заяви, клопотання, пояснення, заперечення, скарги тощо); здійснює представництво інтересів Клієнта в підготовчих та судових засіданнях у судах першої та апеляційної інстанцій; вчиняє будь-які інші дії, необхідні для представництва інтересів Клієнта відповідно до п. 1 даної Додаткової угоди.

У п.2 цієї додаткової угоди №7 вищенаведені контрагенти домовились про те, що вартість юридичних послуг (професійної правничої допомоги), визначених в п. 1 цієї Додаткової угоди, становить суму в гривні, визначену як грошовий еквівалент 4000 (Чотири тисячі) доларів США 00 центів за офіційним курсом гривні до долару США (курс продажу), вказаному на сайті Першого Українського Міжнародного Банку на день підписання рахунку виконавцем без ПДВ. При цьому, додатково до суми вартості послуг сплачується ПДВ у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, вартість послуг, визначених п.1 цієї додаткової угоди, наданих в господарському суді міста Києва сторони визначили в сумі 3000 доларів США 00 центів за офіційним курсом гривні до долару США (курс продажу), вказаному на сайті Першого Українського Міжнародного Банку на день підписання рахунку виконавцем без ПДВ (п.3 додаткової угоди).

12.01.2023 адвокатське об`єднання виставило відповідачеві рахунок №7/1 на підставі п.3 Додаткової угоди №7 від 12.01.2023 до договору про надання правової допомоги від 19.06.2018 на загальну суму 147600,00 грн (з ПДВ).

За результатами надання правової допомоги в господарському суді міста Києва 12.04.2023 між відповідачем та адвокатським об`єднанням був підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг №7/1 до Договору про надання правової допомоги від 19.06.2018, за яким адвокатським об`єднанням надана професійна правнича допомога відповідачеві, як клієнту, пов`язана з представництвом його інтересів в Господарському суді міста Києва, у справі №910/13245/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «УІІК Сервіс» про стягнення заборгованості, в порядку, передбаченому ст. 16 ГПК України, а саме, здійснено: аналіз позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС» від 30.11.2022 р.; аналіз ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження від 14.12.2022 р. за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС» від 30.11.2022; підготовку відзиву від 16.01.2023 на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС» від 30.11.2022; аналіз відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС» від 07.03.2023 на відзив від 16.01.2023; підготовку заперечень від 15.03.2023 на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС» від 07.03.2023 на відзив від 16.01.2023; аналіз рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УІІК СЕРВІС».

Вартість вказаних в даному Акті юридичних послуг (професійної правничої допомоги) визначено в сумі 147600,00 грн.

Копія зазначеного акту також долучена до матеріалів справи.

Разом з тим, Відповідачем не додано до матеріалів справи платіжних доручень, квитанцій або інших документів, які б підтверджували перерахування відповідачем коштів на рахунок адвокатського об`єднання як оплату наданої йому професійної правничої допомоги, в той час, як п. 3 Додаткової угоди №7 від 12.01.2023 визначено, що відповідач здійснює оплату вартості послуг, визначених в п.1 даної Додаткової угоди, наданих під час розгляду справи в Господарському суді м. Києва, в розмірі суми в гривні, визначеної як грошовий еквівалент 3000 доларів США 00 центів за офіційним курсом гривні до долару США (курс продажу), вказаному на сайті Першого Українського Міжнародного Банку, протягом десяти днів з дня відкриття Господарським судом м. Києва провадження.

Проте, в силу вимог п.1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 в справі № 922/445/19.

За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. А частиною 5 статті 129 цього ж Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, вирішуючи питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу у відповідних господарських справах, неодноразово зазначав, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду з указаного процесуального питання, а також у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 року у справі №910/15621/19 та інших.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням ціни пред`явленого позову та предмету і підстав позовних вимог, а також складності справи, беручи до уваги те, що справа розглядалась без проведення судових засідань, відповідачем надавались лише письмові заперечення та пояснення без залучення доказової бази для вирішення спору по суті, не вчинялись дії для збору доказів, а також відмову в задоволенні позову та заперечення позивача проти стягнення з нього заявленої суми адвокатських витрат відповідача, оцінюючи витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів цієї справи, з огляду на те, що заявлений відповідачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не відповідає критеріям обґрунтованості, співмірності та пропорційності, керуючись принципом розумності судових витрат, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача, що відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодекс України, якою встановлено, що кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи разом з першою заявою по суті спору, оскільки у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду містяться у постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/1897/18, від 24.12.2019 у справі №909/359/19, від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, від 19.02.2020 у справі №910/16223/18, від 21.05.2020 у справі №922/2167/19, від 10.12.2020 у справі №922/3812/19.

Також колегія суддів не погоджується з доводами позивача про порушення відповідачем ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України при подачі доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, так як виходячи з наступного.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, зазначена стаття визначає, що встановлення розміру судових витрат здійснюється на підставі доказів, порядок подання яких передбачений або до закінчення судових дебатів у справі, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли до суду 20.03.2023, просив стягнути з позивача судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких станом на дату подання заперечень складає грошовий еквівалент у гривні 3000 долларів США. Також відповідач зазначив, що докази понесених судових витрат будуть подані у порядку, встановленому ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Докази розмір понесених судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем було подано з дотриманням вимог ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що підтверджується поштовим трекером на конверті.

Отже, відповідачем було дотримано всіх вимог Господарського процесуального законодавства щодо звернення з заявою про розподіл судових витрат, а також щодо порядку подачі доказів на їх підтвердження.

Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/13245/22 ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Голдфіш-Інвест-Буд» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/13245/22 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі №910/13245/22 залишити без змін

3. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

4. Матеріали справи №910/13245/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 13.11.2023.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік