Постанова

від 31.10.2023 по справі 927/244/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. Справа№ 927/244/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Сеник П.Р.;

від відповідача: Занузданов М.Ю.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2023 року (повний текст складено 29.05.2023)

у справі №927/244/23 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРЕК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС"

про стягнення 2 515 739,16 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРЕК" звернулося до Господарського суду Чернігівської області про стягнення 2 515 739,16 грн, з яких: 2 153 737,00 грн - основного боргу, 286 181,49 грн - пені, 17 170,89 грн - 3% річних та 58 649,78 грн - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів у міжнародному та внутрішньому сполученні №405 від 09.08.2022 в частині своєчасної оплати послуг.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕС СЕРВІС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРЕК" 2053737 грн. 00 коп. основного боргу, 286181 грн. 49 коп. пені, 17170 грн. 89 коп. 3% річних та 47729 грн. 81коп. інфляційних втрат та 37572 грн. 30 коп. судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 100000 грн закрито.

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив про порушення відповідачем договірних зобов`язань щодо розрахунку за отримані послуги у повному обсязі, у зв`язку з чим позивачем правомірно заявлено до стягнення та підлягають задоволенню частково позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2053737 грн., пені в сумі 286181,49 грн., інфляційних втрат в сумі 47729,81 грн. та 17170,89 грн. три відсотків річних. Провадження у справі в частині сплати основного боргу в сумі 100000,00грн підлягає закриттю у зв`язку зі сплатою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2023 року у справі №927/244/23.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- залишок заборгованості за виконанням договорів перед ТОВ «Глобал Тек» відповідач сплатити не міг, оскільки не мав фінансової можливості, так як основний контрагент ТОВ «Джі ЕС Сервіс» не розрахувався з ним;

- суд першої інстанції не врахував домовленість сторін про новий строк погашення заборгованості, що призвело до невірного розрахунку штрафних санкцій;

- суд першої інстанції не врахував доводи, викладені у клопотанні про зменшення розміру пені.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №927/244/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 06.07.2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2023 року у справі №927/244/23 залишено без руху.

При цьому, апелянту було встановлено строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання доказів доплати судового збору в сумі 56 604,14 грн.

Апелянтом протягом встановленого строку з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були усунені недоліки.

Ухвалою суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 26.09.2023.

Ухвалою суду від 04.09.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ТРЕК" про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 26.09.2023 розгляд справи призначено на 24.10.2023.

Ухвалою суду від 17.10.2023 розгляд справи призначено на 31.10.2023.

Позиції учасників справи

08.08.2023 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

09.08.2022 між ТОВ «ДЖІ ЕС СЕРВІС» (Клієнт) та ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕК» (Виконавець) укладено договір надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів у міжнародному та внутрішньому сполученні №405 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору Клієнт доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання організувати та забезпечити транспортно-експедиційні послуги, відповідно до узгоджених Сторонами Заявок, які заповнюються за формою, відповідно Додатку до даного Договору.

За умовами п. 2.2. Договору узгоджена Сторонами Заявка є невід`ємною частиною Договору. Погодження Заявки між Сторонами відбувається попередньо шляхом надсилання один одному затвердженої Сторонами копії за допомогою факсимільного зв`язку, електронної пошти, або при прямій її передачі представникові Сторони, що має юридичну силу оригіналу. По факту здійснення перевезення Сторони надсилають належним чином оформлену та затверджену печаткою Заявку разом із іншими документами, які стосуються кожного окремого перевезення.

Згідно з п.2.3. Договору при міжнародних автомобільних перевезеннях використовується міжнародна товарно-транспортна накладна СМR, а при автомобільних перевезеннях територією України використовується товарно-транспортна накладна (транспортна накладна).

Згідно п. 3.2.5. Договору Клієнт зобов`язаний сплачувати рахунки Виконавця (суму доручення) на умовах, передбачених у цьому Договорі та в розмірі, узгодженому в Заявках або додатках про тарифи.

Відповідно до п. 4.1. Договору платежі та взаємні розрахунки за виконання доручення Клієнта виконуються відповідно до виставленого Виконавцем рахунку. Сторони погодили, що рахунки передані за допомогою факсимільного зв`язку підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання оригіналів.

Пунктом 4.2. Договору передбачено що рахунки Виконавця підлягають оплаті протягом 3 календарних днів з дати виставлення рахунку. Виконавець має право виставляти рахунок на умовах, як передплати, так і післяплати наданих послуг про що вказується у відповідній Заявці.

Згідно п. 4.3. Договору сума, що підлягає сплаті Виконавцю, погоджується Сторонами в Заявках або в Додатку про тарифи. За фактом виконання доручення сторони підписують Акт виконаних робіт, який є невід`ємною частиною цього Договору.

За змістом п. 10.1. термін дії Договору встановлюється з моменту його підписання і діє до 31.12.2022.

Договір підписано сторонами з використанням електронного підпису.

03.10.2022 сторонами було підписано з використанням електронного підпису заявку №GТ-518 до Договору, у якій сторони узгодили перевезення обладнання позиція 68 - 51 тн, у міжнародному сполученні за маршрутом Kazlu Ruda, Литва - Каunas, Литва - Київська обл.,смт Калинівка, Україна - Сумська обл, м. Охтирка, Україна. Зазначеною заявкою було погоджено вартість перевезення та умови оплати: 2049600,00 грн. по факту доставки вантажу.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної СМR №331592 вантаж 51 тн. знаходився під митним контролем Львівської митниці ДПС 27.10.2022 року, безпосередньо у кінцевому пункті призначення м. Охтирка вантаж було отримано 01.11.2022 року, про що свідчить підпис начальника дільниці Федоренко М.П.

31.10.2022 сторонами було підписано з використанням електронного підпису акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) №GT-390 на суму 2 049 600,00 грн.

29.09.2022 ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕК» надіслало з використанням електронного підпису ТОВ «ДЖІ ЕС СЕРВІС» рахунок на оплату № GТ -390 від 29.09.2022 на суму 608 550,00 грн.

Вказаний рахунок сплачено Відповідачем платіжним дорученням № 224 від 30.09.2022 в сумі 608 550,00 грн.

25.10.2022 ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕК» було надіслано з використанням електронно-цифрового підпису ТОВ «ДЖІ ЕС СЕРВІС» рахунок на оплату № GТ-399 від 25.10.2022 на суму 1441050,00 грн.

Зазначений рахунок сплачено відповідачем частково платіжним дорученням № 358 від 02.11.2022 на суму 320 000,00 грн. та платіжною інструкцією № 530 від 19.12.2022 в сумі 400 000,00 грн.

Залишок заборгованості за заявкою №GТ-518 від 03.10.2022 склав 721 050,00 грн.

10.10.2022 сторонами підписано з використанням електронного підпису заявку № GТ-524 від 10.10.2022 до Договору, за умовами якої сторони узгодили перевезення обладнання: позиція 68 - 51 тн, у міжнародному сполученні за маршрутом Kazlu Ruda, Литва - Каunas, Литва - Київська обл.,смт Калинівка, Україна - Сумська обл, м. Охтирка, Україна. Зазначеною заявкою погоджена вартість перевезення та умови оплати: 2049600,00 грн. по факту доставки вантажу.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної СМR №207895 вантаж 51 тн знаходився під митним контролем Львівської митниці ДПС 27.10.2022 року, безпосередньо у кінцевому пункті призначення м. Охтирка вантаж було отримано 02.11.2022 року, про що свідчить підпис начальника дільниці Федоренко М.П.

31.10.2022 сторонами підписано з використанням електронного підпису акт приймання-передачі робіт (наданих послуг) №GТ-394 від 31.10.2022 на суму 2 049 600,00 грн.

ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕК» виконало зобов`язання з доставки вантажу, за зазначеною заявкою в повному обсязі.

10.10.2022 ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕК» надіслало з використанням електронного підпису ТОВ «ДЖІ ЕС СЕРВІС» рахунок на оплату № GТ-394 від 10.10.2022 на суму 616913,00 грн.

Зазначений рахунок сплачено відповідачем 25.10.2022 платіжним дорученням №291.

25.10.2022 ТОВ «ГЛОБАЛ ТРЕК» надіслано з використанням електронного підпису ТОВ «ДЖІ ЕС СЕРВІС» рахунок на оплату № GТ-400 від 25.10.2022 на суму 1432687,00 грн.

Зазначений рахунок відповідач не оплатив.

Таким чином, за заявкою № GТ-524 від 10.10.2022 сума заборгованості відповідача перед Позивачем становить 1 432 687,00 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем за заявками № GТ-518 та GТ-524 становить 2 153 737,00 грн.

Листом №5 від 22.11.2022 відповідач гарантував позивачу повну оплату заборгованості у розмірі 2553737,00 грн. у строки: 50% - 1276868,50 грн. у строк до 30.11.2022 року та 50% - 1276868,50 грн. у строк до 15.12.2022 року.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 31.11.2022 з вимогою щодо сплати заборгованості за надані послуги.

Позивач зазначив, у зв`язку з тим, що відповідачем не було здійснено розрахунок за фактом поставки вантажу, позивач задля вирішення питання з своєчасного вивантаження автомобіля, уникнення простою автомобіля і крана та як наслідок уникнення відповідачем додаткових штрафних фінансових санкцій, погасив частину коштів перевізнику наявними на той час на рахунку коштами та взяв на себе зобов`язання з погашення заборгованості перед кредиторами протягом одного тижня.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №02/12-22 від 02.12.2022, підписаною електронним підписом з вимогою сплати заборгованості.

Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України, що узгоджується із ст. 9 Закону України «Про транспортну-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Як було встановлено вище, на підтвердження факту надання позивачем послуг за Договором № 405 від 09.08.2022, за заявками №GТ-518 від 03.10.2022 та №GТ-524 від 10.10.2022, до матеріалів справи надано копії міжнародних накладних СМR № 331592 та №207895, та копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № GТ-390 від 31.10.2022 та № GТ-394 від 31.10.2022, які були підписані сторонами із застосуванням КЕП без зауважень та заперечень.

Стосовно заперечень відповідача, що судом першої інстанції не було перевірено оригінали поданих електронних доказів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 11.1. договору за домовленістю сторін формування та обмін документами в межах цього договору, в тому числі укладених додаткових угод та додатків до договору, може здійснюватися шляхом визнання та обміну електронними документами засобами телекомунікаційного зв`язку через систему електронного документообігу, в порядку передбаченому розділом з застосуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 11.2. договору сторони домовилися про обмін інформацією та документами в межах цього договору, в тому числі заявками, рахунками, актами приймання-передачі, актами звірки, додатками, додатковими угодами та іншими документами, які складаються в електронній формі з обов`язковим нанесенням кваліфікованих електронних підписів та печаток. Сторони визнають, що електронні документи, підписані з використанням КЕП та передані через систему електронного документообігу, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути пред`явлені до суду в якості належних доказів та ідентичні за змістом та реквізитами з документами у письмовому вигляді на паперових носіях.

Тобто, сторонами було погоджено можливість обміну документів із використанням КЕП.

Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (ст.5 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ст.1 зазначеного Закону обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах (ст.6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно з п.12 ч.1 ст.1 Закону "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис. Кваліфікованим електронним підписом є удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (п.23 ч.1 ст.1 зазначеного Закону).

Водночас відповідно до ч.1 ст.96 ГПК електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 15.07.2022 у справі №914/1003/21 зазначив наступне:

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи.

У частині другій статті 96 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. У частині третій зазначеної статті встановлено, що учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

Тобто поняття електронного документа та електронного доказу не є тотожними, оскільки поняття електронного доказу є значно ширшим, та, окрім власне електронних документів, оформлених відповідно до статей 5, 6 Закону "Про електронні документи та електронний документообіг", включає в себе будь-яку інформацію в цифровій формі, що має значення для розгляду справи.

Відповідно до частини 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Водночас, у суді першої інстанції відповідачем не ставився під сумнів відповідність поданих позивачем копій електронних документів їх оригіналу, у зв`язку з чим у суду першої інстанції була відсутня необхідність витребовування їх оригіналів згідно приписів ч. 6 ст. 91 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

А тому, оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував обставин підписання між сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг) в електронній формі та не ставив під сумнів відповідність наданих позивачем копії таких доказів їх оригіналу, він втратив право заперечувати проти такої обставини згідно з ч. 4 ст. 165 ГПК України, зокрема на стадії перегляду справи у суді апеляційної інстанції.

Частиною другою статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" унормовано, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

При цьому, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (стаття 931 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов`язання з оплати виконав частково, сплативши кошти в сумі 1945463 грн.

В подальшому, після звернення позивача до суду з даним позовом, відповідачем на користь позивача сплачено платіжною інструкцією № 667 від 11.05.2023 борг у сумі 100 000,00 грн, у зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно закрив провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання апелянта на неможливість здійснення оплати у зв`язку з відсутністю фінансової можливості через невиконання його контрагентами своїх зобов`язань за договорами колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається обставиною звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки наявність та обсяг заборгованості відповідача за Договором у розмірі 2 053 737,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не спростовані, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 2 053 737,00 грн.

Стосовно позивних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів вважає за можливе зазначити про наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов`язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Колегія суддів, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, погоджується з ним та вважає вірним стягнення з відповідача 47 729,81 грн. інфляційних втрат за період з 02.11.2022 до 06.02.2023 та 17 170,89 грн. 3% річних за період з 02.11.2022 до 06.02.2023.

Доводи апелянта щодо неправильного визначення позивачем дати порушення виконання зобов`язань, зокрема, і в розрахунку пені, інфляційних та 3% річних, колегія суддів відхиляє, оскільки гарантійним листом №5 від 22.11.2022, який за твердженням відповідача змінив строк оплати наданих послуг, відповідач лише підтвердив наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 2553737 грн. станом на 22.11.2022 за фактом отриманих послуг за Договором №405 від 09.08.2022, та гарантував їх оплату: 50% - 1276 868,50 грн. у строк до 30.11.2022 року та 50% - 1276 868,50 грн. у строк до 15.12.2022 року.

Проте, позивач звернувся до відповідача з листом від 31.11.2022 з вимогою щодо сплати заборгованості за надані послуги, а 02.12.2022 - з претензією №02/12-22 від 02.12.2022, підписаною електронним підписом з вимогою сплати заборгованості.

Зазначене спростовує твердження відповідача про зміну строків оплати, оскільки лист №5 від 22.11.2022 є проханням сплатити заборгованість у більш пізній строк, проте, як вбачається з відповіді позивача, він не погодив строки, визначені відповідачем, а нагадав про необхідність сплати заборгованості.

Апелянтом наведеного позивачем та здійсненого судом першої інстанції розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат не спростовано, власного розрахунку суду апеляційної інстанції надано не було.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, колегія суддів зазначає про наступне.

Згідно зі статтями 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов`язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов`язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Сторони в п. 6.3.5 Договору узгодили, що у разі затримки розрахунків, Клієнт сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день затримки оплати.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунок пені, вважає його обґрунтованим та вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 286 181,49 грн. за період з 02.11.2022 до 06.02.2023.

Твердження апелянта, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано та задоволено клопотання про зменшення розміру пені, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України за рішенням суду розмір штрафу та пені може бути зменшений у виняткових випадках, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При цьому слід враховувати, що правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

У даному контексті колегією суддів враховано, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами щодо існування підстав для застосування положень ст. 233 ГК України, а саме заявлений до стягнення розмір пені не можна вважати надмірно великим порівняно із сумою наданих послуг, тоді як відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для такого зменшення неустойки, винятковості даного випадку, та не надано відповідних доказів на підтвердження цих обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2023 року у справі № 927/244/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕС СЕРВІС" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2023 у справі № 927/244/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.05.2023 у справі № 927/244/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 927/244/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 13.11.2023

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко