Постанова

від 02.11.2023 по справі 908/302/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2023 року м.Дніпро

Справа № 908/302/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

секретар судового засідання: Солодова І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Капітон" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 (прийняту суддею Черкаським В.І., повне судове рішення складено 18.07.2023) у справі № 904/302/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромекологія"

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст заявлених вимог.

20.10.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Капітон" (вх. № 12897/08-08/22 від 20.10.2022) з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 1 806 787, 29 грн. Також заявник просить включити товариство до комітету кредиторів з правом голосу.

2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 у цій справі, заяву ТОВ "Торговий Дім "Капітон" (вх. № 12897/08-08/22 від 20.10.2022) задоволено частково; визнано вимоги заявника 1 до боржника у розмірі 1 806 787 грн. 29 коп. основного боргу; зобов`язано розпорядника майна включити вимоги заявника 1 до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов`язано розпорядника майна внести витрати заявника 1 по сплаті судового збору за подання заяви про визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 4 962 грн. 00 коп. до 1-ої черги задоволення вимог відповідно до ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства; в іншій частині заяви ТОВ "Торговий Дім "Капітон" (вх. № 12897/08-08/22 від 20.10.2022) відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви в частині включення кредитора до комітету кредиторів, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що суд не наділений повноваженнями формувати склад комітету кредиторів.

3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Капітон" звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Капітон" задовольнити у повному обсязі.

4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що до матеріалів справи долучені накази ВС№1 від 24.02.2022 та ВС№3 від 16 жовтня 2022 року , відповідно до яких в період з 24.02.2022 по 16.10.2022 з метою збереження життя та здоров`я співробітників ТОВ "Торговий Дім "Капітон" було зупинено господарську діяльність.

Введення воєнного стану на території України та наведені вищі обставини, на думку скаржника є підставою для поновлення пропущеного строку для подання до суду заяви з кредиторськими вимогами.

Апелянт вказує, що 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом, у разі загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно прийматимуться рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом. Справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження. Не можуть бути відкладеними судові засідання, на яких має розглядатися питання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З метою забезпечення безпеки учасників судових процесів і відвідувачів судів припиняється проведення особистого прийому громадян керівництвом суду й обмежується допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань. Якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

На переконання скаржника, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

За доводами скаржника, виходячи з нормативних актів, які були прийняті на сьогодні, режим роботи кожного конкретного суду визначається окремо. Робота суду залежить від того, яка ситуація склалась у регіоні, де такий суд розташований. Враховуючи те, що справа про банкрутство розглядається у Господарському суду Запорізькій області, яка постійно перебуває під обстрілами що дезорганізує нормальну роботу підприємств та органів судової влади, та наражає на постійну небезпеку для життя та здоров`я учасників процесу та пересічних громадян вважаємо, що суд мав включити ТОВ "ТД "КАПІТОН" до комітету кредиторів з правом голосу.

5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Учасники справи своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались, про відкриття апеляційного провадження повідомлені належним чином, про що свідчать матеріали справи.

6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Капітон" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 у справі № 904/302/22; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.11.2023 о 16:00 год.

Оскільки у судове засідання 02.11.2023 учасники справи не з`явились, вступна та резолютивна частини постанови не оголошувались.

7.Встановлені судом обставини справи.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.02.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромекологія"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Акта Трейд" до боржника в розмірі 128 000 грн. 00 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Верещагіна Максима Вікторовича.

14.02.2022 оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромекологія" за номером 684312.

20.10.2022 до суду надійшла заява ТОВ "Торговий Дім "Капітон" з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 1 806 787, 29 грн. Заявник також просить включити товариство до комітету кредиторів з правом голосу.

8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу на оскаржуване судове рішення подано тільки в частині відхилення вимог заяви щодо включення кредитора до комітету кредиторів з правом голосу, тому колегія суддів в частині визнаних грошових вимог оскаржуване судове рішення не переглядає.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Торговий Дім "Капітон" (постачальник) та ТОВ "НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "УКРПРОМЕКОЛОГІЯ" (покупець) 10.10.2018 уклали договір поставки № 10/10-18, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити шлак фероаргонцевий (товар) покупцю, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору. Право власності на товар переходить від постачальника покупцю з моменту підписання представниками сторін видаткової накладної (дати визначена в накладній), яка засвідчує момент передачі товару. При передачі товару постачальник зобов`язаний передати всю належним чином оформлену документацію на товар, а Покупець зобов`язаний прийняти всі необхідні документи. Найменування, кількість і ціна товару визначені згідно Специфікації (додатками до договору), які підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього договору.

В межах виконання договору були підписані 17 специфікацій, боржнику поставлено товар в період жовтень 2018-лютий 2020 на загальну суму 4 463 211,91 грн, отриманий товар оплачено частково. Станом на дату заявлення вимог ТОВ "Науково-виробниче об`єднання "Укрпромекологія" має борг за договором поставки в розмірі 1 806 787,29 грн.

Вказана заборгованість підтверджена договором поставки № 10-10/18 від 10.10.2018 (з додатками), специфікаціями, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, актом звірки.

Судом першої інстанції визнано зазначені вимоги обґрунтованими та правомірними, підтвердженими наданими документальними доказами в повному обсязі на суму 1 806 787, 29 грн.

За подання заяви з кредиторськими вимогами заявником сплачено судовий збір в розмірі 4 962 грн. відповідно до платіжного доручення № ПН2812078З від 19.10.2022, який судом першої інстанції включено до реєстру вимог кредиторів до першої черги задоволення.

Відповідно до абзаців першого, другого частини першої статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 931 цього Кодексу.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац третій частини першої статті 45 КУзПБ).

Отже, реалізація конкурсним кредитором права на звернення до суду із заявою з грошовим вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі по банкрутство (за винятком адміністратора за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор - для якого діє правило визначене статтею 931 цього Кодексу) та набуття ним прав в обсязі визначеному КУзПБ обумовлена строком, у межах якого він може звернутися до суду із заявою з наявними в нього вимогами боржника.

За визначенням наведеним у частині першій статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом. Відповідним кінцем моментом для звернення конкурсного кредитора до суду із завою з вимогами до боржника є сплив визначеного абзацом першим частини першої статті 45 КУзПБ тридцятиденного строку з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Абзацом третім частини четвертої статті 45 КУзПБ законодавцем урегульовано негативні наслідки пропуску/заявлення кредитором вимог після завершення строку встановленого для їх подання.

Такими наслідками за третім частини четвертої статті 45 КУзПБ є те, що кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Тобто наслідки у вигляді відсутності у конкурсних кредиторів за цих умов права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Загальні положення щодо видів, порядку обчислення, поновлення чи продовження процесуальних строків, а також наслідків їх пропуску визначені в главі 6 розділу І ГПК України.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частини перша статті 119 ГПК України).

Тлумачення наведених норм свідчить, що законодавцем у ГПК України закріплено положення про поновлення визначених ним строків на вчинення учасниками позовного провадження процесуальних дій, який може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення (див. висновки щодо права учасників справи на поновлення процесуального стоку, викладені у поставові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16).

Проте на відміну від позовного провадження розгляд та процесуальні дії учасників якого урегульовані положеннями ГПК України, правове регулювання процесуальних дії учасників провадження у справі про банкрутство має свої особливості.

Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, складом учасників таких правовідносин, специфічністю цілей і завдань, тривалістю судового провадження тощо.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 2 КУзПБ за якою провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

КУзПБ за своєю правовою природою є специфічним комплексним нормативно-правовим актом, який за ознакою предметної сфери регулювання об`єднує значну кількість норм різної галузевої належності, включаючи в собі як норми процесуального права (зокрема норми щодо порядку здійснення провадження у справах про банкрутство, вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень) так і норми матеріального права.

Така специфіка КУзПБ як нормативно-правового акта під час застосування закріплених в ньому норм зумовлює необхідність урахування особливостей регулювання розгляду тих чи інших питань, що виникають в межах такої справи.

Отже, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, адже розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбачених КУзПБ.

Тобто норми ГПК України є загальними по відношенню до норм КУзПБ, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство та є спеціальними й мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.

Верховний Суд неодноразово у свої практиці під час вирішення питання співвідношення загальної та спеціальної норми звертав увагу на необхідності застосування спеціального закону перед загальним, зазначаючи, що при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм необхідно керуватися принципом lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною (див. з-поміж іншого постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 263/15749/16-а, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 522/799/16-ц, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 908/2637/20, від 27.12.2022 у справі № 910/21725/21).

Про необхідність застосування наведеного принципу зазначено також рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 у справі № 5-р (II)/2020, в якому зауважено, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): "закон пізніший має перевагу над давнішим" (lex posterior derogat priori) - "закон спеціальний має перевагу над загальним" (lex specialis derogat generali) - "закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим" (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 25.03.1999 у справі "Ніколова проти Болгарії", від 24.06.20221 у справі "Шкіря проти України").

Отже, під час розгляду справ про банкрутство щодо вирішення питань, які виникають у цій справі підлягають застосуванню положення КУзПБ, які є спеціальними стосовно норм ГПК України

Одним з таких питань є питання строк заявлення конкурсними кредиторами вимог до боржника у справі про банкрутство, початок перебігу якого та наслідки спливу визначені статтею 45 КУзПБ, яка не передбачає можливості поновлення цього строку та не ставить її в залежність від поважності наведених заявником причин його пропуску.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що пропущений конкурсним кредитором визначений частиною першою статті 45 КУзПБ строк на заявлення грошових вимог до боржника не може бути поновлений судом незалежно від поважності причин його пропуску наведених заявником.

Подібного висновку дотримується Касаційний господарський суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 904/678/20, який був врахований судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржених судових рішень та відступу від якого суд не вбачає підстав.

Звідси суд вважає безпідставним доводи скаржників щодо неврахування судами під час розгляду їх заяв наведених ними обставин в обґрунтування поважності причин пропуску ними строку на звернення до суду із заявами з вимогами до боржника, оскільки норми статті 45 КУзПБ щодо строку звернення конкурсного кредитора до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника є спеціальними по відношенню до норм ГПК України, яким передбачено поновлення процесуальних строків визначених цим кодексом.

Так само неаргументованими є доводи скаржників щодо необхідності застосування до спірних правовідносин аналогії закону та поновлення строку заявлення їх грошових вимог на підставі норм статей 113 - 119 ГПК України, адже за частиною десятою статті 11 ГПГК України аналогія закону застосовується у разі, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Натомість у справі, яка переглядається, питання строку звернення конкурсних кредиторів до суду із заявою з вимогами до боржника та юридичні наслідки заявлення таких вимог після закінчення цього строку чітко визначені статтею 45 КУзПБ, що виключає можливість застосування аналогії закону за наявності законодавчого урегулювання цього питання в КУзПБ.

Решта доводів скаржника, наведені як підстава скасування оскаржених судових рішень, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для поновлення визначеного частиною першою статті 45 КУзПБ пропущеного строку на подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника, адже як уже зазначалось судом такий строк не може бути поновленим судом незалежно від поважності причин його пропуску кредитором.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, колегія суддів погоджується і висновками суду першої інстанції щодо відхилення заявлених вимог щодо включення кредитора до комітету кредиторів з правом голосу.

9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Капітон" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 у справі № 904/302/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 у справі № 904/302/22 залишити без змін.

Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Капітон".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.11.2023.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя А.Є. Чередко