ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" листопада 2023 р.Cправа № 902/1130/23
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа-підприємець Чечко Ігор Валентинович ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 )
про стягнення 57902,67 грн.
В С Т А Н О В И В :
Приватне підприємство "Експертиза-ПРМ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "КЕДР-ВВ" про стягнення 57 902,67 грн. заборгованості, з яких 43 656,90 грн. - основного боргу, 11 706,16 грн - пені, 713.74 грн - 3% річних та 1 825,87 грн - інфляційних збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором транспортно-експедиційного обслуговування у міжнародному автомобільному сполученні №КК09/03/23 від 09.03.2023, в частині повної оплати за договором.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 справу розподілено судді Маслію І.В.
Ухвалою суду від 31.08.2023 відкрито провадження у справі №902/1130/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).
Вказана ухвала направлена позивачу засобами поштового зв`язку на адресу для листування та відповідачу на адресу зазначену у Витязі з ЄДРЮО ФОП ГФ та отримана останнім 13.09.2023, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштових відправлень наявного в матеріалах справи.
11.09.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Чечко Ігоря Валентиновича, дане клопотання обґрунтовано тим, що результати розгляду даної справи можуть вплинути на права та обов`язки останнього, оскільки він був Перевізником відповідно до договору №10032023КК від 10.03.2023 укладеного між Приватним підприємством "Експертиза-ПРМ" та Фізичною особою-підприємцем Чечко Ігорем Валентиновичем.
Ухвалою суду від 12.09.2023 задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи та залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця Чечко Ігоря Валентиновича. Крім того, зобов`язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу третьої особи, докази чого направити до суду та запропоновано Фізичній особі-підприємцю Чечко Ігорю Валентиновичу надіслати до суду письмові пояснення по суті спору.
13.09.2023 до суду від представника відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
26.09.2023 від представника позивача надійшла заявка про отримання процесуальних документів в електронному вигляді.
02.10.2023 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 43 656,90 грн., в зв`язку зі сплатою відповідачем після відкриття провадження у справі, повернення в цій частині судового збору та про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
02.10.2023 від позивача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
03.10.2023 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення.
24.10.2023 на електронну адресу, 25.10.2023 через електронний суд та 30.10.2023 засобами поштового зв`язку від позивача надійшло клопотання про стягнення судових витратна правничу допомогу та гонорар успіху.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Справа розглянута судом з урахуванням строків визначених ст. 248 ГПК України та відпустки судді.
Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як свідчать матеріали справи, 09.03.2023 між Приватним підприємством "Експертиза-ПРМ" (позивач, в договорі Експедитор) та Приватним підприємством "КЕДР-ВВ" ( відповідач, в договорі Замовник) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування у міжнародному автомобільному сполученні №КК09/03/23 (далі Договір) відповідно до п. 1.1. якого Експедитор зобов`язується від свого імені, за винагороду і за рахунок Замовника укласти один або декілька договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів Замовника відповідно до його письмових доручень (Заявок), а також виконати або організувати виконання додаткових послуг/робіт, які будуть замовлені Замовником та будуть пов`язані з перевезенням вантажу.
Письмові доручення Замовника Експедитору можуть оформлюватися у вигляді листів, заявок, замовлень та інших подібних документів, які в цьому Договорі матимуть загальне визначення як Заявка. Обсяг і умови перевезення вантажу визначаються як у цьому Договорі, так і в Заявках до цього Договору, які будуть вважатися його невід`ємною частиною. У випадку протиріч між умовами Заявки та цього Договору пріоритетнішими (більшу перевагу матимуть) є умови Заявки (п. 1.2. та п. 1.3. Договору).
На кожне перевезення Замовник за 24 робочих годин до дати подачі транспортного засобу в пункт завантаження передає Експедитору Заявку, що має містити в собі умови та особливості конкретного перевезення. Заявка може оформлятися з використанням факсимільного або електронного зв`язку (шляхом обміну-сканованими копіями документів). Заявка повинна містити в собі: - вид вантажу інформацію про пункти завантаження та розвантаження (призначення) вантажу; контактні данні відповідальних осіб на завантаженні та розвантаженні; дату та час подачі автомобіля на завантаження; вагу, вид вантажу, його кількість та інвойсну ціну; інформацію про адреси проведення митного оформлення в країні відправлення та призначення; пункти перетинів кордону; бажаний термін доставки вантажу одержувачу; вартість транспортно-експедиційних послуг (що включає в себе вартість перевезення та винагороду Експедитора), строки оплати; вартість додаткових послуг/робіт (що пов`язані з перевезенням та не включених до вартості транспортно-експедиційних послуг); інформацію про режим допуску водія до вантажовідправника та на завантаження; інші особливості перевезення конкретного вантажу (п. 2.1. та п. 2.2. Договору).
Підтвердженням факту надання транспортно-експедиційних послуг є оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК-накладна) з відмітками відправника вантажу, перевізника, одержувача вантажу та митних органів (п. 2.4. Договору).
Взаємовідносини Замовника та Експедитора ґрунтуються на положеннях Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 р. (Конвенція КДПВ),іншими конвенціями та угодами, які відносяться до міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також законодавством України (п. 2.7. Договору).
В п. 3.1. Договору визначено зобов`язання Замовника, зокрема оплачувати Експедитору вартість послуги згідно з умовами цього Договору та Заявки, а також, відшкодувати попередньо погоджені додаткові витрати Експедитора, що були пов`язані з виконання Заявки, а в п. 3.2. Договору визначено зобов`язання Експедитора, зокрема проводити розрахунки із залученими перевізниками та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим Договором за рахунок Замовника.
Розрахунки з Експедитором за надані транспортно-експедиційні послуги Замовник здійснюються в національній валюті України та у безготівковій формі, при цьому всі банківські витрати та комісії у зв`язку з таким перерахуванням сплачуються Замовником. Вартість транспортно-експедиційних послуг та інших послуг вказується в Заявці Замовника або у відповідних додатках до цього Договору. Підставою для оплати послуг Експедитора є рахунок, що виписаний на підставі даних Заявки або відповідних додатків до цього Договору. Порядок оплати; 50% вартості транспортно-експедиційних послуг та інших послуг сплачується Замовником по факту загрузки вантажу та 50% по факту доставлення вантажу в пункт призначення, якщо інше не обумовлене в Заявці. За взаємною згодою Сторін вартість послуг може узгоджуватися та виражатися в грошовому еквіваленті іноземної валюти. Розрахунок суми вартості послуг, що підлягає сплаті у гривні, буде проводитися згідно офіційного курсу гривні (курсу НБУ) до іноземної валюти на дату розвантаження транспортного засобу. Всі штрафні санкції, які встановлені Сторонами в еквіваленті іноземної валюти, підлягають оплаті в гривні по курсу НБУ на день отримання Стороною, якій пред`являється штраф/пеня, вимоги про їх оплату. Замовник зобов`язаний оплатити Експедитору всі суми та послуги в обумовлений термін без притримання чи відрахувань на рахунок будь-якої претензії або заліку, якщо сторонами додатково не обумовлено інше. Датою належного виконання Замовником зобов`язань з проведення розрахунків за Договором буде вважатися дата зарахування на рахунок Експедитора всієї суми розрахунку за кожне завершене перевезення, включаючи виплату винагороди Експедитора та відшкодування його безспірних витрат (п. 4.1. - 4.8. Договору).
За порушення Замовником термінів оплати послуг та інших грошових зобов`язань, він сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми грошового зобов`язання за кожен день прострочення (п. 5.10. Договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію Договору, шляхом укладення додаткової угоди, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору, Договір буде вважатися пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих же самих умовах (п. 8.3. Договору).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, в межах укладеного договору відповідачем була направлена позивачу на електронну адресу Заявка № 36 від 10.03.2023 на перевезення вантажу добриво мочевина брутто 23 тони за маршрутом м. Барложно (Польща) - с. Мирча Бородянський р-н Київської області (Україна), ставка за перевозку становить 1500 Евро, порядок та форма оплати в гривні по курсу НБУ, на рахунок, після розвантаження.
Для виконання Заявки позивачем 10.03.2023 укладено договір №10032023КК надання транспортно-експедиційних послуг з Фізичною особою-підприємцем Чечко Ігорем Валентиновичем (третя особа, в договорі Перевізник), відповідно до умов якого Експедитор замовляє, а Перевізник зобов`язується надати послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні з місця відправлення до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій на його одержання особі Експедитора (або іншій уповноваженій на одержання вантажу особі). Експедитор виступає від імені, за дорученням та за рахунок свого Клієнта. Перевізник для виконання своїх зобов`язань по Договору виконує перевезення та гарантує, що має всі необхідні ліцензії, дозволи та документи для безперешкодного виконання перевезень у повній відповідності з умовами Договору.
На виконання даного договору між позивачем та третьою особою укладено заявку №100323 від 10.03.2023, в якій визначено маршрут перевезення, тип вантажу, вага, дата завантаження (10.03.2023), строк надання послуг (до 16.03.2023) та вартість послуг.
На виконання заявки №100323 від 10.03.2023 року згідно Договору №10032023КК від 10.03,2023 року ФОП Чечко І.В. вантажним транспортним засобом марки DAF XF 105.480 державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом марки WIELTON NS 34 державний номерний знак НОМЕР_3 було здійснено перевезення вантажу (добриво мочевина у ВІG ВАG в кількості 46 шт. загальною вагою 23 000 кг.) за маршрутом м. Барложно (Польща) - с. Мирча Бородянський р-н Київської області (Україна). Перевезення вантажу здійснювалося на підставі СМR №б/н від 10.03.2023 року.
Вантаж було доставлено до місця розвантаження 15.03.2023 року та цього ж дня вантаж було вивантажено.
Позивачем на виконання умов договору було сформовано документи для оплати послуг з перевезення, а саме Рахунок на оплату №81 від 14.03.2023 р. на суму 58 656,90 грн та Акт надання послуг № 81 від 15.03.2023 р. на суму 58 656,90 грн.
Як зазначено позивачем в позовній заяві будь-яких претензій зі сторони відповідача з приводу належного чи належного виконання обов`язків Експедитором та отримання документів на оплату, до позивача не надходило.
Крім того, відповідачем здійснено часткові оплати наданих послуг на суму 15 000,00 грн, а саме згідно платіжних інструкцій №1526 від 29.05.2023 на суму 5 000,00 грн, №1625 від 11.07.2023 на суму 5 000,00 грн та № 1682 від 28.07.2023 на суму 5 000,00 грн.
06.07.2023 позивач рекомендованою кореспонденцією за №2902701480504 на адресу відповідача надіслав претензію №1Кед/КК09/03/23 від 06.07.2023 року (з додатком) та вимога №2Кед/КК09/03/23 від 06.07.2023 року щодо необхідності повернення примірників документів, які відповідачем були проігноровані.
28.07.2023 адвокатом позивача рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача були надіслані претензія №1/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 від 26.07.2023 року та (з додатками), яка повторно була направлена 10.08.2023.
Відповіді на претензію відповідач не надав, оплату за надані послуги не здійснив, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення 57 902,67 грн. заборгованості, з яких 43 656,90 грн. - основного боргу, 11 706,16 грн - пені, 713.74 грн - 3% річних та 1 825,87 грн - інфляційних збитків.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст взятих сторонами зобов`язань свідчить про те, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення", главою 64 Цивільного кодексу України "Перевезення".
За положеннями ст.ст. 901, 908, 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, учасниками якої є Україна (далі - Конвенція), вказана Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Статтею 4 Конвенції передбачає, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Пунктом 1 статті 9 Конвенції визначено, що вантажна накладна є первинним доказом укладення договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Факт здійснення позивачем перевезення вантажу підтверджується міжнародною транспортною накладною (CMR) № б/н від 10.03.2023 в якій зазначено: Відправник, Одержувач, Місце завантаження та розвантаження та дата, Найменування вантажу, Перевізник, Данні автомобіля, дата перетину кордону. В полях 22, 23 та 24 міжнародної транспортної накладної наявні печатки відправника, перевізника та одержувача.
Таким чином позивач виконав умови договору надавши належним чином послугу міжнародного перевезення, а відповідач отримав дану послугу 15.03.2023 однак у визначений в Заявці термін (після розвантаження) послугу не оплатив, здійснивши лише часткову оплату в сумі 15 000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором транспортно-експедиційного обслуговування у міжнародному автомобільному сполученні №КК09/03/23 не було здійснено остаточної оплати вартості наданих позивачем послуг, за таких обставин, на день подачі позовної заяви до суду у відповідача рахувалась заборгованість в сумі 43 656,90 грн.
Разом з тим, після відкриття провадження у справі відповідач здійснив оплату за Договором в розмірі 43 656,90 грн, а саме 04.09.2023 на суму 5 000,00 грн., 15.09.2023 на суму 5 000,00 грн та 18.09.2023 в розмірі 33 656,90 грн, що стверджується позивачем в заяві від 25.09.2023 року
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
За наведених обставин, з урахуванням поданої позивачем заяви щодо сплати відповідачем грошових коштів у розмірі 43 656,90 грн, після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 43 656,90 грн., у зв`язку із чим провадження у справі в частині основного боргу підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення з відповідача 13 048,17 грн - пені, 806,40 грн - 3% річних та 1 214,67 грн - інфляційних втрат, з урахуванням заяви від 25.09.2023.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Так як встановлено судом, зобов`язання за Договором в частині проведення розрахунків за надані послуги, відповідачем були виконані не в термін зазначений у Заявці та не в повному обсязі, і лише підчас розгляду справи в суді відповідач повністю сплатив заборгованість, в зв`язку з чим позивачем було подано до суду заяву про закриття провадження у справі в частині основного боргу та перераховано заявлені до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні до дня повної оплати за надані послуги з урахуванням періодів часткових проплат.
Таким чином на день подачі позовної заяви до суду відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання.
У відповідності до п. 5.10 Договору за порушення Замовником термінів оплати послуг та інших грошових зобов`язань, він сплачує Експедитору пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми грошового зобов`язання за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку позивача наявного в матеріалах справи початком строку нарахування пені, 3% річних та інфляційних позивачем зазначено 15.03.2023 року, однак суд не погоджується з даним твердженням позивача оскільки.
Як встановлено судом вище в Заявці № 36 від 10.03.2023 сторонами визначено, що порядок та форма оплати - гривні по курсу НБУ, на рахунок, після розвантаження. Розвантаження товару відбулось 15.03.2023.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Таким чином, початком порушення відповідачем грошового зобов`язання є 16.03.2023, а не 15.03.2023 як зазначено позивачем.
Крім того, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено що в липні 2023 та серпні 2023 року мала місце дефляція, яка позивачем при здійсненні розрахунку не врахована.
З огляду на викладене судом здійснено власних розрахунок пені, інфляції та 3% річних в системі «Ліга Закон», з урахуванням початку виникнення зобов`язання, дефляційних процесів та часткових проплат, який долучено до матеріалів справи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 048,17 грн - пені, 806,40 грн - 3% річних та 1 214,67 грн - інфляційних втрат, підлягають частковому задоволенню у розмірі 12 862,85 грн - пені, 793,99 грн - 3% річних та 105,58 грн - інфляційних втрат.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).
Натомість відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню судом частково.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
В заяві від 25.09.2023 позивачем викладено клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку зі сплатою відповідачем основного боргу та повернення з державного бюджету судового збору пропорційно.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2684,00 грн. що є мінімальною ставкою судового збору для звернення до суду з будь якими вимогами, а тому підстав повернення судового збору в даному випадку не вбачається.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, при цьому в частині закриття провадження витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі не враховуючи закриття.
Крім того, суд зазначає, що позивачем заявлено судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22 750,00 грн та гонорар успіху в розмірі 5 872,61 грн.
Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги до суду від відповідача не надходило.
Разом з тим, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною.
Крім того, слід вказати, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.
У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:
1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу);
2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;
4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Разом з тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Таким чином, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Так, на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано копії: Договору № 3Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 про надання правової допомоги від 25 липня 2023, Додаткової угоди №1 від 25 липня 2023 року до Договору № 3Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 від 25.07.2023, Акту приймання - передачі наданих послуг №3Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 від 23 жовтня 2023 року, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ТР №000307 від 17.08.2018 та Ордер Серія ВХ №1050787 від 28.07.2023.
Згідно з умовами п. 4.1. Договору про надання правової допомоги на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень особа яка уклала договір в інтересах Клієнта. Розмір гонорару за надані Адвокатом за цим Договором складається з:
- вартості послуг, за які встановлена погодинна оплата, виходячи з фактично витраченого часу та погодинних ставок (без врахування додаткових витрат тощо), та/або
- вартості послуг, за які встановлений фіксований розмір оплати, виходячи з такого розміру за окремі види послуг (без врахування додаткових витрат тощо), та/або
- винагороди у вигляді грошової суми у випадку ухвалення судового рішення на користь Клієнта та/або повернення Боржником внаслідок вжитих Адвокатом заходів (проведеної претензійно-позовної роботи) суми боргу (гонорар успіху), виходячи з узгодженого Сторонами розміру гонорару успіху.
А п. 4.8 цього Договору визначено, що сторони залишають за собою право за взаємною згодою та з урахуванням конкретних обставин погоджувати інший порядок сплати гонорару. Інший порядок сплати гонорару може бути визначений Сторонами як в окремому Акті приймання-передачі наданих послуг, так і в Додатковій угоді. В цьому випадку Сторони керуються умовами підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг чи Додаткової угоди.
Додатковою Угодою № 1 від 25.07.2023 сторони дійшли згоди доповнити умови Договору №ЗЕкс-ПРМ/ЮО/07.23 про надання правової допомоги від 25.07.2023 року підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 Розділу 4, який викласти в наступній редакції:
«За домовленістю сторін гонорар адвоката за надані послуги клієнту, а саме:
здійснення юридичного аудиту документів, які будуть надані Клієнтом, що підтверджують правові відносини між ПП «Експертиза-ПРМ» та ПП «КЕДР-ВВ» щодо надання ПП «Експертиза-ПРМ» послуг ПП «КЕДР-ВВ» з транспортно- експедиційного обслуговування у міжнародному сполученні становлять фіксований розмір оплати та складають 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп.
складання розрахунків заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за послуги надані ПП «Експертиза-ПРМ» згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування у міжнародному сполученні №КК09/03/23 від 10.03.2023 року та заявки №36 до цього договору, складання (написання) претензій про погашення заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за надані ПП «Експертиза-ПРМ» послуги ПП «КЕДР-ВВ» з транспортно- експедиційного обслуговування у міжнародному сполученні, складання (написання) адвокатських запитів що стосуються справи, складання (написання) листів, заяв на адресу боржника, складання (підготовка), підписання та пред`явлення (подання або направлення) в суд позовної чи іншої заяви, заяви про зміну підстав або предмету позову, заяви про зменшення розміру позовних вимог, збільшення розміру позовних вимог, заяви про відмови від позову в цілому або в його частині, заяви про забезпечення позову, заяви про забезпечення доказів, заяви про виклик свідків, клопотання (заяви) про залучення до участі у справі інших осіб, клопотання (заяви) про призначення судової експертизи, відзиву, відповіді на відзив, заперечень, письмових пояснень, апеляційної та/або касаційної скарги, заяви про перегляд рішень, ухвал, постанов за ново виявленими чи винятковими обставинами та будь-яких інших правових та процесуальних документів, необхідних для належного захисту прав, свобод та інтересів Клієнта, ознайомитися з матеріалами господарської справи у суді, технічним записом та журналом судового засідання, прослуховування записів фіксування судового засідання технічними засобами становлять погодинний розмір оплати із розрахунку 1500 (одна тисяча п`ятсот гривень) 00 коп. за 1 (одну) годину наданих послуг (роботи).
винагорода адвоката (гонорар успіху), внаслідок здійсненої ним претензійно- позовної роботи яка призвела до відшкодування приватним підприємством «КЕДР- ВВ» приватному підприємству «Екпертиза-ПРМ» суми заборгованості (суми основного боргу, пені, штрафу, відсотків, неустойки тощо та/або ухвалення рішення суду на користь ПП «Екпертиза-ПРМ» складатиме 10 (десять) відсотків від суми) повернутої приватним підприємством «КЕДР-ВВ» приватному підприємству «Екпертиза-ПРМ», внаслідок претензійно-позовної роботи адвоката, заборгованості та/або суми задоволених судом позовних вимог.
Як зазначено представником позивача в заяві, розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 22 750,00 грн.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Водночас дослідивши надані заявником докази суд вважає за необхідне відзначити, що акт приймання - передачі наданих юридичних послуг містить наступний перелік послуг в загальному розмірі 30 250,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу які включають в себе:
- 26.07.2023 року здійснено юридичний аудит документів, наданих Клієнтом, що підтверджують правові відносини між ПП «Експертиза-ПРМ» та ПП «КЕДР-ВВ» щодо наданню ПП «Експертиза-ПРМ» послуг ПП «КЕДР-ВВ» з транспортно-експедиційного обслуговування у міжнародному сполученні. (фіксований розмір оплати за окремі види послуг становить 1000,00 грн.)
- У період з 14 год. 00 хв. 26.07.2023 року по 16 год. 00 хв. 26.07.2023 року складання обгрунтованого розрахунку заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за послуги надані ПП «Експертиза-ПРМ» згідно договору на транспортно- експедиційне обслуговування у міжнародному сполученні №КК09/03/23 від 10.03.2023 року та заявки №36 до цього договору станом на 26.07.2023 року. (тривалість -2 год., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги - 3000,00 грн.)
- У період з 16 год. 30 хв. по 18 год. 30 хв. 26.07.2023 року складання (написання) претензії за вих.№1/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 про погашення заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за надані ПП «Експертиза-ПРМ» послуги ПП «КЕДР-ВВ» з транспортно-експедиційного обслуговування у міжнародному сполученні станом на 26.07.2023 року. (тривалість -2 год., розмір погодинної ставки- - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги 3000,00 грн)
- У період з 12 год. 30 хв. по 13 год. 30 хв. 09.08.2023 року складання (написання) листа ПП «КЕДР-ВВ» за вих.№2/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 та оформлення додатків до нього про повторне направлення документів та необхідності виконання вимог викладених у претензії за вих.№2/3/Екс- ПРМ/ЮО/07.2023 від 26.07.2023 року. (тривалість -1 год., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги -1500,00 грн.)
- У період з 09 год. 30 хв. по 10 год. 00 хв. 16.08.2023 року складання (написання) адвокатського запиту на адресу ФОП Чечко І.В. за вих.№3/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 про надання інформації щодо надання транспортних послуг ПП «Експертиза-ПРМ» (тривалість - 30 хв., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги -750,00 грн.)
- У період з 09 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. 22.08.2023 року складання обґрунтованого розрахунку заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за послуги надані ПП «Експертиза-ПРМ» згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування у міжнародному сполученні №КК09/03/23 від 10.03.2023 року та заявки №36 до цього договору станом на 22.08.2023 року. (тривалість -3 год., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги - 4500,00 грн.)
- У період з 09 год. 00 хв. по 13 год. 00 хв. 26.07.2023 року складання (написання) позовної заяви за вих.№4/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 та оформлення додатків до неї про стягнення заборгованості з ПП «КЕДР-ВВ» за надані ПП «Експертиза-ПРМ» послуги з транспортно-експедиційного обслуговування у міжнародному сполученні. (тривалість - 5 год., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги - 7500,00 грн.)
- У період з 09 год. 00 хв. по 09 год. 30 хв. 04.09.2023 року складання (написання) клопотання за вих. №4/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 про залучення для участі у справі №902/1130/23 ФОП Чечко І.В. (тривалість - 30 хв., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги - 750,00 грн.)
- У період з 10 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. 25.09.2023 року складання обґрунтованого розрахунку заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за послуги надані ПП «Експертиза-ПРМ» згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування у міжнародному сполученні №КК09/03/23 від 10.03.2023 року та заявки №36 до цього договору станом на 19.09.2023 року. (тривалість - 4 год., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги - 6000,00 грн.)
- У період з 14 год. 00 хв. по 15 год. 30 хв. 25.09.2023 року складання (написання) заяви за вих. №7/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 про уточнення позовних вимог по справі №902/1130/23 (тривалість - 1 год., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги - 1500,00 грн.)
- У період з 09 год. 00 хв. по 09 год. 30 хв. 23.10.2023 року складання (написання) заяви за вих. №8/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 про стягнення з Відповідача судових витрат (зокрема витрат на правничу допомогу) у справі №902/1130/23 (тривалість - 30 хв., розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., загальна вартість погодинної послуги - 750,00 грн.).
Всього 11 послуг наданих клієнту.
Як вбачається з даного Акту адвокатом надана фіксована послуга в розмірі 1000,00 грн та послуги які розраховуються відповідно до витраченого адвокатом часу, так адвокатом витрачено часу в загальною тривалістю 19 год. 30 хв - розмір погодинної ставки - 1500,00 грн., що становить 29 250,00 грн, а разом 30 250,00 грн.
Разом з тим, як вбачається з п 2 Акту вартість послуг Виконавця за цим Актом згідно розрахунку винагороди адвоката Юдова В.О. за надання правової допомоги ПП «Експертиза-ПРМ» станом на 23.10.2023 року складає 22 750,00 грн.
Разом з тим, дослідивши наявні в матеріалах справи докази з надання професійної правничої допомоги, суд встановив, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 22 750,00 грн становить меншу суму ніж зазначено в переліку послуг та витраченого адвокатом часу, однак на переконання суду навіть цей розмір є завищеним.
На переконання суду вказані в Акті послуги про складання обґрунтованого розрахунку заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за послуги надані ПП «Експертиза-ПРМ» згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування у міжнародному сполученні №КК09/03/23 від 10.03.2023 року та заявки №36 до цього договору, на 2 послугу у адвоката зайняло 2 години, на 6 3 години та на 9 4 години, які зазначені адвокатом окремо є одним і тим же видом послуг та проводились адвокатом в зв`язку здійсненням відповідачем часткових оплат. Крім того, як вбачається з поданого до суду розрахунку суми боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних останні здійснені за допомогою системи «Ліга закон» і у суду для перевірки і формування нового розрахунку, в зв`язку з не вірним визначенням позивачем початку періоду нарахування, розрахунок зайняв біля 30 хв. часу, за таких обставин суд доходить висновку, що досвідченому адвокату для формування трьох обґрунтованих розрахунків з урахуванням часткових проплат відповідача вистачило б і 2 годин. Отже, витрачений адвокатом час на здійснення трьох обґрунтованих розрахунків додаючи до першого лише періоди з урахуванням часткових оплат є на думку суду завищеним.
Таким чином, покладення на відповідача судових витрат з надання професійної правничої допомоги окремо за кожним розрахунком заборгованості не відповідає критерію розумності, обґрунтованості та є безпідставним.
В цій частині, на думку суду обґрунтованою є вимога про відшкодування витрат щодо складання трьох обґрунтованих розрахунків заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за послуги надані ПП «Експертиза-ПРМ» згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування у міжнародному сполученні №КК09/03/23 від 10.03.2023 року та заявки №36 до цього договору - 2 години у розмірі 3 000,00 гривень (із розрахунку 1500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката відповідно до п. 4.3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди).
Також суд вважає необґрунтованим та завищеним витрачений адвокатом час на зазначені 3 та 4 послугу в Акті а саме: складання (написання) претензії за вих.№1/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 про погашення заборгованості ПП «КЕДР-ВВ» за надані ПП «Експертиза-ПРМ» послуги ПП «КЕДР-ВВ» з транспортно-експедиційного обслуговування у міжнародному сполученні станом на 26.07.2023 року у адвоката зайняло - 2 години, а на складання (написання) листа ПП «КЕДР-ВВ» за вих.№2/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 та оформлення додатків до нього про повторне направлення документів та необхідності виконання вимог викладених у претензії за вих.№2/3/Екс- ПРМ/ЮО/07.2023 від 26.07.2023 року у адвоката зайняло - 1 година
В цій частині, на думку суду обґрунтованою є вимога про відшкодування витрат щодо складання (написання) претензії та листа з оформленням додатків до них є 2 години у розмірі 3 000,00 гривень (із розрахунку 1500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката відповідно до п. 4.3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди).
Крім цього, як вбачається з даного переліку, послуга «складання (написання) позовної заяви за вих.№4/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 та оформлення додатків до неї про стягнення заборгованості з ПП «КЕДР-ВВ» за надані ПП «Експертиза-ПРМ» послуги з транспортно-експедиційного обслуговування у міжнародному сполученні» включає в себе і послуги «залучення до участі у справі третьої особи» та «складання (написання) заяви за вих. №8/3/Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 про стягнення з Відповідача судових витрат», оскільки в сі документи, що підтверджують наявність посередника (перевізника) були додані до позовної заяви (договір, заявка, адвокатський запит та відповідь на нього), а орієнтовний розмір судових витрат має бути обов`язково заявлений в позовній заяві та подання уточненого розрахунку з відповідними доказами не є обов`язком, а є правом сторони що подає відповідне клопотання, тому на переконання суду, послуга про складання (написання) клопотання про залучення третьої особи та орієнтовний розмір судових витрат, не були зазначені в позовній заяві лише для збільшення адвокатом переліку наданих послуг та охоплюється процесом складання позовної заяви як окремим видом послуг з надання правової допомоги.
Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак виокремлення клопотання про залучення третьої особи та клопотання про стягнення судових витрат від безпосередньої правової допомоги у формі складання позову, при тому що всі докази щодо третьої особи були подані з позовною заявою, суд вважає протиправними та вчиненими на шкоду іншій стороні.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що послуга 7 Акту включає в себе послуги 8 та 11 даного Акту, а тому правомірним та обґрунтованим є вартість наданих послуг по цих послугах у розмірі 7 500,00 грн (5 годин - із розрахунку 1500,00 грн. за 1 годину роботи адвоката відповідно до п. 4.3.1 Договору, в редакції Додаткової угоди).
Таким чином, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача таких послуг, що відображені в послугах 4, 6, 8, 9 та 11 Акту приймання-передачі наданих послуг № 3Екс-ПРМ/ЮО/07.2023 в загальному розмірі 13 500,00 грн з огляду на їх необґрунтованість, а тому вказані витрати покладаються на позивача.
З наведеного та встановленого судом вбачається, що співмірним та обґрунтованим є сума витрат на послуги адвоката в розмірі 16 750,00 грн.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини. На думку суду заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є не цілком обґрунтованим.
Крім суми, витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Юдовим В.О. заявлено до стягнення з відповідача Гонорар успіху, а саме з розрахунку 10% від суми повернутої, внаслідок претензійно-позовної роботи адвоката, заборгованості (4 365,69 грн) та в разі задоволення судом 1 214,67 грн інфляційних втрат, 13 048,17 грн пені та 806,40 грн 3% річних (1506,92 грн).
Щодо заявленого Гонорару успіху суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові.
Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Господарський суд відзначає, що у цій справі клопотання про стягнення судових витрат, обумовлено саме необхідністю вирішити питання про розподіл витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.
В свою чергу, "гонорар успіху" визначено третім пунктом Акту приймання передачі наданої правничої допомоги та другим пунктом прохальної частини клопотання саме як додатковий гонорар, який не включається у вартість надання правничої допомоги та виплачується адвокату після повернутої відповідачем, внаслідок претензійно-позовної роботи адвоката, заборгованості та ухвалення судового рішення по даній справі в розмірі 10% від повернутої та стягнутої суми.
Тобто, "гонорар успіху" не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.
Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення повернення заборгованості та позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (повернення заборгованості чи позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що гонорар успіху, визначений підпунктом 4.3.1. п. 4.3. Договору в редакції Додаткової угоди не був необхідним, у зв`язку з розглядом даної справи в суді.
Все вищевказане призводить суд до висновку про неможливість покладення на відповідача (що не є стороною Договору та Додаткової угоди, де передбачено "гонорар успіху") вищеописаного "гонорару успіху" в заявленому позивачем розмірі.
З огляду на все вищеописане суд дійшов висновку, що розподілу між сторонами підлягають судові витрати на правничу допомогу в розмірі 16 750,00 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам, при цьому в частині закриття провадження витрати на правничу допомогу покладаються на відповідача в розмірі не враховуючи закриття, в решті заявлених витрат включаючи Гонорар успіху слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 126, 129, 231, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Провадження у частині стягнення 43 656,90 грн. основного боргу закрити.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного підприємства "КЕДР-ВВ" (вул. І Савченка, буд.26, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21011, код ЄДРПОУ 37357697) на користь Приватного підприємства "Експертиза-ПРМ" (вул. Кірова, 1, с. Розсоша, Хмельницький р-н., Хмельницька обл., 29000, код ЄДРПОУ 34584229) 12 862,85 грн - пені, 105,58 грн інфляційних втрат, 793,99 грн - 3% річних, 2624,27 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору та 16 377,27 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 185,32 грн пені, 1109,09 грн інфляційних втрат, 12,41 грн 3% річних, 6000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 5 872,61 грн - Гонорару успіху.
5. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
6. Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено 13 листопада 2023 р.
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Кірова, 1, с. Розсоша, Хмельницький р-н., Хмельницька обл., 29000)
3 - відповідачу (вул. І Савченка, буд.26, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21011)
4 - третій особі (пр. Івасюка Володимира, буд. 10-А, корпус 4, кв. 13, м. Київ, 04210)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2023 |
Оприлюднено | 16.11.2023 |
Номер документу | 114894262 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні