Ухвала

від 06.11.2023 по справі 904/3719/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

06.11.2023м. ДніпроСправа № 904/3719/23

за позовом Керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Павлоград, Дніпропетровська область в інтересах держави в особі:

Позивача-1: Межиріцької сільської ради, с. Межиріч, Павлоградський район, Дніпропетровська область

Позивача-2: Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради, с. Межиріч, Павлоградський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро

про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії та стягнення надміру сплачених грошових коштів у розмірі 295 501,94 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П.

Представники:

Від прокуратури: Деркач І.П., посвідчення №069936 від 01.03.2023

Від позивача-1: не з`явився

Від позивача-2: не з`явився

Від відповідача: Чаплигіна Н.О., довіреність № ДнЕП230223001 від 03.02.2023, адвокат, Бідна Г.О., довіреність № ДнЕП230707002 від 07.07.2023, представник

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Позивача-1: Межиріцької сільської ради, Позивача-2: Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", в якому просить:

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 09.03.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 27.08.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 27.09.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 12.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 18.10.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 08.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги";

- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 19.11.2021 до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, укладену між виконавчим комітетом Межиріцької сільської ради та ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь виконавчого комітету Межиріцької сільської ради грошові кошти у розмірі 295 501,94 грн.

Ухвалою від 14.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.08.2023.

01.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позовних вимог заперечив.

14.08.2023 в підготовчому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, надав відповідь на відзив.

Позивачі -1 та -2 в підготовче засідання не з`явилися, направили заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Ухвалою від 14.08.2023 відкладено підготовче засідання на 29.08.2023.

29.08.2023 в підготовчому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Позивачі -1 та -2 в підготовче засідання не з`явилися, направили заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив.

Ухвалою від 29.08.2023 відкладено підготовче засідання на 11.09.2023.

07.09.2023 від позивача-2 надійшли письмові пояснення по справі.

08.09.2023 від відповідача надійшли заперечення щодо відповіді на відзив.

11.09.2023 прокурор в підготовчому засіданні підтримав позовні вимоги.

Позивачі в підготовче засідання не з`явилися.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 11.09.2023 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 09.10.2023.

09.10.2023 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті позовних вимог.

Суд заслухав вступне слово прокурора та відповідача, дослідив наявні в матеріалах справи докази.

Позивачі в судове засідання не з`явилися.

Ухвалою від 09.10.2023 відкладено розгляд справи по суті на 06.11.2023.

18.10.2023 від відповідача надійшли пояснення в порядку ст. 42 ГПК України.

27.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому він просить повернути справу № 904/3719/23 до стадії підготовчого провадження, зупинити розгляд справи № 904/ 3719/23 на стадії підготовчого провадження до розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 922/2321/22.

Клопотання мотивоване наступним.

11.10.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №922/2321/22 за касаційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 07.03.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.06.2023.

Предметом позову у цій справі є, зокрема, вимога про визнання недійсними ряду додаткових угод щодо внесення змін та доповнень до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 11.02.2021 № 44, при укладенні яких, на думку прокурора, порушено імперативні приписи частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до зазначеної норми, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

В ухвалі про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд зазначив, що, відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили, у тому числі, з того, що при укладанні спірних угод (якими збільшено ціну за електричну енергію, поставлену за укладеним між сторонами договором, за розрахункові періоди лютого, березня, квітня, серпня та вересня 2021 року) було дотримано вимоги частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вказану ціну було збільшено в межах коливань ціни відповідного товару на ринку.

Водночас, суди зазначили, що вищенаведеними нормами прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків, про що свідчить формулювання «не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару», проте навіть таке обмеження щодо строків зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії. Зазначена вимога жодним чином не обмежує підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни, проте таке збільшення має відбуватися за умови доведення пропорційності збільшенню ціни на ринку. Отже, за висновком судів, сторонами було дотримано вимоги частини п`ятої статті 41 вищенаведеного Закону, оскільки жодна зі спірних угод окремо не містить в собі умов щодо збільшення ціни товару понад десять відсотків.

Касаційний господарський суд в ухвалі про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з наведеним не погодився і зазначив, що цим касаційним судом неодноразово викладено правову позицію (постанови Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №908/653/22, від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі №917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22), відповідно до якої метою передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» регулювання, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 відсотків. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Водночас, під час вивчення касаційної скарги прокурора та аналізу пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Касаційним господарським судом встановлено, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 05.04.2023 у справі №420/17618/21 фактично дійшов висновку про можливість внесення необмеженої кількості раз змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Посилаючись на викладене вище, Касаційний господарський суд вважає за необхідне відступити від висновку Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21.

Розгляд справи № 922/2321/22 в порядку спрощеного позовного провадження Великою Палатою Верховного Суду призначено на 07.11.2023 о 12:00.

Відповідач вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду, прийняті за результатами розгляду справи №922/2321/22, безпосередньо вплинуть на розгляд справи № 904/3719/23. Крім того, розгляд даної справи, з огляду на сформульовану Верховним Судом позицію, може потребувати подання додаткових доказів.

06.11.2023 в судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги.

Позивачі в судове засідання не з`явилися.

Відповідач підтримав клопотання про повернення справи № 904/3719/23 до стадії підготовчого провадження та зупинення розгляду справи № 904/3719/23 на стадії підготовчого провадження до розгляду Великою Палатою Верховного суду справи № 922/2321/22.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі на підставі наступного.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Предметом доказування у господарській справі № 904/3719/23 є обставини, пов`язані з визнанням недійсними додаткових угод щодо внесення змін та доповнень до укладеного між сторонами договору договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №521000056901 від 08.02.2021, а також стягнення грошових коштів у розмірі 295 501,94 грн.

Так, в ухвалі від 11 жовтня 2023 року по справі № 922/2321/22 (Провадження № 12-57гс23) Велика Палата Верховного Суду зазначила наступне:

"У листопаді 2022 року заступник керівника Чернігівської окружної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби (далі - Держаудитслужба, позивач 1) та Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - Спецзагон ДСНС, позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (далі - ТОВ «Вєк Технолоджі», відповідач), у якій просив:

- визнати недійсними додаткові угоди щодо внесення змін та доповнень до договору N 44 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного 11 лютого 2021 року, Спецзагоном ДСНС і ТОВ «Вєк Технолоджі», зокрема, додаткові угоди N 3 від 14 квітня 2021 року, N 4 від 15 квітня 2021 року, N 5 від 21 квітня 2021 року, N 6 від 26 квітня 2021 року, а також №№ 7 - 14 від 13 жовтня 2021 року;

- стягнути з ТОВ «Вєк Технолоджі» на користь Спецзагоном ДСНС кошти в сумі 473 758,34 грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтував тим, що відповідно до тендерної пропозиції ТОВ «Вєк Технолоджі» від 17 січня 2021 року, як учасника закупівлі, ціна товару за 1 кВт/год складала 1,97976 грн, а як переможця - вже 1,609999992 грн, тоді як за інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна на РДН (ринок «на добу вперед») в Об`єднаній енергетичній системі України (ОЕС України) станом на 17 січня 2021 року складала 1 356,25 грн МВт/год, а станом на 03 лютого 2021 - 1 778,05 грн МВт/год. На підставі викладеного прокурор вважає, що відповідач, достовірно знаючи про реальну ціну електричної енергії на ринку, умисно, з метою перемоги у торгах занизив тендерну пропозицію. Натомість, в результаті укладення спірних додаткових угод реальна вартість 1 кВт/год електричної енергії за договором від 11 лютого 2021 року N 44 зросла на 1,48 грн або 92 %, а її обсяг зменшився на 355 154,9531 кВт/год, або на 46,57 %.

Внесення змін до умов спірного договору шляхом укладення численних додаткових угод, на думку прокурора, відбулося з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та прав замовника, без належної документальної обґрунтованості необхідності внесення змін в істотні умови зазначеного договору та всупереч інтересам суспільства, що є порушенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 зазначеного Закону.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07 березня 2023 року у справі N 922/2321/22, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року, відмовлено у задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор не навів доказів та обставин, за якими мало місце порушення порядку та процедури укладення додаткових угод. Так, дослідивши подані сторонами докази у сукупності, суди дійшли висновку, що спірні угоди укладанні з дотриманням вимог частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо інших позовних вимог прокурора суди дійшли висновку, що вони є похідними від вимог про визнання спірних додаткових угод недійсними, а тому також не підлягають задоволенню.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 07 березня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року у справі N 922/2321/22, у якій просив зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 23 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

20 вересня 2023 року Касаційний господарський суд ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до частини третьої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Предметом позову у цій справі є, зокрема, вимога про визнання недійсними ряду додаткових угод щодо внесення змін та доповнень до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу від 11 лютого 2021 року N 44, при укладенні яких, на думку прокурора, порушено імперативні приписи частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до зазначеної норми, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

В ухвалі про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Касаційний господарський суд зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили, у тому числі, з того, що при укладанні спірних угод (якими збільшено ціну за електричну енергію, поставлену за укладеним між сторонами договором, за розрахункові періоди лютого, березня, квітня, серпня та вересня 2021 року) було дотримано вимоги частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки вказану ціну було збільшено в межах коливань ціни відповідного товару на ринку.

Водночас, суди зазначили, що вищенаведеними нормами прямо передбачена можливість неодноразового збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків, про що свідчить формулювання «не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару», проте навіть таке обмеження щодо строків зміни ціни не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії. Зазначена вимога жодним чином не обмежує підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни, проте таке збільшення має відбуватися за умови доведення пропорційності збільшенню ціни на ринку. Отже, за висновком судів, сторонами було дотримано вимоги частини п`ятої статті 41 вищенаведеного Закону, оскільки жодна зі спірних угод окремо не містить в собі умов щодо збільшення ціни товару понад десять відсотків.

Касаційний господарський суд в ухвалі про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з наведеним не погодився і зазначив, що цим касаційним судом неодноразово викладено правову позицію (постанови Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі N 908/653/22, від 07 вересня 2022 року у справі N 927/1058/21, від 22 червня 2022 року у справі N 917/1062/21, від 07 грудня 2022 року у справі N 927/189/22), відповідно до якої метою передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» регулювання, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 відсотків. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. При цьому обмеження 10 відсотків застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Водночас, під час вивчення касаційної скарги прокурора та аналізу пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Касаційним господарським судом встановлено, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) постановою від 05 квітня 2023 року у справі N 420/17618/21 фактично дійшов висновку про можливість внесення необмеженої кількості раз змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 відсотків за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Посилаючись на викладене вище, Касаційний господарський суд вважає за необхідне відступити від висновку Касаційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 05 квітня 2023 року у справі N 420/17618/21.

Зважаючи на викладене, а також з огляду на відсутність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, справа № 922/2321/22 підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду."

Таким чином, висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах у справі № 922/2321/22 має суттєве значення щодо розгляду справи № 904/3719/23.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі.

При цьому суд зазначає, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, яким чином пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Разом із тим, суд зазначає, що частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Статтею ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно приписів ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом ст. 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що нормами ст. 182 Господарського процесуального кодексу України передбачене визначення доказів для правильного вирішення справи та залучення необхідних доказів до матеріалів справи лише на стадії підготовчого провадження, приймаючи до уваги доводи учасників справи, зважаючи на зміст та характер спірних правовідносин у даній справі, з метою повного та всебічного розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача в частині повернення до стадії підготовчого провадження та про зупинення провадження у справі № 904/3719/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 922/2321/22.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 182, 227, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про повернення справи № 904/3719/23 до стадії підготовчого провадження та про зупинення провадження у справі - задовольнити.

2. Повернути справу № 904/3719/23 до стадії підготовчого провадження.

3. Зупинити провадження у справі № 904/3719/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №922/2321/22.

4. Зобов`язати сторін повідомити Господарський суд Дніпропетровської області про результати розгляду справи №922/2321/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 06.11.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено - 13.11.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко