Рішення

від 13.11.2023 по справі 904/4195/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2023м. ДніпроСправа № 904/4195/23За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "МДА Групп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про ухвалення додаткового рішення

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МДА Групп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія", м. Вільногірськ Дніпропетровської області

про стягнення 1 171 644,76грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Янкіна Г.Д.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МДА Групп" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (вх. №4044/23 від 11.08.2023) просить стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" заборгованість у розмірі 1 171 644,76грн, з яких: основний борг у розмірі 968 712,00грн; 3 % річних у розмірі 29 857,56грн; інфляційні втрати у розмірі 173 070,08грн, а також судовий збір у розмірі 17 574,67грн та витрати на правову допомогу 80 000,00грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2023 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МДА Групп" до Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" про стягнення 1 171 644,76грн задоволено.

30 жовтня 2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "МДА Групп" до господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, якою просить стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" в особі Філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" 80 000,00грн витрат на правову допомогу.

Відповідач просить відмовити в задоволенні заяви, вважає розмір витрат завищеним, непропорційним до предмета спору та неспівмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2023 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні на 13.11.2023.

Позивач та відповідач у судове засідання призначене для розгляду заяви не з`явилися, явку повноважних представників не забезпечили.

За приписами частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки, строк розгляду заяви обмежено десятиденним терміном, у суду відсутня можливість відкласти розгляд заяви.

Відповідно до частин 4, 5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

01 травня 2023 року між Адвокатським бюро "Олексія Кінебаса" (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МДА Групп" (замовник) укладено договір №03/01/05/2023 про надання правової допомоги (а.с. 76-77).

За умовами п. 1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Адвокат зобов`язується здійснювати представництво інтересів замовника у справі про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 051-2 від 24.01.2022, що був укладений між замовником та Філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (п. 1.3 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 2.1 договору).

За правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору замовник сплачує адвокату винагороду у розмірі 80 000грн. В ціну договору не включені фактичні витрати щодо виконання адвокатом зобов`язань за договором (п. 3.1, 3.2 договору).

Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору (п. 4.1 договору).

Щодо співмірності зазначеного гонорару, позивач зазначив, що ним враховані наступні тарифи: складення позовної заяви майнового характеру від 10 000грн; участь у суді першої інстанції по майновому спору від 20 000,00грн + 3000,00грн судодень; гонорар за прийняття рішення на користь клієнта від 5% ціни позову: 1171644,76грн*0,05 (5%)= 58 582,24грн.

Доказів оплати позивачем послуг, наданих йому адвокатом у межах вказаного договору, на момент розгляду справи не надано.

Втім, за змістом пункту 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Доказом повноважень адвоката на представництво інтересів позивача у справі є: договір про надання правової допомоги від 01.05.2023 (а.с. 76-77); ордер серії СВ №1053675 від 27.07.2023 (а.с. 75). Статус адвоката Кінебас Олексія Михайловича підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №613 від 10.02.2012 (а.с. 74).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 80 000,00грн.

За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI, представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону №5076-VI).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст.123 ГПК України).

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частина друга та третя статті 126 ГПК України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу заперечує.

Господарський суд, розподіляючи витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "МДА Групп", дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Процесуальні документи, наявні у справі: позовна заява (а.с. 1-9); заява про зміну позовних вимог (а.с. 89-90); заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 106), відповідь на відзив (а.с. 181-187), заява про ухвалення додаткового рішення (а.с. 207-208), а також участь у судових засіданнях (в режимі відеоконференції) 04.09.2023, 18.09.2023, 12.10.2023 підтверджують надання правової допомоги відповідачу у цій справі адвокатом Кінебас О.М.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі №910/7032/17.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат відповідачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); предметом позову та значенням справи для сторони, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МДА Групп" та стягнення на його користь судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МДА Групп" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Сурікова, буд. 3, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 36716128) в особі філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (вул. Степова, буд. 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700; ідентифікаційний код 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МДА Групп" (вул. Ватутіна, буд. 31, прим. 80, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50029; ідентифікаційний код 41944171) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00коп.), видати наказ.

В іншій частині заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва