Рішення

від 02.11.2023 по справі 906/522/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2023 р. м. Житомир Справа № 906/522/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Бондарчук А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Власюк М.В. - довіреність №83432 від 09.02.2022;

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії АТ "Укртелеком"

до Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області

про стягнення 58692,33 грн

Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до суду з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області 58692,33 грн вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань з відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги громадянам, які користуються пільгами з їх оплати, за період липень - грудень 2021 року.

Ухвалою від 25.07.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 19.08.2022.

Ухвалою від 19.08.2022, враховуючи клопотання представника позивача, суд відклав розгляд справи на 19.09.2022.

Ухвалою від 19.09.2022 постановлено розглядати справу №906/522/22 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11.10.2022; вказано управлінню праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області (Управлінню соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області) надати письмові пояснення щодо правонаступництва Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, з документальним підтвердженням; надати всі наявні докази на підтвердження правонаступництва.

Судове засідання, яке було призначено на 11.10.2022 року, не відбулося оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення засідання по даній справі, зокрема, у період з 07:53 по 13:00 у Житомирській області тривала повітряна тривога. Ухвалою від 14.10.2022 суд призначив підготовче засідання на 08.11.2022.

07.11.2022 до суду від Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області надійшло клопотання №8417 від 31.10.2022 про розгляд справи без участі представника останнього з додатком, а саме - передавальним актом балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, затвердженим розпорядженням голови Житомирської РДА від 22.02.2021 №109.

Ухвалою від 08.11.2022 суд замінив відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області на Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, підготовче провадження закрито та призначено справу №906/522/22 до судового розгляду по суті на 23.11.2022.

11.11.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання №208/20 від 03.11.2022, згідно якого відповідно до ч.2 ст.48 ГПК України, просить замінити неналежного відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області на належного - Брусиліську селищну раду (Житомирська область, м. Брусилів, код ЄДРПОУ 04348504).

Ухвалою від 23.11.2022 клопотання №208/20 від 03.11.2022 про заміну неналежного відповідача на належного - Брусиліську селищну раду, залишено без розгляду. Відкладено розгляд справи на 15.12.2022. Рекомендовано Управлінню соціального захисту населення Житомирської РДА Житомирської області до початку судового засідання надати власну позицію щодо позовних вимог.

15.12.2022 від представника Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області надійшли письмові пояснення №9224 від 15.12.2022 (а.с. 92-93, т.1).

Ухвалою від 15.12.2022, враховуючи клопотання представника позивача, суд відклав розгляд справи на 09.01.2023.

Ухвалою від 09.01.2023, за клопотанням представника позивача, суд здійснив перехід зі стадії розгляду справи по суті до стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 07.02.2023.

13.01.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача про долучення до справи документів, а саме реєстрів пільгової категорії населення за липень - грудень 2021, що зареєстровані та мешкають по місту Брусилів та Брусилівському районі, які входили до Брусилівської РДА, що була вподальшому реорганізована та ввійшла до складу Житомирської РДА, які були компенсаторами пільг. У цьому клопотанні також позивач пояснив, що зазначені докази не могли бути подані раніше, оскільки вся архівна інформація по справі була передана до Черкаської філії, а також частково вивезена до Івано - Франківської філії і на запит Житомирської філії надана інформація в паперовому вигляді тільки 09.01.2023 (а.с. 107-181, т.1)

Ухвалами від 07.02.2023 та від 16.03.2023, враховуючи клопотання представника позивача, суд відкладав підготовче засідання на 16.03.2023 та на 17.04.2023, відповідно.

Ухвалою від 17.04.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.05.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/522/22 в судове засідання 22.05.2023 не вносилась. Ухвалою від 30.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 та призначено підготовче засідання на 15.06.2023.

Ухвалою від 15.06.2023, враховуючи клопотання представника позивача та неявку в судове засідання представників сторін, суд відклав розгляд справи на 30.06.2023.

В судовому засіданні 30.06.2023 суд оголошував перерву до 12.07.2023.

Ухвалами від 12.07.2023, від 31.07.2023 та від 20.09.2023, за клопотанням представника позивача, суд продовжував строк підготовчого провадження на підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та відкладав підготовче засідання на 31.07.2023, 20.09.2023, 05.10.2023 відповідно.

05.10.2023 до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке суд задовольнив, долучивши їх до матеріалів справи (а.с. 1-36, т. 2).

Ухвалою від 05.10.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 02.11.2023.

В судовому засіданні 02.11.2023 представник позивача позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не прибув. З метою перевірки отримання відповідачем ухвали суду від 05.10.2023, суд здійснив пошуковий запит на сайт "Укрпошта" та отримав трекінг відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення №0600228309670 (ухвала суду від 05.10.2023) на час судового засідання вручено особисто (а.с. 40-41, т.2). Згідно клопотань від 09.01.2023, від 07.02.2023, від 14.03.2023 відповідач просив суд здійснити розгляд справи у відсутність його представника (а.с. 101, 183, 190, 197, 199, 228 т.1).

Враховуючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов`язковою не визнавалася, а матеріали справи містять письмові пояснення з приводу позовних вимог (а.с. 92-93, т.1), суд вважає, що не прибуття представника відповідача, не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається з урахуванням ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Житомирська філії ПАТ "Укртелеком" (позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.

Позивач стверджує, що в період з липня по грудень 2021 року надав послуги зв`язку на пільгових умовах частині населення Брусилівського району Житомирської області, яке включено до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, що має право на пільги і підпадає під дію Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", тощо, проте, Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА, всупереч положенням чинного законодавства України не компенсував позивачу витрати за вказаний період в сумі 58692,33 грн.

Не відшкодування Управлінням праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА понесених позивачем витрат за надані телекомунікаційні послуги населенню на пільгових умовах, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду з позовною заявою про стягнення 58692,33 грн боргу по відшкодуванню вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення з липня по грудень 2021 року включно.

Під час розгляду справи позивач уточнив, що відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА Житомирської області з 06.08.2021 припинено, а правонаступником є Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації. Пояснив, що передавальним актом балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, затвердженим розпорядженням голови Житомирської РДА від 22.02.2021 №109, всі зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області шляхом реорганізації переходять до правонаступника - Управління праці та соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, яке було перейменовано на Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області.

За вказаного, позивач вважає, що відшкодовувати вартість телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, має здійснювати Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області.

Ухвалою від 08.11.2022 суд замінив відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області на Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області.

Відповідач - Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації, у письмових поясненнях з приводу позовних вимог (а.с. 92-93, т.1) вказав, що згідно положень ст. 91 Бюджетного кодексу України, видатки на пільги з послуг зв`язку належать до видатків місцевих бюджетів. Пояснив, що ч. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України встановлено, що виконавчі органи місцевих рад, сільські, селищні, міські (міст районного значення) голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом), зобов`язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91, ст. 93 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України. Зазначив, що Законом України "Про державний бюджет України" на 2022 рік, субвенцію державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з оплати телекомунікаційних та інших послуг, відповідно до чинного законодавства, не передбачено, відповідно Управління не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію зазначених пільг.

Зазначив, що згідно розрахунків за надані населенню послуги телекомунікаційного зв`язку, на які надаються пільги, між АТ "Укртелеком" та Брусилівською селищною радою, заборгованість за надання вищевказаних пільг становить 58692,33 грн.

Враховуючи наведене, Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації просило суд заборгованість за надання телекомунікаційних послуг громадянам, які користуються пільгами, стягувати з Брусилівської селищної ради.

Однак, Брусилівська селищна рада у листі від 04.04.2023 повідомляла АТ "Укртелеком" про те, що не є компенсатором пільг населення, що користується пільгами зв`язку, яке проживає на території громади, оскільки відповідно до п. 3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2003 №117, визначено, що уповноваженими органами з ведення даного реєстру є Структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад/органи Пенсійного фонду України (а.с. 212-214,т.1).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши приписи законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 3 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.

Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - ЗУ № 2017-III), визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій.

Відповідно до ст. 19 ЗУ № 2017-III, виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законами України від 22.10.1993 № 3551-ХII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", від 23.03.2000 № 1584-ІІІ "Про жертви нацистських переслідувань", від 28.02.1991 № 796-ХII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 24.03.2008 № 203/98-ВР "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", від 24.03.1998 № 203/98-ВР "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" і від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства" встановлені пільги з оплати послуг зв`язку (далі - телекомунікаційних послуг) для визначеної цими Законами категорій осіб (далі - пільгові категорії громадян).

Згідно з ч.6 ст. 48 БК України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" (що діяв на час спірних правовідносин) , споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Постановою КМУ від 29.01.2003 №117 (в редакції, дія якої поширюється на спірні правовідносини), запроваджено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги. Зобов`язано Міністерство соціальної політики забезпечити внесення до Реєстру інформації про: осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"; Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"; Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою", Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про освіту", "Про прокуратуру", "Про Службу безпеки України", "Про бібліотеки і бібліотечну справу", "Про захист рослин", "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни", "Про культуру", Основ законодавства України про охорону здоров`я і пенсіонерів за віком.

Відповідно до абз.2 п.1 Реєстру, останній складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Згідно з п. 3 Реєстру, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма 1 - пільга затверджується Мінсоцполітики...

Відповідно до абз.1 п. 4 Реєстру, уповноважені органи з дотриманням вимог Законів України "Про інформацію", Про захист персональних даних" мають право: отримувати від пільговиків документи, що підтверджують їх право на пільги; проводити перевірку достовірності поданих документів; отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги, житлово-експлуатаційних організацій...

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року № 1101 затверджено "Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення".

Пунктами 2, 3 Порядку визначено, що г о л о в н и м розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Р о з п о р я д н и к а м и бюджетних коштів нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Відповідно до п. 5 Порядку, розподіл бюджетних коштів за напрямами, зазначеними у пункті 4 цього Порядку, здійснюється головним розпорядником бюджетних коштів за пропозиціями регіональних органів соціального захисту населення на підставі поданих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за встановленими формою та строками Мінсоцполітики даних, сформованих виходячи з прогнозної кількості отримувачів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг, кількості малих групових будинків та дітей, які перебувають в них, установлених розмірів відповідних виплат, а також з урахуванням необхідності виконання бюджетних зобов`язань минулих років, узятих на облік в органах Казначейства, у разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Пунктами 7-9 Порядку визначено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення подають щомісяця: до 25 числа регіональним органам соціального захисту населення заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на наступний місяць; до 8 числа заявки щодо потреби в бюджетних коштах для виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення на поточний місяць.

Регіональні органи соціального захисту населення узагальнюють отримані від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення заявки та не пізніше ніж протягом двох робочих днів подають Мінсоцполітики узагальнену заявку за встановленою ним формою в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, за якими Мінсоцполітики не пізніше ніж протягом трьох робочих днів перераховує бюджетні кошти регіональним органам соціального захисту населення.

Позивач - Акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікацій і включений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, зокрема - Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, Статуту та внутрішніх актів товариства. Згідно з п. 2.2.1. Статуту товариства, одним із його видів діяльності є надання телекомунікаційних послуги споживачам.

Житомирська філія акціонерного товариства "Укртелеком" є відокремленим підрозділом публічного акціонерного товариства, не має статусу юридичної особи і здійснює від імені товариства публічного акціонерного товариства частину його господарської та іншої діяльності, а також функції представництва (а.с. 32-38, т.1).

Також судом встановлено, що відповідач - Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, який підзвітний головному розпоряднику бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми - Мінсоцполітики.

Так, суд враховує, що відповідно до розпорядження голови Житомирської районної державної адміністрації від 22.02.2021 №109, затверджено передавальний акт управління праці та соціального захисту населення Брусилівської районної державної адміністрації (а.с. 71, т.1).

Відповідно до ч. 1 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частини 2 та 3 статті 107 Цивільного кодексу України встановлюють, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт. Акт затверджується органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц зазначив, що у статтях 104 та 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий. Датою виникнення універсального правонаступництва юридичної особи відносно особи, яка припиняється шляхом приєднання, слід вважати дату видання наказу про таке приєднання.

Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, згідно якої при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності. При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями.

Оскільки згідно відомостей Єдиного державного реєстру, Управління праці та соціального захисту населення Брусилівської РДА Житомирської області з 06.08.2021 припинено, а правонаступником є Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації, саме останнє є відповідачем у даній справі.

Зазначене не заперечував та не спростовував відповідач у письмових поясненнях з приводу позовних вимог (а.с. 92-93, т.1).

Також суд встановив, що заборгованість за послуги зв`язку споживачам, що проживають на території Брусилівського району Житомирської області які, згідно з нормами чинного законодавства належать до пільгових категорій громадян, надані в період з липня по грудень 2021 року, становить 58692,33 грн.

Наявність і розмір спірної заборгованості позивачем доведено і підтверджено належними і допустимими доказами (а.с. 108-180, 1-21, т. 2) та не заперечувалась відповідачем (а.с. 93, т.1).

З огляду на викладене вище, суд вбачає, що між сторонами виникли правовідносини з надання послуг зв`язку окремим категоріям населення на пільговій основі, у яких відповідач, як розпорядник відповідних коштів, зобов`язаний здійснювати розрахунки з організаціями, що надають послуги особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги.

При цьому суд враховує, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Крім того, п. 14 Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 року № 1789-VIII, ч. 1 ст. 91 Бюджетного кодексу України було доповнено пунктом 20-4, зокрема: до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби; інвалідам, дітям-інвалідам та особам, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали інвалідами внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям...".

Разом з тим, вказаним нормативним актом не перекладається відповідальність держави за невиконання взятих своїх зобов`язань перед громадянами, що мають відповідні пільги та перед операторами зв`язку, які належним чином виконали свій обов`язок і надали послуги на органи місцевого самоврядування.

Саме відповідач є управлінням державної адміністрації, до компетенції якого відноситься питання соціального захисту населення, іншого органу, створеного для виконання зазначених функцій, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи приписи п.1,3,4 Постанови КМУ від 29.01.2003 №117, п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, п. 2, 3 Порядку (в редакції, дія якої поширюється на спірні правовідносини), суд дійшов висновку про те, що відповідач має законодавчо встановлений обов`язок по відшкодуванню або фінансуванню пільг з послуг зв`язку, наданих у спірному періоді. При цьому суд враховує, що саме структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи) організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації, а також мають право, зокрема, отримувати відомості від пільговиків, а також від державних органів, де перебувають на обліку пільговики, підприємств та організацій, що надають послуги.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 509, ч.ч. 3,4 ст. 11 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на вищезазначене, у позивача виникло право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1, ст. 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Згідно п.3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

При цьому, навіть у разі відсутності коштів на зазначені цілі, ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг (постанова Верховного Суду від 26.06.2018 року по справі № 924/781/17).

Отже, надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян є обов`язком позивача.

Не визначення порядку відшкодування різниці вартості послуг зв`язку на пільгових умовах проти повної вартості є непропорційним втручанням держави у право власності позивача непорушність якого гарантується Конституцією України та Конвенцією "Про захист прав людини і основоположних свобод".

В свою чергу, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ (справа "Кечко проти України", заява №63134/00) держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення ЄСПЛ).

За таких обставин, Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.

Згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, у порядку ч.1 ст.74, ст. 76, 77 ГПК України, не довів факту належного виконання зобов`язання щодо оплати послуг зв`язку (відшкодування витрат) наданим позивачем пільговим категоріям населення.

Оскільки відповідач відповідних відрахувань по відшкодуванню пільгової вартості послуг зв`язку за липень-грудень 2021 року не здійснив, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в сумі 58692,33 грн.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області (10012, Житомирська область, м.Житомир, вул. Бориса Тена, буд. 16, код ЄДРПОУ 20406164) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Житомирської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, код ЄДРПОУ 01184114):

- 58692,33 грн відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення;

- 2 341,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.11.23

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - до справи;

2 - Управлінню соц. захисту населення Жит. РДА Жит. обл.:10012, м.Житомир, вул.Бориса Тена, 16 - (рек.)