Рішення

від 08.11.2023 по справі 907/418/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2023 р. м. УжгородСправа № 907/418/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коралфенікс», м. Ужгород

про стягнення 1 150 339,60 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

За участі представників сторін:

від позивача Данканич А.Е. (в порядку самопредставництва);

від відповідача не з`явився;

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коралфенікс» про стягнення заборгованості в розмірі 1 150 339,60 грн з орендної плати за договором оренди № 31 від 10.08.2020 на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода, в т.ч. 1 072 104,19 грн основного боргу та 78 235,41 грн пені. Позов заявлено з посиланням на статті 20, 174, 193 Господарського Кодексу України, статті 509, 510, 525, 527, 611, 629 Цивільного Кодексу України.

Ухвалою суду від 16.05.2023 судом відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 12.06.2023 вх. № 02.3.1-02/4295/23.

Ухвалою суду від 13.06.2023 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/418/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті.

08.11.2023 представником відповідача Ільницьким М.П. було заявлено клопотання вх.№02.3.1-02/7901/23 про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю представника у проведенні огляду в межах кримінального провадження №52023000000000459 від 06.09.2023 року.

Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2023 представник відповідача подав клопотання вх. № 02.3.1-02/4176/23 про ознайомлення з матеріалами справи. 08.06.2023 представник відповідача скористався своїм процесуальним правом і ознайомився з матеріалами справи. Проте, до судового засідання, призначеного на 08.11.2023, від представника відповідача не надходило заяв, клопотань про поновлення строку на подання відзиву, про надання додаткових пояснень по справі. Заборгованість в розмірі 1 150 339,60 грн по орендній платі за договором оренди № 31 від 10.08.2020 представник відповідача не заперечив. Окрім цього, судом встановлено, що заявником не підтверджено жодними доказами участь представника відповідача Ільницького М.П. у проведенні огляду в межах кримінального провадження №52023000000000459 від 06.09.2023 року.

Зважаючи на наведене та неодноразове подання до суду клопотань про відкладення розгляду справи (від 13.07.2023, від 06.09.2023, від 04.10.2023, від 08.11.2023), зазначені дії представника відповідача Ільницького М.П. суд може розцінювати як зловживання процесуальними правами (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України), а саме вчинення дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 17 255,09 грн судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що у відповідача наявна заборгованість за період з 10.08.2020 по 30.04.2023 року у розмірі 1 150 339,60 грн з орендної плати за договором оренди № 31 від 10.08.2020 на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода.

На підставі Договору та відповідно до акту приймання-передачі Департамент міського господарства передав, а ТОВ «Коралфенікс» прийняв у строкове платне користування конструктивний елемент благоустрою - фігурний елемент мощення площею 805 м.кв. за адресою: м. Ужгороді, пл. Кирила і Мефодія, б/н для розміщення будівельного майданчика.

Позивач зазначає, що взяті на себе зобов`язання за договором оренди від 10.08.2020 в частині передачі об`єкта оренди виконав в повному обсязі.

Згідно з п. 2.2.2. Договору, Орендар зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість користування Об`єктом за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними п. 3 рішення сесії Ужгородської міської ради від 18.10.2016 № 406 «Про Порядок встановлення плати для тимчасового розміщення будівельних майданчиків».

Однак, за твердженнями позивача, Орендар взяті на себе договірні зобов`язання в частині своєчасності та повноти оплати орендних платежів не виконував, чим порушив умови договору, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 150 339,60 грн, в т.ч. 1 072 104,19 грн основного боргу та 78 235,41 грн пені, що стало підставою для звернення з позовом до Господарського суду.

Правова позиція відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як встановлено з матеріалів справи, між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (змінено назву на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, далі Позивач, Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Коралфенікс» (далі Відповідач, Орендар) було укладено Договір № 31 від 10.08.2020 на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород (далі Договір).

Сторонами погоджено, що предметом Договору є надання Орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою (фігурний елемент мощення) площею 805,0 м.кв. за адресою: м. Ужгороді, пл. Кирила і Мефодія, б/н для розміщення будівельного майданчика на умовах оренди.

Пунктом 2.1.1. Договору передбачено, що об`єкт надається у тимчасове користування відповідно до Акту приймання-передачі. 10.08.2020 між сторонами підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі предмету Договору.

Відповідно до акту приймання-передачі, Департамент міського господарства передав, а ТОВ «Коралфенікс» прийняв у строкове платне користування конструктивний елемент благоустрою - фігурний елемент мощення площею 805 м.кв. за адресою: м. Ужгороді, пл. Кирила і Мефодія, б/н для розміщення будівельного майданчика.

Відповідно до п. 6.1. Договору, Договір діє до завершення фактичного використання конструктивним елементом благоустрою, на якому влаштовано будівельний майданчик. Після закінчення виконання будівельних робіт Орендар повідомляє Орендодавця про демонтаж огорожі будівельного майданчика. Демонтаж огорожі фіксується актом комісії, в якому вказується дата демонтажу.

Згідно з п. 3.1. Договору, обов`язок внесення орендної плати Орендарем виникає з дня укладення даного Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування Об`єктом щомісячно до 15 числа поточного місяця у розмірі 33 810,00 грн за місяць, в тому числі ПДВ 5 635,00 грн.

Згідно з п. 2.2.2. Договору, Орендар зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість користування Об`єктом за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними п. 3 рішення сесії Ужгородської міської ради від 18.10.2016 № 406 «Про Порядок встановлення плати для тимчасового розміщення будівельних майданчиків».

Однак, за твердженнями позивача, Орендар взяті на себе договірні зобов`язання в частині своєчасності та повноти оплати орендних платежів не виконував, чим порушив умови договору, в результаті чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 1 150 339,60 грн, в т.ч. 1 072 104,19 грн основного боргу та 78 235,41 грн пені.

Позивач зазначає, що з метою вирішення справи у позасудовому порядку, Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради на адресу ТОВ «Коралфенікс» було направлено ряд претензій про погашення заборгованості з вимогою сплатити вказані кошти, проте, заборгованість за договором № 31 від 10.08.2020 за період з 10.08.2020 по 30.04.2023 року не сплачено.

У зв`язку з цим, Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Коралфенікс» було укладено Договір № 31 від 10.08.2020 на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою суб`єкту господарювання комунальної власності територіальної громади м. Ужгород.

За час дії договору оренди, Департамент міського господарства було перейменовано на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ 36541721), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Аналіз приписів частин 1-3, 6 статті 283 ГК України дозволяє дійти висновку, що орендні правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання, опосередковуються укладенням договору оренди, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; об`єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Факт прийому - передачі орендованого майна в строкове платне користування підтверджується актом приймання-передачі від 10.08.2020, який підписано сторонами та скріплено їх печатками. Відповідно до акту приймання-передачі, Департамент міського господарства передав, а ТОВ «Коралфенікс» прийняв у строкове платне користування конструктивний елемент благоустрою - фігурний елемент мощення площею 805 м.кв. за адресою: м. Ужгороді, пл. Кирила і Мефодія, б/н для розміщення будівельного майданчика.

Згідно з приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку орендної плати

Частиною 1 статті 286 Господарського Кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Умовами договору встановлено, що Орендар сплачує Орендодавцеві плату за користування Об`єктом щомісячно до 15 числа поточного місяця у розмірі 33 810,00 грн за місяць, в тому числі ПДВ 5 635,00 грн. Орендар зобов`язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати Орендодавцю вартість користування Об`єктом за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними п. 3 рішення сесії Ужгородської міської ради від 18.10.2016 № 406 «Про Порядок встановлення плати для тимчасового розміщення будівельних майданчиків».

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки орендної плати за період з 10.08.2020 по 30.04.2023, суд встановив, що утворилась заборгованість з орендної плати перед міським бюджетом у розмірі 1 072 104,19 грн основного боргу.

Враховуючи вище зазначені обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 1 072 104,19 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, тому підлягають задоволенню.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, суд зазначає, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, відповідно до п. 4.1. Договору, у разі прострочення платежів, передбачених у пункті 3.2 цього Договору, орендар сплачує на користь орендодавця пеню від суми простроченого платежу за кожен день прострочення згідно з діючим на цей період законодавством, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України.

Проте, позивач не посилається на конкретний законодавчий акт, який встановлює розмір штрафної санкції за порушення грошового зобов`язання, а відтак п. 4.1. Договору не може бути застосований у даному випадку як законна підстава для визначення розміру стягуваної пені.

Проаналізувавши вище зазначений пункт договору, суд приходить до висновку, що сторони не визначили розмір пені, як це передбачено вимогами законів, а лише послалися на "чинне законодавство", що не дозволяє суду встановити конкретний розмір пені, що погоджений сторонами та підлягає застосуванню судом у даному випадку.

Слід звернути увагу, що стаття 231 Господарського кодексу України передбачає лише порядок формування відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не визначає конкретний розмір такої відповідальності.

Таким чином, оскільки сторони не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування позивачем пені є неправомірним. А отже, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача щодо стягнення пені в сумі 78 235,41 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його часткове задоволення в розмірі 1 072 104,19 грн основної заборгованості.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 16 081,74 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коралфенікс» (88000, м. Ужгород, вул. Івана Франка, буд. 1 "В", корпус Б, офіс, 2, код ЄДРПОУ 42837404) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код, код ЄДРПОУ 36541721) заборгованість за договором № 31 від 10.08.2020 на право тимчасового користування конструктивними елементами благоустрою комунальної власності територіальної громади м. Ужгорода в розмірі 1 072 104,19 грн (один мільйон сімдесят дві тисячі сто чотири гривні 19 коп.), а також 16 081,74 грн (шістнадцять тисяч вісімдесят одну гривню 74 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 14.11.2023

Суддя Андрейчук Л. В.