Ухвала
від 31.10.2023 по справі 760/19180/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 31 жовтня 2023 року, апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , кожного окремо, на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року, відносно

ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, заміжня, має на утриманні малолітнього сина, із вищою освітою, працює фінансовим директором ТОВ «Нова Форм», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України,

за участю: прокурора захисників підозрюваної ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання слідчого в особливо важливих справах першого відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 жовтня 2023 року, визначено заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 402 600 гривень, покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної у їх сукупності та прийшов до висновку, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. При цьому, захисник ОСОБА_5 подав доповнення до апеляційної скарги.

Вважають ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою з огляду на наступне.

Зазначають про необґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_7 .

Зокрема, захисник ОСОБА_5 зауважує, що протоколи огляду відкритих офіційних джерел суперечать один одному по своєму змісту, адже містять різні відомості про одні й ті самі обставини.

Вказує, що у протоколах огляду предметів, протоколі обшуку, постанові про визнання речовими доказами, протоколі огляду руху коштів відсутні згадки про сплату податків до бюджету держави-агресора.

Вважає, що сторона обвинувачення не розкриває, яким саме чином була або могла бути нанесена шкода інтересам України діями ОСОБА_7 .

Зауважує, що ОСОБА_11 вживав заходи для виходу зі складу учасників російських підприємств, проте завершити цей процес не зміг з причин, що не залежать від його волі, оскільки з 01 березня 2022 року порядок та умови виходу нерезидентів РФ з числа учасників (засновників) товариств з обмеженою відповідальністю зазнав суттєвих змін.

Зазначає, що учасниками ООО «Торговая компания «ОПТИМ» до внесення відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні № 22022101110001164 вживались належні заходи щодо отримання передбаченого законодавством Російської Федерації дозволу відповідних урядових органів на відчуження нерезидентами частки у статутному капіталі Товариства.

Захисник ОСОБА_5 також стверджує, що діяння, яке інкримінується ОСОБА_7 , не було криміналізоване до 23 квітня 2022 року, вона не могла його вчинити з об`єктивних причин щонайменше до 06 липня 2022 року, оскільки на той час не була знайома із ОСОБА_11 , не працювала у ТОВ «ТК «ОПТІМ», до 01 січня 2023 вказане діяння не було кримінально караним у контексті досліджуваних обставин через чинність міжнародного договору, який має вищу юридичну силу над національним законодавством і який фактично дозволяв здійснення господарської діяльності та сплату податків на території РФ та яке якщо і вчинялось, то вчинялось виконавчими органами російських суб`єктів господарювання та їх бухгалтерами, які не є суб`єктами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України відповідно до диспозиції цієї статті, з якими ОСОБА_7 навіть не спілкувалась.

На думку захисника, не може вважатись обґрунтованою підозра, яка не містить конкретних відомостей та вказівок щодо дат сплати податків до бюджету РФ, сум таких податків, вказівки прізвищ осіб, які погодили та здійснили таку сплату, а також доказів на підтвердження причетності ОСОБА_7 саме до сплати податків до бюджету РФ.

На переконання захисників, стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання заявлених у клопотанні ризиків.

Захисник ОСОБА_5 зауважує, що ОСОБА_7 протягом тривалого часу з дня повідомлення про підозру не переховується ні від органу досудового розслідування, ні від суду. Стверджує, що за час досудового розслідування викликалась до органу досудового розслідування шість разів і жодного факту нез`явлення за такими викликами не було.

Вказує, що ОСОБА_7 вважає себе невинуватою в інкримінованому злочині, при цьому обстоювати цю позицію буде виключно у правовий спосіб.

Зазначає, що під час обшуку ОСОБА_7 мала у своєму розпорядженні телефон, оглядом якого сторона обвинувачення обґрунтовує підозру, та нічого з нього не видаляла. Також зауважує, що в ході обшуків за місцем знаходження ТОВ «ТК ОПТІМ» та за місцем проживання ОСОБА_7 вилучено все, що сторона обвинувачення вважала за таке, яке має значення для кримінального провадження.

Стверджує, що з 26 липня 2023 року ОСОБА_7 вже не працює в ТОВ «ТК ОПТІМ», а саме підприємство припинило своє існування по суті.

Вказує, що ОСОБА_7 ніколи не надавала жодних розпоряджень чи вказівок будь-яким особам, що перебувають на території держави-агресора, а спілкування з робочих питань ТОВ «ТК ОПТІМ» припинено у зв`язку із звільненням.

Зазначає, що ОСОБА_7 демонструвала свої патріотичні проукраїнські позиції, вона сприяє силам оборони України.

Захисники посилаються на дані про особу підозрюваної, у якої на утриманні перебуває малолітній син, непрацюючий чоловік, його батьки, які потребують догляду через стан здоров`я та вік.

Захисник ОСОБА_6 вказує, що у ОСОБА_7 наявне постійне місце роботи в ТОВ «НОВА ФОРМ», де вона працює на посаді фінансового директора, а також постійне місце проживання у власній квартирі АДРЕСА_2 , у неї відсутні судимості та повідомлення про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, вона має позитивні характеристики з усіх попередніх місць своєї роботи.

Захисник ОСОБА_5 вважає неможливим застосування щодо ОСОБА_7 будь-якого запобіжного заходу у кримінальному провадженні у зв`язку з необґрунтованістю підозри.

Крім цього, на переконання захисника ОСОБА_5 , процесуальні порушення, допущені в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, призвели до порушення права ОСОБА_7 на захист та постановлення незаконної ухвали, оскільки судовий розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу проведено в порушення п. 3 ч. 3 ст. 184 КПК України, без підтвердження того, що підозрюваній надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, на підставі різних по тексту клопотань, які містяться в матеріалах судової справи, і матеріалах, що надані стороні захисту, а судом були досліджені додатки до клопотання сторони обвинувачення, що не надавались підозрюваній та не були досліджені ті матеріали, що надані підозрюваній в новій редакції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та її захисників, які підтримали доводи, викладені в апеляційних скаргах та просили їх задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг з відповідними доповненнями, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 грудня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22022101110001164, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

22 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні громадянином України за попередньою змовою групою осіб, умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.

23 серпня 2023 року слідчий в особливо важливих справах першого відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_12 , за погодженням з прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києвавід 01 вересня 2023 року клопотання слідчого задоволено частково, відносно підозрюваної ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 жовтня 2023 року та визначено заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 402 600 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності усі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисників, з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваної до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а також дані про її особу, в їх сукупності.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя, як уважає колегія суддів, всупереч доводам апеляційних скарг, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об`єктивно зв`язують його з нею, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.

Відповідно до змісту ст.ст. 177, 183 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, всебічно з`ясував усі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вищевикладеного, а також, враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, колегія суддів, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, зокрема, можливості ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати свідків у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.

Наведене нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Посилання в апеляційних скаргах на дані, що характеризують особу підозрюваної, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_7 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

За таких обставин, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені слідчим і прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами провадження.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що інші менш суворі запобіжні заходи, не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

При цьому, колегія суддів враховує норми ч. 6 ст. 176 КПК України, згідно з якою під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні, в тому числі злочину, передбаченого ст. 111-2 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Даних, на які посилаються в апеляційних скаргах захисники, і які б беззаперечно унеможливлювали перебування підозрюваної під вартою, матеріали судового провадження не містять.

Крім того, слідчий суддя правильно визначив розмір застави підозрюваній, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, врахувавши при цьому існуючі ризики та дані про особу підозрюваної у їх сукупності, визначив заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що належним чином забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків у випадку внесення застави.

Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , та даних про її особу в їх сукупності, застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.

Разом з тим, як встановлено колегією суддів, слідчий суддя порушив вимоги ст. 197 КПК України, оскільки від моменту повідомлення про підозру - 22 серпня 2023 року, визначив строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 жовтня 2023 року, тобто за межами строку досудового розслідування.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає, що таке порушення тягне за собою скасування оскаржуваної ухвали в частині визначення строку її дії з постановленням апеляційним судом в цій частині нової ухвали, якою визначити строк дії оскаржуваної ухвали до 22 жовтня 2023 року, відповідно апеляційні скарги захисників підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , кожного окремо, задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року, якою задоволено частково клопотання слідчого в особливо важливих справах першого відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області ОСОБА_12 , погоджене прокурором Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 жовтня 2023 року, визначено заставу в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 402 600 гривень, скасувати в частині визначення терміну дії оскаржуваної ухвали.

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою визначити строк дії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 вересня 2023 року до 22 жовтня 2023 року.

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Унікальний номер справи 760/19180/23 Справа №11-сс/824/5747/2023 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_13 Доповідач: ОСОБА_1

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення31.10.2023
Оприлюднено16.11.2023
Номер документу114895442
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти основ національної безпеки України

Судовий реєстр по справі —760/19180/23

Ухвала від 31.10.2023

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Паленик Ігор Григорович

Ухвала від 06.09.2023

Кримінальне

Солом'янський районний суд міста Києва

Агафонов С. А.

Ухвала від 01.09.2023

Кримінальне

Солом'янський районний суд міста Києва

Агафонов С. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні