Ухвала

від 07.11.2023 по справі 761/34196/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/34198/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/6757/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ТОВ «ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника

ТОВ «ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого суддіШевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на майно та накладено арешт в рамках кримінального провадження №22023000000000950 (виділено з кримінального провадження №22020000000000032 від 26.02.2020) на грошові кошти у сумі 6 528 000 грн., що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345): № НОМЕР_1 (код валюти 980, 978, 840), який відкритий та обслуговується в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465).

Зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на вказаний банківський рахунок ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про накладення арешту на майно.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною.

Апелянт вказує на те, що клопотання сторони обвинувачення щодо арешту вказаного майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, оскільки зазначені в клопотанні прокурора підстава та мета, не відповідають дійсним обставинам справи. В матеріалах, які додані до клопотання, не міститься доказів того, що вказане в клопотанні майно відповідає, критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а відповідна постанова органу досудового розслідування про визнання цього майна речовим доказом у провадженні є формальною.

Також апелянт зазначає, що безготівкові кошти не є індивідуалізованими матеріальними об`єктами, відповідно режим поводження з ними не може бути аналогічний тому, який запроваджений до речових доказів. Тому накладення арешту на кошти, що обліковуються на рахунках, враховуючи їх нематеріальний і не індивідуалізований характер, не узгоджується із заявленою метою - збереження речових доказів, адже їх неможливо використати, як доказ у кримінальному провадженні.

Крім того, в ухвалі про накладення арешту відсутні будь-які дані, які б вказували, що належні ТОВ «ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» кошти, які знаходяться на банківських рахунках, набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Накладення арешту хоча і обмежено сумою, яка не перевищує 6 528 000 грн, однак зупинення видаткових операцій по рахункам ТОВ ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» без зазначення відповідних сум нівелює це обмеження, що є необґрунтованим втручанням у мирне володіння особою своїм майном.

Окрім цього, ТОВ «ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» є діючим товариством і відповідно накладення арешту призвело до блокування господарської діяльності, неможливості здійснювати виплату заробітної плати.

Господарська діяльність вимагає щоденного здійснення значної кількості розрахункових та інших банківських операцій. Цією ухвалою фактично така діяльність зупинена.

Відповідно, арешт коштів, призводить до неможливості здійснення господарської діяльності в цілому.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника ТОВ «ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 , в підтримку поданої апеляційної скарги, який останню підтримав з наведених в ній підстав, доводи прокурора, яка заперечувала щодо її задоволення та вважала оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, що 19.09.2023 прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №22023000000000950 (виділено з кримінального провадження №22020000000000032 від 26.02.2020), а саме на грошові кошти у сумі 6 528 000 грн., що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345): № НОМЕР_1 (код валюти 980, 978, 840), який відкритий та обслуговується в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465).

Крім того, прокурор просив зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на вказаний банківський рахунок ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

На обґрунтування вимог даного клопотання прокурор послався на те, що ГСУ СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000950 (виділено з кримінального провадження №22020000000000032 від 26.02.2020).

Відповідно до клопотання під час досудового розслідування досліджується протиправна діяльність за участю службових осіб Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України (далі - ДССТ МО України) та інших осіб з числа керівного складу Міністерства оборони України, які у період 2021-2023 років, вчиняють протиправні дії, що полягають у розтраті коштів державного бюджету під час укладання договорів із підконтрольними комерційними суб`єктами господарювання на поставку спеціальної техніки по завищеним цінам, а також вчиняють дії, пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, з подальшим їх обготівкуванням.

Досудовим розслідуванням встановлено схему «штучного» завищення вартості з метою заволодіння бюджетними коштами під час придбання однією з військових частин ДССТ МО України спеціальної техніки та подальшої легалізації таких коштів шляхом їх обготівкування.

Так, 20.12.2021 військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) відповідно до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 20.12.2021 №89/157-3110.010А придбала за державні кошти 2 (два) спеціалізовані броньовані автомобіля КрАЗ COUGAR-APC (шифр «дизель») код УКТЗЕД 8710000000 шасі № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , за ціною 14 928 000 грн. (без ПДВ) у ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345), при цьому останні у свою чергу 16.11.2021 придбали ті ж 2 аналогічні спеціалізовані броньовані автомобілі КрАЗ за ціною 8 400 000 грн. (без ПДВ) згідно договору купівлі-продажу від 20.10.2021 №253А/21 безпосередньо у виробника - ПрАТ «АвтоКрАЗ» (код ЄДРПОУ 05808735).

Такі дії службових осіб ДССТ МО України та військової частини НОМЕР_2 вчинені умисно, у змові з службовими особами ТОВ «Промінтерінвест Груп», з метою штучного збільшення вартості вказаної спеціальної техніки та заволодінням бюджетними коштами на суму 6 528 000 грн.

23.12.2021 «Промінтерінвест Груп» отримало від військової частини НОМЕР_2 на власні банківські рахунки грошові кошти у сумі 14 928 000 грн. з призначенням платежу: «спец броньов авто КрАЗ; накл.а-00000011 вiд 20.12.2021 дог.89/157-3110.010А вiд 20.12.2021; без ПДВ».

28.12.2021 ТОВ «Промінтерінвест Груп» у подальшому з власних банківських рахунків перерахувало 8 400 000 грн. на адресу ПрАТ «АвтоКрАЗ» з призначенням платежу: «за спеціалізовані броньовані автомобілі згідно договору №253А/21 від 20.10.21 без ПДВ».

Придбання військовою частиною НОМЕР_2 вказаних спеціалізованих броньованих автомобілів КрАЗ здійснювалось на виконання телеграми від 08.12.2021 №518/3.2/908, отриманої від військової частини НОМЕР_6 (Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України), а також згідно з рішенням тендерного комітету (протокол від 08.12.2021 №88/1159).

У подальшому, аналізом руху коштів по банківським рахункам ТОВ «Промінтерінвест Груп» встановлено, що ймовірно з метою обготівкування бюджетних коштів, які отримані під час реалізації на адресу військової частини НОМЕР_2 вказаних автомобілів ТОВ «Промінтерінвест Груп» в особі директора ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_7 здійснювало їх перерахування, серед іншого, на банківські рахунки ФОП « ОСОБА_9 » РНОКПП НОМЕР_8 з призначенням платежів, а саме: «за надання послуг з реклами згідно Договору №0102-1 від 01.02.2021р.без ПДВ», «За надані послуги реклами за Договором №0102-1 від 01.02.2021 р. без ПДВ», на банківські картки (рахунки) фізичної особи - директора та власника ТОВ «Промінтерінвест Груп» - ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_7 , з призначенням платежів «поповнення картки ОСОБА_8 № НОМЕР_9 в АТ «Універсал Банк» у зв`язку з наданням безвідсоткової поворотної фінансової допомоги зг. дог. №28/12 від 28.12.21», «поповнення картки ОСОБА_8 у зв`язку з виплатою за аренду автомобіля за серпень 2022р.-травень 2023р.», «оплата за перший продаж авто зг договору купівлі-продажу трансп засобу від 20.01.22р, не підлягає оподаткуванню зг ст 173.2 ПКУ», на банківські рахунки ТОВ «НВП «Віртус» (код ЄДРПОУ 38347695) з призначенням: «Оплата згідно Договору №1712/12 від 17.12.2021р.в т.ч. ПДВ 20% 146430 грн.», ТОВ «Укравтокоплект ЛТД» (код ЄДРПОУ 23521635), з призначенням: «Оплата за автомобільне шасі МАЗ, по Договору купівлі-продажу №166/1 від 21.12.2021р. Рахунок-фактура №166/1 від 21.12.21р. в т.ч. ПДВ 20%» тощо.

З урахуванням викладеного, наведена протиправна діяльність з використанням ТОВ «Промінтерінвест Груп», а також інших зазначених вище суб`єктів господарювання та фізичних осіб вчиняється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинних шляхом з подальшим їх обготівкуванням.

Наведена злочинна схема свідчить про вчинення фінансових операцій за участю вказаних суб`єктів господарювання та фізичних осіб з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів.

Крім того, учасниками злочинної схеми вчиняються дії, спрямовані на приховання незаконного походження грошових коштів, здобутих заздалегідь з порушенням норм кримінального законодавства України.

Вказані протиправні дії також підтверджуються висновком аналітичного дослідження ДПС України від 28.07.2023 №410/99-00-08-01-04-20/41797345, згідно з яким встановлено, що ТОВ «Промінтерінвест Груп» 23.12.2021 отримало кошти за реалізацію КрАЗ COUGAR-APC (шифр «дизель») шасі № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 у кількості 2 шт. на адресу військової частини НОМЕР_2 з необґрунтованою завищеною вартістю на суму 6 528 000 грн., що може свідчити про те, що вищевказані фінансові операції проводились з метою заволодіння державними коштами та мають ознаки привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, які в подальшому частково або повністю були легалізовані шляхом здійснення фінансових операцій та правочинів з таким майном.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на даний час ТОВ «Промінтерінвест Груп» використовує банківський рахунок в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), а саме: № НОМЕР_1 (коди валют 980, 840, 978, 643).

На підставі викладеного, постановою слідчого ГСУ СБ України від 03 травня 2023 року згадане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому у зв`язку із необхідністю забезпечення збереження речових доказів та можливої спеціальної конфіскації такого майна, прокурор просив накласти арешт на зазначене майно.

21.09.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт в рамках кримінального провадження №22023000000000950 (виділено з кримінального провадження №22020000000000032 від 26.02.2020) на грошові кошти у сумі 6 528 000 грн., що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345): № НОМЕР_1 (код валюти 980, 978, 840), який відкритий та обслуговується в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465).

Зупинити видаткові операції з грошовими коштами, що надходять на вказаний банківський рахунок ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були, досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №22023000000000950 (виділено з кримінального провадження №22020000000000032 від 26.02.2020), та можливе відношення до нього грошових коштів у сумі 6 528 000 грн., що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345): № НОМЕР_1 (код валюти 980, 978, 840), який відкритий та обслуговується в АТ «Ощадбанк» (МФО 300465), а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,167,170,171,172,173 КПК України та бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Чинний кримінальний процесуальний закон покладає на орган досудового розслідування обов`язок вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 170 КПК України), який полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення права відчуження, розпорядження та/або користування майном, у тому числі для збереження речових доказів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченого п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 вказаного Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172,173 КПК України, перевіривши при цьому, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

Крім того, майно, на яке прокурор просить накласти арешт, постановою слідчого ГСУ СБ України від 03 травня 2023 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (а.с. 180-183).

Висновки слідчого судді про арешт майна цілком доведені матеріалами кримінального провадження, специфікою розслідування самого злочину, що потребує проведення певних слідчих дій, та саме такого заходу як накладення арешту на майно належне ТОВ «Промінтерінвест Груп» (код ЄДРПОУ 41797345).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на зазначене майно.

А тому доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту вищевказаного майна, не є переконливими.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «Промінтерінвест Груп», з потребами кримінального провадження.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Посилання представника в апеляційні скарзі на те, що слідчим суддею в ухвалі не визначено, в чому полягає необхідність арешту майна, є безпідставними, та в даному випадку не можуть бути підставою для скасування ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів.

Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи сумнівного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «ПРОМІНТЕРІНВЕСТ ГРУП» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4