Ухвала

від 08.11.2023 по справі 759/18637/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 08 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ТОВ «Серпень - груп» - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні-прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:046:0008, площею 0,3936 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:06:001:0002, площею 1,429 га, що розташовані за адресою: Київська області, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Франка, власником яких є Трипільська сільська рада, код ЄДРПОУ 04361433, та право на довгострокове користування земельною ділянкою (49 років) належить ТОВ «Серпень-Груп», код ЄДРПОУ 04361433, з забороною їх відчуження, розпорядження та/або користування.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «Серпень - груп» - адвокат ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Апелянт зазначає, що у описаних в клопотанні правовідносинах відсутній склад злочину, натомість наявні публічно-правові відносини, які стосуються сфери державного управління в галузі земельних ресурсів, які на даний час врегульовано адміністративним шляхом.

Зокрема, Київська обласна державна адміністрація своїм розпорядженням № 109 від 06.04.2016 року скасувала вказані в клопотанні розпорядження Обухівської райдержадміністрації за № 274 та № 275 від 30.09.2015 року. В подальшому, на виконання розпорядження КОДА від 06.04.2016 року Обухівською РДА видано розпорядження № 133 від 15.04.2016 року про скасування розпоряджень № 274, 275 від 30.09.2015 року.

Крім того, земельна ділянка площею 1, 8226 га, яка виділена на місцевості двома масивами: № 1 - земельна ділянка площею 3936, 00 м2, кадастровий номер 3223188000:01:046:0008, № 2 земельна ділянка площею 14290, 00 м2, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002 та ділянка площею 0, 84 га., перебувають у комунальній власності Трипільської сільської ради, а ТОВ «Серпень - груп» є їх орендарем, що підтверджується відповідними договорами оренди.

На думку апелянта посадові особи ТОВ «Серпень-груп» та КСП «Орія» не відносяться до суб`єктів, яких може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 364 КК України.

Окрім того, ТОВ «Серпень-груп» та КСП «Орія» та їх посадові особи є законними власниками вказаного майна, які не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні, а арештоване майно не є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Звертає увагу на те, що через арешт майна Товариство позбавлене можливості користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності майном, що унеможливлює їх подальшу фінансово-господарську діяльність та фактично блокує їх роботу, що тягне за собою звільнення працівників, не сплату податків та інших соціальних платежів до бюджету України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням ГУНП в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 01 лютого 2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016110230000126, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Як зазначено у клопотанні органу досудового розслідування, голова Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області звернувся із заявою про те, що 30.09.2015 розпорядженнями № 274 та № 275 голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області надано дозвіл ТОВ «Серпень-груп» на виготовлення проектів із землеустрою щодо відведення у користування на умовах оренди терміном на 49 років двох земельних ділянок. Перша земельна ділянка площею 1.8226 га, яка виділена на місцевості двома масивами: № 1 - земельна ділянка площею 3936.00 метрів квадратних, кадастровий номер 3223188000:01:046:0008; масив № 2 - земельна ділянка площею 14290.00 метрів квадратних, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002. Друга земельна ділянка площею 0,84 га без кадастрового номера.

Встановлено, що колективне сільськогосподарське підприємство «Орія» орендує земельну ділянку площею 3936.00 метрів квадратних, кадастровий номер 3223188000:01.046:0008, та земельну ділянку площею 14290.00 метрів квадратних, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002, у Трипільської сільської ради Обухівського району Київської області на підставі договору оренди землі від 22.06.2005, строк дії договору 49 років.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2015 у справі № 911/1737/14 та рішення Господарського суду Київської області від 16.07.2015 в частині зобов`язання КСП «Орія» повернути до земель запасу територіальної громади с. Трипілля Обухівського району Київської області земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 , загальною площею 1,8226 га, виділену на місцевості двома масивами: № 1 земельна ділянка площею 3 936,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:01:046:0008; № 2 - земельна ділянка площею 14 290,00 кв. м., кадастровий номер 3223188000:06:001:0002.

Також встановлено, що укладено договори купівлі-продажу нерухомого майна від 07.08.2015, зареєстровані в реєстрі за № 1307 та № 1301, між КСП «Орія» та ТОВ «Серпень-груп». Відчужуване майно розташоване на земельній ділянці площею 1.8226 га, що виділена на місцевості двома масивами: № 1 - земельна ділянка площею 3936.00 метрів квадратних, кадастровий номер 3223188000:01:046:0008, надана для розміщення виробничої бази, та № 2 - земельна ділянка площею 14290.00 метрів квадратних, кадастровий номер 3223188000:06:001.0002.

У своєму повідомленні про злочин голова Трипільської сільської ради вказує, що згідно розпоряджень Обухівської РДА № 274 та № 275 земельна ділянка загальною площею 0.84 га виділяється для обслуговування об`єктів нерухомого майна, яких, на його думку, фактично на ній не має, а договори купівлі-продажу від 07.08.2015, зареєстровані в реєстрі за № 1307 та № 1301, укладені між КСП «Орія» та ТОВ «Серпень-груп», стосуються нерухомості, що розміщена на зовсім інших земельних ділянках. Нерухомим майном за вказаним договором є нежитлова будівля - гараж на 15 тракторів, що розташований за адресою: Київська області», Обухівський район, село Трипілля, вулиця Франка, 12/1, загальною площею 1374,7 метрів квадратних, та нежитлова будівля - магазин «Жива риба», який розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вулиця Франка, 12/2, та має у своєму складі наступні об`єкти.

Також встановлено, що у 1993 році Рибколгоспом «Пролетарська Правда» передана в користування КСП «Орія» земельна ділянка площею 1.6 га. під будівництво виробничої бази та магазину по продажу будматеріалів. Рішенням 3 сесії 23 скликання Трипільської сільської ради народних депутатів Обухівського району Київської області від 29.09.1998 КСП «Орія» затверджено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування землею та надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,429 га для розміщення виробничої бази по вирощуванню риби, об`єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг. На підставі вищевказаного рішення КСП «Орія» отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,429 га серії І-КВ № 001848 від 12.03.1999 зареєстровано в Книзі записів державних актів за №207.

01.10.2000 між ЗАТ «Риболовецьке господарство села Трипілля» в особі голови правління ОСОБА_7 та КСП «Орія» укладено договір купівлі - продажу незавершеного будівництва гаража на 15 тракторів. Рішенням Трипільської сільської ради від 26.06.2001 № 14 затверджено технічну документацію по складанню державного акта на право постійного користування землею та надано КСП «Орія» в постійне користування земельну ділянку площею 0. 3936 га під виробничу базу, у зв`язку з переходом до підприємства права власності на об`єкт незавершеного будівництва, розташованого на ній. Рішенням 14 сесії 4 скликання Трипільської сільської ради від 13.08.2004 надано дозвіл КСП «Орія» на виготовлення технічної документації щодо переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право оренди без зміни цільового призначення. 22.06.2005 між Трипільською сільською радою та КСП «Орія» укладено договір оренди земельної ділянки, необхідної орендарю для розміщення виробничої бази та розташування об`єкту роздрібної торгівлі та комерційних послуг. Таким чином, у постійному користуванні КСП «Орія» з 2001 року перебувала земельна ділянка загальною площею 1.8226 та з визначеними в натурі (на місцевості) межами, відповідні зміни були внесені до державною акта на право постійного коригування землею серії І-КВ № 001848 від 12.03.1999.

В ході досудового розслідування встановлено, що зазначені земельні ділянки та інше майно раніше належали Рибколгоспу «Пролетарська Правда», зареєстрованою за часів СРСР. Головою правління Рибколгоспу тривалий час до його реорганізації та розпаювання був ОСОБА_8 . На даний час керівником КСП «Орія» та співзасновником ТОВ «Серпень-Груп» є син голови правління Рибколгоспу ОСОБА_8 - ОСОБА_9 .

Так, 10.02.2016 до Обухівського ВП ГУПП в Київській області надійшла заява Трипільського сільського голови ОСОБА_10 , згідно якої встановлено, що директор КСП «Орія» ОСОБА_9 , вступивши в злочинну змову з посадовими особами ТОВ «Серпень-Груп» (код ЄДРПОУ 31313963 місцезнаходження юридичної особи вул. Промислова, буд. 8. м. Українка. Київська область), а саме засновником ОСОБА_11 , а також керівником ОСОБА_12 , при цьому також будучи засновником вищевказаного товариства, здійснили привласнення майна Територіальної громади с. Трипілля, шляхом вчинення договору купівлі - продажу майна від 07.08.2015, укладених між КСП «Орія» та ТОВ «Серпень Груп», яке не належить КСП «Орія».

20 вересня 2023 року постановою слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_13 вказані земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

27вересня2023 року прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт вказаних земельних ділянок, із забороною відчуження, розпорядження та користування ними, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Колегія суддів вважає рішення слідчого судді про накладення арешту, на земельні ділянки в тому числі із забороною їх відчуження, розпорядження та користування, незаконним та необгрунтованним.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, при вирішенні питання про накладення арешту на вказані земельні ділянки, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користуваннямайном не дотримались.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12016110230000126 про накладення арешту на вказані земельні ділянки, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ними, слідчий суддя дослідив матеріали додані до клопотання та прийшов до висновку, що з метою збереження речових доказів необхідно накласти арешт.

Колегія суддів з таким рішенням слідчого судді погодитись не може, з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

За положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.

Частина 1 ст. 98 КПК України регламентує, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Колегія суддів, звертає увагу на кваліфікацію кримінального правопорушення, щодо якого триває досудове розслідування, враховує зміст об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вказані земельні ділянки не можуть бути речовим доказом під час здійснення досудового розслідування за ч. 1 ст. 364 КК України. В розумінні вимог ст. 98 КПК України вказані земельні ділянки у даному випадку не є об`єктом злочинних посягань, не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а відтак не зберегли сліди чи інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ «Серпень Груп» пояснив, що Київська обласна державна адміністрація своїм розпорядженням №109 від 06.04.2016 року скасувала розпорядження Обухівської райдержадміністрації за № 274 та № 275 від 30.09.2015 року.

В подальшому, на виконання розпорядження КОДА від 06.04.2016 року, Обухівською РДА видано розпорядження №133 від 15.04.2016 року про скасування розпоряджень № 274 та № 275 від 30.09.2015 року.

Крім цього, земельна ділянка площею 1,8226 га, яка виділена на місцевості двома масивами: №1 - земельна ділянка площею 3936,00 метрів квадратних, кадастровий номер 3223188000:01:046:0008, №2 - земельна ділянка площею 14290,00 метрів квадратних, кадастровий номер 3223188000:06:001:0002 та земельна ділянка площею 0,84 га, перебувають у комунальній власності Трипільської сільської ради, а ТОВ «Серпень-груп» є лише їх орендарем, що підтверджується відповідними договорами оренди (а.с.40-46, т. 2).

Разом з тим, голова Рибколгоспу «Пролетарська Правда» ОСОБА_8 , при якому відбувались розпаювання і реорганізації колгоспу, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть (а.с. 26, т. 2).

Окрім того, акціонери ЗАТ «Риболовецьке господарство села Трипілля», яке реорганізоване у ПАТ «Риболовецьке господарство села Трипілля», жодних претензій фінансового (майнового) характеру щодо розпаювання майна Рибколгоспу «Пролетарська Правда» не мають, що підтверджується їх особистими заявами (а.с. 63-169, т. 2).

За таких обставин колегія суддів не може погодитись з висновком слідчого судді про доцільність накладення арешту на зазначене майно, оскільки вказані земельні ділянки у даному випадку не відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що ТОВ «Серпень Груп» та його посадові особи не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні, а накладений арешт на земельні ділянки позбавляє Товариство можливості користуватися та розпоряджатися належним йому на праві користування майном, що унеможливлює їх фінансово - господарську діяльність, а тому фактично блокує роботу.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна земельних ділянок, здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право на користування майном здійснено без законних на те підстав.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що на вказані органом досудового розслідування земельні ділянки не може бути накладено арешт у вказаному кримінальному провадженні за наведених підстав. Не містить таких даних щодо обставин кримінального провадження і оскаржувана ухвала слідчого судді.

Прокурором не доведено необхідність накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні можливе його використання.

Прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права користування завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

За положеннями ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на вказане майно не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «Серпень Груп», яке користується вказаними земельними ділянками на підставі договору оренди, потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами третьої особи, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна, а апеляційна скарга представника задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання органу досудового розслідування за недоведеності необхідності арешту майна.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Серпень - груп» - адвоката ОСОБА_5 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 29 вересня 2023 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні-прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:01:046:0008, площею 0,3936 га, та земельну ділянку з кадастровим номером 3223188000:06:001:0002, площею 1,429 га, що розташовані за адресою: Київська області, Обухівський район, село Трипілля, вулиця Франка, власником яких є Трипільська сільська рада, код ЄДРПОУ 04361433, та право на довгострокове користування земельною ділянкою (49 років) належить ТОВ «Серпень-Груп», код ЄДРПОУ 04361433, з забороною їх відчуження, розпорядження та/або користування.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16

Єдиний унікальний № 759/18637/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_17

Провадження № 11сс/824/6824/2023 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК