Постанова

від 13.11.2023 по справі 760/27992/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/27992/21 Головуючий у суді І інстанції Оксюта Т.Г.

Провадження № 33/824/5287/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Голуб С.А., перевірившиматеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 472 Митного кодексу України,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19 листопада 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 314 998,38 грн на користь держави, а також конфісковано в дохід держави безпосередні предмети порушення митних правил.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 26 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій порушила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивоване тим, що в судовому засіданні 19 листопада 2021 року оскаржувану постанову ухвалено без її участі, належні докази направлення судом постанови на її адресу відсутні, а про постанову їй стало відомо 27 вересня 2023 року, коли вона прийшла до суду та вперше отримала копію постанови суду та матеріалів справи до неї.

Перевіривши матеріали справи та аргументи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.

При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Тобто, причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку із обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не брала участі у розгляді судом першої інстанції справи про адміністративне правопорушення, засобами поштового зв`язку копію постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності не отримувала, однак 26 липня 2023 року особисто подала до суду заяву про видачу копії рішення та ознайомлення з матеріалами справи.

На вказаній заяві мітиться розписка ОСОБА_1 без дати про ознайомлення зі справою та отримання копії постанови (а.с. 180-181).

Посилання в апеляційній скарзі на отримання оскаржуваної постанови суду, копія якої долучена до апеляційної скарги з датою засвідчення районним судом 26 вересня 2023 року, саме 27 вересня 2023 року є необґрунтованими, адже якщо враховувати зазначену дату отримання постанови суду першої інстанції, то останнім днем їїапеляційного оскарження є 09 жовтня 2023 року з урахуванням того, що 07 та 08 жовтня 2023 року були вихідними днями.

Разом з тим, апеляційну скаргу подано 26 жовтня 2023 року, тобто після закінчення передбаченого законом десятиденного строку на її оскарження.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не надано логічного та зрозумілого пояснення тому, що перешкоджало ОСОБА_1 після отримання постанови суду реалізувати своє право на апеляційне оскарження цього судового рішенняпротягом встановленого законом десятиденного строку і доказів того, що вона вживала відповідних заходів, спрямованих на захист своїх прав та інтересів не надано.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справи «Олександр Шевченко проти України» 26 квітня 2007 року, справа «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом зазначеного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України»).

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності та співставленні, апеляційний суд вважає, що такі причини є неповажними, а відтак відмовляє у поновленні процесуального строку та з підстав, передбачених ч. 2 ст. 294 КУпАП, повертає апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року у справі про адміністративне правопорушення№ 760/27992/21 відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 472 Митного кодексу України разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Голуб