Рішення

від 08.08.2023 по справі 909/552/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.08.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/552/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Матенчук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Брошнівське лісове господарство"

(вул. Січових Стрільців, 225, с. Спас, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77611)

до Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго"

(вул. Проценка, 3, смт. Рожнятів, Калуський район, Івано-Франківська область, 77600)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Калуської районної державної адміністрації

(вул. Шевченка, 6, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300)

про стягнення 1 231 434,32 грн заборгованості

за участю:

представника позивача: Іванейко Н.М. (самопредставництво);

представника відповідача: не з`явилися;

представника третьої особи: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Брошнівське лісове господарство" (далі - ДП "Брошнівське лісове господарство", позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго" (далі - ДП "Рожнятівтеплокомуненерго", відповідач) про стягнення 1 231 434,32 грн заборгованості (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.11.2022 №04-01/314 (щодо зменшення позовних вимог)), з яких:

- 1 004 433,42 грн основної заборгованості;

- 203 307,29 грн інфляційних втрат;

- 23 693,61 грн суми 3% річних;

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 18 713,09 грн судового збору.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

08.08.2022 до суду надійшла заява позивача від 02.08.2022 №04-01/205 (вх.№10124/22) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.09.2022, про що представники сторін повідомлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв`язку.

02.09.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 26.08.2022 №20 (вх.№11516/22), в якому відповідач визнав суму основної заборговності, а в частині нарахованих інфляційних втрат та 3% річних просив суд в позові відмовити.

22.09.2022 підготовче засідання не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою судді працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 30.09.2022 сторони повідомлені про те, що наступне підготовче засідання відбудеться 12.10.2022.

12.10.2022 у підготовчому засіданні взяли участь представники обох сторін; представник відповідача не заперечив проти наявності суми основної заборгованості; судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.10.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

21.10.2022 до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог від 20.10.2022 №04-01/293 (вх.№13914/22), в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 1 004 433,42 грн основної заборгованості, 183 132,74 грн втрат від інфляції та 16 428,67 грн суми 3% річних.

24.10.2022 у підготовчому засіданні з`явилась представник позивача, якою подано клопотання про відкликання заяви про зменшення позовних вимог у зв`язку з подальшим поданням нової заяви (вх.№14286/22); судом відкладено підготовче засідання на 09.11.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

Враховуючи те, що учасники справи не позбавлені процесуального права на відкликання заяв з процесуальних питань чи їх частини (ст. 169 ГПК України), в т.ч. шляхом заміни одного клопотання іншим, клопотання про зменшення позовних вимог підлягає залишенню без розгляду.

07.11.2022 до суду від представника відповідача надійшла заява від 02.11.2022 №19 (вх.№14574/22) про залучення Калуської районної державної адміністрації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

09.11.2022 у підготовчому засіданні представники обох сторін не з`явились; судом відкладено розгляд клопотання відповідача від 02.11.2022 №19 (вх.№14574/22 від 07.11.2022) про залучення третьої особи та відкладено підготовче засідання на 23.11.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

14.11.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання від 02.11.2022 №20 (вх.№15476/22), в якому просив не нараховувати інфляційні втрати та 3% річних.

23.11.2022 підготовче засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою втратою судді працездатності.

08.12.2022 до суду від позивача надійшло:

- заява про уточнення позовних вимог від 08.11.2022 №04-01/314 (вх.№16852/22), в якій позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 1 004 433,42 грн основної заборгованості, 203 307,29 грн втрат від інфляції та 23 693,61 грн суми 3% річних;

- клопотання від 22.11.2022 №04-01/328 (вх.№16841/22) про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 12.01.2023 сторони повідомлені про те, що наступне підготовче засідання відбудеться 01.02.2023.

Іншою ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.01.2023 залучено Калуську районну державну адміністрацію (далі - Калуська РДА, третя особа) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; зобов`язано позивача у п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали направити третій особі копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суту; зобов`язано третю особу у п`ятиденний строк з дня отримання позовної заяви надати суду письмові пояснення у справі, копії яких направити всім учасникам справи.

01.02.2023 у підготовчому засіданні представники обох сторін та третьої особи не з`явилися, судом прийнято зменшення позовних вимог та встановлено, що предметом позову у справі є стягнення 1 004 433,42 грн основної заборгованості, 203 307,29 грн інфляційних втрат та 23 693,61 грн 3% річних; відкладено підготовче засідання на 27.02.2023 (відповідні ухвали занесено до протоколу судового засідання).

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 01.02.2023 учасники процесу повідомлені про те, що наступне підготовче засідання відбудеться 27.02.2023.

27.02.2023 у підготовчому засіданні взяла участь представник позивача; судом закрито підготовче провадження та здійснено перехід до розгляду справи по суті; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 27.03.2023 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

27.03.2023 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулось у зв`язку з тимчасовою втратою судді працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 24.05.2023 учасники процесу повідомлені про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 07.06.2023.

06.06.2023 до суду від Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Брошнівське лісове господарство" (далі ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Брошнівське лісове господарство") надійшло клопотання від 02.06.2023 №04-01/202 (вх.№6666/23) про заміну позивача - ДП "Брошнівське лісове господарство" на його правонаступника - ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Брошнівське лісове господарство".

07.06.2023 судове засідання з розгляду справи по суті не відбулось у зв`язку із тимчасовою втратою судді працездатності.

Ухвалою-повідомленням про судове засідання від 11.07.2023 учасники процесу повідомлені про те, що наступне судове засідання з розгляду справи по суті відбудеться 08.08.2023.

08.08.2023 у судовому засіданні з розгляду справи по суті взяла участь представник позивача, яка підтримала позовні вимоги у повному обсязі; судом оголошено перерву з 12:40 до 15:30.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.08.2023 задоволено клопотання ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Брошнівське лісове господарство" про заміну позивача та замінено позивача - ДП "Брошнівське лісове господарство" його правонаступником - ДСГП "Ліси України" в особі Філії "Брошнівське лісове господарство".

За наслідками розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позиції сторін

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договорів продажу лісопродукції відповідач не здійснив оплату за поставлений позивачем товар, в зв`язку з чим утворилась заборгованість за відпущений товар, на яку позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних.

Як на правову підставу позову позивач посилається, зокрема на ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Позиція відповідача. У відзиві на позовну заяву відповідач визнає лише суму основної заборгованості, при цьому посилається на те, що у нього відсутня можливість погасити таку заборгованість у зв`язку із тим, що з 01.01.2022 відповідач не проводить фінансово-господарську діяльність, не має майна (котелень), за рахунок якого відповідач може отримувати прибуток. Зазначена заборгованість виникла внаслідок наявності заборгованості перед відповідачем з різниці в тарифах на теплову енергію за період 2017-2020 р.р. у розмірі 3 780 400,00 грн.

Крім того, у клопотанні від 02.11.2022 №20 відповідач вказував, що на фінансовий стан підприємства вплинуло введення карантинних обмежень (з 11 котелень працювали лише 2 котельні закладів охорони здоров`я), що, на думку відповідача, є форс-мажорними обставинами та їх наявність звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов`язань. У зв`язку з чим, відповідач просив не нараховувати інфляційні втрати та 3% річних.

Позиція третьої особи. Третя особа у встановлений судом відповідно до ГПК України строк письмових пояснень не надала. У жодне з судових засідань свого уповноваженого представника не направила, хоча належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від учасників справи до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом

17.06.2020 Рожнятівською районною радою Івано-Франківської області винесено розпорядження №25/р Про склад комісії з передачі приміщень котельні, яким затверджено склад комісії з передачі приміщень котелень Перегінської ЗОШ І-ІІІ ст. №1, Перегінської ЗОШ І-ІІІ ст. №2, Рівнянської ЗОШ І-ІІІ ст., Цінівської ЗОШ І-ІІІ ст., Нижньоустинської ЗОШ І-ІІІ ст. та Сваричівської ЗОШ І-ІІІ ст., що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ Рожнятівського району, з балансу відповідача - ДП "Рожнятівтеплокомуненерго" на баланс відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації; зобов`язано комісію у місячний термін провести передачу відповідного майна на баланс відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації без набуття на нього права власності та оформити відповідні акти приймання-передачі приміщень (а.с. 157).

20.10.2020 Рожнятівською районною радою Івано-Франківської області прийнято рішення №780-36/2020 Про безоплатну передачу майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ Рожнятівського району у власність громади смт Рожнятів, яким вищезазначене майно зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ Рожнятівського району передано у власність територіальної громади смт Рожнятів (а.с. 158).

10.12.2020 Рожнятівська районна державна адміністрація звернулася до позивача - ДП "Брошнівське лісове господарство" з гарантією внесення відповідача - ДП "Рожнятівтеплокомуненерго" оплати за спожиту теплову енергію в опалювальному періоді 2020-2021 років для погашення заборгованості за поставлені дрова, перед ДП "Брошнівське лісове господарство" (лист №450/01-021/007 від 10.12.2020; а.с. 141).

02.09.2021 між ДП "Брошнівське лісове господарство" (продавець) та ДП "Рожнятівтеплокомуненерго" (покупець) укладено договір №756 (далі договір №1) (а.с. 8, 73).

Умови договору №1 такі.

Продавець відповідно до цього договору зобов`язується відпустити покупцю лісопродукцію з верхнього складу в кількості 500,00 куб. м за цінами:

- деревина дров`яна непромислового використання група 3 (породи ялина, ялиця, кедр, осика, липа, акація, тополя, верба) за ціною 600,00 грн з ПДВ за один куб. м;

- деревина дров`яна непромислового використання група 2 (породи вільха, сосна) за ціною 600,00 грн з ПДВ за один куб. м;

- деревина дров`яна непромислового використання група 1 (дуб, бук, береза, ясень, граб, клен, в`яз, модрина, явір) за ціною 660,00 грн з ПДВ за один куб. м (п. 1 договору №1).

Загальна сума договору 330 000,00 грн з ПДВ (п. 2 договору№1).

Покупець зобов`язується оплатити вартість лісопродукції у розмірі та в порядку передбаченим цим договором (п. 3 договору №1).

Розрахунок між сторонами за лісопродукцію здійснюється за кожну партію товару протягом 15 робочих днів з дня отримання товару (п. 4 договору №1).

Відвантаження лісопродукції проводиться на верхньому складі продавця (п. 5 договору №1).

Додаткові умови: прийомка лісопродукції по кількості та якості проводиться під час завантаження на транспорт покупця (п. 6 договору №1).

За невиконання сторонами умов, обумовлених п. 6 даного договору, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (п. 7 договору №1).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 10 договору №1).

06.10.2021 між ДП "Брошнівське лісове господарство" (продавець) та ДП "Рожнятівтеплокомуненерго" (покупець) укладено договір №897 (далі договір №2) (а.с. 9, 74).

Умови договору №2 такі.

Продавець відповідно до цього договору зобов`язується відпустити покупцю лісопродукцію з верхнього складу в кількості 1 500,00 куб. м за цінами:

- деревина дров`яна непромислового використання група 3 (породи ялина, ялиця, кедр, осика, липа, акація, тополя, верба) за ціною 672,00 грн з ПДВ за один куб. м;

- деревина дров`яна непромислового використання група 2 (породи вільха, сосна) за ціною 672,00 грн з ПДВ за один куб. м;

- деревина дров`яна непромислового використання група 1 (дуб, бук, береза, ясень, граб, клен, в`яз, модрина, явір) за ціною 732,00 грн з ПДВ за один куб. м (п. 1 договору №2).

Загальна сума договору 1 100 000,00 грн з ПДВ (п. 2 договору №2).

У решті умови договору №2 тотожні умовами договору №1.

Відповідно до довіреностей серії АА №31 від 01.09.2021, серії АА №33 від 01.10.2021, серії АА №36 від 01.11.2021, серії АА №37 від 01.12.2021 ДП "Рожнятівтеплокомуненерго" уповноважило Бігуна Валерія Васильовича на отримання від ДП "Брошнівське лісове господарство" цінностей (дров паливних) (а.с. 10-13, 75-78).

На виконання вимог вищезазначених договорів, позивач поставив відповідачу лісопродукцію на суму 1 015 541,00 грн, про що свідчать товарно-транспортні накладні (а.с. 19-61, 84-126).

11.02.2022 позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою №04-01/34, з проханням погасити заборгованість на суму 1 104 433,42 грн, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договорами №86 від 01.02.2021, №172 від 04.03.2021, а також договорами №1 та №2 (а.с. 14-16, 79-81).

14.02.2022 між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2022 по 14.02.2022, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену лісопрдукцію становила 1 104 433,42 грн (а.с. 17, 82).

06.06.2022 між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 14.02.2022 по 06.06.2022, згідно з яким відповідач сплатив на рахунок позивача 100 000,00 грн та заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену лісопродукцію становить 1 004 433,42 грн (а.с. 18, 83).

У зв`язку з несплатою заборгованості в добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом за захистом свого порушеного права на отримання оплати за поставлений товар (лісопродукцію).

Відповідач - ДП «Рожнятівтеплокомуненерго» у відзиві на позов та листі від 13.10.2022 №23, адресованому позивачу, визнав заборгованість та просив не нараховувати інфляційні втрати та 3% річних (а.с. 138-140, 155-156).

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення

Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Також п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також ч. 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу виконання договорів №756 від 02.09.2021 та №897 від 06.10.2021, предметом яких є купівля-продаж лісопродукції, відвантаження якої проводиться на верхньому складі продавця.

Отже, укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами поставки.

Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договорами поставки.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

ІІ. Щодо поставки та оплати товару

2.1.1. Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

2.1.2. Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України, яка визначає момент виконання обов`язку продавця передати товар, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як було зазначено вище, договорами передбачено відвантаження лісопродукції відповідачу на верхньому складі продавця (позивача).

2.1.3. Факт отримання від позивача товару (лісопродукції) відповідачем підтверджується товарно-транспортними накладними (ТТН-ліс) та не заперечується відповідачем.

2.2.1. За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

2.2.2. Укладеними між сторонами договорами №1 та №2 визначено, що розрахунок між сторонами за лісопродукцію здійснюється за кожну партію товару протягом 15 робочих днів з дня отримання товару (п. 4 договорів №1, №2).

Отже, зазначеними договорами встановлений інший строк оплати товару, ніж визначений в ч. 1 ст. 692 ЦК України, а саме передбачена можливість відтермінування оплати товару (лісопродукції) на 15 робочих днів з дня отримання товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вказане вище, у відповідача після поставки позивачем товару з`явився обов`язок протягом 15 робочих днів внести оплату за поставлений товар.

2.2.3. Відповідно до підписаного та скріпленого печатками сторін акта звірки взаємних рахунків, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену лісопродукцію (паливні дрова) станом на 06.06.2022 становить 1 004 433,42 грн (а.с. 18, 83).

У силу ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Така ж заборгованість у розмірі 1 004 433,42 грн визнана відповідачем під час розгляду справи у відзиві на позовну заяву (а.с. 138-140), у листі від 13.10.2022 №23 (а.с. 155-156).

2.3. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення основного зобов`язання у розмірі 1 004 433,42 грн заборгованості за отриманий товар (лісопродукцію).

III. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних

3.1. Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Таким чином, у разі настання прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, у кредитора виникає право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

3.2. З поданого суду розрахунку вбачається, що позивачем за період з 01.02.2022 по 30.09.2022 нараховано відповідачу 203 307,29 грн втрат від інфляції та за період 26.01.2022 по 08.11.2022 - 23 693,61 грн суми 3% річних.

Враховуючи те, що остання поставка товару була здійснена 31.12.2021, її оплата мала бути проведена до 25.01.2022 включно. Отже, періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних визначені позивачем правильно.

Також судом встановлено, що правильними є проведені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, оскільки відповідають розрахункам, здійсненим судом.

3.3. Посилання відповідача на форс-мажорні обставини (введення карантинних обмежень COVID-19) як на підставу для відмови у стягненні інфляційних втрат та 3% річних суд визнаються судом необґрунтованими з огляду на таке.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.

Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.

Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20), а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.

Відповідні висновки викладені в п. 75, 76 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №906/540/22.

Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб (абз. 3 ч .3 ст. 14 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні").

Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Однак, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (п. 80 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №906/540/22).

Отже, судом враховано, що сторона, яка посилається на форс-мажор, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

При цьому судами бере до уваги те, що станом на момент укладення договорів між сторонами карантин вже був запроваджений, а тому це не було непередбачуваною (неочікуваною) обставиною для його сторін.

Таким чином, відповідачем не доведено суду жодними доказами, яким чином непереборні обставини, якими в даному випадку є карантин, унеможливлюють виконання ним зобов`язань за договором.

Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21.

3.4. Також не можуть бути враховані судом як обставини, які звільняють від відповідальності, посилання відповідача на те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" від 16.12.2020 №1635-р Калуська РДА (третя особа у справі) є правонаступником Рожнятівської РДА, яка в свою чергу мала зобов`язання перед відповідачем - ДП "Рожнятівтеплокомуненерго", а саме у відшкодуванні 3 780 400,00 грн різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, які затверджувались Рожнятівською районною радою за погодженням з Рожнятівською РДА, за період з 2017 по 2020 роки, а лісопродукцію (паливні дрова) за договорами №1 та №2 відповідач купував у позивача для виробництва котельнями, які перебували на балансі відповідача, теплової енергії та її постачання бюджетним установам Рожнятівського району (закладам медицини, освіти, культури тощо).

Водночас зазначені обставини мають бути предметом самостійного позову відповідача за захистом його порушеного права.

3.5. На підставі наведеного позовні вимоги про стягнення 203 307,29 грн втрат від інфляції та 23 693,61 грн суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

IV. Інші аспекти

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Положеннями ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що у даному випадку має місце прострочення відповідача.

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У відповідності до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Серявін та інші проти України" зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд вважає, що вичерпно дослідив всі істотні питання, що виникли при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновок суду

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18 713,09 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1399 від 20.07.2022 (а.с. 129).

У відповідності до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України задоволення позову обумовлює покладення таких судових витрат на відповідача.

Інші судові витрати сторони до відшкодування суду не заявляли.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 129, 165, 178, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Брошнівське лісове господарство» до Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго" про стягнення 1 231 434,32 грн заборгованості - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Рожнятівтеплокомуненерго" (вул. Проценка, 3, смт. Рожнятів, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77600, ідентифікаційний код 22198020) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Брошнівське лісове господарство» (вул. Січових Стрільців, 225, с. Спас, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77624, ідентифікаційний код 44980563) 1 004 433,42 грн (один мільйон чотири тисячі чотириста тридцять три гривні 42 копійки) заборгованості за відпущений товар, 203 307,29 грн (двісті три тисячі триста сім гривень двадцять дев`ять копійок) втрат від інфляції, 23 693,61 грн (двадцять три тисячі шістсот дев`яносто три гривні шістдесят одну копійку) суми 3% річних та 18 713,09 грн (вісімнадцять тисяч сімсот тринадцять гривень дев`ять копійок) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.11.2023.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва