Рішення

від 10.10.2023 по справі 910/1546/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2023Справа № 910/1546/22

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Конон В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/1546/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Медіа" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 11; ідентифікаційний код: 33295632)

до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код: 00032767)

про визнання недійсним та скасування рішення

За участі представників сторін:

Від позивача: не прибув;

Від відповідача: Пащенко М. В. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старлайт Медіа» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України № 187-р/тк від 21.12.2021 у справі № 143-26.13/74-20 є незаконним та винесеним з порушенням вимог чинного законодавства, з огляду на що позивач просить суд визнати недійсним та скасувати зазначене рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 (суддя Картавцева Ю.В.), яке залишено без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 позивач звернувся до суду касаційної інстанції з відповідною касаційною скаргою.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.03.2023 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Так, у постанові від 09.03.2023 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав наступне:

- що форма документу не може превалювати над його змістом. З`ясовуючи зміст документа, необхідно виходити з його буквального та логічного змісту;

- що суду, насамперед, слід було встановити зміст документа вих. від 13.03.2020 № 13/03-20, який надійшов до АМКУ від ТОВ «Старлайт Медіа» в аспекті поставлених Антимонопольним комітетом України питань, власника/власників (володільця) запитуваної інформації, змісту відповіді на питання, що міститься у пункті 1.4 вимоги; перевірити, чи були в АМКУ визначені законом підстави вважати такий документ, виходячи з його змісту, виключно клопотанням про продовження строку надання інформації на Вимогу до 30.04.2020;

- що суди мають встановити правильність кваліфікації АМКУ дій ТОВ «Старлайт Медіа» саме за пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (не подання інформації на вимогу Комітету);

- що судами попередніх інстанцій не встановлено, чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин приписи статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з урахуванням її змісту; чи може бути у даному випадку спрямований обмін інформацією у Групі між суб`єктами господарювання (про необхідність якого (обміну) зазначає АМКУ) на запобігання вчиненню порушення законодавства про захист економічної конкуренції цими суб`єктами господарювання (тобто учасниками самої Групи); чи пов`язаний розгляд справи № 143-26.13/27-17 про порушення ТОВ «ЗЕОНБУД» законодавства про захист економічної конкуренції з учасником (учасниками) Групи та, відповідно, чи зобов`язані учасники Групи, у даному випадку, забезпечувати обмін інформацією між собою (як про це зазначає АМКУ), а позивач - бути володільцем запитуваної АМКУ інформації.

22.03.2023 справа надійшла до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи, проведеного 22.03.2023, справа передана судді Бондаренко - Легких Г.П.

29.03.2023 суд ухвалою прийняв справу до свого провадження, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 25.04.2023.

11.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив.

У судовому засіданні 25.03.2023 суд на місці ухвалив оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 30.05.2023.

26.04.2023 до суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

04.05.2023 до суду від відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

30.05.2023 до суду від позивача надійшли пояснення на відзив.

У судовому засіданні 30.05.2023 суд на місці ухвалив заяву про збільшення позовних вимог прийняти до матеріалів справи як додаткові пояснення та оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні до 11.07.2023.

20.06.2023 до суду від відповідача надійшли пояснення.

11.07.2023 до суду від позивача надійшли пояснення.

У судовому засіданні 11.07.2023 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 12.09.2023.

У судовому засіданні 12.09.2023 суд, заслухавши вступне слово представників сторін, на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні по суті справи до 10.10.2023 для дослідження док азів у справі.

У судове засідання 10.10.2023 прибув представник відповідача, позивач або його уповноважений представник не прибув, про причини неявки суд не повідомляв (про час та і місце розгляду справи був повідомлений під розписку). Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши виступ у судових дебатах представника відповідача, який просив відмовити у задоволенні позовних вимог,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору.

21.12.2021 Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, АМКУ, відповідач) прийнято рішення № 187-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), яким постановлено:

1) визнати, що товариство з обмеженою відповідальністю «Старлайт Медіа» (ідентифікаційний код юридичної особи 33295632) вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 02.03.2020 № 143-29/06-3137 у встановлений ним строк;

2) за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «Старлайт Медіа» штраф у розмірі 336 373 (триста тридцять шість тисяч триста сімдесят три) гривні.

Під час прийняття Рішення Комітет виходив з наступного.

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи № 143-26.13/27-17 про порушення ТОВ «Зеонбуд» законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку телекомунікаційних послуг із розповсюдження в цифровому форматі (стандарт DVB-T2 (MPEG-4)) телевізійних програм загальнонаціональних телерадіоорганізацій, ТОВ «Старлайт Медіа» було надіслано вимогу державного уповноваженого Комітету від 02.03.2020 № 143-29/06-3137 (далі по тексту Вимога від 02.03.2020), в якій відповідно до статей 3, 7, 16, 22 та 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вимагалося до 13.03.2020 надати Комітету відповідні відомості, копії документів та пояснення.

Одночасно у вимозі від 02.03.2020 №143-29/06-3137 зазначалось, що відповідно до пунктів 13, 14, 15 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дії з неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації Комітету визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену статтею 52 цього Закону.

Також у вимозі зазначалось, що відповідно до статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкти господарювання, пов`язані відносинами контролю, зобов`язані забезпечувати обмін інформацією між собою та вживати інших заходів у такий спосіб та в такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Невиконання суб`єктами господарювання вимог щодо обміну інформацією не звільняє від відповідальності інших, пов`язаних з ними суб`єктів господарювання, яким повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших заходів, необхідних для виконання вимоги уповноваженого органу Комітету.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303504692631 Вимогу від 02.03.2020 було вручено 05.03.2020.

Листом від 13.03.2020 № 13/03-20 (вх. № 8-06/3366 від 16.03.2020) ТОВ «Старлайт Медіа» звернулося до Комітету з клопотанням про продовження строку надання інформації на вимогу від 02.03.2020 до 30.04.2020.

Листом від 20.03.2020 № 143-29/06-4116 Комітет продовжив ТОВ «Старлайт Медіа» строк надання відповідних відомостей, копій документів та пояснень на Вимогу від 02.03.2020 до 15.04.2020.

Втім, Комітет у Рішенні зазначає, що у встановлений строк, а саме до 15.04.2020, належних відомостей, копій документів та пояснень на Вимогу від 02.03.2020 ТОВ «Старлайт Медіа» Комітету не надало.

19.11.2020 Комітет надіслав вимогу № 143-26.13/06-15867 до АТ «Укрпошта» про надання інформації та пояснень щодо належного вручення вимоги від 02.03.2020 відповідачеві.

Листом від 25.11.2020 № 33-Б-11084 (зареєстрований у Комітеті 27.11.2020 за № 8-06/1232-кі) АТ «Укрпошта» повідомило, що «…рекомендований лист № 0303504692631 на адресу ТОВ «Старлайт Медіа» надійшов до відділення поштового зв`язку (надалі по тексу - ВПЗ) № 54 м. Київ 05.03.2020. Лист вручений працівнику ТОВ «Старлайт Медіа» Росинській В.С. 05.03.2020 під підпис…».

Як підтвердження вручення поштового відправлення №0303504692631 АТ «Укрпошта» також надало копію витягу з книги для запису рекомендованих поштових відправлень форма № 8.

Разом із цим на розпорядження про початок розгляду справи № 143-26.13/74-20 ТОВ «Старлайт Медіа» листом від 03.09.2020 № 2-03/09-20 (вх. № 8-01/11433 від 07.09.2020) повідомило: «ТОВ «СТАРЛАЙТ МЕДІА підтверджує, що 05.03.2020 отримало вимогу державного уповноваженого Комітету від 02.03.2020 № 143-29/06-3137 (далі - Вимога), в якій відповідно до статей 3, 7, 16, 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вимагалося до 13.03.2020 надати Антимонопольному комітету України належні відомості, копії документів та пояснення. Група StarLightMedia перебуваючи у дистанційному форматі роботи у зв`язку з карантином, спричиненим COVID - 19, підготувала запитувані відомості, копії документів та пояснення та ТОВ «СТАРЛАЙТ МЕДІА» надало їх. ТОВ «СТАРЛАЙТ МЕДІА» листом від 13.03.2020 № 13/03-20 зверталось до Комітету з клопотанням про продовження строку надання інформації та документів на вимогу від 02.03.2020 до 30.04.2020. Товариство обґрунтувало клопотання тим, що не є власником переважної більшості інформації та документів, які вимагаються відповідно до Вимоги, та необхідністю звернення до телерадіоорганізацій, які входять до складу групи StarLightMedia, для отримання запитуваної інформації. 03.04.2020 ТОВ «СТАРЛАЙТ МЕДІА» листом за вих. № 03/04-20 направило запитувану інформацію та копії усіх виявлених документів на вимогу АМКУ (копія листа додається). У зв`язку з цим, ТОВ «СТАРЛАЙТ МЕДІА» просить врахувати ці пояснення при збиранні та аналізі доказів та керуючись ст. 48, 49 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», та закрити провадження у справі».

18.03.2021 Комітет надіслав повторну вимогу № 145-26.13/06-4112 до ТОВ «Старлайт Медіа» щодо надання копій підтвердних документів про направлення Товариством листа від 03.04.2020 № 03/04-20 (повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу; розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Листом від 26.03.2021 № 26/03-21 (вх. № 8-06/4249 від 29.03.2021) ТОВ «Старлайт Медіа», зокрема, повідомило Комітет, що направлення відповіді на вимогу від 02.03.2020 могло бути здійснено простим листом, що не заборонено законом. У зв`язку з чим, вказані у вимозі АМКУ підтвердні документи, які могли бути в наявності Товариства виключно при відправленні цінним або рекомендованим листом, відсутні.

Оскільки, Комітет не отримував листа позивача від 03.04.2020 № 03/04-20, Комітет дійшов висновку, що дії ТОВ «Старлайт Медіа», які полягали в неподанні інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого Комітету від 02.03.2020 № 143-29/06-3137 у встановлений ним строк, становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (не подання інформації на Вимоги Комітету).

ТОВ «Старлайт Медіа» вважає, що рішення Антимонопольного комітету України № 187-р/тк від 21.12.2021 у справі № 143-26.13/74-20 є незаконним та винесеним з порушенням вимог чинного законодавства, з огляду на що просить суд визнати недійсним та скасувати зазначене рішення.

2. Предмет позову.

Предметом позову є вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним та скасування рішення ТАК АМКУ від 21.12.2021 №187-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) відповідач неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, а саме: обсяг інформації, яка вимагалась для надання на вимогу державного уповноваженого Комітету від 02.03.2020 №143-29/06-3137 та факт часткового надання інформації позивачем листом від 13.03.2020 №13/03-20 (вх. №8-06/3366 від 16.03.2020), зокрема надання позивачем відповіді на пункт 1.4. вимоги;

(2) відповідач не довів обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, а саме щодо повного не подання інформації позивачем у встановлені Комітетом строки, як те передбачено пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а отже не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого прийшов до хибних висновків;

(3) у відповідача відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при направленні вимоги від 02.03.2020 №143-29/06-3137 позивачу та винесенні оскаржуваного рішення, оскільки позивач не пов`язаний відносинами контролю з ТОВ «Зеонбуд», а отже у позивача не вникло обов`язку надавати відповідачеві запитувану інформацію.

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

(1) листом від 13.03.2020 №13/03-20 позивачем не було надано відповіді на пункт 1.4. вимоги державного уповноваженого Комітету від 02.03.2020 №143-29/06-3137, оскільки відповідь, що викладена у листі позивача є узагальненою та не розкриває суті поставленого Комітетом запитання та не може вважатися частковим наданням інформації на Вимогу Комітету;

(2) отже, Комітет дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про вчинення позивачем порушення передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації, а не порушення передбаченого пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді подання інформації в неповному обсязі;

(3) ТОВ «Старлайт Медіа» є засновником та власником у розмірі 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «Телеканал СТБ» та ТОВ «Новий канал». Отже, Комітет з метою отримання консолідованої інформації від медіа групи StarlightMedia щодо укладених з ТОВ «Зеонбуд» договорів, пов`язаних з діяльністю на ринку телекомунікаційних послуг - було надіслано відповідну вимогу від 02.03.2020 саме позивачу. Відтак, Комітет правомірно застосував приписи статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при винесення оскаржуваного рішення.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Рішення АМКУ, яким дії позивача кваліфіковано за ознаками пункту 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді неподання інформації АМКУ на вимогу державного уповноваженого АМКУ від 02.03.2020 №143-29/06-3137 у встановлений ним строк, у зв`язку з чим, на ТОВ «Старлайт Медіа» АМКУ накладено штраф.

Разом з тим, враховуючи вказівки Верховного Суду, що зазначені в постанові від 09.03.2023, господарський суд при новому розгляді справи має надати відповіді на такі ключові питання:

- з огляду на зміст відповіді позивача на вимогу від 02.03.2020 в листі від 13.03.2020 №13/03-20 чи вірно кваліфіковано відповідачем дії позивача за ознаками пункту 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» як «неподання інформації», а не пункту 14 вказаної статті як «подання інформації в неповному обсязі», оскільки суду належить оцінити чи не було в листі від 13.03.2020 частково надано інформацію на Вимогу АМК та чи вірно АМК оцінило даний лист від 13.03.2020 тільки як клопотання про продовження строку на надання інформації на Вимогу Комітету?

- чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин приписи статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції»?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями статей 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом; невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність; суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання. Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Органи АМК в процесі реалізації своїх повноважень мають законне право вимагати не лише документи, а й інформацію, яка потрібна їм для виконання покладених на них завдань, причому зміст, обсяг та характер такої інформації законодавчими приписами, зокрема, статтями 22 та 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» не визначено та обмежено лише дійсною та об`єктивною необхідністю для виконання завдань органу («статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань»).

Отже, Антимонопольний комітет України та його органи для реалізації основного завдання, визначеного у статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції (пункт 1 статті 3) відповідно до повноважень, передбачених, зокрема, пунктами 4, 5 частини першої статті 7, статей 12, 22, 22-1 цього Закону, положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» може витребувати інформацію, пов`язану з дослідженням наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб`єктами господарювання, якщо вона є дійсною та об`єктивною необхідністю для виконання завдань органу.

Як встановлено судом вище, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи № 143-26.13/27-17 про порушення ТОВ «Зеонбуд» законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на загальнодержавному ринку телекомунікаційних послуг із розповсюдження в цифровому форматі (стандарт DVB-T2 (MPEG-4) телевізійних програм загальнонаціональних телерадіоорганізацій, ТОВ «Старлайт Медіа» як особі, яка пов`язана з певними Телеорганізаціями, було надіслано вимогу державного уповноваженого Комітету від 02.03.2020 № 143-29/06-3137, в якій відповідно до статей 3, 7, 16, 22 та 22№ Закону України «Про Антимонопольний комітет України» вимагалося до 13.03.2020 надати Комітету відповідні відомості, копії документів та пояснення.

Пункт 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає порушенням законодавства про захист економічної конкуренції неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Таким чином, ненадання інформації у встановлені органом АМКУ строки відповідно до визначеного ним змісту, обсягу та характеру (виходячи з її необхідності для виконання завдань органу) є актом невиконання заснованої на законі вимоги державного органу, що тягне за собою встановлену чинним законодавством відповідальність.

Разом з тим, виконуючи вказівки Верховного Суду при новому розгляді справи 910/1546/22, господарський суд враховує, що форма документу не може превалювати над його змістом. З`ясовуючи зміст документа, необхідно виходити з його буквального та логічного змісту.

Листом від 13.03.2020 № 13/03-20 (вх. № 8-06/3366 від 16.03.2020) ТОВ «Старлайт Медіа» в прохальній частині листа просило Комітет продовжити строк надання інформації на вимогу від 02.03.2020 № 143-29/06-3137 до 30.04.2020, що обґрунтовано тим, що:

- ТОВ «Старлайт Медіа» не є власником переважної більшості інформації та документів, які вимагаються відповідно до вимоги АМКУ;

- організація реалізації комунікацій на відповідному рівні контролю з метою отримання необхідної інформації для надання на вимогу АМКУ потребує значного часового ресурсу;

- дані, які зберігались у ТОВ «Старлайт Медіа» та інших компаній Групи в електронній формі, були пошкоджені внаслідок широкомасштабної кібератаки вірусу, відомого під назвою Petya.A.;

- вимога АМКУ була отримана безпосередньо напередодні тривалих святкових, вихідних та неробочих днів, у зв`язку з якими значна кількість працівників Групи знаходились у відпустках;

- з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та збереження здоров`я працівників, з урахуванням рішень Кабінету Міністрів України, Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, органів місцевого самоврядування співробітників ТОВ «Старлайт Медіа» та інших компаній Групи переведено на дистанційну форму роботи;

- більшість запитуваної інформації (за її наявності) може зберігатись в архівах, доступ до яких у зв`язку із дистанційним режимом роботи є критично складним».

Листом від 20.03.2020 № 143-29/06-4116 Комітет продовжив ТОВ «Старлайт Медіа» строк надання відповідних відомостей, копій документів та пояснень на вимогу від 02.03.2020 №143-29/06-3137 до 15.04.2020. Поряд з цим, позивач наполягає, що листом від 13.03.2020 № 13/03-20, він також частково надав відповідь на поставлені у вимозі від 02.03.2020 №143-29/06-3137 питання, а саме питання пункту 1.4. вимоги, що не враховано Комітетом при винесенні оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу, що з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Встановлюючи зміст листа позивача від 13.03.2020 № 13/03-20 в аспекті поставлених Комітетом питань у вимозі від 02.03.2020 №143-29/06-3137 та відповіді позивача на питання пункту 1.4 вимоги, суд зазначає наступне.

У вимозі від 02.03.2020 №143-29/06-3137 Комітет просив позивача у строк до 13.03.2020 надати відомості, копії документів та пояснення щодо переговорів між ТОВ «Зеонбуд», найбільшими медіа групами України і Концерном РРТ у 2015-2019 роках, про що позивачеві було поставлено 11 питань.

Зокрема, питання 1.4. вимоги стосується надання позивачем пояснень щодо ролі найбільших медіа груп України і Концерну РРТ у встановленні ТОВ «Зеонбуд» тарифів на телекомунікаційні послуги з розповсюдження в цифровому форматі (стандарт DVB-T2 (MPEG-4) телевізійних програм у 2015-2019 роках.

У листі від 13.03.2020 за вих. №13/03-20 щодо питання 1.4. позивач зазначив, що «ТОВ «Старлайт Медіа» відомо, що телерадіокомпанії, які входять в Групу, укладають прямі договори з ТОВ «Зеонбуд», в яких визначаються тарифи (ціна) на телекомунікаційні послуги з розповсюдження в цифровому форматі (стандарт DVB-T2 (MPEG-4)) телевізійних програм. До складу тарифів ТОВ «Зеонбуд» алокує витрати на послуги, які надає Концерн РРТ».

Суд констатує, що встановлення змісту документа, який надходить на вимогу органу АМК в аспекті надання/неповного надання/ненадання інформації на таку вимогу належить до дискреційних повноважень органу АМКУ, водночас дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17.

Втім, у листі позивача від 13.03.2020 за вих. №13/03-20 окрім пояснення того, що телерадіокомпанії (телерадіоорганізації) укладають прямі договори з ТОВ «Зеонбуд», про що АМК і так було відомо, та ТОВ «Зеонбуд» при встановленні тарифів здійснює алокацію витрат на послуги, які надає Концерн РРТ, ТОВ «Старлайт Медіа» не надало цілісну відповідь на жодне з питань Комітету, що були поставлені у вимозі, як і не надало пояснень ролі медіагрупи, до якої входить ряд телеорганізацій, з якими ТОВ "Старлайт Медіа" є пов`язаною особою та надає таким телеорганізаціям послуги щодо забезпечення їх господарської діяльності (що було пояснено представником позивача в судових засіданнях при новому розгляді справи).

Дослідивши зміст листа позивача від 13.03.2020 року за вих. №13/03-20, навіть враховуючи зміст не тільки прохальної частини такого листа, суд вважає, що не можна кваліфікувати викладену в листі інформацію як часткове надання відповіді на Вимогу АМК від 02.03.2020 року.

Для правової кваліфікації спірних правовідносин згідно пункту 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» вирішальним є встановлення саме факту надання або ненадання (як це має місце в даному випадку) інформації на вимогу відповідача.

Як зазначає сам позивач, в своїх поясненнях, що надійшли до суду під час нового розгляду справи (том 3, а.с. 51-58) «алокація» полягає у розподілі витрат.

Також, як підтверджено самим позивачем у листі від 13.03.2020 №13/03-20 ТОВ «Старлайт Медіа» входить до складу медіа групи StarlightMedia. В переліку інших українських юридичних осіб, які входять до групи, є п`ять юридичних осіб, які здійснюють діяльність як замовники - 7 телеканалів, а саме: ТОВ «Телеканал СТБ» (телеканал СТБ), ТОВ «Новий канал» (телеканал Новий канал), ТОВ «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) (телеканали ICTV та ICTV UKRAINE), ТОВ «Телеодин» (телеканали M1 та M2), ТОВ «Хмарочос Медіа» (телеканал ОЦЕ), а також наявні два місцевих телеканали 11 канал та НМЦ (Нікополь).

Комітет зазначає, що позивач володіє 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «Телеканал СТБ» (телеканал СТБ) та ТОВ «Новий канал» (телеканал Новий канал), що жодним чином не заперечується позивачем.

Отже, зі змісту листа позивача від 13.03.2020 за вих. №13/03-20 вбачається, що по суті зазначивши про те, що телерадіокомпанії (телерадіоорганізації), які входять до медіа групи укладають прямі договори з ТОВ «Зеонбуд» та до складу тарифів ТОВ «Зеонбуд» включається розподіл витрат на послуги, які надає Концерн РРТ, позивач лише навів формальну відповідь та жодним чином не систематизував наявну в нього інформацію по поставленому в пункті 1.4. вимоги питанню, хоча б щодо укладених договорів безпосередньо самим позивачем, що є учасником медіа групи та телеканалами, контроль над якими здійснює позивач - з ТОВ «Зеонбуд» та щодо погоджених тарифів на телекомунікаційні послуг з таким товариством.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надаючи формальну відповідь на пункт 1.4. вимоги у листі від 13.03.2020 за вих. №13/03-20, позивач не надав жодної відповіді на поставлені у вимозі від 02.03.2020 №143-29/06-3137 питання Комітету по суті.

Щодо пов`язаності розгляду справи №143-26.13/27-17 про порушення ТОВ «Зеонбуд» законодавства про захист економічної конкуренції з учасником (учасниками) медіа групи StarlightMedia та відповідно застосування приписів статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо обов`язку такого учасника надавати відповідь на вимогу Комітету, суд зазначає наступне.

Законодавчі акти України про захист економічної конкуренції не обмежують коло тих суб`єктів господарювання, у яких органом Комітету може бути витребувана інформація, лише тими особами, які беруть участь у справі (вказана правова позиція викладене зокрема в постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №910/12403/18, від 23.01.2020 у справі №910/13204/18, від 16.06.2022 у справі №910/18734/20).

Обов`язок надання інформації на запит (вимогу) уповноваженої особи АМКУ повинен виконуватися суб`єктом господарювання незалежно від того, чи розпочата органом АМКУ справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про Антимонопольний комітет України" та інші нормативно-правові акти не містять положень про право суб`єктів господарювання на відмову від виконання вимоги уповноваженої особи АМКУ щодо подання інформації, необхідної для реалізації завдань, покладених на АМКУ.

Близька за змістом правова позиція неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №910/1589/17, від 17.09.2019 у справі №904/332/19, від 24.10.2019 у справі №904/781/19, від 19.12.2019 у справі №910/12403/18, від 16.06.2022 у справі №910/18734/20.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими.

Згідно статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» контроль це вирішальний вплив однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб`єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб`єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб`єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб`єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання. Пов`язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб`єкта господарювання. Зокрема, пов`язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами;

Відповідно до статті 63 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб`єкти господарювання, пов`язані відносинами контролю відповідно до статті 1 цього Закону, зобов`язані забезпечувати обмін інформацією між собою, в тому числі стосовно випадків, передбачених частиною другою статті 22 цього Закону, та вживати інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції. Невиконання суб`єктами господарювання вимог частини першої цієї статті не звільняє інших суб`єктів господарювання, яким повинна бути надана інформація чи які повинні були вжити інших заходів, від відповідальності.

Як зазначено Комітетом у вимозі від 02.03.2020 №143-29/06-3137, ТОВ «Зеонбуд» повідомило Комітет, що з 01.08.2015 встановлено тарифи на телекомунікаційні послуги з розповсюдження в цифровому форматі (стандарт DVB-T2 (MPEG-4)) телевізійних програм. Також, ТОВ «Зеонбуд» зазначило, що «до прийняття рішення про запровадження нових тарифів на послуги ТОВ «Зеонбуд» проводило довготривалі перемовини з фінансовими фахівцями провідних медіа груп України до складу яких входять понад 2/3 телеканалів, які здійснюють мовлення у телемережі ТОВ «Зеонбуд»…». Також Комітет у вимозі зазначив, що учасниками переговорів, окрім ТОВ «Зеонбуд» та Концерну РРТ є телерадіокомпанії (телерадіоорганізації).

Судом вище було зазначено, що позивач разом з іншими суб`єктами господарювання (телерадіоорганізаціями) є учасником медіа групи StarlightMedia та володіє 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «Телеканал СТБ» (телеканал СТБ) та ТОВ «Новий канал» (телеканал Новий канал), що жодним чином не заперечується позивачем.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом його діяльності є консультування з питань комерційної діяльності й керування (код КВЕД 70.22).

Як підтверджено представником позивача під час розгляду справи, діяльність позивача спрямована на організацію ведення поточної господарської діяльності суб`єктів господарювання, що входять до медіа групи. Таким чином, позивач є пов`язаною особою з суб`єктами господарювання, які входять до медіа групи StarlightMedia в розумінні норм Закону України "Про захист економічної конкуренції" .

Суд при цьому зазначає, що Комітет жодним чином ні в Вимозі від 02.03.2020 року, ні в оскаржуваному рішенні не стверджував, що ТОВ "Старлайт Медіа" є пов`язаною з ТОВ "Зеонбуд" особою, а лише зазначив у Вимозі від 02.03.2020 року про розгляд Комітетом справи № 143-26.13/27-17 щодо можливого порушення ТОВ "Зеонбуд" як зазначення підстав щодо об`єктивної необхідності у Комітету у витребування у позивача такої інформації.

Суд також звертає увагу, що Вимога АМК від 02.03.2020 року була адресована групі компаній "Star Light Media" (вул. Тургенівська, 25, 6 поверх, м. Київ, 01054), і саме позивач- ТОВ "Старлайт Медіа" (м. Київ, вул. Панківська, 11, код ЄДРПОУ 33295632), листом від 13.03.2020 року підтвердив отримання Вимоги від 02.03.2020 року 05 березня 2020 року та визначив, що саме він має надавати відомості (інформацію) на вищевказану вимогу та просив продовжити строк на подання такої вимоги, чим і підтвердив, що є особою, що здійснює організацію господарської діяльності телерадіоорганізацій, що входять до медійної групи компаній "Star Light Media".

Зі змісту листа позивача від 13.03.2020 №13/03-20 вбачається, що позивач підтверджує, що окремі дані збереглись у ТОВ «Старлайт Медіа», проте більшість запитуваної інформації знаходиться в архівах, доступ до яких (хоч і обмежений) має позивач, та останній звернеться до суб`єктів господарювання, що входять до медіа групи для отримання запитуваної інформації та документів.

Отже, у листі від 13.03.2020 №13/03-20 позивач жодним чином не заперечував щодо наявного в нього обов`язку згідно статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на надання запитуваної Комітетом інформації та документів, а також щодо необхідності вжиття інших заходів у такий спосіб та у такому обсязі, які б забезпечували запобігання вчиненню порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема щодо ненадання інформації. Навпаки, позивач в своєму листі від 13.03.2020 №13/03-20 підтвердив пов`язаність суб`єктів господарювання, що входять до медіа групи StarlightMedia та зазначив про можливість подання ним запитуваної Комітетом інформації та документів, проте у строк до 30.04.2020.

Таким чином, Комітет обґрунтовано посилався у вимозі від 02.03.2020 №143-29/06-3137 на приписи статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Суд констатує, що матеріали справи не містять доказів повного або часткового надання позивачем витребуваної у вимозі Комітету від 02.03.2020 №143-29/06-3137 інформації та документів у строк встановлений Комітетом з урахуванням його продовження (до 15.04.2020), а відтак, суд вважає обґрунтованими висновки Комітету щодо того, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Медіа" у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольному комітету України від 02.03.2020 № 143-29/06-3137 у встановлений ним строк є порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Суд також зазначає, що позивач не подав доказів направлення у відповідь на Вимогу від АМК від 02.03.2020 відповіді від 03.04.2020 року за № № 03/04-20, оскільки зазначив, що направив таку відповідь простим листом, і не може надати підтвердних документів направлення такої відповіді на вимогу ( аркуш 10-11 т. 1 матеріалів справи). При цьому, Комітет (АМК України) стверджує, що такої відповдіі на Вимогу від 02.03.2020 року він від ТОВ "Старлайт Медіа" не отримував.

З огляду на встановлений статтею 79 ГПК України принцип вірогідності оцінки доказів щодо доведення певних обставин, то суд вважає, що позивачем не подано доказів, які дають суду можливість дійти до висновку, що факт направлення відповіді 03.04.2020 року на Вимогу Комітету від 02.03.2020 дійсно мав місце.

Щодо надання інформації позивачем на іншу Вимогу Комітету (серпень 2020 року), яка була направлена пізніше, то суд зазначає, що таке надання не звільняє позивача від відповідальності за не надання інформації на Вимогу Комітету від 02.03.2020 року.

З огляду на наведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Медіа" не підлягає задоволенню.

6. Розподіл судових витрат.

У постанові Верховного суду по справі №910/1546/22 від 09.03.2023 зроблено наступні вказівки: «Відповідно до статті 129 ГПК України питання про розподіл судових витрат суд розглядає лише, якщо вирішено спір по суті і ухвалено остаточне рішення у справі. За наслідками касаційного перегляду рішення та постанови судів попередніх інстанцій розподіл судового збору з огляду на статті 129, 315 ГПК України не здійснюється».

Оскільки за результатами нового розгляду суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, суд, враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви на останнього. Відповідно до п. в ч. 1 статті 315 ГПК України, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (в тому числі і перегляду, яким справу направлено на новий розгляд) здійснюється судом касаційної інстанції.

Відповідач про понесення ним судових витрат суду не заявляв.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Старлайт Медіа" до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.11.2023.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких