Рішення

від 02.11.2023 по справі 910/9026/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2023Справа № 910/9026/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укробесткомпані" про стягнення 1 391 551,30 грн,

за участю представників:

позивача: Шатарської Т.Н.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2023 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укробесткомпані" (далі - Товариство) 1 391 551,30 грн, з яких: 1 246 395,85 грн - основна заборгованість, 74 991,65 грн - пеня, 6 115,60 грн - три проценти річних, 632,59 грн - інфляційні втрати, 63 415,61 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по оплаті за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 25 березня 2020 року № 1618-02024 (у редакції додаткової угоди від 28 грудня 2021 року).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

16 червня 2023 року через загальний відділ діловодства суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 червня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/9026/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 липня 2023 року.

20 липня 2023 року в підготовчому засіданні суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 14 вересня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 5 жовтня 2023 року.

5 жовтня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 2 листопада 2023 року.

У судовому засіданні 2 листопада 2023 представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ Енерджи" (з 7 квітня 2023 року змінено найменування на Товариство) та Компанією укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 1618-02024, за умовами якого остання, як оператор системи передачі (далі - ОСП), зобов`язується надавати послуги з передачі електричної енергії, а Товариство - здійснювати оплату за послуги відповідно до умов цього договору.

Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

При цьому, умови вказаного правочину неодноразово змінювались шляхом укладення додаткових угод: від 28 грудня 2021 року та від 24 травня 2023 року.

Пунктом 3.1. договору (у редакції додаткової угоди від 28 грудня 2021 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносини) передбачено, що планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), та оприлюднюється Компанією на своєму офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

Згідно з пунктом 4.1. вищевказаного правочину для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання Товариством повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; 2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до XI Кодексу системи передачі.

Відповідно до пункту 5.2. договору Товариство здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги Компанії таким чином: 1-й платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору, відповідно до такого алгоритму: 2-й платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3-й платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4-й платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5-й платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що Товариство здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуг, складених Компанію, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Система управління ринком", або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від Компанії за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, Товариство має право оскаржити зазначену в останньому вартість послуги шляхом направлення Компанії повідомлення протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Товариство від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо Товариство не надає Компанії повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5-ти робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей (пункт 5.6. договору).

Відповідно до пункту 9.4. договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною, зокрема, з часу набуття документу, направленого через Сервіс, статусу "Доставлено".

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2023 року. Якщо Товариство не направило Компанії у строк, не менший ніж за місяць до закінчення терміну договору, повідомлення про припинення дії договору, то цей правочини вважається подовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (пункт 13.1. договору в редакції додаткової угоди від 24 травня 2023 року.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами правочину Компанія у період з грудня 2022 року по травень 2023 року поставила, а Товариство - прийняло, електричну енергію, обсягом 9 165,534 мВт*год, на загальну вартість 2 050 717,68 грн з ПДВ, що підтверджується складеними та підписаними позивачем за допомогою КЕП актами приймання передачі електричної енергії: від 31 грудня 2022 року з актом-коригування від 30 березня 2023 року, від 31 січня 2023 року з актом-коригування від 21 квітня 2023 рок, від 28 лютого 2023 року з актом-коригування від 19 травня 2023 року та від 31 березня 2023 року. Зазначені документи були також направлені Компанією відповідачу за допомогою системи електронного документообігу та скріплені кваліфікованими електронними підписами (КЕП) уповноважених представників сторін. Належним чином завірені копії цих документів наявні в матеріалах справи.

Компанія через Сервіс надіслала відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за надані нею послуги з постачання Товариству електричної енергії: за грудень 2022 року: від 28 листопада 2022 року № 1618-02024 28/11/2022 на суму 82 953,60 грн, від 5 грудня 2022 року № 1618-02024 05/12/2022 на суму 82 953,60 грн, від 9 грудня 2022 року № 1618-02024 09/12/2022 на суму 82 953,60 грн, від 15 грудня 2022 року № 1618-02024 15/12/2022 на суму 49 772,16 грн, від 20 грудня 2022 року № 1618-02024 20/12/2022 на суму 49 772,16 грн; за травень 2023 року: від 28 квітня 2023 року № 1618-02024 28/04/2023 на суму 105 488,35 грн, від 5 травня 2023 року № 1618-02024 05/05/2023 на суму 105 488,35 грн, від 10 травня 2023 року № 1618-02024 10/05/2023 на суму 105 488,35 грн, від 15 травня 2023 року № 1618-02024 15/05/2023 на суму 105 488,35 грн та від 19 травня 2023 року № 1618-02024 19/05/2023 на суму 105 488,35 грн.

Жодних заперечень до інформації, яка міститься у виставлених Товариству рахунках та вищевказаних актах приймання-передачі послуг, висловлених у порядку, визначеному пунктом 5.6. договору, відповідач не надавав. Матеріали справи доказів таких претензій чи зауважень з боку Товариства не містять.

Однак Товариство своїх обов`язків у частині повної та своєчасної оплати наданих Компанією послуг не виконало, у зв`язку з чим у відповідача утворився борг у загальному розмірі 1 246 395,85 грн. Позивач звернувся до Товариства з вимогою від 21 квітня 2023 року вих. № 01/20015 про сплату цієї заборгованості, проте вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором, яка складає 1 246 395,85 грн, підтверджується матеріалами справи і на момент прийняття рішення останній не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Компанії про стягнення вказаної суми основного боргу. За таких обставин, позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач просив стягнути 632,59 грн інфляційних втрат та 6 115,60 грн трьох процентів річних, нарахованих у період з грудня 2022 року по травень 2023 року на відповідні суми основного боргу по кожному спірному місяцю згідно наданого позивачем розрахунку.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних не перевищує розрахованої судом суми вказаних компенсаційних виплат, дана вимога позивача також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з Товариства 74 991,65 грн пені, нарахованої на відповідні суми боргу за період з 16 грудня 2022 року по 31 травня 2023 року за кожен місяць окремо згідно наданого позивачем розрахунку, а також штраф у розмірі 63 415,61 грн (7 % від кожної з сум простроченого платежу за понад 30 днів).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частинами 2, 3 вищезазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За частиною 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 ГК України).

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон № 543/96-ВР) передбачено, що цей закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно з статтями 1, 3 цього Закону № 543/96-ВР платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 5.7. договору, у разі порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Оскільки заявлені до стягнення розміри неустойки відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, не перевищують обрахованих судом сум, позов у частині стягнення з Товариства пені у загальному розмірі 74 991,65 грн та 63 415,61 грн штрафу також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Компанії підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укробесткомпані" (04128, місто Київ, вулиця Туполєва Академіка, будинок 17; ідентифікаційний код 43464390) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) 1 246 395 (один мільйон двісті сорок шість тисяч триста дев`яносто п`ять) грн 85 коп. основної заборгованості, 632 (шістсот тридцять дві) грн 59 коп. інфляційних втрат, 6 115 шість тисяч сто п`ятнадцять) грн 60 коп. трьох процентів річних, 74 991 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто одну) грн 65 коп. пені, 63 415 (шістдесят три тисячі чотириста п`ятнадцять) грн 61 коп. штрафу та 20 873 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят три) грн 26 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13 листопада 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко