Рішення

від 09.11.2023 по справі 910/12523/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2023Справа № 910/12523/23

За позовом Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ БУДИНОК «КОНРАД»

про стягнення 447 010,96 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - позивач, АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «КОНРАД» (далі - ТОВ «ТОРГОВИЙ БУДИНОК «КОНРАД») про стягнення 447 010,96 грн на підставі Кредитного договору № 40054486-КД-1 від 27.06.2017, з яких: 136 797,63 грн заборгованості по процентами за користування кредитом, 310 213,33 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати інших платежів, передбачениих Кредитним договором № 40054486-КД-1 від 27.06.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2023 позовну заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

28.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 позовну заяву Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12523/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/12523/23.

Матеріали справи містять повідомлення про доставку електронного листа позивачу на його електронну адресу 14360570@mail.gov.ua.

Поштове відправлення № 0105495000083 з ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 у справі № 910/12523/23 було направлене відповідачу за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 4 наведеної статті ГПК України встановлено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 8 ст. 165 ГПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений строк без поважних причин, суд відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

27.06.2017 між Публічним акціонерним товариством КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ БУДИНОК «КОНРАД» (далі - позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір № 40054486-КД-1 (далі - Договір або Договір № 40054486-КД-1 від 27.06.2017), відповідно до п. 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов?язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього Договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього Договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього Договору, в обмін на зобов?язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим Договором терміни.

У розділі А договору сторони встановили наступне:

А.1. Вид кредиту - відновлювальна кредитна лінія.

А.2. Ліміт цього Договору 526 000,00 грн у тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 500 000,00 грн на поповнення обігових коштів;

- у розмірі 0,00 грн на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12. цього Договору;

- у розмірі 0,00 грн для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяження рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами, зазначеними в п. 2.1.1 цього Договору;

- у розмірі 26 000,00 грн на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.16, 2.3.13, 5.8 цього Договору.

А.3. Термін повернення кредиту 26.06.2018.

А.7. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 21% річних.

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов?язань передбачених п. 2.2.14 цього Договору, банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання.

А.9. Датою сплати процентів є 25-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього Договору, якщо інше не передбачене п. 7.3 цього Договору. У випадку несплати процентів у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього Договору згідно з п. 2.3.2 цього Договору).

Проценти, встановлені п.п. А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п. 7.3. цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2. цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Як стверджує позивач, відповідач в порушення умов Договору № 40054486-КД-1 від 27.06.2017 та приписів законодавства не повернув кредитні кошті у передбачений термін та не сплатив інших платежів.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором № 40054486-КД-1 від 27.06.2017 виконав належним чином, надавши відповідачу кредит на загальну суму 526 000,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача, яка наявна в матеріалах справи.

Проте, відповідач порушив договірні зобов`язання в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку із чим, у відповідача виникла заборгованість за процентами в розмірі 136 797,63 грн.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ БУДИНОК «КОНРАД» заборгованості по процентам за користування кредитом за Договором № 40054486-КД-1 від 27.06.2017 в розмірі 136 797,63 грн у передбачені договором строки.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не спростував твердження позивача про наявність порушення зобов`язань за договором.

Згідно ст. 610 ЦК України передбачено порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов?язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зміна умов зобов?язання та сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом А.7 Договору передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов?язань передбачених п. 2.2.14 цього Договору, банк збільшує процентну ставку на 5% річних за кожен випадок невиконання та/або неналежного виконання.

У п. 5.1. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов?язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього Договору, позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Крім цього, відповідно до п. 5.8 Договору, у випадку порушення позичальником термінів платежів по буд-якому із грошових зобов?язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формуло: 1 000,00 грн + 5% від суми, встановленого у п. А.2 цього Договору ліміту на цілі, відмінні від сплати страхових платежів та платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ БУДИНОК «КОНРАД» за Договором № 40054486-КД-1 від 27.06.2017 станом на час розгляду справи по суті становить 447 010,96 грн, з яких: 136 797,63 грн заборгованості по процентами за користування кредитом, 310 213,33 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ БУДИНОК «КОНРАД» 447 010,96 грн на підставі Договору № 40054486-КД-1 від 27.06.2017, з яких: 136 797,63 грн заборгованості по процентами за користування кредитом, 310 213,33 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 6 705,16 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст.129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

3 огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 6 705,16 грн покладається на відповідача.

Керуючись стст 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ БУДИНОК «КОНРАД» (Україна, 04119, місто Київ, вулиця Сім?ї Хохлових, будинок 8; ідентифікаційний код 40054486) на користь Акціонерного товариства КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 136 797,63 грн (сто тридцять шість тисяч сімсот дев?яносто сім гривень 63 коп.) заборгованості по процентами за користування кредитом, 310 213,33 грн (триста десять тисяч двісті тринадцять гривень 33 коп.) пені та 6 705,16 грн (шість тисяч сімсот п?ять гривень 16 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 09.11.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА