Рішення

від 13.11.2023 по справі 910/8883/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2023Справа № 910/8883/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мандарин" про стягнення 1 649 042,02 грн,

за участю представників:

позивача: Павлова Р.В., Хамраєвої К.М.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2023 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мандарин" (далі - Кооператив) 1 649 042,02 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 червня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

14 червня 2023 року через загальний відділ діловодства суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 червня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/8883/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 липня 2023 року.

20 липня 2023 року в підготовчому засіданні суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 14 вересня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 5 жовтня 2023 року.

5 жовтня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 2 листопада 2023 року.

У судовому засіданні 2 листопада 2023 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначені засідання не забезпечив, заяв по суті спору не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги те, що сторони були належним чином повідомлені про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29 лютого 2020 року Кооператив направив до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві повідомлення про початок будівельних робіт № КВ 061200600011 на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000.72.542.0005, 8000000000.72.542.0007, які розташовані за адресами: вулиця Волошкова, 1 та 5 у Солом`янському районі міста Києва.

Вказані земельні ділянки належать відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується наявною в матеріалах справ копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 червня 2021 року № 262713247.

13 січня 2020 року Кооператив звернувся до Департаменту із заявою щодо поновлення проекту договору пайової участі в зв`язку з будівництвом зблокованого житлового будинку літера "А", загальною площею 2 512,3 м2.

Департамент листом від 24 січня 2020 року № 050/08-517 надіслав на адресу відповідача проект договору пайової участі з повідомленням про необхідність його повернення до 6 лютого 2020 року. Однак, підписаний з боку Кооперативу договір до Департаменту в установлений строк не надійшов.

5 березня 2020 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував декларацію за № КВ 141200651401 про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, загальною площею 3 379,60 м2, розташованого на вулиці Волошкова, 1, 5 у Солом`янському районі міста Києва.

У подальшому, Департамент неодноразово направляв на адресу відповідача вимоги від 1 липня 2021 року № 050/08-3710, від 16 листопада 2022 року № 050/08-3405 та від 22 лютого 2023 року № 050/08-723 - про підписання розрахунку, сплату та укладення договору пайової участі в розвитку інфраструктури міста Києва. Однак, вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є акти цивільного законодавства, а також акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування та інші правочини.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Частиною 1 статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI (у редакції до 1 січня 2020 року) вбачається, що перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 8 жовтня 2019 року в справі № 911/594/18, від 22 серпня 2018 року в справі № 339/388/16-ц та від 22 вересня 2021 року в справі № 904/2258/20.

Разом із цим, стаття 40 Закону № 3038-VI на час повідомлення Кооперативу про початок будівництва об`єкта була виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закон № 132-IX ), який набув чинності 1 січня 2020 року.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

У свою чергу, абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію. Кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту. Інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Зі змісту наведених норм вбачається, що передбачений розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем: для об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 1 січня 2020 року не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 1 січня 2020 року не були укладені; для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Отже, у вказаних випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Відтак, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми. Таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 20 липня 2022 року в справі № 910/9548/21.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач договір про пайову участь не уклав, як і не сплатив відповідні кошти пайової участі у зв`язку з початком будівництва об`єкта у 2020 році.

У зв`язку з неукладенням/відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов`язок сплати яких був встановлений законом.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина 2 статті 1212 ЦК України).

У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов`язаний повернути ці кошти на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі № 643/21744/19.

Як вбачається з матеріалів справи, декларацією Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 5 березня 2020 року за № КВ 141200651401 зареєстровано готовність об`єкта будівництва: "Будівництво зблокованого житлового будинку у місті Києві, Солом`янський район (мікрорайон "Жуляни"), вулиця Волошкова, 1, 5 (кадастровий номер 8000000000.72.542.0005 та кадастровий номер 8000000000.72.542.0007) до експлуатації.

Згідно з пунктом 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів", датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року за № 411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок), відповідно до пункту 3.1 розділу ІІІ якого (у редакції рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033) пайова участь є обов`язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.

Згідно з пунктом 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту.

Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).

За змістом пункту 4.3 розділу IV Порядку кошти пайової участі сплачуються замовником у повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва/реконструкції в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором про пайову участь. Прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію без сплати пайової участі в повному обсязі не звільняє замовника від обов`язку її сплати.

Визначений цим Порядком обов`язок замовника будівництва сплатити пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури міста Києва узгоджується з імперативними приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 132-IX, якими установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у визначеному Законом України № 132-IX розмірі та порядку.

Наданий позивачем розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства. Заперечення відповідача щодо розміру пайової участі в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що відповідач не сплатив відповідний пайовий внесок, у зв`язку з чим в останнього перед місцевим бюджетом утворилася заборгованість, яка складає 1 649 042,02 грн, що підтверджено належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Кооператив на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення вказаної суми.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Департаменту підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мандарин" (04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 18, офіс 2; ідентифікаційний код 40024268) на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету міста Києва (отримувач - ГУК у м. Києві, ЄДРПОУ - 37993783, код доходів 24170000, рахунок ІВАN: UA538999980314131921000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП)) 1 649 042 (один мільйон шістсот сорок дев`ять тисяч сорок дві) грн 02 коп. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Мандарин" (04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 18, офіс 2; ідентифікаційний код 40024268) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 04633423) 19 788 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13 листопада 2023 року.

СуддяЄ.В. Павленко