Рішення

від 14.11.2023 по справі 910/3760/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2023Справа № 910/3760/23Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо консалтинг груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МДРУК"

про стягнення 3 450, 28 грн.

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредо консалтинг груп" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МДРУК" (відповідач) про стягнення 5 462,08 грн., у тому числі 2 551,80 грн. основного боргу, 1 110,09 грн. інфляційних втрат, 1 620,07 грн. пені, 180,12 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рахунку-фактури № 1029 від 29.10.2020 позивачем було сплачено відповідачу 2 551,80 грн. у якості попередньої оплати за виконання робіт, проте оплачені роботи по виготовленню друкованої продукції відповідачем виконані не були, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що підписаний ним акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000045 від 30.10.2020 на суму 540,00 грн з ПДВ не свідчить про те, що такі послуги були надані відповідачем. Позивач був вимушений підписати даний акт з метою уникнення судового процесу та мирного врегулювання спору.

2. Стислий виклад позиції відповідача

У поданому відповідачем відзиві останній заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що позивачем було підписано акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000045 від 30.10.2020 на суму 540,00 грн з ПДВ. А грошові кошти за іншу частину послуг в сумі 2 011,80 грн було повернуто на рахунок позивача.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

12.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

19.04.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить суд зменшити позовні вимоги на 2 011,80 грн, оскільки, відповідачем 14.03.2023 було повернуто частину грошових коштів.

Суд, дослідивши відповідь на відзив, в якій позивач заявив клопотання про зменшення позовних вимог, встановив, що воно відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, у зв`язку з чим, подальший розгляду справи здійснюватиметься судом з урахування клопотання про звершення.

Відтак, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 3 450, 28 грн, з яких: 540, 00 грн. основний борг, 1 110,09 грн. інфляційних втрат, 1 620,07 грн. пені, 180,12 грн. 3 % річних.

12.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив № 2 на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

За попередніми домовленостями між представниками позивача та відповідача, шляхом електронного листування та телефонного спілкування, відповідач зобов`язувався виконати роботи по виготовленню друкованої продукції, а позивач зобов`язувався оплати послуги шляхом передплати за рахунком-фактурою № 1029 від 29.10.2020.

29.10.2020 ТОВ "Кредо консалтинг груп" на розрахунковий рахунок ТОВ "МДРУК" згідно рахунку-фактури № 1029 від 29.10.2020 було перераховано суму 2 551,80 грн. у тому числі ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 29.10.2020.

29.10.2020 на електронну адресу позивача від відповідача надійшов макет візитки один з чотирьох, що замовлялись, який позивач не затвердив. Макети щодо інших типів візиток та іншої замовленої продукції відповідачем не розроблялись (принт, скріну позивачем додано до позову).

Як вказує позивач, у зв`язку з не професійною поведінкою керівного персоналу відповідача, позивач не затвердив жодного макету до друку, та відповідно, умови завдання, не були попередньо узгоджені між сторонами, внаслідок цього, ТОВ "Кредо консалтинг груп" було прийняте рішення відмовитися від послуг ТОВ "МДРУК" про що 30.10.2020 було повідомлено останнього та запропоновано добровільно повернути кошти, як помилково перераховані кошти (лист № 30-10/01 від 30.10.2020). В цей же день, позивач направив лист № 30-10/01 від 30.10.2020 на електронну адресу відповідача та на адресу його місцезнаходження. Проте, не зважаючи на те, що станом на 30.10.2020 не було виконано жодного виду робіт, що зазначено у рахунку-фактурі, кошти відповідачем повернуті не були.

04.11.2020 на електронну адресу позивача від відповідача, надійшли скановані копії рахунку-фактури № 1029 від 29.10.2020 на суму 2 551,80 грн, у тому числі ПДВ, вартість номенклатурних показників за яким відрізняються від цих показників зазначених у рахунку-фактурі, який було направлено на електронну адресу позивач 29.10.2020 (принт, скрін та копія надісланого рахунку-фактури позивачем додано до позову) та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000045 від 30.10.2020, на суму 540,00 грн у тому числі ПДВ, за вказаною номенклатурою "розробка макету".

19.11.2020 відповідач направив позивачу, звичайним листом, оригінали документів: рахунок-фактуру № 1029 від 29.10.2020 на суму 2 551,80 грн, у тому числі ПДВ, вартість номенклатурних показників за яким відрізняються від цих показників зазначених у рахунку-фактурі, який було направлено на електронну адресу позивач 29.10.2020 та акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000045 від 30.10.2020 на суму 540,00 грн у тому числі ПДВ, за вказаною номенклатурою "розробка макету".

З метою досудового врегулювання ситуації, що виникла, позивачем, 01.12.2020 на адресу місцезнаходження відповідача була направлена претензія, в якій були викладені всі обставини справи, які описують характер замовлення позивача та обґрунтування щодо не виконання з боку відповідача обумовлених між сторонами робіт і висловлені вимоги щодо повернення відповідачем перерахованих позивачем коштів на рахунок в сумі 2 551,80 грн. у тому числі ПДВ. Відповідача у свою чергу проігнорував претензію позивача та не вжив жодних заходів.

З метою уникнення судового процесу та мирного врегулювання ситуації, позивачем було підписано акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000045 від 30.10.2020 на суму 540,00 грн, у тому числі ПДВ та 17.02.2022 разом з підписаним зі свого боку актом, направлено відповідачу лист про повернення на рахунок позивача суму коштів у розмірі 2 011,80 грн. у тому числі ПДВ.

Однак, відповідачем не було вжито жодних заходів спрямованих на мирне врегулювання ситуації та виконання грошових зобов`язань на користь позивача.

Спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що відповідачем у добровільному порядку не було повернуто позивачу перераховані ним кошти. Крім того, у зв`язку з порушенням строків виконання грошових зобов`язань позивачем було здійснення нарахування 3% річних, інфляційних втрат та пені.

В той час, суд відзначає, що 14.03.2013 відповідачем було здійснено повернення частини грошових коштів в сумі 2 011,80 грн, з огляду на що позивачем у відповіді на відзив було заявлено клопотання про зменшення позовних вимог, за наслідком дослідження якого, судом було встановлено його відповідність вимогам ст. 46 ГПК України та відповідно вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням даного клопотання.

Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості в сумі 3 450, 28 грн, з яких: 540, 00 грн. основний борг, 1 110,09 грн. інфляційних втрат, 1 620,07 грн. пені, 180,12 грн. 3 % річних.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 Цивільного кодексу України зокрема передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Положеннями ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Статтею 643 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті зазначається про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

При цьому, ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами з приводу виставлення відповідачем рахунку на оплату та здійснення позивачем оплати по вказаному рахунку, суд дійшов висновку про укладення між сторонами у спрощений спосіб договору підряду.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові

Відповідно до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру (ч.1 ст. 857 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як було встановлено судом вище, 14.03.2023 14.03.2023 було повернуто позивачу на його розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 2 011,80 грн. з огляду на що позивачем у відповіді на відзив й було заявлено клопотання про зменшення позовних вимог, за наслідком дослідження якого, судом було встановлено його відповідність вимогам ст. 46 ГПК України та відповідно вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням даного клопотання.

Що ж стосується вимог позивача в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 540,00 грн, то суд не вбачає підставу для задоволення позову в цій частині, з огляду на наступне.

Як підтверджено безпосередньо самим позивачем, ним було підписано акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000045 від 30.10.2020 на суму 540,00 грн, у тому числі ПДВ, який у свою чергу 17.02.2022 разом із листом про повернення суми коштів у розмірі 2 011,80 грн. у тому числі ПДВ, було направлено відповідачу.

Доказів оскарження означеного акту або ж його недійсності в матеріалах справи не міститься.

У зв`язку з чим, у суду відсутні підстави вважати, що послуги на суму 540,00 грн не були надані відповідачем.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 1 110,09 грн. інфляційних втрат, 1 620,07 грн. пені, 180,12 грн. 3 % річних (розрахунок яких позивачем здійснений з 30.10.2020 по 07.03.2023), то вказані вимоги не підлягають задоволенню з огляду на слідуюче.

Якщо слідувати логіці позивача, то перебігом періоду для нарахування інфляційних втрат, пені, та 3 % річних, а саме - 30.10.2020 є дата з якої позивач звернувся саме із першим листом до відповідача про повернення помилково перерахованих ТОВ "Кредо консалтинг груп" коштів в сумі 2 551, 80 грн (вих. № 30-10/01 від 30.10.2020).

Судом досліджено означений лист та встановлено, що в ньому позивач визначив, що дані кошти були перераховані помилково, в той час, позивачем не було визначено строку в який відповідач повинен був повернути такі кошти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки договірні відносини між сторонами відсутні, а позивачем не було надіслано відповідача вимогу про повернення коштів в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, то за таких обставин суд не вбачає за можливе встановити перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання, з якого можливо було б розпочати здійснювати нарахування.

Відтак, вимоги позивача про стягнення в відповідача 1 110,09 грн. інфляційних втрат, 1 620,07 грн. пені та 180,12 грн. 3 % річних не підлягають задоволенню.

Крім того, суд вказує, що розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки сторонами не визначено розміру пені за порушення виконання грошового зобов`язання, то за таких обстави це є самостійною підставою для визнання вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, такою що не підлягає задоволенню.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 450, 28 грн, з яких: 540, 00 грн. основний борг, 1 110,09 грн. інфляційних втрат, 1 620,07 грн. пені, 180,12 грн. 3 % річних є необґрунтованими, документально не підтвердженими, а відтак, не підлягають задоволенню

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МДРУК" (04114, м. Київ, вул. Макіївська, 8, нежитлове приміщення 139; ідентифікаційний код 42693402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо консалтинг груп" (02160, м. Київ, пр-т Соборності, 15, офіс 611 А; ідентифікаційний код 31283667) судовий збір в сумі 1 565 (одна тисяча п`ятсот шістдесят п`ять) грн 00 коп.

3.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо консалтинг груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МДРУК" про стягнення 3 450, 28 грн. - відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 14.11.2023

Суддя C. В. Стасюк