Рішення

від 14.11.2023 по справі 910/11575/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.11.2023Справа № 910/11575/23Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредитцентр"

про стягнення 197 242,20 грн.

Представники сторін: не викликались.

Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредитцентр» про стягнення заборгованості за договором оренди №426/20 від 01.07.2020 у розмірі 197 242,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2023 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

17.08.2023 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви з доданим документом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600043635740 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.07.2023 року, а саме: 04080, м. Київ, вулиця Фрунзе, будинок 27.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 04.09.2023 р. повернута до суду у зв`язку з: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 910/11575/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

01.07.2020 між публічним акціонерним товариством «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Автокредитцентр» (орендар) укладено договір оренди № 426/20.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 765 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає згідно акту прийому-передачі в орендне користування з правом передачі в суборенду об`єкти оренди, розташовані за адресою: м. Київ, вул.. Набережно-Лугова, 8: нежитлові приміщення в будівлі пожежного депо загальною площею 354,7 кв.м, що буде використовуватись для надання послуг згідно статуту орендаря.

Передачу орендарю майна в користування здійснюється одночасно з підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, вказаного в п.1.1 договору (п.1.2.1 договору).

01.07.2020 між сторонами підписано акт прийому-передачі об`єктів оренди.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що з 01.07.2020р. за орендовані площі орендар сплачує щомісячну орендну плату згідно розрахунку (додаток 1).

Компенсація за спожиту електроенергію, воду за технічне обслуговування електрообладнання, мереж та водомагістралей здійснюється додатково згідно розрахунку (додаток 1) та діючих тарифів в об`ємах спожитої електроенергії та води (п.2.1.1 договору).

Відповідно до розрахунку місячної орендної плати для приміщень в будівлі пожежного депо (додаток 1 до договору) визначено:

- місячна орендна плата з 01.07 по 30.10.2020р. становить 18 089,70 грн. з ПДВ, з 01.11.2020р. по 31.12.2021р. - 25 538,40 грн. з ПДВ, з 01.01.2022р. - 31 923,00 грн. з ПДВ.;

- комунальні послуги: електроенергія, вода - за фактичним споживання.

Оплата за надані згідно пунктів 2.1.1 та 2.1.2 послуги здійснюється орендарем в гривнях на поточний рахунок орендодавця до 31-го числа поточного місяця (п.2.1.3 договору).

Згідно з п.2.1.4 договору орендна плата здійснюється орендарем в гривнях на поточний рахунок орендодавця щомісяця до 25-го числа розрахункового періоду. Днем внесення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Надані орендарю послуги підтверджуються актами виконаних робіт, підписаними сторонами та завіреними відповідними печатками. Акти виконаних робіт, надані орендарю орендодавцем, повертаються останньому у строк до 5 (п`яти) календарних днів з дати їх отримання. Окрім того, якщо орендар письмово не повідомив орендодавця про причини неповернення актів виконаних робіт у встановлений строк, орендодавець буде вважати це як згоду орендаря прийняти надані послуги та оплатити їх (п.2.2 договору).

Термін дії цього договору встановлюється з 01.07.2020 до 30.06.2021 включно (п. 9.1 договору).

Відповідно до п.7.8 договору після закінчення терміну дії договору оренди, при відсутності від сторін заяв про припинення договору, договір є продовженим на тих же умовах на кожний наступний календарний рік, але не більше загального строку 3 роки від дати його підписання.

Позивачем зазначено, що він не відмовлявся від договору та не вимагав повернення об`єкта оренди після закінчення строку дії договору, а відтак договір не припинив свою дію згідно п.9.1 договору, а вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

До 01.07.2023 року відповідач продовжував використовувати об`єкт оренди, а також від відповідача не надходило жодних пропозицій щодо припинення договірних відносин та не було повернуто об`єкт оренди за актом прийому-передачі.

Станом на 14.07.2023 року заборгованість відповідача за надану орендну площу складає 197 242,20 грн., а саме:

- по оренді за січень 2023 року 31 923,00 грн. (рахунок-акт №2 від 31.01.2023);

- по оренді за лютий 2023 року 31 923,00 грн. (рахунок-акт №127 від 28.02.2023);

- по оренді за березень 2023 року 31 923,00 грн. (рахунок-акт №323 від 31.03.2023);

- по оренді за квітень 2023 року 31 923,00 грн. (рахунок-акт №516 від 30.04.2023);

- по оренді за травень 2023 року 31 923,00 грн. (рахунок-акт №704 від 31.05.2023);

- по оренді за червень 2023 року 31 923,00 грн. (рахунок-акт №907 від 30.06.2023);

- компенсація витрат за спожиту електроенергію: 5 398,10 грн. (рах.-акт №245 від 31.01.2023);

- компенсація витрат за спожиту електроенергію: 306,10 грн. (рах.-акт №887 від 31.05.2023).

Вищезазначені рахунки-акти надання послуг підписані тільки публічним акціонерним товариством "Київський суднобудівний-судноремонтний завод".

03.05.2023 позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення (претензія) вих.. №183/33-2в від 28.04.2023, в якій зазначено, що станом на 28 квітня 2023 року ТОВ «Автокредитцентр» не сплачує оренду та комунальну плату у повному обсязі з січня 2023 року по квітень 2023 року, чим порушує грошове зобов`язання за договором, що призвело до створення дебіторської заборгованості у розмірі 133 396,20 грн. з ПДВ. Також, вимагав: негайно, а саме протягом трьох банківських днів з дати отримання цього листа повідомлення (претензії) погасити дебіторську заборгованість за договором оренди №426/20 від 01.07.20 у розмірі 133 396,20 грн. з ПДВ та звільнити нежитлове приміщення в будівлі пожежного депо загальною площею 354,7 кв.м в строк до 01.07.2023р. у зв`язку із розірванням договору оренди та підписати акт прийому-передачі об`єктів оренди від орендаря до орендодавця.

Позивачем зазначено, що надісланий на адресу боржника повідомлення (претензія) вих. №183/33-2в від 28.04.2023 року з вимогою погасити заборгованість у добровільному порядку і повернути орендовані приміщення бажаного результату не приніс.

Проте, відповідач своїх зобов`язань за договором з оплати не виконав.

Також, в матеріалах справи відсутні докази повернення орендованого майна.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за період з січня 2023 року по червень 2023 з орендної плати та компенсації витрат на комунальні послуги в розмірі 197 242,20 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст. 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредитцентр» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 27, ідентифікаційний код: 35464657) на користь публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 8; ідентифікаційний код: 03149949) заборгованість в розмірі 197 242 (сто дев`яносто сім тисяч двісті сорок дві) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 2 958 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 64 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Мудрий