Рішення

від 13.11.2023 по справі 910/3521/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2023Справа № 910/3521/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Палич"

про стягнення 53800,87 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Палич" про стягнення 36600 грн. безпідставно набутих коштів, 2415,48 грн. трьох процентів річних та 14785,39 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2023 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

21.03.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на адресу його місцезнаходження, вручення якої підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до платіжного доручення від 17.12.2020 № 69729 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 36600 грн. із призначенням платежу «оплата згідно рахунку № СФ-000811 від 03.12.2020р. втч ПДВ 6100грн.».

Дана обставина підтверджується випискою з банківського рахунку позивача в АТ «Сітібанк» за 17.12.2020 року.

З огляду на те, що жодних договірних відносин між сторонами не існувало, позивач звернувся 26.01.2023 та 13.02.2023 до відповідача з вимогами про повернення безпідставно набутих коштів від 25.01.2023 № 25-01/2023, від 13.02.2023 № 13-02/2023.

Відповідно до даних з веб-сайту АТ «Укрпошта» щодо пошуку поштових відправлень, вимога від 25.01.2023 № 25-01/2023 не вручена відповідачу під час доставки 02.02.2023, а вимога від 13.02.2023 № 13-02/2023 не вручена 18.02.2023 року.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України (у редакції, чинній на дату перерахування коштів відповідачу) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності між сторонами договірних відносин шляхом укладення договору в будь-якій формі, та правової підстави для перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 36600 грн.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що правовідносин між сторонами мають кондиційний характер та підпадають під регулювання положень глави 83 ЦК України.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Ураховуючи те, що відповідачем не подано та в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили би про наявність достатніх правових підстав для утримання ним помилково перерахованих позивачем грошових коштів у сумі 36600 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення такої суми з відповідача, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем нараховані на суму безпідставно набутих коштів у розмірі 36600 грн. нараховані за період з 17.12.2020 по 27.02.2023 три проценти річних у сумі 2415,48 грн. та за період січень 2021 року по січень 2023 року інфляційні втрати в розмірі 14785,39 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Зі змісту статей 1212, 1214 ЦК України слідує, що строк повернення набутих особою без достатньої правової підстави грошових коштів не встановлений.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

Відтак, у розумінні частини 1 статті 612, частини 2 статті 625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, після спливу цього строку.

Із матеріалів справи слідує, що позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення грошових коштів лише 26.01.2023, що не вручена відповідачу під час доставки 02.02.2023 року. Доказів пред`явлення відповідачу вимоги про повернення грошових коштів раніше, ніж 26.01.2023, матеріали справи не містять.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Отже, суд дійшов висновку, що прострочення відповідача з повернення грошових коштів з урахуванням частини 2 статті 530 ЦК України мало місце з 10.02.2023 року.

Здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 10.02.2023 до 27.02.2023, тобто в межах заявленого позивачем періоду, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 54,15 грн. трьох процентів річних та 256,20 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відтак, понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП-Палич" (03061, м. Київ, пр-т Відрадний, 24/93; ідентифікаційний код 33829141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (48000, Тернопільська обл., м. Підгайці, вул. Міцкевича, 12; ідентифікаційний код 38554271) 36600 (тридцять шість тисяч шістсот) грн. безпідставно набутих коштів, 54 (п`ятдесят чотири) грн. 15 коп. трьох процентів річних, 256 (двісті п`ятдесят шість) грн. 20 коп. інфляційних втрат, а також 1841 (одну тисячу вісімсот сорок одну) грн. 37 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова