Рішення

від 31.10.2023 по справі 910/10605/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2023Справа № 910/10605/23

За позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (м. Київ)

про стягнення 289.186,80 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Комерційний банк "Глобус" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про стягнення 289.186,80 грн, з яких: 270.195,12 грн простроченої заборгованості за кредитним договором №021/ЮК-21МСБ від 21.01.2021, 1.828,44 грн строкової заборгованості по процентам, 17.116,97 грн простроченої заборгованості по процентам, 40.23 грн пені по простроченому кредиту та 6,04 грн пені по простроченим процентам.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 відкрито провадження у справі №910/10605/23, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.

21.07.2023 від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про розгляд справи № 910/10605/23 в порядку загального позовного провадження залишено без задоволення, призначено судове засідання з розгляду справи на 15.08.2023.

08.08.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти задоволення позовних вимог у зв`язку із неможливістю виконання зобов`язань перед позивачем з причин, що не залежать від відповідача. Також у відзиві міститься клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.

15.08.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 26.09.2023.

Також 15.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій викладено доводи на спростування позиції відповідача.

26.09.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 31.10.2023.

30.10.2023 до суду надійшли пояснення відповідача на позовну заяву та клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

31.10.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано професійною зайнятістю його представника.

Судом встановлено відсутність жодних доказів на підтвердження викладеного в означеному клопотанні відповідача, у зв`язку з чим відмовив у відкладенні розгляду справи.

31.10.2023 суд в нарадчій кімнаті склав і підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2021 між Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (Позичальник), було укладено Кредитний договір №021/ЮК-21МСБ "Авто в кредит" (далі - Кредитний договір), за умовами п. 1.1. якого Банк надає Позичальнику кредит у грошовій формі на придбання нового автомобіля в сумі 1 124 000,00 грн строком на 24 місяці, з кінцевою датою повернення Кредиту до 20.01.2023 включно, зі сплатою процентів за користування кредитом у період з 21.01.2021 по 20.11.2023 у розмірі 9,5 процентів річних.

У забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором між цими ж сторонами 21.01.2021 було укладено Договір застави транспортного засобу №021/ЮЗК-21МСБ (далі - Договір застави), за умовами якого Кредитний договір забезпечується, зокрема, але не виключно, заставою автомобіля марки CITROEN, модель SPACE TOURER, рік випуску 2020, № шасі (кузова, рами) № НОМЕР_1 , колір СІРИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_2 (Предмет застави), що належить на праві власності Позичальнику.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, на виконання п. 2.2. Кредитного договору 21.01.2021 Банк перерахував кошти з кредитного рахунку на поточний рахунок ТОВ "НІКО АВАНТ" відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля (в кредит) №140121-1Н від 14.01.2021, що підтверджується наданою позивачем випискою по особовим рахункам з 21.01.2021 по 27.06.2023.

Пунктом 4.1. Кредитного договору встановлено, що повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на рахунок IBAN НОМЕР_3 в AT "КБ "ГЛОБУС", Код ЄДРПОУ Банку 35591059. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка повернення заборгованості (Додаток №1 до Кредитного договору).

За умовами пункті 4.2., 4.3. Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються за період з дня надання Кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов`язань на суму фактичної заборгованості за Кредитом, при цьому день надання Кредиту включається до розрахунку. При розрахунку процентів у місяці приймається фактична кількість календарних днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно та у день остаточного повернення Кредиту.

Нарахування процентів Банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення Кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається.

Пунктом 4.4. Кредитного договору передбачено, що сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування на рахунок зазначений у п. 4.1. цього Договору.

Якщо 10 (десяте) число місяця припадає на вихідний, святковий або інший не робочий день, сплата переноситься на наступний робочий день.

У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою, переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

Пунктом 4.6. Кредитного договору встановлено, що в разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту в строки, передбачені п. 1.1. та п. 4.1. Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, 45 (сорок п`ять) процентів річних до діючої процентної ставки, що нараховується на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 ЦК України.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України унормовано, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Звертаючись до суду з даним позовом, Банк зазначає, що відповідач порушив умови Кредитного договору та припинив сплачувати кредитні платежі відповідно до умов цього правочину, у зв`язку чим у Позичальника виникла заборгованість перед позивачем у розмірі: 270 195,12 грн (прострочена заборгованість), 1 828,44 грн (строкова заборгованість по процентам), 17 116,97 грн (прострочена заборгованість по процентам).

Пунктом 6.1.4. Кредитного договору встановлено, що грошові кошти на виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, спрямовуються в наступній черговості:

1) на сплату штрафу за кожне допущене прострочення платежу;

2) на сплату прострочених процентів за користування Кредитом;

3) на сплату прострочених комісій;

4) на сплату простроченої заборгованості по Кредиту;

5) на сплату нарахованих процентів за користування Кредитом;

6) на сплату нарахованих комісій;

7) на сплату строкової заборгованості по Кредиту;

8) на сплату штрафних санкцій (пені);

9) на сплату інших платежів за цим Договором.

Пунктом 6.1.3. Договору сторони погодили, що Позичальник зобов`язаний достроково повернути всю заборгованість за цим Договором, а саме: повернути всю суму Кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявністю), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим Договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п.9.1., 9.2 цього Договору.

Пунктом 9.2. Кредитного договору встановлено, що Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/ або іншими особами, що є поручителями Позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов цього Договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов`язань (Договорів забезпечення) за цим Договором, а Позичальник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, а у випадку, якщо зобов`язання Позичальника за цим Договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в ПАТ "КБ "ГЛОБУС" - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим Договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у разі, зокрема, порушення Позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.

Із наданих позивачем до матеріалів позовної заяви доказів вбачається, що з жовтня 2022 року відповідач допустив прострочення виконання зобов`язань за Кредитним договором у частині своєчасної сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим Банк 22.11.2022 направив Позичальнику вимогу вих. №1-1731 від 14.11.2022, в якій повідомив про порушення умов договору та на підставі п. 9.2. Кредитного договору вимагав дострокового повернення кредиту та сплати процентів, комісій та штрафних санкцій за договором.

Відповідачем дана вимога залишена без задоволення, що зумовило звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, який перевірено судом, станом на 27.06.2023 заборгованість відповідача за Кредитним договором складає: 270 195,12 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 17 116,97 грн - прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 828,44 грн - строкова заборгованість по процентам.

Викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та поясненнях заперечення зводяться до того, що порушення зобов`язань за Кредитним договором відбулося не з вини Позичальника та зумовлено наявністю об`єктивних обставин, не залежних від відповідача, які зумовили неможливість виконання ним своїх зобов`язань, а саме, наявністю обставин, які є підставою для звільнення від відповідальності за порушення умов Кредитного договору.

Так, відповідач вказує, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 18.08.2022, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 07.11.2022 у справі № 461/4079/22, про арешт майна у кримінальному провадженні №22021000000000363 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111, ч.3 ст. 209 КК України, на рахунки відповідача, зокрема й в установі позивача, накладено арешти, що фактично позбавило Позичальника можливості належним чином виконувати свої зобов`язання за Кредитним договором.

Також відповідач посилається на обставини щодо збройної агресії РФ палатою України.

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь - якого з положень цього Договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю не виконуючої Сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, повені, бурі, землетруси, або військові дії, блокади, масові заворушення, терористичні акти, страйки, військові дії, громадське безладдя, неплатоспроможність інших банків, через які здійснюють розрахунки клієнти Банку та їх контрагенти, неплатоспроможність банків - кореспондентів Банку, а також інші обставини, які виникли після підписання цього договору в результаті дій (подій) непередбаченого характеру, що знаходяться поза волею Сторони (надалі - "форс-мажорні обставини"), але не обмежуються ними.

З цього приводу суд зазначає, що накладення арешту на рахунки відповідача у відкритому кримінальному провадженні не може вважатися обставиною непередбачуваного характеру (форс-мажорною обставиною), яка відповідно до п. 7.1. Договору є підставою для звільнення від відповідальності за порушення мов Договору.

Крім того суд звертає увагу на те, що обставини щодо збройної агресії РФ проти України є загальновідомими та не потребують доведення відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 417 ГК України у період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому Торгово-промислова палата України з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до якого ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", та його подальшого продовження.

Відтак ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У той же час, пунктом 7.3. Договору встановлено обов`язок сторін невідкладно інформувати одна одну про настання форс-мажорних обставин.

Суд зазначає, що наявність форс-мажорних обставин у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України є загальновідомим, проте, це не звільняє сторону від обов`язку повідомлення контрагента про неможливість виконання зобов`язань в порядку, встановленому Договором.

Доказів відповідного повідомлення Банку відповідачем до матеріалів справи не надано.

Крім того, при дослідженні питання звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором істотним є не сам факт наявності форс-мажорних обставин, а взаємозв`язок між такими обставинами та неможливістю виконання зобов`язань.

У той же час матеріали справи не містять доказів наявності такого взаємозв`язку в даному випадку.

Таким чином, суд встановив, що відповідач наявності заборгованості перед позивачем та її розміру не спростував, доказів сплати цих коштів чи відсутності обов`язку зі сплати вказаних сум суду не надав.

За таких обставин суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Банку 270 195,12 грн простроченої заборгованості по тілу кредиту, 17 116,97 грн простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом та 1 828,44 грн строкової заборгованості по процентам є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню судом.

Позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 40,23 грн пені по простроченому кредиту та 6,04 грн пені по простроченим процентам, які нараховані відповідно до п. 8.1. Кредитного договору.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд при цьому також відхиляє доводи позивача про неправильне обрання позивачем способу захисту в даному випадку як необґрунтовані, оскільки даний спосіб захисту є належним та ефективним.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Позивачем до стягнення з відповідача заявлені також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35 039,52 грн на підставі: договору №25102 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.10.2023, укладеного між позивачем та адвокатом Гаврищук Наталією Євгеніївною, додаткової угоди №48 від 19.12.2022 до цього договору, довіреності від 02.02.2023, акту №48 прийому-передачі послуг від 20.02.2023 на суму 900 Євро (в еквіваленті), та платіжного доручення №3707 від 23.02.2023 на суму 35 039,52 грн.

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та результат вирішення спору, суд вважає розмір заявлених позивачем до відшкодування за рахунок відповідача витрат на правову допомогу в сумі 35 039,52 грн співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг за позовом, предметом позову та значенням справи для сторін.

Відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 35 039,52 грн.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 130, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, корпус 8Б, офіс 103; ідентифікаційний код 41264766) на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" (04073, Україна, м. Київ, провулок Куренівський, 19/5; ідентифікаційний код 35591059) 270 195 (двісті сімдесят тисяч сто дев`яносто п`ять) грн 12 коп. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 17 116 (сімнадцять тисяч сто шістнадцять) грн 97 коп. простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 828 (одну тисячу вісімсот двадцять вісім) грн 44 коп. строкової заборгованості по процентам, 40 (сорок) грн 23 коп. пені по простроченому кредиту, 6 (шість) грн 04 коп. пені по простроченим процентам, 4 337 (чотири тисячі триста тридцять сім) грн 880 коп. судового збору та 35 039 (тридцять п`ять тисяч тридцять дев`ять) грн 52 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14.11.2023.

Суддя Т.М. Ващенко