Рішення

від 06.11.2023 по справі 927/945/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 Справа № 927/945/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни ГОРЕЦЬКОЇ, за участю секретаря судового засідання Марти ПРИШЛЯК, розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товарситва з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарського підприємства «Володар»,

до відповідача: Приватного підприємства «МПП-ТРЕЙД»,

про стягнення заборгованості,

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товарситва з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарського підприємства «Володар» до Приватного підприємства «МПП-ТРЕЙД» про стягнення заборгованості в розмірі 150 696,13 грн.

Ухвалою від 11.09.2023 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Враховуючи, що зібраних матеріалів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, судом 06.11.2023 прийнято рішення по справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №69-4Вол/МТ-I/2017 у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 159 825,41 грн.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову не заперечив, пояснень по суті позовних вимог не надав, правом на подання відзиву не скористався, участь представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

24 квітня 2017 року, між Приватним підприємством «МПП-ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Володар» укладено Договір поставки №69-4Вол/МТ-I/2017, в якому Позивач виступає в якості Постачальника Товару (м`ясопродукти індичі).

Відповідно п. 1.1 даного Договору, Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - прийняти та оплатити м`ясопродукти індичі (далі по тексту - Товар) у кількості, асортименті та за ціною, зазначеними у Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною, та/або у видаткових накладних.

В п. 3.1 Договору зазначено, що за домовленістю сторін, Покупець здійснює 100% передоплату кожної партії Товару.

Відповідно до п. 6.4 Договору вказано, у разі прострочення сплати за Товар більше ніж на 7 (сім) календарних днів, Покупець зобов`язується виплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням індексу Інфляції за весь період прострочення платежу, сплатити пеню у розмірі, вказаному в п. 6.3 Договору, та додатково до пені сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від несплаченої/несвоєчасно сплаченої суми.

В п. 6.9 Договору вказана умова, якщо Покупець не виконав зобов`язання з оплати за фактично поставлений Товар та/або оплату передбачених договором санкцій, Постачальник має право зарахувати отримання в подальшому від Покупця кошти в рахунок погашення заборгованості та сплати застосованих до нього санкцій, незалежно від призначення платежу, зазначеного в платіжному дорученні без обов`язкового повідомлення про це Покупця.

Згідно додаткової угоди №1 від 01.01.2018 року, пункт 8.1. Договору викладено в наступній редакції: Договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами і діє в частині поставок до 31.12.2019 включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

У період з 11.06.2019 по 24.11.2020 здійснено поставку товару (м`ясопродукти індичі), на загальну суму 6 271 756,92 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- №1996 від 11.06.2019 на суму 88 225,52 грн, №2072 від 15.06.2019 168 066,52 грн, №2141 від 21.06.2019 82 539,44 грн, №2187 від 25.06.2019 165 360,00 грн, №2241 від 29.06.2019 187 362,55 грн, №2278 від 02.07.2019 192 963,25 грн, №2323 від 05.07.2019 - 248 503,01 грн, №3238 від 20.09.2019 92 942,90 грн, №3286 від 24.09.2019 77 970,11 грн, №3340 від 27.09.2019 222 953,93 грн, №3430 від 04.10.2019 4 176,98 грн; №3471 від 08.10.2019 32 220,76 грн; №3525 від 11.10.2019 17 210,29 грн, №3577 від 16.10.2019 26 965,92 грн, №4239 від 03.12.2019 59 202,47 грн, №4291 від 06.12.2019 57 303,70 грн, №4345 від 10.12.2019 29 593,90 грн, №4403 від 13.12.2019 61 507,56 грн, №4454 від 17.12.2019 54 030,49 грн, №4519 від 20.12.2019 22 339,40 грн, №4575 від 24.12.2019 26 901,10 грн, №88 від 10.01.2020 40 860,24 грн, №124 від 14.01.2020 33 641,08 грн, №180 від 21.01.2020 104 141,95 грн, №229 від 24.01.2020 96 707,39 грн, №288 від 28.01.2020 68 991,66 грн, №336 від 31.01.2020 79 511,29 грн, №390 від 04.02.2020 123 661,69 грн, №606 від 18.02.2020 162 574,24 грн, №662 від 21.02.2020 122 226,19 грн, №716 від 25.02.2020 89 410,15 грн, №778 від 28.02.2020 151 177,25 грн, №834 від 03.03.2020 106 734,92 грн, №898 від 06.03.2020 218 983,44 грн, №948 від 10.03.2020 72 516,74 грн, №999 від 13.03.2020 261 944,74 грн, №259 від 07.04.2020 74 951,36 грн, №1369 від 14.04.2020 45 337,37 грн, №1446 від 21.04.2020 91 099,65 грн, №1497 від 24.04.2020 72 500,90 грн, №1555 від 29.04.2020 92 092,39 грн, №1595 від 01.05.2020 76 401,16 грн, №1858 від 19.05.2020 168 551,78 грн, №1915 від 22.05.2020 94 396,80 грн, №2036 від 29.05.2020 65 134,36 грн, №2082 від 31.05.2020 146 640,60 грн, №2092 від 02.06.2020 9 703,45 грн, №2174 від 05.06.2020 150 066,06 грн, №2217 від 10.06.2020 108 343,62 грн, №2260 від 17.06.2020 45 806,88 грн, №2453 від 30.06.2020 45 157,61 грн, №2965 від 28.07.2020 59 452,49 грн, №3114 від 07.08.2020 29 848,28 грн, №3284 від 18.08.2020 111 907,11 грн, №3351 від 21.08.2020 128 409,78 грн, №3400 від 26.08.2020 113 329,02 грн, №3521 від 01.09.2020 120 138,94 грн, №3686 від 11.09.2020 63 883,12 грн, №3739 від 15.09.2020 126 857,61 грн, №3794 від 18.09.2020 63 908,53 грн, №3835 від 21.09.2020 64 937,88 грн, №3920 від 25.09.2020 76 002,96 грн, №3979 від 29.09.2020 119 758,57 грн, №4049 від 02.10.2020 74 945,45 грн, №4174 від 09.10.2020 51 222,85 грн, №4236 від 13.10.2020 70 325,22 грн, №4300 від 16.10.2020 76 182,24 грн, №4479 від 27.10.2020 69 963,80 грн, №4665 від 06.11.2020 12 699,94 грн, № 4933 від 20.11.2020 32 764,70 грн, №4996 від 24.11.2020 24 945,33 грн.

Станом на 25.11.2020 заборгованість становить 61 989,41 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Всупереч згаданим приписам закону та положенням укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару не виконав, заборгованість за товар у розмірі 61 989,41 грн не оплатив. Таким чином, зобов`язання відповідача щодо оплати товару в розмірі 61 989,41 грн на час звернення до суду із позовом не виконане.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат і штрафу та встановлено, що такі проведено вірно.

Щодо розрахунку пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6.3 Договору поставки у випадку несплати платежів у встановлений строк Покупець повинен сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені наведений позивачем, суд зазначає, що при нарахуванні пені позивач невірно визначив період прострочки, оскільки не взяв до уваги положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та нарахував пеню за період більший ніж 6 місяців.

Відтак, суд провів розрахунок пені враховуючи положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно проведеного судом за допомогою комп`ютерної програми «ЛЗ Підприємство 9.5.3 ТОВ «Інформаційно-аналітичний центр «Ліга» ТОВ «Ліга Закон», розрахунку до стягнення з відповідача підлягає 4 777,09 грн пені.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити частково. До задоволення підлягає 61 989,41 грн основної заборгованості, 28 395,63 інфляційних втрат, 12 397,88 грн штрафу та 4 777,09 грн пені.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 2 684,00 грн, оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства МПП-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 37199309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Володар (код ЄДРПОУ 34069039), заборгованість в розмірі 107 560,01 гривень, з яких 61 989,41 грн основної заборгованості, 28 395,63 інфляційних втрат, 12 397,88 грн штрафу та 4 777,09 грн пені.

3.Стягнути з Приватного підприємства МПП-ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 37199309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Володар (код ЄДРПОУ 34069039) судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 13.11.2023.

СуддяГорецька З.В.