ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/14533/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІО ФЛОР» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІО ФЛОР» (далі ТзОВ «МІО ФЛОР») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ТзОВ «МІО ФЛОР» на підставі контракту №F2201 від 01.06.2022 придбало в компанії «CHANGZHOU HUAREN DECORATIVE MATERIAL CO., LTD» (Китай) товар, а саме: композитна підлога SPC (Stone Plastic Composit), підлогове покриття (ламінат) підвищеної стійкості.
З метою митного оформлення товару позивач через декларанта подав до Волинської митниці митну декларацію №22UA205140090159U2, в якій було визначено митну вартість цього товару в сумі 19463,83 доларів США та додатково до митної вартості товару було включено витрати на транспортування в розмірі 266530,24 грн.
Однак, відповідачем було відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000282/2 від 15.12.2022, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA205140/2022/021242.
Позивач не погоджується з усіма сумнівами та твердженнями митного органу, викладеними у графі №33 оскаржуваного рішення, та вважає, що Волинська митниця не врахувала належним чином фактичні обставини справи та усі подані документи, прийнявши протиправне рішення про коригування митної вартості товарів.
Позивач стверджує, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТзОВ «МІО ФЛОР» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів виключаються. Митний орган безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог частин п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не були проведені письмові консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, а також з порушеннями вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000282/2 від 15.12.2022.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 75).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 84-92) представник відповідача Герасимчук Л.О. позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.
Зазначає, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «МІО ФЛОР» було подано МД 22UA205050074763U3 від 18.11.2022 на товар: «Композитна підлога SPC (Stone PlasticComposit): підлогове покриття (ламінат) підвищеної стійкості, яке складається з каменю(вапняку, карбонату кальцію) в поєднанні з вінілом в співвідношенні 80% мінералу 20% ПВХ, склад - підкладка, SPC основа, декоративний принт, зносостійкий шар, UV захист:- арт.5200(SPC кам`яно-композитна підлога) - 668.86 м2, 625х315х7 ((6+1мм IXPE) 0.5 мм шар зносостійкості);- арт.87009-2(SPC кам`яно-композитна підлога) - 668.86 м2; 625х315х7((6+1мм IXPE) 0.5 мм шар зносостійкості).- арт.8132-2(SPC кам`яно-композитна підлога) - 668.86 м2; 625х315х7 ((6+1мм IXPE) 0.5 мм шар зносостійкості). Всього: 2006.58 м2.Торговельна марка HUASHEN, Виробник CHANGZHOU HUAREN DECORATIVE MATERIAL CO., LTD Країна виробництва CN».
Разом з МД був наданий перелік супровідних документів, визначених в графі 44 МД, згідно з Класифікатором документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: пакувальний лист №2204 від 28.10.2022, рахунок-проформа попередній інвойс на передоплату №F2201_3 від 05.09.2022, рахунок-фактура (інвойс) №F2201_3/1 від 28.10.2022, коносамент №SZZY22100013 від 01.11.2022, автотранспортна накладна б/н від 09.23.2022, супровідний документ Т1 №22ROCT1900000765512 від 08.12.2022, сертифікат про походження товару №С227437202360024 від 22.11.2022, рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №KT-UA205000-0019-2022 від 20.09.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №10 від 02.12.2022, банківський платіжний документ, що стосується товару №4 від 09.09.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №003117 від 05.12.2022, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №003168 від 09.12.2022, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг №103 від 09.12.2022, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг №104 від 09.12.2022, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №LV0077 від 09.12.2022, прайс-лист від 11.11.2022, некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) Дистриб`юторський договір №1 від 05.09.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 05.09.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3/1 від 28.10.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу), стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №F2201 від 01.06.2022, договір про надання послуг митного брокера №14/22 від 14.11.2022, договір (контракт) про перевезення №072022 від 20.07.2022, договір (контракт) про перевезення Заявка на трансп.експ. №LV0077 від 28.10.2022, інші некласифіковані документи Лист роз`яснення №110 до інвойса №F2201_3/1 від 28.10.2022, Лист-підтвердження заяви на реєстрацію ТМ від 18.11.2019, Характеристика товару №24202G1 від 16.09.2022, копія митної декларації країни відправлення №223120220003595851 від 29.10.2022.
Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:
- згідно рахунку на транспортування №003117 від 05.12.2022 міжнародне морське перевезення за межами державного кордону України по маршруту: Шанхай (Китай) Констанца (Румунія) становить 111534,23 грн. Згідно рахунку на транспортування №003168 від 09.12.2022 транспортні витрати по маршруту: Констанца (Румунія)- кордон України становить 100000 грн, транспортні витрати по маршруту: кордон України Луцьк становить 89900 грн. Тобто згідно вищезазначених рахунків на транспортування, загальна вартість транспортування становить 301434,23 грн. Однак, згідно заявки на транспортування № LV0077 від 28.10.2022 транспортні витрати по маршруту Шанхай-Констанца-Луцьк становить 9900 дол.США. Курс долара США НБУ на дату складання рахунків на транспортування становив 36,5686 грн, тобто загальна вартість транспортування у валюті становить 8242,98 дол.США, що не відповідає сумі транспортних витрат, що зазначені в заявці на транспортування;
- також, заявка на транспортування № LV0077 від 28.10.2022 не є договором на транспортування, оскільки не містить реквізитів обох сторін договору. Тому декларантом не подано до митного оформлення договір на транспортування оцінюваного товару;
- крім того, в пункті 3.6 Контракту №F2201 від 01.06.2022 зазначено, що страхування здійснюється за рахунок покупця. Проте декларантом не надано документів на страхування.
У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності, згідно зі статтями 53, 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); документи, що підтверджують суму витрат на страхування вантажу; копію декларації країни відправлення; договір на транспортування; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Згідно з пунктом 6 статті 53 МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Проте, від надання додаткових документів що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом б/н від 15.12.2022, у зв`язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, митницею прийняте рішення від 15.12.2022 №UA205140/2022/000282/2 про коригування митної вартості. Вказані товари оформлено у вільний обіг згідно з МД 22UA205140090538U3 від 15.12.2022 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.
Ухвалою суду від 07.07.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні (а.с.126).
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між ТзОВ «МІО ФЛОР» (покупцем) та фірмою «CHANGZHOU HUAREN DECORATIVE MATERIAL CO., LTD» (Китай) (продавцем) 01.06.2022 укладено контракт №F2201, за умовами якого продавець приймає на себе зобов`язання з поставки і передачі покупцю будівельних матеріалів (SPC кам`яно-композитна підлога) (товар) на умовах поставки FOB правил Інкотермс. Валютою контракту є долар США. Номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість товару вказується в додатках (специфікаціях) до контракту, які є його невід`ємною частиною. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар в порядку та строки, встановлені контрактом. Поставка товару здійснюється продавцем партіями, загальний обсяг і умови поставок визначаються згідно з додатками (специфікаціями). Загальна сума контракту складається із загальної суми товарів поставлених відповідно до підписаних додатків (специфікацій) до контракту. Продавець здійснює всі митні формальності та витрати, необхідні для експорту товару, в тому числі всі мита, податки та інші обов`язкові платежі, що сплачуються при експорті. Митні формальності та витрати для імпорту на території України здійснюються за рахунок покупця. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця в розмірі 30 % вартості товару у якості авансу, а решта 70% - протягом трьох банківських днів після розміщення вантажу на борту судна та надання покупцеві коносаменту (а. с. 22-28).
Декларант в інтересах ТзОВ «МІО ФЛОР» подав МД №22UA205140090159U2 на товар «Композитна підлога SPC (Stone PlasticComposit): підлогове покриття (ламінат) підвищеної стійкості, яке складається з каменю(вапняку, карбонату кальцію) в поєднанні з вінілом в співвідношенні 80% мінералу 20% ПВХ, склад - підкладка, SPC основа, декоративний принт, зносостійкий шар, UV захист:- арт.5200(SPC кам`яно-композитна підлога) - 668.86 м2, 625х315х7 ((6+1мм IXPE) 0.5 мм шар зносостійкості);- арт.87009-2(SPC кам`яно-композитна підлога) - 668.86 м2; 625х315х7((6+1мм IXPE) 0.5 мм шар зносостійкості).- арт.8132-2(SPC кам`яно-композитна підлога) - 668.86 м2; 625х315х7 ((6+1мм IXPE) 0.5 мм шар зносостійкості). Всього: 2006.58 м2. Торговельна марка HUASHEN, Виробник CHANGZHOU HUAREN DECORATIVE MATERIAL CO., LTD Країна виробництва CN» (а. с. 17- 18).
На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: пакувальний лист № 2204 від 28.10.2022 (а. с. 36, переклад а. с. 37), рахунок-проформа попередній інвойс на передоплату №F2201_3 від 05.09.2022 (а. с. 32, переклад а. с. 33), рахунок-фактура (інвойс) №F2201_3/1 від 28.10.2022 (а. с. 34, переклад а. с. 35), коносамент №SZZY22100013 від 01.11.2022 (а. с. 54, переклад а. с. 55), автотранспортна накладна б/н від 09.12.2022 (а. с. 56, переклад а. с. 57), супровідний документ Т1 №22ROCT1900000765512 від 08.12.2022, сертифікат про походження товару №С227437202360024 від 22.11.2022, рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №KT-UA205000-0019-2022 від 20.09.2022 (а. с. 123 зворот - 124), банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 02.12.2022 (а. с. 45, переклад а.с.46), банківський платіжний документ, що стосується товару № 4 від 09.09.2022 (а. с. 43, переклад а. с. 44), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №003117 від 05.12.2022 (а. с. 60), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 003168 від 09.12.2022 (а. с. 61), банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг № 103 від 09.12.2022 (а.с. 62), банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг № 104 від 09.12.2022 (а. с. 63), документ, що підтверджує вартість перевезення товару №LV0077 від 09.12.2022 (а. с. 59), прайс-лист від 11.11.2022, некласифікований зовнішньоекономічний договір (контракт) Дистриб`юторський договір №1 від 05.09.2022 (а. с. 100), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 05.09.2022 (а. с. 101 зворот 103), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3/1 від 28.10.2022 (а. с. 29-31), зовнішньоекономічний договір (контракт купівлі-продажу), стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №F2201 від 01.06.2022 (а. с. 22-28), договір про надання послуг митного брокера №14/22 від 14.11.2022, договір (контракт) про перевезення №072022 від 20.07.2022 (а.с.47-52), договір (контракт) про перевезення Заявка на трансп.експ. №LV0077 від 28.10.2022 (а. с. 53), інші некласифіковані документи Лист роз`яснення №110 до інвойса №F2201_3/1 від 28.10.2022, Лист-підтвердження заяви на реєстрацію ТМ від 18.11.2019, Характеристика товару №24202G1 від 16.09.2022, копія митної декларації країни відправлення №223120220003595851 від 29.10.2022 (а .с. 38, переклад а. с. 39-40).
Декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи відповідно до положень статей 53, 54 МК України: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); документи, що підтверджують суму витрат на страхування вантажу; копію декларації країни відправлення; договір на транспортування; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (а. с. 118).
При цьому, направлення зазначеної вимоги щодо подання додаткових документів відповідач мотивував тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності:
- згідно рахунку на транспортування №003117 від 05.12.2022 міжнародне морське перевезення за межами державного кордону України по маршруту: Шанхай (Китай) Констанца (Румунія) становить 111534,23 грн. Згідно рахунку на транспортування №003168 від 09.12.2022 транспортні витрати по маршруту: Констанца (Румунія)- кордон України становить 100000 грн, транспортні витрати по маршруту: кордон України Луцьк становить 89900 грн. Тобто згідно вищезазначених рахунків на транспортування, загальна вартість транспортування становить 301434,23 грн. Однак, згідно заявки на транспортування № LV0077 від 28.10.2022 транспортні витрати по маршруту Шанхай-Констанца-Луцьк становить 9900 дол.США. Курс Долара США НБУ на дату складання рахунків на транспортування становив 36,5686 грн, тобто загальна вартість транспортування у валюті становить 8242,98 дол.США, що не відповідає сумі транспортних витрат, що зазначені в заявці на транспортування;
- також, заявка на транспортування № LV0077 від 28.10.2022 не є договором на транспортування, оскільки не містить реквізитів обох сторін договору. Тому декларантом не подано до митного оформлення договір на транспортування оцінюваного товару;
- крім того в пункті 3.6 Контракту №F2201 від 01.06.2022 зазначено, що страхування здійснюється за рахунок покупця. Проте декларантом не надано документів на страхування (а.с.118).
Листом від 15.12.2022, у відповідь на пропозицію щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «МІО ФЛОР» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару (а. с. 115 зворот - 116).
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000282/2 від 15.12.2022 (а. с. 13), відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів та митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме: за МД від 26.07.2022 №UA401020/2022/32824 на рівні 2,04 дол. США/кг (а. с. 119-121).
Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2022/021242 (а. с. 15-16).
В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №22UA205140090538U3 від 15.12.2022 (а. с. 19-21).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.
Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару, зокрема: пакувальний лист №2204 від 28.10.2022 (а. с. 36, переклад а. с. 37), рахунок-проформа попередній інвойс на передоплату №F2201_3 від 05.09.2022 (а. с. 32, переклад а. с. 33), рахунок-фактура (інвойс) №F2201_3/1 від 28.10.2022 (а.с.34, переклад а. с. 35), коносамент №SZZY22100013 від 01.11.2022 (а. с. 54, переклад а. с. 55), автотранспортна накладна б/н від 09.12.2022 (а. с. 56, переклад а. с. 57), банківський платіжний документ, що стосується товару № 10 від 02.12.2022 (а. с. 45, переклад а.с.46), банківський платіжний документ, що стосується товару № 4 від 09.09.2022 (а. с. 43, переклад а. с. 44), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №003117 від 05.12.2022 (а. с. 60), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №003168 від 09.12.2022 (а. с. 61), банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг № 103 від 09.12.2022 (а.с.62), банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційні послуг № 104 від 09.12.2022 (а. с. 63), документ, що підтверджує вартість перевезення товару №LV0077 від 09.12.2022 (а. с. 59), прайс-лист від 11.11.2022, договір (контракт) про перевезення №072022 від 20.07.2022 (а. с. 47-52), копія митної декларації країни відправлення №223120220003595851 від 29.10.2022 (а. с. 38, переклад а. с. 39-40).
На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Разом з тим, в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані розбіжності про які зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість спірного товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №/2022/000282/2 від 15.12.2022 вказано про те, що згідно заявки на транспортування N9 LV0077 від 28.10.2022 транспортні витрати по маршруту Шанхай-Констанца-Луцьк становить 9900 дол.США. Курс долара США НБУ на дату складання рахунків на транспортування становив - 36,5686 грн, тобто загальна вартість транспортування у валюті становить 8242,98 дол. США, що не відповідає сумі транспортних витрат, що зазначені в заявці на транспортування.
Так, відповідно до рахунків на оплату № 003168 від 09.12.2022 та № 003117 від 05.12.2022 (а. с. 60-61) загальна вартість витрат по транспортуванню становить 362268,10 грн, а не 301434,23грн як зазначено у спірному рішенні №/2022/000282/2 від 15.12.2022, з яких за межами території України 266530,24 грн. (111534,23 грн міжнародне морське перевезення по маршруту: Шанхай, Китай Констанца, Румунія; 100000,00 грн транспортні послуги по маршруту: Констанца, Румунія кордон України м/п Порубне; 54 996,01 грн транспортно-експедиторське обслуговування, навантажувально-розвантажувальні роботи, портові збори, складські послуги на території Румунії) та на території України 94764,88 грн (89900,00 грн транспортні послуги по маршруту: кордон України м/п Порубне м. Луцьк, Україна; 4864,88 грн експедиційні послуги на території України) та ПДВ на суму 972,98 грн. Оплата за транспортні послуги ТзОВ «МІО ФЛОР» проведена повністю, що підтверджується наданими платіжними дорученнями № 103 від 09.12.2022 та № 104 від 09.12.2022.
Крім цього, з наданої під час митного оформлення довідки про транспортні витрати від 09.12.2022 експедитора ТзОВ «ЄВРО ФОРФАРДІНГ», який надавав послуги з організації перевезень чітко заначено, що витрати за транспортні послуги по маршруту: Констанца, Румунія кордон України м/п Парубне становлять 100000,00 грн; кордон України м/п Парубне Луцьк, Україна становлять 89900,00 грн, транспортно-експедиційні послуги по території України 100,00 грн (а. с. 58). Додатково митному органу до пояснень від 15.12.2022 було надано довідку про транспортні витрати за межами державного кордону України (266530,24 грн), зокрема, по коносаменту SZZY22100013, за маршрутом: Шанхай, Китай Констанца, Румунія 111534,23грн; навантажувально-розвантажувальні роботи, портові збори, складські послуги на тер. Румунії 54996,01 грн; автодоставка до кордону України Констанца, Румунія кордон України, м/п Парубне 100000,00 грн (а.с.59).
Таким чином, сума, зазначена в рахунках на оплату транспортних послуг № 003168 від 09.12.2022 та № 003117 від 05.12.2022 362268,10 грн, з урахуванням курсу НБУ 36,5927 грн/дол.США, відповідає сумі, зазначеній в заявці на транспортування від 28.10.2022 №LV0077 9900,00 дол. США, інформації зазначеній в довідках про транспортно-експедиційні витрати від 09.12.2022, від 10.12.2022, платіжних інструкціях № 103 від 09.12.2022 та № 104 від 09.12.2022. Відтак, доводи відповідача щодо розбіжностей у сумах транспортних витрат не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.
Щодо посилань на відсутність в заявці №LV0077 від 28.10.2022 реквізитів сторін, то суд зазначає, що відповідно до пункту 3.1.10 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 20.07.2022 №072022, укладеного між ТзОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ» (експедитор) та ТзОВ «МІО ФЛОР» (клієнт) (а. с. 47-52), клієнт зобов`язаний підготувати заявку відповідно до пункту 1.3, в якому зазначається, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку, в якій зазначається найменування та кількість вантажу, маршрут перевезення, запланована дата надання вантажу відправнику, тип транспортного засобу, дані про вантажовідправника та вантажоотримувача, а також інша необхідна інформація.
Дослідивши заявку №LV0077 від 28.10.2022, суд встановив, що у ній зазначені всі необхідні реквізити, як того вимагає пункт 1.3 Договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 20.07.2022 № 072022.
Крім того, в оскаржуваному рішенні № UA205140/2022/000282/2 від 15.12.2022 зазначено про те, що пунктом 3.6. Контракту №F2201 від 01.06.2022 передбачено, що страхування здійснюється за рахунок покупця, проте декларантом не надано документів на страхування.
Так, дійсно пунктом 3.6 Контракту від 01.06.2022 №F2201 встановлено, що покупець несе всі ризики втрати та пошкодження товару з моменту його розміщення на боту судна у порту Шанхай, Китай. Страхування товару відбувається за рахунок покупця (а. с. 24).
Проте, варто зазначити, що страхування товару не здійснювалось, про що і зазначено в довідках про транспортні витрати від 09.12.2022 та від 10.12,2022, та повідомлено про це митний орган у листі від 15.12.2022 (а. с. 58-59, 115 зворот 116).
Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа № 140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
На думку суду, в оскаржуваному рішенні Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000282/2 від 15.12.2022 відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що наведені у цьому рішенні розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.
Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номеру та дати МД від 26.07.2022 №UA401020/2022/32824, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн, сплачений платіжною інструкцією від 13.06.2023 №109 (а. с. 72).
При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 7500,00 грн суд враховує такі положення КАС України та правові висновки Верховного Суду.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та № 160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.
У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьої статті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення. Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення в постановах Верховного Суду від 02.10.2019 (справа № 815/1479/18), від 15.07.2020 (справа № 640/10548/19), від 21.01.2021 (справа № 280/2635/20), від 03.08.2022 (справа № 280/4264/21).
Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі № 520/6658/21).
Як вбачається із наявних у справі письмових доказів, а саме договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023 №01/06/23-1 (а. с. 66-69), акту приймання-передачі наданих послуг від 09.06.2023 (а. с. 70), рахунку-фактури від 12.06.2023 №12/06/23-1 (а. с. 71), платіжної інструкції від 13.06.2023 № 110 (а. с. 73), позивач оплати на рахунок Адвокатського об`єднання «ПРЕМІУМ СЕРВІС» правову допомогу в сумі 7500,00 грн.
Суд звертає увагу, що представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечив щодо обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката (а. с. 90-92). Крім того, суд враховує, що пунктом 4.1 договору про надання правничої допомоги від 01.06.2023 №01/06/23-1 встановлено фіксовану суму гонорару 7500,00грн (а. с. 67), з них 500,00грн становить надання правових консультацій, 7000,00грн складання позовної заяви, згідно із актом приймання-передачі послуг від 09.06.2023 (а.с.70).
Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням усталеної практики Верховного Суду у цій категорії справ) та значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, зважаючи на заперечення представника відповідача обґрунтованості та співмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 6184,00 грн (з них: судовий збір в сумі 2684,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 15 грудня 2022 року №UA205140/2022/000282/2.
Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, с. Римачі, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІО ФЛОР» (43005, Волинська область, м.Луцьк, пр-тПеремоги, 32А/67, ідентифікаційний код 44525767) судові витрати в загальному розмірі 6184 гривні 00 копійок (шість тисяч сто вісімдесят чотири гривні нуль копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2023 |
Оприлюднено | 16.11.2023 |
Номер документу | 114898178 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Коваль Роман Йосипович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Валюх Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні