Рішення

від 14.11.2023 по справі 160/19909/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2023 рокуСправа №160/19909/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області №0340162-2415- 0427 від 08.05.2023 року на суму 6 605,59 грн про нарахування за 2020 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкт нежитлової нерухомості, який розташований по АДРЕСА_1 ;

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області, код: ЄДРПОУ 44118658, код органу 0436 на користь ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Покровським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 09.10.2013 р. витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач є власником з 29.07.2020 сільськогосподарської будівлі, яка у відповідності до пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України не є об`єктом оподаткування, тому відповідачем протиправно складено спірне податкове повідомлення-рішення, згідно якого позивачу нараховано з 01.01.2020 податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/19909/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

29.08.2023 року від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказану позовну заяву не визнав, заперечував проти її задоволення і просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що згідно довідки за формою 20-ОПП, Селянське фермерське господарство ім. Кисенко М.С. орендує у позивача будівлю, яка згідно спірного податкового повідомлення-рішення є об`єктом оподаткування, що у відповідності до п.п. ж, п. 266.2.2 статті 266 ПК України, не звільняє позивача від обов`язку сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому не погодився з доводами, викладеними у відзиві на позов, визнав їх безпідставними, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Судом здійснено розгляд справи в порядку. письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач 29.07.2020 набув у власність нежитлове приміщення - сільськогосподарська будівля-склад, загальною площею 699,30 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 , про що було внесено запис №37588656.

08.05.2023 відповідачем складено податкове повідомлення-рішення №0340162- 2415-0427 на суму 6605,59 грн про нарахування позивачу за 2020 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянці за об`єкт нежитлової нерухомості, який розташований по АДРЕСА_1 , період нарахування 07.2020-12.2020, ставка податку 0,40, виходячи із загальної площі об`єкта оподаткування 699,30 кв.м.

Не погоджуючись із спірним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

01.01.2015 набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 №71-VIII, яким запроваджено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Порядок оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено статтею 266 ПК України.

За змістом підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Приписами підпункту 266.2.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункти 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що власник нежитлової нерухомості, яка за своїм окремими характеристиками і площею підпадає під об`єкт оподаткування, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).

Положеннями підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлюються податкові пільги із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Отже, підставою для застосування пільги, передбаченої приписами підпункту ж підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, має бути дотримання трьох обов`язкових умов: 1) власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником; 2) об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності та віднесений до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; 3) об`єкт нерухомості не здається власником в оренду, лізинг, позичку.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає про те, що позивач не є товаровиробником, у розумінні статті 14 ПК України, а також про те, що спірна будівля здається позивачем в оренду СФГ ім. Кисенко М.С., що не дає позивачу права на пільгі, передбачені п.п. ж п.266.2.2 ст. 266 ПК України.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.

Згідно з пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою па власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 п.14.1 ст.14 ПК України).

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначених для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо. До класу (код 1272) "Будівлі для культової та релігійної діяльності" належать, зокрема, церкви, каплиці, мечеті, синагоги.

Згідно доказів, які надані до позову, позивач є членом особистого селянського господарства, самостійно здійснює вирощування сільськогосподарських продукції, про що зазначене в довідці Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровській області №49 від 25.04.2023 року та листах про встановлення фактів від 21.05.2020 року, від 29.06.2021року, від 30.08.2022 року, договорі купівлі-продажу №2507 від 25.07.2019 року, договорі купівлі-продажу №2907 від 29.07.2020 року, договорі позики № 0303 від 03.03.2022 року, для чого має у особистій приватній власності станом на 01.01.2020 року земельні ділянки площею 4,9756 га кадастровий номер 1224281200:01:001:0523, площею 4,2576 га кадастровий номер 1224281200:01:001:0733, площею 4,4337 га кадастровий номер 1224281200:01:001:3838, площею 4,227 га кадастровий номер 1224281200:01:001:0525, площею 4,4612 га кадастровий номер 1224281200:01:001:3939, які належать позивачу на підставі державного акту на право власності на землю № ДП ПК 000020 від 05.09.2000року, а також площею 3,9949 га кадастровий номер 1224281200:01:001:0550, яка належить Позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Згідно рішення Покровського районного суду Дніпропетровській області від 23.02.2011 року у справі 2-228/2011-р позивач набув у власність сільськогосподарське обладнання (плуг, катки, сцепки, зернопогрузчики, оприскувач та інше грунтообробне приладдя), яке необхідно для здійснення сільськогосподарської діяльності.

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав иа нерухоме майно про реєстрацію права власності №218746957 від 03.08.2020 року та технічного паспорту на сільськогосподарську будівлю-склад від 26.06.2020 роки виданий ТОВ «Компанія» Земельно- кадастровий проектно-будівничий центр», позивач має у приватній власності нежитлове приміщення сільськогосподарську будівлю -склад, яка розташована на території Покровської селищної територіальної громади по АДРЕСА_1 .

Зазначена будівля розташована на земельній ділянці кадастровий № 1224281200:01:002:0163, яка перебуває у користуванні позивача на умовах оренди згідно договору оренди землі від 22.12.2020 року, укладеного між Покровською селищною радою Синельниківського району Дніпропетровській області та позивачем на підставі рішення Покровської селищної ради від 22.12.2020 року.

Виходячи з вищенаведених фактів суд дійшов висновку про те, що спірна будівля є будівлею сільськогосподарського призначення, а позивач є сільським товаровиробником, що не було враховано відповідачем при визначенні позивачу податкового зобов`язання, згідно спірного податкового повідомлення рішення.

При цьому, суд не приймає доводи відповідача про те, що спірна будівля здається позивачем в оренду СФГ ім. Кисенко М.С., оскільки згідно наданих відповідачем доказів (довідки за формою 20-ОПП), СФГ ім. Кисенко М.С. орендується комплекс нежитлових будівель та споруд за адресою по АДРЕСА_1 .

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не звітує перед контролюючими органами, суд також не бере ці доводи до уваги, оскільки позивачем до відповіді на відзив надані копії квитанції № 89 від 27.04.2021 року, за якою позивачем сплачено податок на доходи фізичних осіб в сумі 2196,00 грн за звітний 2020 рік, та копію квитанції № 82 від 27.04.2021 року, за якою позивачем сплачено військовий збір на суму 183,00 грн.

Зазначене свідчить про виконання позивачем свого обов`язку платника податків, як фізичною особою, яка веде особисте селянське господарство та є сільськогосподарським товаровиробником.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що нежитлова будівля загальною площею 699,3 кв.м., яка має статус сільськогосподарської будівлі склад, що належить позивачу на прав власності та розташована на території Покровської селищної територіальної громади по АДРЕСА_1 не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в силу положень пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з урахуванням положень статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,00 грн, підлягаю стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0340162-2415- 0427 від 08.05.2023 року на суму 6605,59 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14.11.2023 року.

Суддя Н.Є. Калугіна