Ухвала

від 14.11.2023 по справі 200/6414/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 листопада 2023 року Справа №200/6414/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., дослідивши матеріали адміністративного позову, поданого керівником Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Відділу освіти Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області із позовом до Відділу освіти Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44475329) щодо неприведення у готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - сховища № 19442, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. 8 Березня, буд. 1, приміщення 1;

- зобов`язати Відділ освіти Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44475329) вжити заходи щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 9 липня 2018 року захисної споруди цивільного захисту сховища № 19442, яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. 8 Березня, буд. 1, приміщення 1.

Згідно із ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого ч. 9 ст. 266 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою […].

Відповідно до ч. 4 ст. 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Частиною 5 ст. 53 КАС України визначено, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. При цьому в разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) на прокуратуру покладається, серед іншого, функція представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави шляхом звернення до суду із позовом у випадках, передбачених законом, якщо це представництво належним чином обґрунтоване. При цьому таке представництво може мати місце лише за умови порушення або загрозиа порушення інтересів держави.

Зазначений висновок узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 серпня 2023 року по справі № 560/10015/22.

Серед іншого у вказаній постанові з приводу представництва законних інтересів держави в суді прокурором Верховний Суд звернув увагу, серед іншого, на таке.

Згідно із ч.ч. 3 та 4 ст. 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів […] держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. […]

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів […] держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це […] відповідного суб`єкта владних повноважень.

У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Таким чином, зі змісту ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VII висновується, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади або орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

При цьому підстави для такого представництва інтересів держави прокуратурою у зазначених випадках різні.

Зокрема, у першому випадку прокурор набуває право на представництво у тому разі, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави (має місце усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб`єкта владних повноважень за наявності відповідних повноважень для їхнього захисту) або здійснює їх неналежно (активна поведінка (дії та рішення) уповноваженого суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на захист інтересів держави, але яка є неналежною).

Неналежність такого захисту може бути оцінена судом з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає до себе досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача чи відповідача.

Верховний Суд у постанові від 11 серпня 2023 року по справі № 560/10015/22 також зауважив, що захищати інтереси держави повинні передусім відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, фактично замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом владних повноважень, та які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду та замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який має можливість і бажає захищати інтереси держави.

Наведені висновки узгоджуються також із правовими висновками Верховну Суду, які були викладені у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі № 822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі № 806/1001/17, та правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Як зазначено у позовній заяві, керівник Слов`янської окружної прокуратури Донецької області обґрунтовує право на звернення до суду із цим позовом бездіяльністю, допущеною ГУ ДСНС України у Донецькій області, яка полягає у не вжитті дієвих, достатніх та ефективних заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача привести захисну споруду у стан готовності до використання її за призначенням, а саме: ГУ ДСНС України у Донецькій області, будучи спеціально уповноваженим державою органом на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, враховуючи активні бойові дії на території Донецької області та встановлені ним суттєві порушення з боку відділу освіти Слов`янської міської ради законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених акті перевірки від 10 серпня 2023 року, не вжило відповідних заходів задля зобов`язання відповідача привести у стан готовності споруди цивільного захисту.

На переконання Керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області зазначене у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключним випадком, який обумовлює наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Щодо наведеного вище прокурором обґрунтування суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі тих споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Приписами ч. 15 ст. 32 КЦЗ України передбачено, що контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно із п. 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 (далі - Порядок № 138), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди, користувач або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Пунктом 9 даного Порядку № 138 визначено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Згідно із п.п. 1 та 7 розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 липня 2018 року № 579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне, спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами

Відповідно до п. 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідно до вимог законодавства.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052 (далі - Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та гідрометеорологічної діяльності.

Пунктом 3 даного Положення № 1052 визначено, що основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб та гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п. 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів, інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, […] експлуатації будівель, об`єктів, споруд, […].

Разом із цим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» № 2228-IX від 21 квітня 2022 року, який набрав чинності 16 червня 2022 року, із КЦЗ України було виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки», при цьому КЦЗ України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту».

Пунктами 16, 48, 51 ст. 17-1 КЦЗ України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, серед іншого: реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд; звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей; перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту або його територіальних підрозділів щодо звернення до адміністративного суду із позовними вимогами, спрямованими на оскарження дій/бездіяльності визначених законодавством суб`єктів стосовно утримання захисних споруд цивільного захисту стаття 17-1 КЦЗ України не містить.

Отже, чинним законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень, при застосуванні своєї компетенції на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (п. 48 ст. 17-1 КЦЗ України).

Аналогічні за своїм змістом висновки були викладені Верховним Судом у постанові від 11 серпня 2023 року у справі № 560/10015/22.

Враховуючи, щоКЦЗ України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Донецькій області на звернення до адміністративного суду із позовними вимогами, спрямованими на оскарження дій/бездіяльності визначених законодавством суб`єктів у сфері утримання захисних споруд цивільного захисту, у керівника Слов`янської окружної прокуратури в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області також немає права на звернення до суду з такими вимогами.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно із ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.53, 169, 171,256,293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву керівника Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, подану в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, до Відділу освіти Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Слов`янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан й готовність до укриття населення - повернути прокурору разом із доданими до неї документами.

Роз`яснити особі, що звернулась із даним позовом, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.П. Волгіна