Ухвала

від 13.11.2023 по справі 335/10953/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/10953/23 2/335/3719/2023

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

13 листопада 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2023 позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Сандак І.А., звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однак, ознайомившись із вказаною позовною заявою та доданими матеріалами, приходжу до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогамст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач ОСОБА_1 заявляючи позовну вимогу про поновлення на роботі посилається на Наказ №859 к-тр від 28.06.2023 «Про звільнення начальника юридичного відділу О.Шитікової», однак не надає жодного доказу на підтвердження її звільнення на підставі вказаного Наказу від 28.06.2023.

Суд звертає увагу позивача, що подання до суду разом із позовною заявою всіх наявних в нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є обов`язком позивача.

Крім того, відповідно до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

Між тим, позивач посилається на те, що від сплати судового збору звільнена на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Однак, таке твердження є безпідставним, та таким що не відповідає нормам статті 5 Закону України «Про судовий збір», з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Позивачем заявлено, зокрема, вимоги:

1. Про визнання незаконним та скасування наказу КНП «міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР від 05.04.2023 №49 «Про зміни в Структурі КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР.

2. Про визнання незаконним та скасування наказу КНП «міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР від 05.04.2023 №50 «Про внесення змін до штатного розпису.

3. Про визнання незаконним та скасування наказу КНП «міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР від 28.06.2023 №859 к-тр «Про звільнення начальника юридичного відділу ОСОБА_2 ».

Враховуючи, що предметом позову є оскарження трьох окремих наказів, доходжу висновку, що доводи позивача про те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду із вказаним позовом, є безпідставними.

У постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 в справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01.09.2015, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку, що пільги щодо сплати судового збору не поширюються на вимоги позивача заявлені у вказаному позові, окрім поновлення на роботі, а тому заявлені позивачем позовні вимоги підлягають оплаті судовим збором.

Згідно із ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру поданою фізичною особою сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року „Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, то йому необхідно сплатити за них судовий збір у розмірі 3220,80 грн. (1073,60 грн. х 3).

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Вознес./22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; Номер рахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Згідно з ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог Цивільного процесуального кодексу України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали, шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у вище зазначеному розмірі, а також шляхом подання до суду належних документів щодо звільнення з посади на підставі Наказу №859 к-тр від 28.06.2023. В іншому випадку заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позову у 5 (п`ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. За правилами ст.353 ЦПК України, ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується.

Суддя І.А. Крамаренко