Рішення

від 14.11.2023 по справі 440/5735/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 14 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/5735/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

09 травня 2023 року ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000/276/5001 від 13 квітня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем під час здійснення перевірки п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Позивач, також, вказував на неправомірність вимог контролюючого органу щодо надання документів, які не є первинними і не пов`язані з обчисленням та сплатою податків і зборів або які відсутні на підприємстві.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Крім того 22 травня 2023 року ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000/369/5001 від 05 травня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про необґрунтованість та безпідставність висновків контролюючого органу про не підтвердження взаємовідносин ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" з ПП "ЮНІГРАН", оскільки господарські операції носили товарний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Вказує про реальність господарських операцій та про відсутність підстав для зменшення розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі № 440/6457/23 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 червня 2023 року об`єднано справи № 440/5735/23 та № 440/6457/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень в одне провадження. Об`єднаним справам присвоєно загальний номер № 440/5735/23.

13 червня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на висновки документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по деклараціям з податку на додану вартість за грудень 2022 року (вх. № 9300387512 від 19 січня 2023 року), оформленої актом від 22 березня 2023 року № 220/32-00-50-01/35713283, та на висновки, викладені в акті від 15 березня 2023 року № 44/32-00-50-01-17/35713283. Відповідач вважає, що господарські операції позивача з ПП "ЮНІГРАН" носили безтоварний характер, посилаючись на ненадання до перевірки нормативних документів щодо пропускного режиму на підприємстві та обліку руху транспорту, паспортів та/або сертифікатів якості виробника, журналів-ордерів, обігово-сальдових відомостей, бухгалтерських довідок, карток складського обліку матеріалів, інформації/документів бухгалтерського/податкового обліку щодо подальшої реалізації придбаної продукції (товарів, робіт, послуг) . Вказує про відсутність у контрагента позивача необхідної кількості працівників та матеріально-технічної бази для здійснення господарських операцій.

Надаючи правову оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням, суд дійшов таких висновків.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно вимог статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України врегульовано, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні (в електронному або паперовому вигляді), первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, відображення господарської операції в податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, норми податкового законодавства пов`язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної. Однак, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстроване як юридична особа та зареєстроване платником податку на додану вартість. Посадовими особами Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 17 лютого 2023 року № 45-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" з питання законності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по деклараціям з податку на додану вартість за грудень 2022 року (вх. № 9300387512 від 19 січня 2023 року), за результатами якої складено акт від 22 березня 2023 року № 220/32-00-50-01/35713283. В акті перевірки від 22.03. березня 2023 року № 220/32-00-50-01/35713283 зафіксовано наступні порушення ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат":

- абз. «а» п.198.1, абз.1-3 п.198.2, абз.1-2 п.198.3, ст.198, з урахуванням норм п.44.1 ст.44 Податкового кодексу, завищено суму податкового кредиту за грудень 2022 року на суму ПДВ 9266,28 грн.;

в наслідок чого порушено:

п. 200.1, абз. «в» п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму ПДВ 9 266,28 грн;

п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу в частині ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, за результатами чого складено Акт від 15 березня 2023 року № 44/32-00-50-01-17/35713283.

За змістом акта перевірки вказані порушення полягають у безтоварному характері господарських операцій між позивачем та його контрагентом: ПП "ЮНІГРАН".

Посилання податкового органу в акті від 15 березня 2023 року № 44/32-00-50-01-17/35713283 на ненадання позивачем підтверджуючих документів в повному обсязі, а саме: документів щодо пропускного режиму на підприємстві та обліку руху транспорту, паспортів та/або сертифікатів якості виробника, журналів-ордерів, обігово-сальдових відомостей, бухгалтерських довідок, карток складського обліку матеріалів, інформації/документів бухгалтерського/податкового обліку щодо подальшої реалізації придбаної продукції (товарів, робіт, послуг), суд вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними /розрахунками коригування до таких податкових накладних. Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. Паспорти та/або сертифікати якості виробника, документи щодо пропускного режиму на підприємстві згідно з абзацом тринадцятим ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV не є первинними бухгалтерськими документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а лише свідчать про якість товарів та про кількість автомобільного транспорту, що рухається по території підприємства. Ці документи не є обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість. Відсутність таких документів не позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару. Суд критично оцінює, як докази, акт від 15 березня 2023 року, так як той не підписаний з боку позивача уповноваженими особами, лист Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1050/6/32-00-07-04-08 від 21 лютого 2023 року, як такий, що поданий поза межами терміну перевірки, лист Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.02.2023р. № 1190/6/32-00-50-01-10, як такий, що не містить вимог надати первинні документи.

Враховуючи вищенаведене, суд встановив, що у позивача не виникало обов`язку надати до перевірки належним чином оформлених копій документів, що зазначені в додатку 1 до акта від 15 березня 2023 року, отже позивач не порушував п. 44.3 ст. 44 та п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, фактичного знаходження його за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постанові Верховного Суду України від 14 жовтня 2014 року у справі № 21 -318а14. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Щодо аналізу контрагентів та зазначення в акті перевірки про відсутність або недостатність персоналу у таких контрагентів, суд зазначає наступне.

Згідно позиції Верховного Суду про те, що відсутність достатньої кількості трудових ресурсів у контрагента, так само як і сертифікатів якості на поставлений товар, а тим паче взаємовідносини контрагента з іншими суб`єктами господарювання, не свідчить про нереальність господарської операції за умови підтвердження її належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (Постанова ВС від 12 квітня 2018 року у справі № 805/4710/16-а), а відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). (Постанова ВС від 11 червня 2019 у справі № 825/2387/18).

Крім того, контролюючим органом в акті перевірки не наведено факти, які б підтверджували недобросовісність ТОВ "Єристівський ГЗК", як платника податків та які б свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності свого контрагента, враховуючи, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податку від інших осіб, питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Реальність вчинення господарської операції підтверджена документами, наданими суду разом з позовною заявою, а саме: договором поставки від 21 грудня 2021 року № 533/50110, рахунком від 12 жовтня 2022 року № 365, видатковою накладною від 01 грудня 2022 року № 228, прибутковим ордером від 01 грудня 2022 року № 1275, платіжним дорученням від 16 грудня 2022 року № 12783, товарно-транспортною накладною від 01 грудня 2022 року № Р228, податковою накладною від 01 грудня 2022 року № 1, зареєстрованою належним чином.

З огляду на наявність у позивача всіх підтверджуючих документів, що надають право для віднесення спірної суми податку до складу податкового кредиту, суд вважає доведеним факт придбання позивачем товару саме у ПП "ЮНІГРАН".

У зв`язку з викладеним суд зазначає, що підставою для зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість у даному випадку може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій позивача з недобросовісним платником податків (постачальником) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять, відтак, суд дійшов до висновку, що господарські операції позивача з його контрагентом в охопленому перевіркою періоді мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкової накладної ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Відповідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням чого суд дійшов висновку про їх необґрунтованість та протиправність, а також про наявність підстав для їх скасування.

За викладених обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 5368,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39803, ЄДРПОУ 35713283) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро 49600, ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13 квітня 2023 року № 000/276/5001.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 05 травня 2023 року № 000/369/5001.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Олександра Поля, 57, м. Дніпро 49600, ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39803, ЄДРПОУ 35713283) витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова