Рішення

від 02.11.2023 по справі 920/953/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2023м. СумиСправа № 920/953/23Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. за участю секретаря судового засідання Павлючок І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/953/23 у порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКРМІНХІМ» (вул. Ковпака, 4, м. Суми, 40020, код 14013532)

до відповідача: Фермерського господарства «Урожай» (вул. Мезенівська, 105, смт. Краснопілля, Сумська область, 42400, код 23635296)

про стягнення 320 179, 20 грн

представники учасників справи:

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства «Урожай» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКРМІНХІМ» суму боргу в розмірі 320 179, 20 (триста двадцять тисяч сто сімдесят дев`ять) грн. 20 коп та покласти судові витрати на відповідача.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.08.2023 справу № 920/953/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою від 15.08.2023 у справі № 920/953/23 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/953/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 26.09.2023, 12:30.

Ухвалою від 26.09.2023 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/953/23; призначити розгляд справи № 920/953/23 по суті в судове засідання на 02.11.2023, 10:00.

Представники учасників справи в судове засідання по суті не з`явилися.

Відповідач відзиву на позов чи письмових заперечень по суті позовних вимог до суду не подав.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання від 26.08.2023 б/н (вх. № 6269 від 03.10.2023) про розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвали суду від 15.08.2023 та від 26.09. 2023, що були направлені відповідачу на адресу: 42400, Сумська область, Сумський район, смт. Краснопілля, вул. Мезенівська, 105, повернуті відділенням поштового зв`язку до суду із "адресат відсутній за вказаною адресою".

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого судом відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» за кодом 18615070503, станом на 26.09.2023 місцезнаходженням Фермерського господарства «Урожай» (код 23635296) є вул. Мезенівська, 105, смт. Краснопілля, Сумська область, 42400.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.

Згідно зі статтєю 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи нез`явлення представника відповідача у судове засідання, не подання ним відзиву на позов та не повідомлення суду поважності причин неявки в судове засідання по суті, а також враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, суд вважає за доцільне зазначити, що учасникам справи надано достатньо часу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів. Приймаючи до уваги наведене та принципи змагальності і диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 ГПК України, за відсутності представників учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

З 04.08.2022 згідно рішення засновників Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРРОСХИМ» змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКРМІНХІМ».

Позивач в період з 28.05.2021 по 06.07.2021 здійснив поставку товару (мінеральних добрив) відповідачеві. Номенклатура, кількість та вартість товару та умови поставки зазначені в рахунках, видаткових накладних та залізничних накладних.

Згідно видаткових та товарно-транспортних накладних відповідачеві було поставлено товар у загальній кількості 24 тони на загальну суму 333 619,20 грн, а саме: згідно видаткової накладної №13087 від 28.05.2021 та товарно-транспортної накладної №Г0000013087 від 28.05.2021 здійснено поставку Карбаміду (сечовини) в кількості 18 тон за ціною 12 334,00 грн без ПДВ (14 800,80 грн. з ПДВ) на загальну суму 266 414,40 грн з ПДВ відповідно до рахунку №6894 від 19.05.2021; згідно з товарно-транспортною накладною №Г0000014758 від 06.07.2021 здійснено поставку Добрива рідкого азотного (КАС-32) в кількості 6 тон за ціною 9 334,00 грн. без ПДВ (11 200,80 грн з ПДВ) на загальну суму 67 204,80 грн з ПДВ відповідно до рахунку №8142 від 25.06.2021.

Фермерське господарство «Урожай» здійснило часткову оплату отриманого від позивача товару на загальну суму 13 440,00 грн, що підтверджується банківськими виписками, а саме згідно виписки з рахунку в АТ «Укрексімбанк» від 01.07.2021 р. здійснено оплату на загальну суму 13 440,00 грн з ПДВ згідно рахунку №8142 від 25.06.2021.

Таким чином, рахунок №6894 від 19.05.2021 на суму 266 414,40 грн з ПДВ відповідачем не було оплачено, а рахунок №8142 від 25.06.2021 на загальну суму 67 204,80 грн з ПДВ відповідачем оплачено частково в розмірі 13 440,00 грн з ПДВ.

Позивачем було направлено відповідачу вимогу (вих. 30/03-5 від 30.03.2023) про здійснення оплати поставленого товару протягом 7 днів з моменту одержання вимоги.

Відповідач цю вимогу з відділення поштового зв`язку не забрав. Згідно даних сайту АТ «УКРПОШТА» вимогу повернуто у зв`язку із закінченням терміну зберігання 19.04.2023.

На час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 320 179,20 грн.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Кодексом.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач у даних правовідносинах виступав в якості постачальника товару. При цьому постачальник в порядку ст. 181 Господарського кодексу України здійснив поставку у спрощений спосіб - шляхом вчинення дій, які виразилися у виставленні рахунку та фактичній передачі товару.

Покупець виразив волю на встановлення правовідносин, зокрема, шляхом прийняття поставленого товару та часткової оплати за товар.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Огляду на те, що позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу про оплату заборгованості за поставлений товар протягом семи днів з моменту одержання вимоги, ураховуючи те, що факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 320 179, 20 грн боргу підтверджується матеріалами справи та не спростовані відповідачем, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 320 179, 20 грн боргу визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 4 802, 69 грн підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 130, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Урожай» (вул. Мезенівська, 105, смт. Краснопілля, Сумська область, 42400, код 23635296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «УКРМІНХІМ» (вул. Ковпака, 4, м. Суми, 40020, код 14013532) суму боргу в розмірі 320 179, 20 (триста двадцять тисяч сто сімдесят дев`ять гривень двадцять копійок) та витрати по сплаті судового збору в сумі 4 802, 69 грн (чотири тисячі вісімсот дві гривні шістдесят дев`ять копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 13.11.2023.

СуддяЮ.А. Джепа