Рішення

від 14.11.2023 по справі 922/3221/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3221/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50); до 1. Фермерського господарства "Вітал-6" (63840, Харківська обл., Борівський район, с. Дружелюбівка, вул. Молодіжна, 46) , 2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); про стягнення коштів у розмірі 558 786, 12 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до першого відповідача - Фермерського господарства "Вітал-6", с. Дружелюбівка, другого відповідача - ОСОБА_1 , с. Дружелюбівка, про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 34136433-КД-3 від 16.12.2021 в розмірі 558 786, 12 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду. Справу № 922/3221/23 визнано малозначною та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачам, відповідно до ст. 251 ГПК України, строк 15 календарних днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.08.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 07.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження першого відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та за місцезнаходження другого відповідача, надану на запит суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області - Харківська область, Ізюмський район, с. Дружелюбівка, вул. Молодіжна, 46).

При цьому, повідомлення від Укрпошти про доставку/неможливість доставки ухвали суду про відкриття провадження у справі, направленої відповідачам 08.08.2023 за вих. № 019856, на адресу суду не поверталось.

Господарським судом повторно 03.10.2023 на адресу відповідачів було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі № 922/3221/23 за вих. № 025100.

Але, судова кореспонденція адресована відповідачам була повернута Укрпоштою на адресу суду із позначкою "бойові дії".

У відповідності до приписів ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" господарським судом було повідомлено відповідачів у справі про розгляд даного спору через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у зв`язку з чим, з опублікуванням такого оголошення відповідачі вважаються повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.

Також суд зауважує, відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/3221/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Так, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

16.12.2021 міжАкціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк, позивач) та Фермерським господарством "Вітал-6" (позичальник, перший відповідач) було укладено кредитний договір №34136433-КД-3 (кредитний договір).

Розділом А кредитного договору визначено істотні умови кредитування.

Відповідно до п. А.1. кредитного договору вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.

Згідно п. А.2. кредитного договору ліміт цього договору становить 500 000, 00 грн, у тому числі на наступні цілі:

- у розмірі 500 000,00 грн на поповнення обігових коштів;

- у розмірі 0 грн на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12. цього договору.

Термін повернення кредиту 01.11.2024 (п. А.3. кредитного договору).

Рахунки для обслуговування кредиту визначені у п. А.4. кредитного договору.

Відповідно до п. А.5. кредитного договору зобов`язання позичальника забезпечується:

- договором поруки №34136433-ДП-3/1 від 16.12.2021.

За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14, 31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. А.6. кредитного договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17, 31% річних. При цьому, банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору та дати початку нарахувань підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п. А.6. цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п. А.6. цього договору та дати початку її нарахування (п. А.6.1. кредитного договору).

Сторони узгодили, що по закінченню кожних 12 місяців з дня укладання цього договору розмір процентів за користування кредитом, що зазначений в п.п. А.6, А.6.1, А.7 цього договору, може бути переглянуто за ініціативи однієї із сторін, про що сторони укладають договори про внесення змін до цього договору (п. А.6.2. кредитного договору).

У випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28, 62% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п. А.7. кредитного договору).

Згідно з п. А.8. кредитного договору, проценти встановлені п.п. А.6., А.6.1. договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п.7.3. цього договору. у випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2. цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п.А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п.А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.

Згідно п.2.2. кредитного договору позичальник зобов`язується, зокрема, використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п.1.1 цього договору, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п.п.4.1, 4.2., 4.3 цього договору, повернути кредит у терміни, встановлені п.п.1.2, 2.2.16.

Відповідно до п. 2.3.2. договору при настанні подій, зокрема, порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк на свій розсуд має право, зокрема, згідно із ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомлення дату договір вважається розірваним . При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова за цим договором не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

За користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п.п.1.2., 2.2.3., 2.2.16., 2.3.2., 2.4.1. цього договору позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п.п. А.6., А.6.1. цього договору.

У випадку встановлення банком у порядку, передбаченому п.2.3.12 цього договору, зменшеної процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки (п. 4.1. кредитного договору).

П. 6.1. кредитного договору визначено, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов`язань (п.6.2. кредитного договору).

Кредитний договір було підписано уповноваженими представниками сторін з використанням кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколом перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

В той же день, між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк) та Фермерським господарством "Вітал-6" (позичальник), враховуючи, що позичальник відповідає критеріям Порядку на отримання фінансової державної підтримки, було укладено додаткову угоду №1 від 16.12.2021 до кредитного договору №34136433-КД-3 (додаткова угода), відповідно до підпункту а пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

Згідно з п. 2.1. додаткової угоди за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14,31% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:

Індекс UIRD (3 місяці) + 7%;

Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.

Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Відповідно до п. 2.2. додаткової угоди у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п. 2.3. 2.7. цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:

- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;

- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою; розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних;

- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

П. 2.7. додаткової угоди визначено, що погашення кредиту (тіла) позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід`ємною частішою цієї додаткової угоди.

Згідно п. 2.10 додаткової угоди у випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в п. А.3. кредитного договору позичальник зобов`язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п. 2.1. цієї додаткової угоди + 5% річних.

Також сторони погодили графік платежів (додаток №1 до додаткової угоди до кредитного договору), згідно якого відповідач у строк 01.05.2022, 01.09.2022, 01.09.2023, 01.11.2023, 01.09.2024 та 01.11.2024 повинен був погашати суму кредиту та суму страхового платежу у розмірі визначеному графіком.

Додаткова угода та Графік платежів підписано уповноваженими представниками сторін з використанням кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколом перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем (гарант) та АТ КБ Приватбанк було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (далі за текстом - договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара (АТ КБ 'Приватбанк") безвідкличну гарантію, метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Відповідно до п. 5.1. договору гарантії, у разі настання гарантійного випадку, бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів за якими виникла прострочена заборгованість) не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

П. 6.8. договору гарантії, на суму простроченої заборгованості перед бюджетом, бенефіціар нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120 % облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.

Згідно з п. 6.9. договору гарантії, пеня нараховується з дати виникнення простроченої заборгованості перед бюджетом за проблемним кредитом до дати погашення такої заборгованості (включно) або до дати, яка настає через 6 календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати відповідної ССГ (сума сплати за гарантією), залежно від того, яка дати настає раніше.

Відповідно до п. 15 Порядку надання державних гарантів на портфельній основі, на суму простроченої заборгованості позичальника за кредитом, за яким гарантом, здійснено виплати за вимогою банку-кредитора, агентом розраховується пеня, на суму якої збільшується заборгованість позичальника та яка стягується з позичальника банком-кредитором відповідно до внутрішніх правил і процедур банку-кредитора та законодавства щодо організації процесу управління проблемними активами в банках. Така пеня нараховується з дати здійснення гарантом виплати банку-кредитору на виконання гарантійних зобов`язань до дати погашення такої заборгованості або до дати, яка настає через шість календарних місяців з дати здійснення гарантом виплати, залежно від того, яка з дат настає раніше. Пеня нараховується за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої заборгованості у розмірі 120% річної облікової ставки НБУ, діючої на кожен такий день.

Аналогічні положення містить п. 2.11. додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.13. додаткової угоди позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 2.11. цієї додаткової угоди.

Водночас, 16.12.2021 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №34136433-ДП-3/1 (договір поруки).

Відповідно до п.1.1. договору поруки, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання зобов`язань Фермерського господарства "Вітал-6" (боржник) за з кредитним договором №34136433-КД-3 від 16.12.2021, невідновлювальної кредитної лінії на суму 500 000, 00 грн з терміном дії до 01.11.2024.

Згідно п.1.3 договору поруки поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.1.5. договору поруки).

У випадку невиконання боржником будь-якого зобов`язання, передбаченого п.1.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов`язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими особами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (п.2.1.2. кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4.1. договору поруки, поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання боржника, зазначені в направленій кредитором вимоги згідно п.п.2.1.2. п.2.1. цього договору.

Як свідчать матеріали справи, співвласник ОСОБА_2 надала згоду на укладання поручителем договору поруки.

Договір поруки підписано уповноваженими представниками сторін з використанням кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується протоколом перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

17.12.2021 на поточний рахунок відповідача-1 банком було перераховано кредитні кошти у розмірі 500 000, 00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 та платіжним дорученням №DICO6BUE5A від 26.11.2021.

Як вказує позивач, перший відповідач порушив свої зобов`язання за кредитним договором, припинив здійснювати щомісячні платежі, які передбачені графіком платежів.

Відповідно до пп. г" п. 2.3.2. кредитного договору при настанні будь-яких наступних подій, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору, банк має право згідно зі ст. 651 ЦК України та 188 ГК України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останні день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору, не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Відповідно до приписів п. 6.2. договору гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується, зокрема, здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу.

16.09.2022 позивачем було направлено до відповідача-1 повідомлення про розірвання договору № 36455685-КД-3 з вимогою до 04.01.2023 здійснити погашення заборгованості у повному розмірі.

09.01.2023 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ УкрЕксІмБанк (агента) вимога на сплату за гарантією № 94 на суму 250 000, 00 грн.

10.01.2023 позивачем було направлено повідомлення до відповідача-1 про надсилання вимоги гаранту № 94 від 06.01.2023.

03.02.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 250 000, 00 грн.

У зв`язку з порушенням своїх зобов`язань за кредитним договором, заборгованість відповідача-1 перед банком за кредитним договором становить 308 786, 12 грн, з яких 250 000, 00 грн заборгованості за тілом кредиту і 58 786, 12 грн. заборгованості за процентами. Відповідач-2 несе солідарну відповідальність, як поручитель відповідача-1, за невиконання останнім своїх зобов`язань за кредитним договором. У зв`язку із чим, позивач вимушений звертатися до суду за захистом своїх законних права та інтересів шляхом реалізації свого права на дострокове стягнення з відповідачів суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

На підтвердження зазначеного позивач надав виписки по рахунку 20681025901636, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

П. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

П. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ст. 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В ч. 1 ст. 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи, 16.12.2021 між Акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" (банк) та Фермерським господарством "Вітал-6" (позичальник) було укладено кредитний договір №34136433-КД-3, відповідно до умов якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 500 000, 00 грн, у тому числі у розмірі 500 000, 00 грн на поповнення обігових коштів та у розмірі 0 грн на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п.2.1.5., 2.2.12. цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у другому абзаці п.2.1.2 цього договору, в обмін на зобов`язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни. Термін повернення кредиту 01.11.2024.

Згідно п. А.6. кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14, 31% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 24.11.2021 до кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією Додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку, яка становить 14, 31 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою зазначеною в п. 2.1. додаткової угоди.

Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.

Також сторони погодили, що відповідач у строк до 01.05.2022, 01.09.2022, 01.09.2023, 01.11.2023, 01.09.2024 та 01.11.2024 повинен був погашати суму кредиту та суму страхового платежу у розмірі визначеному графіком платежів.

Проаналізувавши умови вказаного кредитного договору судом встановлено, що сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог статей 205, 638, 1049, 1054 ЦК України та ст. 179, 180 ГК України, він вважається укладеним.

Таким чином, укладений кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. 11, 202, 509 ЦК України і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію та інші платежі передбачені договором.

Разом з цим, ч. 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1(§ 1. Позика ) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст.1049 ЦК України).

Наявними в матеріалах справи банківськими виписками по особових рахунках підтверджується факт користування 1-м відповідачем кредитними коштами наданими позивачем за кредитним договором.

Проте доказів погашення 1-м відповідачем суми тіла кредиту та процентів за користування кредитом згідно кредитного договору, матеріали справи не містять.

06.12.2022 позивачем було направлено до відповідача -1 повідомлення про розірвання договору № 36455685-КД-3 з вимогою до 04.01.2023здійснити погашення заборгованості у повному розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Разом з тим, як зазначено судом вище, 31.12.2020 між Міністром фінансів України Марченком Сергієм Михайловичем (ді за текстом гарант) та АТ КБ Приватбанк було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 (далі за текстом - договір гарантії), відповідно до п. 2.1. якого гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара (АТ КБ 'Приватбанк") безвідкличну гарантію, метою гарантування виконання принципалами (у т.ч. відповідачем) своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

За приписами ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами; за погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу; до відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Ч. 1 ст. 563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2023 позивачем була направлена до Міністерства фінансів України (гаранта) та АТ УкрЕксІмБанк (агента) вимога на сплату за гарантією № 94 на суму 250 000, 00 грн.

З матеріалів справи також слідує, що 03.02.2023 Міністерством фінансів України була перерахована сума сплати за гарантією у розмірі 250 000, 00 грн, що підтверджується банківською випискою.

Таким чином, враховуючи, що зобов`язання відповідача було забезпечено гарантією Міністерства фінансів України, позивач звернувся із відповідною вимогою до гаранта, який здійснив виплату в розмірі, передбаченому гарантією.

Згідно з ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

П. 2.13. додаткової угоди передбачено, що позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до пункту 2.11. цієї додаткової угоди.

Відповідно до п. 2.14. додаткової угоди грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом та нарахованої пені (відповідно до п. 2.11. цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, позивачем доведено та належним чином обґрунтовано правомірність заявленої позовної вимоги про стягнення 250 000, 00 грн заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією.

Разом з цим, ч. 1 ст. 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

16.12.2021 в якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №34136433-ДП-3/1.

Сторони згідно п.1.5. договору поруки погодили, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Ч. 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки ( ч. 1 ст. 554 ЦК України).

В ч. 4 ст. 559 ЦК України зазначено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Проте доказів погашення 2-м відповідачем суми тіла кредиту та процентів за користування кредитом згідно кредитного договору матеріали справи не містять.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що відповідач-1 підписуючи кредитний договір, а відповідач-2 - договір поруки, зобов`язались сплачувати основну заборгованість зі сплати кредиту та процентів, передбачених кредитним договором, оскільки у вказаних договорах чітко передбачено умови та правила надання кредиту.

Відтак, відповідачам були зрозумілі та доведені до їх відома умови відповідного кредитного договору.

Таким чином відповідач-1, уклавши кредитний договір, та відповідач-2, уклавши договір поруки з позивачем, добровільно стали стороною вказаних договорів, а відтак на відповідних умовах зобов`язані нести всі ризики пов`язані з порушенням власних зобов`язань.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідачі не надали суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, а в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку про те, що відповідачами належним чином не виконано взяті на себе зобов`язання, згідно кредитного договору та договору поруки, укладеного в якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок суми заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом суд встановив, що дані розрахунки є арифметично вірними та здійснені у відповідності до умов кредитного договору та вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ч. 1,2,3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, не спростовані відповідачами, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір покладається на відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Вітал-6" (63841, Харківська обл., Борівський р-н, с. Дружелюбівка, вул. Молодіжна, 46; код ЄДРПОУ: 34136433) та Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ: 14360570)заборгованість за кредитним договором № 34136433-КД-3 від 16.12.2021, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 250 000, 00 грн, заборгованості за процентами у розмірі 58 786, 12 грн, заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 250 000, 00 грн.

Стягнути з Фермерського господарства "Вітал-6" (63841, Харківська обл., Борівський р-н, с. Дружелюбівка, вул. Молодіжна, 46; код ЄДРПОУ: 34136433) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ: 14360570) судовий збір у розмірі 4 194, 86 грн.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ: 14360570) судовий збір у розмірі 4 194, 86 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; код ЄДРПОУ: 14360570);

Відповідач - Фермерське господарство "Вітал-6" (63841, Харківська обл., Борівський р-н, с. Дружелюбівка, вул. Молодіжна, 46; код ЄДРПОУ: 34136433);

Відповідач - Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код ІПН: НОМЕР_4 ).

Повне рішення складено 14.11.2023.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/3221/23