Ухвала

від 14.11.2023 по справі 922/4718/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

14.11.2023м. ХарківСправа № 922/4718/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши заяву про видачу судового наказу

заявникТовариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут"(місцезнаходження: 61093, місто Харків, вулиця Болбочана Петра, будинок 54; код ЄДРПОУ 39590621) боржникСхідне казенне підприємство пробірного контролю (місцезнаходження: 61037, місто Харків, проспект Московський, будинок 199; код ЄДРПОУ 02251060)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу на стягнення зі Східного казенного підприємства пробірного контролю (боржника) забезпечення виконання Договору № 60GB617-45-22 про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2022 у сумі 13 140,00 грн.

Відповідно до приписів статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Згідно частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Дослідивши матеріали заяви ТОВ "Харківгаз Збут", суд зазначає наступне.

Статтею 150 Господарського процесуального кодексу України наведено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено, зокрема: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших (письмових) документів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а заявник має обґрунтувати свої вимоги та надати до суду належні, в розумінні статті 76 ГПК України, докази, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.

Звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу ТОВ "Харківгаз Збут" в описовій та прохальній її частині вказує, що 21.01.2022 між Заявником та Східним казенним підприємством пробірного контролю (далі також - Боржник) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 60GB617-45-22 (далі - Договір), відповідно до якого Заявник зобов`язується постачати Боржнику електричну енергію, а Боржник - прийняти і оплатити теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором. Теплова енергія постачається Боржнику в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору. Згідно п.3.1. строк (термін) поставки електричної енергії з 01.02.2022 року по 31.12.2022 року (включно).

Пунктом 9.8. Постачальник не пізніше дати укладання Договору вносить забезпечення виконання Договору у розмірі 3,0 (трьох) % його вартості у формі застави, а саме 13 140,00 грн.

21.01.2022 року ТОВ "Харківгаз збут" було внесено забезпечення у сумі 13 140,00 грн., що підтверджується платіжою інструкцією № 131.

Пунктом 9.9. Договору передбачено, що споживач повертає постачальнику забезпечення виконання Догвоору про закупівлю:

- після виконання постачальником зобов`язань за Договором у повному обсязі та закінчення строку дії Договору;

- за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

- у випадках, передбачених статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі"(нікчемність договору).

Також заявник вказує на те, що Додатковою угодою до Договору сторони дійшли згоди достроково припинити дію Договору шляхом його розірвання 03.08.2022 року.

Разом з тим, звертаючись до суду із заявою про видачу наказу в порядку наказного провадження, ТОВ "Харківгаз Збут" не надав до суду Додаткову угоду до Договору якою, як він вказує, сторони дійшли згоди достроково припинити дію Договору шляхом його розірвання 03.08.2022 року. З огляду на це, немає жодного підтвердження що договір було розірвано.

Стосовно листа (вих.№617-Сл-4545-1222 від 19.12.2022), який додано до заяви та на який посилається заявник, суд зазначає, що п.9.9 Договору не передбачає повернення суми в розмірі 13 140,00 грн. в разі розірвання Договору за ініціативою постачальника.

Щодо посилання заявника на п.12.6 Договору, суд зазначає наступне. Відповідно до п.12.6 Договору у разі дії форс-мажорних обставин більше 60 календарних днів Сторони вправі в установленому порядку розірвати Договір. При цьому Постачальник повертає споживачу невикористані грошові кошти (аванс) протягом 3 банківських днів з дати розірвання Договору.

Згідно п.12.4. Договору Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодаства.

ТОВ "Харківгаз Збут" направило Східному казенному підприємству пробірного контролю повідомлення "Щодо виникнення форс-мажорних обставин" (вих.617-Сл-1805-0722 від 13.07.2023). Проте, Східне казенне підприємство пробірного контролю у відповіді на вказаний лист зазначило, що відсутні підстави для повернення забезпечення виконання Договору.

Крім того, суд зазначає, що посилаючись на форс-мажор як на підставу для звільнення від відповідальності, Заявнику потрібно довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов`язання. Одного лише посилання на наявність форс-мажору є недостатньо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

Слід зазначити, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є однією з функцій ТПП, затверджених Статутом ТПП України та Законом України «Про торгово-промислові палати України».

Засвідчення форс-мажорних обставин є послугою в розумінні Цивільного кодексу України, яку ТПП надає для фізичних та юридичних осіб.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14,141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

13 травня 2022 року ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.

З наведеного вбачається, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

В матеріалах заяви не міститься доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для ТОВ "Харківгаз Збут", за його зверненням, введення воєнного стану, як форс-мажорної обставини, яка унеможливлює виконання підприємством зобов`язань за Договором, шляхом видачі відповідного сертифіката.

Господарський суд, разом з тим, наголошує, що згідно частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором).

Як вбачається з аналізу норм процесуального законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.

Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті (пункт 7 частини першої статті 155 ГПК України), а процесуальний механізм наказного провадження не вимагає від суду встановлення підстав для повернення забезпечення виконання договору у зв`язку з його розірванням з мотивів наявності форсмажорної обставини.

Обставини, які свідчать про безспірність вимог, є обов`язковою умовою наказного провадження, так як у протилежному випадку суд, буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що укладеним сторонами Договором про постачання електричної енергії споживачу № 60GB617-45-22 не передбачено відповідного обов`язку (заявлена до стягнення сума не є заборгованістю за Договором), а Східне казенне підприємство пробірного контролю не визнає свій обов`язок перед заявником; враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги ТОВ "Харківгаз Збут" не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Крім того, суд зазначає, що з 18 жовтня 2023 року вступив в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 №3200-IX. Зокрема, приписами частинами шостої статті 6 ГПК України (у редакціїї Закону з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 170 ГПК України.

За змістом пункту 1 частини першої вищевказаної норми будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи адвокатом, зокрема шляхом подання документів до суду через електронні кабінети в ЄСІТС або в паперовій формі.

Суд зазначає, що у поданій ТОВ "Харківгаз Збут" заяві про видачу судового наказу (вх.№4718/23) відсутні відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Згідно пунктів 1, 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (частина друга статті 152 ГПК України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Харківгаз Збут" щодо видачі судового наказу (за вх. № 4718/23) про стягнення забезпечення виконання Договору № 60GB617-45-22 про постачання електричної енергії споживачу від 21.01.2022 у сумі 13 140,00 грн.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись статтями 147, 148, 150, 152, 153, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" щодо видачі судового наказу на стягнення зі Східного казенного підприємства пробірного контролю забезпечення виконання Договору №60GB617-45-22 про постачання електричної енергії споживачу у сумі 13 140,00 грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу підписано 14.11.2023.

СуддяРильова В.В.