Постанова

від 09.11.2023 по справі 9/10

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2023 року

м. Київ

Cправа № 9/10

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Картере В. І., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022

у складі колегії суддів: Тимошенко О.М. (головуючий), Юрчук М.І., Крейбух О.Г.

та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022

у складі судді Бережнюк В.В.

у справі № 9/10

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бастіон Клас"

до Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод"

про визнання банкрутом,

На вирішення суду постало питання розгляду конкурсних кредиторських вимог податкового органу, заявлених у 2021 році до боржника, провадження у справі про банкрутство якого відкрито за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 10.02.2006 Господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі № 9/10 про банкрутство Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" (далі - ДП "Зірненський спиртзавод") та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

2. 29.11.2006 ухвалою суду першої інстанції у вказаній справі затверджено реєстр вимог кредиторів.

3. Ухвалами суду першої інстанції у цій справі строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався.

4. 19.06.2007 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 9/10 відмовлено Костопільській міжрайонній державній податковій інспекції в прийнятті заяви про визнання кредитором по справі №9/10 про банкрутство ДП "Зірненський спиртовий завод" з вимогами до боржника в розмірі 40 495 895,88 грн на підставі того, що позивачем пропущено строк для заявлення вимог кредиторів, встановлений ст. 14 Закону Україну "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5. 10.09.2007 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відмовлено Костопільській МДПІ в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 залишено без змін.

6. 04.12.2007 постановою Вищого господарського суду України відмовлено Костопільській МДПІ в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 19.06.2007 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2007 залишено без змін.

7. 07.02.2008 Верховний Суд України своєю ухвалою відмовив в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04.12.2007 у справі № 9/10.

8. 13.01.2014 постановою Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 817/4340/13-а відмовлено ДП "Зірненський спиртовий завод" в задоволенні позову до Костопільської об`єднаної ДПІ ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання погашеним податкового боргу в сумі 40 495 895,88 грн.

9. 04.03.2014 Житомирським апеляційним адміністративним судом було постановлено ухвалу у справі № 817/4340/13-а, якою апеляційну скаргу ДП "Зірненський спиртовий завод" залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 без змін.

10. 06.07.2015 ухвалою Вищого адміністративного суду України № 817/4340/13 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду було винесено ухвалу від 04.03.2014 залишено без змін.

11. Як встановлено судами у цій справі, ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду №817/4340/13-а від 04.03.2014 встановлено: "оскарження податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом із дотриманням строків, визначених п.п. 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов`язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов`язання. При розгляді даної справи судом встановлено, що податкове зобов`язання позивача на суму 40 495 895,88 грн виникло на підставі податкових повідомлень-рішень № 0000262342/0, № 0000272342/0 та № 0000282342/0 від 24.03.2004. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ДП "Зірненський спиртовий завод" у судовому порядку. Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 18.12.2006, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2007, ДП "Зірненський спиртовий завод" в задоволенні позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000262342/0, № 0000272342/0 та № 0000282342/0 від 24.03.2004 - відмовлено повністю. Отже, податкове зобов`язання в розмірі 40 495 895, 88 грн набуло статусу узгодженого 25.04.2007, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство. З системного аналізу положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14.05.1992, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов`язання, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання. З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що податкове зобов`язання ДП "Зірненський спиртовий завод" щодо сплати податкового боргу в сумі 40495895, 88 грн. має статус поточної заборгованості і підлягає до сплати. ДП "Зірненський спиртовий завод" своєчасно в добровільному порядку узгоджене податкове зобов`язання в повному обсязі не сплатив. Окрім того, суд встановив, що постановою господарського суду Рівненської області від 09.08.2007 в справі № 20/249 було задоволено позов Костопільської МДПІ до ДП "Зірненський спиртовий завод" про стягнення податкової заборгованості в сумі 40 495 895,88 грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2008 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2013 рішення суду першої інстанції залишене без змін. 11.04.2008 Господарським судом Рівненської області в справі № 20/249 видано наказ".

12. Справа № 9/10 перебуває в процедурі розпорядження майном боржника.

Подання заяви з грошовими вимогами

13. 31.12.2021 до господарського суду звернулось Головне управління ДПС у Рівненській області із заявою б/н від 30.12.2021 про визнання кредиторських вимог до боржника - Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" у розмірі 48 329 125,68 грн, з яких: 31 748 601,19 грн - основний платіж, 16 023 682,25 грн - штрафні санкції, 556 842,24 грн - пеня.

14. У розрізі податків і зборів дана заборгованість становить: з податку на прибуток підприємств у державній власності (11021000) - 1 761 929,78 грн; з акцизного податку на спирт (14020100) - 31 969 972,33 грн; з податку на додану вартість (14010100) - 9 071 200,34 грн; з частини чистого прибутку (21010100) - 5 526 023,23 грн.

15. Зауважує, що дана заборгованість виникла за самостійно задекларованими, але не сплаченими податковими зобов`язаннями, а також згідно визначених контролюючим органом податкових зобов`язань, нарахованої пені, детальна інформація про які наведено у Розрахунку виникнення заборгованості, що додається до заяви.

16. 16.06.2022 Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до суду із уточненою заявою про визнання кредиторських вимог, у якій просило визнати конкурсні кредиторські вимоги до боржника в сумі 25 563 056, 45 грн, у тому числі основний платіж - 9 563 057, 45 грн, штрафні санкції - 10 498 552 грн, та включити їх до реєстру вимог кредиторів, зазначаючи при цьому, що за боржником обліковується заборгованість зі сплати акцизного податку, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" - станом на 09.06.2006. Вказана заборгованість виникла за результатами проведеної перевірки 24.03.2004 Костопільською МДПІ, за якими, зокрема, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282342/0.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду

17. 17.06.2022 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі № 9/10 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання кредиторських вимог до Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод" у розмірі 25 563 056, 45 грн.

18. 24.11.2022 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022 у справі № 9/10 залишено без змін.

19. Суди дійшли висновку про те, що грошові вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області до боржника, які заявляє у заяві податковий орган з акцизного податку на спирт мають статус поточної заборгованості, оскільки податкове зобов`язання в розмірі 40 495 895, 88 грн набуло статусу узгодженого 25.04.2007, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство, відтак, ГУ ДПІ у Рівненській області заявлені вимоги про визнання кредиторських вимог помилково вважає їх конкурсними.

20. Судами також зауважено, що вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури, водночас, постанова про визнання ДП "Зірненський спиртовий завод" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі № 9/10 місцевим господарським судом не виносилась, відтак, суди відмовили у задоволенні заяви ГУ ДПС у Рівненській області про визнання кредиторських вимог щодо ДП "Зірненський спиртовий завод" у розмірі 25 563 056,45 грн.

21. Судами першої та апеляційної інстанції також зауважено, що заявник просить визнати конкурсні кредиторські вимоги до боржника в сумі 25 563 056,45 грн, в тому числі основний платіж 9 563 057,45 грн, штрафні санкції 10 498 552 грн. При цьому, під час обрахунку (додаванні) суми заявлених основного платежу та штрафних санкцій (9 563 057,45 + 10 498 552,00=20 061 609,45) загальна сума у підсумку складає 20 061 609,45 грн.

22. Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що в даному випадку має місце описка в сумах, однак остання не впливає на результат розгляду кредиторських вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. 20.12.2022 Головним управлінням ДПС у Рівненській області надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022 у справі № 9/10; прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання конкурсних кредиторських вимог в повному обсязі.

24. Підставами касаційного оскарження Головне управління ДПС у Рівненській області зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: неправильне застосування апеляційним норм матеріального права, зокрема, статей 1, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 102 Податкового кодексу України, без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19, щодо застосування наведених норм у подібних правовідносинах.

25. Разом з тим, скаржник наголошує, що заявлені грошові вимоги до боржника виникли до порушення провадження у справі про банкрутство за результатом проведеної перевірки, за наслідком якої 24.03.2004 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282342/0.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

26. 10.04.2023 до Верховного Суду від ДП "Зірненський спиртовий завод" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому боржник просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на необґрунтованість скарги.

27. 06.11.2023 від скаржника надійшли додаткові пояснення, в яких він посилається на ст. 75 ГПК України та стверджує, що боржник двічі звертався до суду із заявами про визнання погашеним та безнадійним боргу, який виник за результатами перевірки 2004 року (справа № 2-а-2095/08/1770, справа № 817/4340/13-а) та судами визнано правомірність обліку такого податкового боргу у контролюючого органу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

29. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання розгляду грошових вимог податкового органу до боржника.

30. 10.02.2006 Господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі № 9/10 про банкрутство ДП "Зірненський спиртовий завод" за правилами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

31. Ухвалою суду першої інстанції від 29.11.2006 у вказаній справі затверджено реєстр вимог кредиторів.

32. На даний час провадження у цій справі про банкрутство перебуває на стадії розпорядження майном.

33. Звертаючись у 2021 році із заявою про визнання грошових вимог до боржника, Головне управління ДПС у Рівненській області стверджувало про те, що до порушення провадження у справі про банкрутство у боржника виникла заборгованість в сумі 25 563 056, 45 грн зі сплати акцизного податку. Вказана заборгованість виникла за результатами проведеної перевірки 24.03.2004 Костопільською МДПІ, за якими, зокрема, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282342/0.

34. Відмовляючи у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Рівненській області, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що заявлені податковим органом вимоги мають статус поточної заборгованості, оскільки податкове зобов`язання набуло статусу узгодженого 25.04.2007 (рішенням господарського суду Рівненської області від 18.12.2006, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2007, в задоволенні позову ДП "Зірненський спиртовий завод" про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000262342/0, № 0000272342/0 та № 0000282342/0 від 24.03.2004 відмовлено повністю), тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство. Оскільки постанова про визнання боржника банкрутом у цій справі не виносилась, суди дійшли висновку про передчасність заявлення таких вимог та відмовили у їх визнанні.

35. Відносно висновку судів про те, що заявлені вимоги є поточними, оскільки податкове зобов`язання стало узгодженим після завершення процедури його оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

36. При визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника (п. 6.8. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

37. У справі № 904/1693/19, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення моменту виникнення грошових зобов`язань боржника щодо сплати податкових платежів за неузгодженими податковими повідомленнями-рішеннями, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 висловила правову позицію про те, що "неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону про банкрутство (в редакції з 19.01.2013). Відповідно ж до частини першої статті 25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. Поряд з цим будь-яких спеціальних приписів щодо кредиторських вимог органу доходів та зборів із зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування Закон про банкрутство не містить".

38. У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду зроблено також правовий висновок про те, що "з огляду на положення статей 23 - 25 Закону про банкрутство, чинного на момент відкриття провадження у цій справі, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу (пункт 7.1 постанови).

39. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення спору у подібних правовідносинах мають враховувати саме останню правову позицію.

40. Верховний Суд зауважує, що враховуючи наведений вище висновок Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19, заявлені грошові вимоги податкового органу у цій справі, які виникли на підставі проведеної перевірки 24.03.2004 та податкового повідомлення-рішення від 24.03.2004, є конкурсними незалежно від їх узгодження, оскільки очевидно виникли до порушення провадження у цій справі про банкрутство.

41. Разом з тим, як вже зазначалося, провадження у цій справі про банкрутство ДП "Зірненський спиртовий завод" було порушено 10.02.2006 за Законом про банкрутство в редакції, чинній до 19.01.2013.

42. Згідно з пунктом 1-1 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство у редакції з 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом.

43. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.

44. З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, ст. 440 із наступними змінами).

45. Перехід від регулювання, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до регулювання згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство відповідно до положень цього Кодексу.

46. За змістом рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

47. Дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Нормативно-правові акти можуть регулювати правові відносини, які хоча і почалися в минулому, але тривали на момент прийняття відповідних актів.

48. Тобто, в цій справі, щодо заявлених Головним управлінням ДПС у Рівненській області конкурсних кредиторських вимог до боржника, враховуючи дату порушення щодо боржника справи про банкрутство (10.02.2006), слід застосовувати положення Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013. Аналогічна правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин відповідної редакції Закону про банкрутство викладена у постановах Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № Б8/129-11, від 06.04.2021 у справі № 10/47-08.

49. На дату порушення провадження у справі про банкрутство порядок та умови виявлення кредиторів були регламентовані статтею 14 Закону про банкрутство у редакції до 19.01.2013, відповідно до частин 1 та 2 якої конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

50. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

51. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

52. Юридичний аналіз приписів частин 1, 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в редакції на період здійснення процедури розпорядження майном щодо боржника у даній справі, який завершився затвердженням реєстру вимог кредиторів, дозволяє зробити висновок про те, що конкурсний кредитор, який пропустив 30-денний строк на заявлення своїх вимог у справу про банкрутство втрачає таке право, оскільки такий строк є пресічним та в силу зазначеної норми закону припиняє існування грошового зобов`язання, за яким може бути заявлена така грошова вимога. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.05.2018 у справі № 27/58б, 30.01.2020 у справі № 01/5026/333/2011, 28.01.2020 у справі № 1-7/158-09-3124, від 06.04.2021 у справі № 10/47-08.

53. Оскільки у цій справі оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство було 10.02.2006, реєстр затверджено 29.11.2006, то звертаючись із заявою про визнання конкурсних вимог до боржника 31.12.2021, Головним управлінням ДПС у Рівненській області було пропущено граничний строк на заявлення своїх вимог у справу про банкрутство.

54. Суд не може застосовувати зміни у законодавстві про банкрутство з метою захисту прав кредитора та на користь останнього у випадку, якщо на час звернення до суду відповідне право вже було втрачене кредитором в силу закону.

55. Звернення особи із заявою про визнання вимог конкурсного кредитора до боржника, які є погашеними в силу статті 14 Закону про банкрутство у редакції до 19.01.2013, що підлягав застосуванню та був чинний у період часу, коли заявник мав вчинити процесуальні дії по заявленню до боржника вимог конкурсного кредитора, не є обґрунтованим, оскільки матиме наслідком визнання і включення до реєстру вже погашених вимог кредитора, а відтак порушення прав боржника та інших кредиторів. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № Б8/129-11, від 06.04.2021 у справі № 10/47-08.

56. Отже, рішення судів попередніх інстанцій про відмову у визнанні конкурсних вимог Головного управління ДПС у Рівненській області до ДП "Зірненський спиртовий завод" є правильним, оскільки такі вимоги в силу закону є погашеними.

57. Водночас, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про визнання судами у справах № 2-а-2095/08/1770, № 817/4340/13-а правомірним обліку податкового боргу та звертає увагу, що такі доводи спрямовані на переоцінку наявних у справі доказів, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції в силу положень ст. 300 ГПК України.

58. Колегія суддів наголошує, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, у подальшому підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

59. Проте рішення судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Рівненській області до ДП "Зірненський спиртовий завод" ґрунтується на висновку про передчасність їх заявлення, що не узгоджується із наведеними вище правовими позиціями, а тому колегія суддів Верховного Суду вважає за потрібне змінити мотивувальну частину оскаржуваних судових рішень з викладенням в редакції цієї постанови.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

60. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

61. Згідно з частиною четвертою статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

В. Розподіл судових витрат

62. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

63. Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

64. Зважаючи на висновок Верховного Суду про зміну мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції без зміни резолютивної частини цих судових рішень, якими в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання грошових вимог до боржника відмовлено, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково.

2. Змінити мотивувальні частини постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022 у справі № 9/10, виклавши їх в редакції цієї постанови.

3. У решті постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022 у справі № 9/10 залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк